- •Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна Медичний факультет
- •План лекції:
- •План лекції:
- •Система травлення – система, що забезпечує організм поживними речовинами, які задовольняють його енергетичні,
- •Функції системи травлення
- •Функції системи травлення
- •Типи травлення:
- •Загальна характеристика механізмів регуляції процесів травлення
- •Загальна характеристика механізмів регуляції процесів травлення
- •Загальна характеристика механізмів регуляції процесів травлення
- •Загальна характеристика механізмів регуляції процесів травлення
- •Загальна характеристика механізмів регуляції процесів травлення
- •Насичення
- •Харчовий центр
- •Значення ротової порожнини:
- •Слинні залози
- •Склад слини:
- •Регуляція слиновиділення
- •• І фаза: ротова (довільна)
- •Значення шлунка в процесах травлення:
- •Залози шлунка
- •Механізм утворення і секреції НСl
- •Значення соляної кислоти:
- •Значення слизу:
- •Значення пепсиногенів
- •Регуляція шлункової секреції
- •Схема рефлекторних дуг умовного рефлексу (рецептори ока – вигляд їжі) та безумовного рефлексу
- •Кишкова фаза регуляції шлункової секреції
- •Механізм переходу хімуса з шлунку в 12-палу кишку
- •Чинники,що впливають на швидкість евакуації
- •Блювотний рефлекс, його причини і механізми
- •Значення тонкого кишківника
- •12 пала кишка – початковий відділ тонкої кишки
- •Склад панкреатичного соку:
- •Ферменти панкреатичного соку
- •Ферменти панкреатичного соку
- •Регуляція панкреатичної секреції
- •Фази панкреатичної секреції
- •Функції печінки
- •Значення жовчі:
- •Склад жовчі:
- •Вміст основних компонентів печінкової і міхурової жовчі
- •Значення основних компонентів жовчі
- •Співвідношення жовчних кислот у жовчі:
- •Регуляція утворення жовчі
- •Рухова активність тонкої кишки
- •Відділи товстого кишечника
- •Ферменти кишкового соку:
- •Будова та функції метасимпатичної системи у кишках. С - симпатична нервова система, П
- •Травлення у товстій кишці:
- •Роль мікрофлори кишки
- •Акт дефекації
- •Методи вивчення функцій ШКТ
- •Зондування – це введення у порожнину шлунку або кишківника гнучкої трубки для отримання
- •Ендоскопія – введення у травний канал спеціальних освітлювальних приладів зі світловодами, що дає
- •Електрогастрографія– реєстрація електричних струмів шлунка з поверхні тіла, які визначають його рухову активність.
- •Радіоелектронні методи – дають змогу дослідити шлунково- кишкове середовище за допомогою «радіопігулки»- пристрою,
- •Ульразвукова діагностика – отримує зобра- ження внутрішніх органів унаслідок відбиття від їхньої поверхні
- •Сканувальна томографія може отримувати на екрані комп’ютера зображення глибинних шарів досліджуваного органа.
- •Рентгенографія отримує тіньове зображення органа чи його частини на рентгенівській плівці внаслідок проходження
- •Дякую за увагу!
Типи травлення:
• Класифікація в залежності від локалізації:
Внутрішньоклітинне |
Позаклітинне |
|
Контактне |
Дистантне |
|
Пристінкове Мембранне
• Класифікація за місцем утворення ферментів:
Власне
Аутолітичне
Симбіотичне
Загальна характеристика механізмів регуляції процесів травлення
Центральні нервові механізми:
умовні рефлекси безумовні рефлекси
•виникають на запах їжі, вигляд їжі, розмови про їжу
•забезпечують підготовку до вживання їжі
•виникають при безпосередньому надходженню їжі в організм
•забезпечують такі складні рефлекторні акти, як жування, ковтання, блювоту,
•а також регуляцію секреції слини і шлункового та ін. соків
Центральні нервові механізми особливо виражені у верхній частині травного каналу, по мірі віддалення від якого їх роль зменшується
Загальна характеристика механізмів регуляції процесів травлення
Центральні гуморальні механізми:
майже не впливають на секрецію і моторику ШКТ, але
мають певний вплив на всмоктування деяких речовин (кальцію, фосфатів, натрію та ін.).
