- •Методика виконання самостійної роботи
- •Організаційні форми медичного обслуговування промислових підприємств
- •Основні завдання та форми роботи медичних підрозділів виробничих підприємств
- •Основні задачі цехового терапевта
- •Основні обов’язки цехового терапевта
- •Положення про медичний огляд працівників певних категорій Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 р.
- •1. Загальні положення
- •2. Порядок організації медичних оглядів власником
- •3. Порядок організації і проведення медичних оглядів закладом Міністерства охорони здоров’я України
- •Методи вивчення захворюваності з тимчасовою втратою працездатності
- •Таблиця 1 Перелік основних показників, застосовуваних при аналізі захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (твп) контингентів працюючих протягом року
- •Шкала оцінки показників захворюваності з тимчасовою втратою працездатності
- •План санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів
- •Ситуаційні задачі
- •1. Перерахуйте провідні шляхи боротьби зі втомою:
- •2. Назвіть основні форми виробничої фізичної культури:
- •3. Назвіть спеціалізовані медичні заклади, що призначені для обслуговування робітників і службовців промислових підприємств:
- •4. Перерахуйте основні завдання медико-санітарної частини:
- •5. Перерахуйте основні завдання попередніх медичних оглядів:
- •6. Перерахуйте основні завдання періодичних медичних оглядів:
- •7. Зміст роботи фельдшерських (сестринських) медичних пунктів зі штатів районної поліклініки:
- •12. Назвіть показники, що визначають ступінь кумуляції токсичних речовин:
- •21. Види групування статистичних матеріалів щодо захворюваності працівників підприємств:
- •5. Обслуговування фельдшерськими (сестринськими) медичними пунктами зі штатів районної поліклініки передбачено на промислових підприємствах із кількістю працюючих:
- •6. Лікарські пункти охорони здоров’я від райполіклініки або об’єднаної мсч підприємства передбачені на промислових підприємствах із кількістю працюючих:
- •7. Мсч з поліклінікою, цеховими фельдшерськими медичними пунктами:
- •8. Мсч з поліклініками, стаціонарами, профілакторіями, лікарськими і фельдшерськими медпунктами:
- •9. Назвіть зміни в організмі, що характеризують гострий карбокситоксикоз:
- •17. Назвіть несприятливі наслідки дії біологічного фактора на людину:
- •18. Укажіть головні принципи регламентування мікробного забруднення зовнішнього середовища:
- •20. Провідними спеціалістами при огляді робітників, що зазнають дії шуму, є:
- •19. На хімічному заводі відбулося гостре групове отруєння оксидами азоту зі смертельним результатом. Для розслідування цього випадку створена комісія. Хто повинен очолити комісію з розслідування?
- •25. Цеховим лікарем на підприємстві щорічно проводиться аналіз стану здоров’я робітників. На які диспансерні групи здоров’я розподіляються робітники підприємства у щорічному звіті?
- •27. Під впливом виробничого навантаження у гірників відзначається стійке зниження працездатності, ознаки захворювань відсутні. Оцініть умови і характер праці.
Методи вивчення захворюваності з тимчасовою втратою працездатності
У кожній установі, на підприємстві або організації, по кожній галузі промисловості, будівництва, транспорту, зв'язку, для осіб, зайнятих у сільському господарстві щокварталу складається «Звіт про причини тимчасової непрацездатності» (ф. №23-ТН). Цей звіт містить зведення про всі причини невиходу на роботу (через хворобу, у зв'язку з травмами в побуті і на виробництві, санаторно-курортним лікуванням, по догляду за хворою дитиною тощо). У ньому вказується, скільки було випадків утрати працездатності в зв'язку з зазначеними причинами і кількість пропущених днів. Ці дані можна використовувати для розрахунку інтенсивних показників рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також частоти і важкості захворювання. Більш повні дані можна одержати з листків непрацездатності, які є фінансовим і юридичним документом, і в силу цього зберігаються в бухгалтеріях підприємств 3 роки, тому треба вчасно домовитися з підприємством про збереження цих документів за потрібний період. Копії листків непрацездатності можна групувати за статтю, віком, стажем, діагнозом та іншими ознаками.
.
