Обмін ліпідів
За добу необхідно вживати 70 – 80 гр. жирів. Роль жирів:
Енергетична, при згорянні 1,0 жиру виділяється 38,9 кДж (9,3 Ккал) енергії.
Пластична, вони входять до складу клітинних мембран і в значній мірі визначають їх властивості.
Вітаміноносії – жиророзчинні вітаміни – А, Д, Е, К.
Захисна – жир виступає як буфер для органів при механічних впливах (нирки), підтримує температуру тіла.
Як відомо, розщеплювання жирів відбувається завдяки ферментам – ліпазам до жирних кислот і гліцерину, які всмоктуються завдяки ворсинкам тонкого кишечника. Тоді жир поступає переважно у лімфу і в маленькій кількості – безпосередньо в кров.
Жири відкладаються в жирових депо. Депонуванню жиру сприяє акт їжі, а також збільшена кількість інсуліну в крові – гіперглікемія. Який же жир відкладається в депо? Жир їжі чи специфічний для даного організму ?
Специфічність жиру кожної тварини визначається складом і вмістом ненасичених жирних кислот, а звідси і певною температурою плавлення. Як правило, цей жир синтезується із вуглеводів і білків. Якщо ж кормити тварин яким-небудь певним жиром (після голодування), то відкладається в депо жир, що відповідає по складу харчовому (льняне масло або жир борсука). У полінезійців, що харчуються кокосовим маслом, жир рідкий, а у людей, що харчуються жиром тюленя – жир інший.
Деякі ненасичені жирні кислоти (лінолева, ліноленова і арахідонова) в організмі не синтезуються, вони є незамінними і повинні бути в раціоні харчування.
Мобілізація жиру із депо підсилена при зниженні концентрації глюкози в крові, зменшенні кількості інсуліну, голодуванні, введенні адреналіну.
Розпад жирів в організмі відбувається по типу гідролізу – окремо гліцерину і жирних кислот. Кінцевим продуктом є СО2 і вода. Нормальному розщепленню жирів сприяє нормальний обмін вуглеводів. При діабеті, коли порушується вуглеводний обмін, відбувається отруєння організму продуктами жирового обміну – кетоновими тілами.
В РЕГУЛЯЦІЇ ЖИРОВОГО ОБМІНУ має значення як нервова система, так і залози внутрішньої секреції. Вплив нервової системи виявляється уже в регуляції секреції соків в шлунково-кишковому тракті. Доказано, що після енервації жирової тканини міняється як відкладення жиру в жирових депо, так і його мобілізація звідти. При голодуванні із денервованих депо жири не мобілізуються. Значення кори при умовних рефлексах – відкладається жир на акт жування. Велика роль гіпоталамуса. При зруйнуванні вентромедіальних ядер гіпоталамуса розвивається тривале підвищення апетиту і збільшене відкладання жиру. Подразнення цих ядер дає протилежні наслідки.
Із гормонів має великий вплив тироксин. При збільшеній виробці його перш за все зменшуються резерви вуглеводів, а слідом за цим починається мобілізація запасів жиру. Інсулін сприяє відкладанню жиру в жирових депо. Він сприяє синтезу жиру із вуглеводів.
Велике значення мають гормони гіпофіза, соматотропний гормон володіє жиромобілізуючим ефектом. Подібний ефект мають гормони мозкового шару наднирників – адреналін і норадреналін.
4