Загальна характеристика механізмів регуляції процесів травлення
Місцеві нервові механізми:
За рахунок власної ентеральної нервової системи, яка функціонує незалежно від вегетативної нервової системи і регулює моторну і секреторну функцію шлунка і кишковика за допомогою периферичних рефлексів
Представлена нейронами
міжм'язового (ауербахова) |
підслизового (мейснерового) |
||
сплетення |
сплетення |
||
закінчуються переважно на |
закінчуються переважно на клітинах гладеньких |
||
м'язів, |
секреторних клітинах, регулюють тонус м'язів ШКТ і регулюють |
||
секреторну |
|
|
|
ритм їх скорочень |
активність ШКТ. |
Загальна характеристика механізмів регуляції процесів травлення
Місцеві гуморальні механізми:
ГАСТРИН
СЕКРЕТИН
ХОЛЕЦИСТОКІНІН
(ПАНКРЕОЗІМІН)
ШЛУНКОВИЙ
ІНГІБУЮЧИЙ ПЕПТИД (ШІП)
ВАЗОАКТИВНИЙ
ІНТЕСТИНАЛЬНИЙ ПЕПТИД (ВІП)
G-клітини шлунка, |
Посилює шлункову секреці. (НCl), |
|
12-палої кишки |
моторику шлунку, тонкої кишки, |
|
S-клітини 12-палої |
панкреатичну секрецію, жовчного |
|
кишки; |
міхура |
|
I-клітини 12-палої |
Посилює панкреатичну секрецію |
|
кишки; |
(бікарбонатів), секрецію жовчі, |
|
тоща кишка |
пригнічує секрецію HClв шлунку |
|
I-клітини 12-палої |
Посилює панкреатичну секрецію |
|
кишки; |
(ферменти), моторику тонкої кишки, |
|
тоща кишка |
пригнічує секрецію HCl вшлунку |
|
Пригнічує моторику і утворення |
||
К-клітини 12-палої |
||
кишки; |
гастрину, посилює виділення |
|
інсуліну |
||
тонка кишка |
||
Посилює кровообіг в ШКТ, виділення |
||
12-пала кишка |
||
жовчі, пригнічує шлункову секрецію |
||
|
Загальна характеристика механізмів регуляції процесів травлення
Місцеві гуморальні механізми:
МОТИЛІН
БОМБЕЗИН
ВІЛІКІНІН
ЕНКЕФАЛІН
НЕЙРОТЕНЗИН
СОМАТОСТАТИН
12-пала кишка |
Посилює моторику шлунка і 12-палої |
|
кишки, секрецію пепсиногенів у |
шлунку Шлунок; тонка кишка
Посилює утворення гастрину,
Тонкий кишківник посилює моторику жовчного міхура Стимулює скорочення ворсинок
12-пала кишка |
кишечнику, полегшує всмоктування |
|
Посилює утворення гастрину, , |
||
|
||
12-пала кишка |
гальмує секрецію панкреатичних |
|
ферментів |
||
|
||
|
Гальмує секрецію HCl в шлунку |
|
∆-Клітини 12-палої Посилює секрецію підшлункової |
||
кишки |
залози, пригнічує виділення ГШГ |
|
|
|
Харчова поведінка |
|
|
|
Зниження рівня |
Збудження |
|
Відсутність їжі |
хемо- |
||
поживних |
рецепторів |
||
|
|||
|
речовин |
судин |
|
|
Виникає відчуття голоду |
|
|
|
(попереджувальна |
Латеральні ядра |
|
|
мотивація) |
||
|
Стимулюється апетит |
гіпоталамусу |
|
|
(центр голоду) |
||
|
|
Пошук їжі |
|
|
|
(харчова |
|
|
|
реакція) |
Насичення
сенсорне
|
Вентромедіальні |
Латеральні ядра |
Хеморецептори |
ядра гіпоталамуса |
гіпоталамуса |
судин |
(центр насичення) |
(центр голоду) |
Насичення
метаболічне
Рецептори |
Вентромедіальні |
Латеральні ядра |
|
ядра гіпоталамуса |
гіпоталамуса |
||
розтягнення шлунку |
|||
(центр насичення) |
(центр голоду) |
||
|
Харчовий центр
•Центр голоду – латеральні ядра гіпоталамусу;
•Центр насичення – вентромедіальні ядра гіпоталамусу;
•Стовбурові центри головного мозку, які забезпечують жування, ковтання, слиновиділення, виділення травних соків, моторику;
•Вегетативні центри спинного мозку (бічні роги сегментів Т1-Т4);
•Лімбічна система (регулює вплив емоцій на голод і насичення, злість, лють – стимулюють голод, туга, смуток – гальмують голод);
•Кора великих півкуль регулює поведінкові реакції по задоволенню харчової домінанти.
Значення ротової порожнини:
•Механічна обробка їжі
•Формування харчової грудки
•Первинна хімічна обробка їжі
•Всмоктування речовин
•Хімічний аналіз їжі
•Захисна функція
•Ковтання початкова ланка рефлексів, що забезпечують роботу ШКТ