Догляд за хворими Ковальова

Тема 18. Приймальне відділення дитячої лікарні.

головний убір і тапочки після закінчення чергування (зміни) залишають у спеціаль­ но відведеній для медичного працівника шафі.

Є випадки, коли медичний працівник обов’язково повинен носити маску, що закриває рот і ніс. Обов’язково маску повинен надягати персонал відділень новона­ роджених, інфекційних палат і боксів, процедурного кабінету, а також у період епідемій. Маски зазвичай виготовлені з марлі, складеної в 4 шари. Кожні 4 год (а іноді й частіше) маску треба міняти, тому що тривале носіння знижує ефектив­ ність її дії як фільтру для мікробів. Використані маски кладуть в окремий посуд, ки п ’ятять і прасують. Нині частіше використовують одноразові маски, виготовлені з нетканого текстилю.

301

Тема 19. Особливості гігієни новонароджених та дітей 1 -го року життя і догляд за ними в стаціонарі.

вий залишок поступово підсихає, стає твердим і темним (мат. 99). Фізіологічний термін відпадання залишку пупкового канатика — від 5 до 15 діб (мал. 100).

Накладання пов’язок на залишок пупкового канатика та рутинне використання антисептиків знижує рівень колонізації шкіри дитини мікрофлорою матері та лейкоцитну інфільтрацію пупкового канатика, може подовжити терміни відпадання залишку пупкового канатика, спричинити інфікування його госпітальною флорою. Обробляти залишок антисептичними засобами та антибіотиками недоцільно, і про­ водять лише за показаннями або за відсутності раннього контакту матері й дитини.

Якщо дитина і мати перебувають окремо один від одного, залишок пупкового канатика обробляють 1 % розчином брильянтового зеленого. За загоєнням ведуть ретельне спостерігання.

Необхідно стежити за чистотою одягу дитини. У разі забруднення залишку пуп­ кового канатика сечею або випорожненнями відразу вимити його перевареною во­ дою з милом, добре висушити чистою пелюшкою або серветкою. Медичний персо­ нал зобов’язаний навчити матір навичкам догляду за залишком пупкового канатика і пупковою ранкою. Дитину виписують без ознак інфекції в ділянці залишку пупко­ вого канатика.

Особливості гігієни дітей залежно від статі та віку

В умовах педіатричного стаціонару дог.іяд за дітьми раннього віку повинен бути особливо ретельним, оскільки імунітет лворої дитини може бути ослабленим, що спричинить виникнення інфекційних уражень шкіри та слизових оболонок. Догляд за дитиною зазвичай здійснює мати, а за відсутності її або родичів — медсестра. Процедури догляду залежать від віку, статі та загального стану дитини.

Дог.іяд за ротовою порожниною. Здоровій дитині грудного віку чистити рота не треба, тому що можна легко поранити слизову оболонку і спричинити в ній запаль­ ний процес. Туалет ротової порожнини проводять за необхідності, зокрема, за наяв­ ності пліснявки — грибкового ураження, що нерідко виникає внаслідок ослаблення імунітету.

Техніка виконання: ватно-марлевим тампоном, змоченим 2 % розчином натрію гідрокарбонату, обробляють слизову оболонку в такій послідовності: язик, тверде піднебіння, шоки, присінок рота.

305

Змістовий модуль 3. Догляд за дітьми, його роль у лікувальному процесі та організація.

Починаючи з трьох років, дитину слід привчати полоскати рот після 'іди та пе­ ред сном, чистити зуби вранці і ввечері. Для цього використовують дитячу зубну пасту, яку наносять на дитячу зубну гцітку. Зуби чистять із зовнішнього та внутріш­ нього боків рухами зубної щітки згори донизу та знизу вгору. Бажано, щоб діти після кожного споживання їжі полоскали рот теплою водою, ліпше ледь підсоленою (чверть чайної ложки натрію хлориду на склянку води) або водою із содою (3—5 г натрію гідрокарбонату на склянку води). Якщо дитина не спроможна самостійно прополоскати ротову порожнину, молодша медсестра (або матір) обробляє її ватни­ ми тампонами, змоченими у 2 % розчині натрію гідрокарбонату за допомогою пін­ цета. Обробляючи зуби, відсунути шпателем почергово праву та ліву щоки, шоб не занести інфекцію у вивідні протоки слинних залоз. За необхідності тампон зміню­ ють, а маніпуляцію повторюють.

Догляд за очима проводять 2 рази на добу (уранці та ввечері перед купанням), а також за необхідності. Здорові очі промивають ватним тампоном, змоченим перева­ реною водою (мал. 101).

Техніка виконання: два ватних тампони (окремо для кожного ока) змочують у воді, віджимають і проводять кожним тампоном від зовнішнього кута ока до пере­ нісся. За необхідності повторення цієї маніпуляції слід брати новий тампон.