Таблиця 1 Перелік основних показників, застосовуваних при аналізі захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (твп) контингентів працюючих протягом року
|
№ пп |
Показники |
Спосіб обчислення |
|
1. |
Особи, що хворіли |
Число осіб, що хворіли, (Б) х 100 Чисельність цілорічних контингентів працюючих (Рк) |
|
2. |
Особи, що не хворіли |
Число осіб, що не хворіли, (НБ) х 100 Чисельність цілорічних контингентів працюючих (Рк) |
|
3. |
Випадки тимчасової втрати працездатності через хворобу |
Число випадків ТВП у зв'язку з хворобою (З) х 100 Чисельність цілорічних контингентів працюючих (Рк) |
|
4. |
Дні тимчасової непрацездатності через хворобу |
Число днів ТВП у зв'язку з хворобою (Д) х 100 Чисельність цілорічних контингентів працюючих (Рк) |
|
5. |
Середня тривалість одного випадку тимчасової непрацездатності через хворобу |
Число днів ТВП по всім або окремим захворюванням (Д) Число випадків ТВП за всіма або окремими захворюваннями (З) |
|
6. |
Загальна середня тривалість тимчасової непрацездатності (в усіх випадках, разом узятих) осіб, що хворіли |
Загальне число днів ТВП за всіма випадкам (Д) Загальне число осіб, що хворіли, (Б) |
|
7. |
Розподіл осіб, що тимчасово втратили працездатність у зв'язку з хворобою, за кратністю випадків захворювань |
Число осіб, що мали за рік визначене число випадків ТВП через хворобу (1,2,3, 4 і більш) х 100 Усього осіб, що хворіли, (Б) |
|
8. |
Частота осіб, що хворіли, які мали I, 2, 3, 4 випадки і більше тимчасову непрацездатність через хворобу, на 100 працюючих протягом року |
Число осіб, що мали визначене число випадків ТВП через хворобу (1.2, 3, 4 і більш) х 100 Чисельність цілорічних контингентів працюючих (Рк) |
|
9. |
Структура осіб, що хворіли, за тривалістю тимчасової непрацездатності через хворобу, % |
Чисельність осіб, що хворіли, ТВП яких через хворобу складала менше 10 днів (10—19,20—29 днів і т.д.) х 100 Число осіб, що хворіли, (Б) |
|
10. |
Частота осіб, що хворіли, з визначеною тривалістю тимчасової непрацездатності через хворобу на 100 працюючих протягом року |
Чисельність осіб, що хворіли, ТВП яких через хворобу складала менше10 днів х (10—19, 20—29 днів і т.д.) х 100 Чисельність цілорічних контингентів працюючих (Рк) |
|
11. |
Структура випадків за тривалістю тимчасової непрацездатності (у % до загального числа випадків тимчасової непрацездатності через хворобу) |
Число випадків з ТВП через хворобу менше 10 днів (10—19, 20—29 днів і т.д.)Х100 Загальне число випадків ТВП через хворобу (В) |
|
12. |
Структура випадків тимчасової непрацездатності за різними формами (групами) захворювань |
Число випадків ТВП у зв'язку з даної хворобою (або групою захворювань) х 100 Загальне число випадків ТВП за усіма захворюваннями |
|
13. |
Повторність загострень окремих хронічних захворювань |
Число випадків загострень хронічного захворювання, що супроводжуються ТВП Число осіб, що хворіли даним хронічним захворюванням |
|
14. |
Повторюваність випадків окремих гострих захворювань |
Число випадків ТВП за даною нозологічною формою з гострим протіканням Число осіб, що хворіли даною нозологічною формою |
|
15. |
Відсоток непрацездатності (відсоток осіб, що умовно не працювали в досліджуваному році) |
Число календарних днів ТВП з причини захворювань х 100 Число днів у році (365) х Чисельність контингентів працюючих протягом року (Рк) |
Після розрахунку показників захворюваності розраховують середнє квадратичне відхилення (σ) і середню помилку (m) показників за формулами:
________
σ = √p q; (1)
_____
m= √p q/n; (2)
Статистична значимість розбіжностей показників, розрахованих для двох груп, оцінюється за критерієм Стьюдента:
t = (p1– p2)/√m12+m22; (3)
де p1і p2 — середні відносні величини в першій і другій групах;
m1 і m2 -— середні помилки першої і другої середньої величини.
Розбіжності показників є статистично достовірними з імовірністю 95%, якщо критерій Стьюдента >2.
Приступаючи до аналізу матеріалів дослідження, насамперед, піддають аналізу дані про чисельність працюючих, визначають наповненість окремих груп, віково-статевий і профе-сійний їхній склад, а також склад за стажем. На цьому етапі вибирають градації віку, стажу й інших ознак, вирішують питання необхідності об'єднання або виключення нечисленних груп.
Одержавши таблицю з абсолютними і відносними даними, їхній аналіз починають з огляду підсумкових показників — осіб, що хворіли, випадків і днів непрацездатності по підприємству в цілому, по окремих цехах і професіях. Установлюють послідовність у розташуванні показників за величиною. При необхідності застосовують той чи інший метод стандартизації цих показників за статтю, віком та іншими ознаками, оцінюють статистичну вірогідність розбіжностей порівнюваних коефіцієнтів. На цьому етапі дають якісну оцінку рівням захворюваності, використовуючи для цього шкалу, приведену в табл.2.
Таблиця 2