Патофізіологія дихальної системи (3).

3. Торако-абдомінальна дихальна недостатність:

- Обмеження або виключення

скорочення зовнішніх міжреберних м’язів, діафрагми

при вдосі та внутрішніх міжреберних м’язів, передньої черевної стінки при активному видосі.

Патофізіологія дихальної системи

Порушення в системі керування дихальною системою на рівнв ЦНС, провідної системи чи дихальної мускулатури клінічно проявляються зміною частоти та глибини дихання, проте дихальна недостатність завжди легко ліквідується за рахунок допоміжної або штучної вентиляції легень.

Тому дана група порушень дихання носить назву вентиляційних.

Верхні дихальні шляхи (ВДШ)

1.- (рото і носоглотка, гортань, частина трахеї):

2.Забезпечують забір часткове зволоження, підігрів, очищення

повітряної суміші.

3.Характеризуються одним потоком повітря та спільність проходження їжі в ротоглотці.

4.Голосова щілина є найвужчим місцем по площі поперечного січення дихальної трубки.

Патофізіологія верхніх

дихальних шляхів

1.Даний тип дихальної недостатності носить назву верхнього обструктивно- конструктивного і характеризується інспіратороною задишкою.

Дихальні шляхи

1.- Нижні дихальні шляхи (трахея, бронхи та бронхіоли) забезпечують повне зволоження, підігрів, очищення повітряної суміші

Патофізіологія нижніх

дихальних шляхів (НДШ)

1.Зменшення просвіту (обструкція) НДШ характеризується подовженням видоху – експіраторною задишкою.

2.Механізм винекнення дихальної недостатності при обструкції нижніх дихальних шляхів обумовлений ростом динамічного опору диханню (росту роботи дихання) та зниженню альвеолярної вентиляції.

Еластичний опір легень Compliance (C)

1. Еластичність це міра пружності грудної клітки та легеневої паренхіми. Забезпечується співвідношенням еластичних (колагенові волокна) та строми (сполучної тканини, хряців, кісто

V- градієнт збільшення об’єму на

P- градієнт збільшення тиску.

Комплайнс легень та грулної клітки = 0.2 л/см.вод.ст (2л/кПа)

Еластичний компонент легень – сила поверхневого натягу на границі газ-рідина

1.Легеневий сурфактант (80% фосфоліпідів, 8% ліпідів, 12% протеїни) забезпечує зниження величини поверхневого натягу та транспульмонального тиску при певних величинах еластичності, в залежності від обєму збільшення альвеоли.

2.Легеневий сурфактант забезпечує альвеоло- бронхіальний дренаж секрету та продуктів гіпероксичного пошкодження.

Фізіологічні механізми вентиляції в легенях

1. Інтенсивність вентиляції визначається величиною дихального об’єму і частотою дихання (V=6-10л/хв).

2. Альвеолярна вентиляція Vа= V-(Vdxf),

Vd-об’єм мертвого простору (140-150мл.або 2.22мл/кг маси);

f-частота дихання (12-16/хв).

3. Барометричний тиск 760мм.рт.ст на рівні моря при20оС на 20.9% забезпечується киснем :

РО2=0.209х760мм.рт.ст=158.8 мм.рт.ст.

При проходження через мертвий простір (150мл або 1/3 ДО) РО2 в альвеолах = 100мм.рт.ст.

РСО2 в альвеолах = 40мм.рт.ст