Закінчують процедуру оброблянням очних шілин сухою серветкою з дотриман­ ням тих же правил. У разі загрози виникнення кон’юнктивіту, а також у тяжко хворих дітей очі можна промити розчином фурациліну 1:5000 або іншим слабким антисептичним засобом (відваром ромашки, календули тощо).

Діти старшого віку туалет очей проводять під час умивання.

Догляд за носом проводять двічі на добу: зранку і ввечері (мал. 102).

Техніка виконання’, змочені ізотонічним розчином натрію .хлориду помірної пружності ватні джгутики, без твердої основи обертатьними рухами уводять у носо­ ву порожнину на глибину до 1.0—1,5 см і так видаляють залишки слизу або кірочки до відновлення вільного дихання через ніс. Для кожного носового ходу використо­ вують окремі джгутики.

Змочування ватного джгутика запобігає розвитку алергійних проявів з боку сли­ зової оболонки носа, які можуть бути спричинені мікроворсинками вати, шо зали­ шилися в носових ходах. Догляд за носовою порожниною потребує певних навичок. Старших дітей у разі виділень із носа й утрудненого носового дихання навчають, як обережно висякатися, і забезпечують їх носовими хустинками.

306

Тема 19. Особливості гігієни новонароджених та дітей 1 -го року життя і догляд за ними в стаціонарі.

воді.

Зовнішні слухові ходи прочищають сухими ватними джгутиками без твердої основи або спеціальними вушними патичками з обмежувачем. Не можна викорис­ товувати тверді речі, щоб не поранити ними шкіру зовнішнього слухового ходу і барабанну перетинку. Ця маніпуляція потребує обережності.

Техніка виконання: відтягнувши вушну раковину лівою рукою назад і донизу, медична сестра або лікар уводять у зовнішній слуховий хід джгутик і, роблячи де­ кілька обертальних рухів, виймають його.

За необхідності джгутик змінюють, а маніпуляцію повторюють. Дитині 1-го ро­ ку життя достатньо обробляти лише вушну раковину.

При виявленні в зовнішньому слуховому ході сірчаної пробки її видаляють. Для цього у вухо закапують кілька крапель 3 % розчину водню пероксиду і за допомогою ватної турунди обертатьними рухами видатяють розм’якшену пробку. У разі утруд­ нення, шо виникне під час видатення сірчаної пробки, цю маніпуляцію здійснює оториноларинголог.

Догляд за нігтями. Нігті обрізують своєчасно, не рідше одного разу на тиждень так, шоб довжина вільного краю не перевищувата 1 — 1,5 мм. Обрізують нігті обереж­ но ножицями з тупими кінцями, причому на патьцях рук округло, а на ногах — пря­ молінійно. Після обрізання нігтів ножиці обов’язково протирають ватою, змоченою 70 % етиловим спиртом або іншим дезінфекційним розчином (Додаток 9).

Догляд за волоссям — це миття голови і розчісування волосся. У кожної дитини повинен бути власний гребінець. Миють голову зазвичай (затежно від стану хворо­ го) 1 раз на 7 днів. Дітям старшого віку, які перебувають на суворому постільному режимі, миють голову так: голову відкидають назад і на рівні шиї фіксують за допо­ могою ватика або подушки; на головний кінець ліжка ставлять таз. Щоб запобігти намочуванню білизни під час миття, дитину вкривають тканиною, яка не пропускає вологу; голову намилюють шампунем або милом і обережно споліскують теплою водою, не допускають переохолодження дитини. Волосся висушують за допомогою рушника, пелюшки або фена.

Догляд за хворою дитиною і забезпечення її фізіологічних потреб залежно від віку

Особливості гігієни дітей та організація догляду за хворою дитиною в педіатрич­ ному стаціонарі передбачає врахування особливостей будови і функціонування всіх систем організму дитини затежно від віку, а також особливостей її психічного стану під час хвороби.

Вікові анатомічні та функціонатьні особливості шкіри, які характеризуються зниженням місцевого імунітету і недостатністю захисної функції, потребують від медичного персонату чіткого дотримання гігієнічних вимог. Гігієнічний догляд за шкірою і слизовими оболонками дитини має надзвичайно важливе значення, бо вони є дуже ніжними, а роговий шар шкіри може легко злущуватися. Унаслідок цього утворюється садно, яке є вхідними воротами інфекції. Дитину з малих років треба поступово привчати самостійно мити руки, умиватися і т. ін. Те ж саме необ­ хідно враховувати медичному персонатові під час проведення процедур, пов’язаних із доглядом або лікуватьним процесом.

307

Змістовий модуль 3. Догляд за дітьми, його роль у лікувальному процесі та організація.

Під час роботи з дітьми медичний працівник повинен суворо дотримуватися таких правил:

• нігті на руках мають бути коротко обрізаними, щоб не ушкодити шкіру дитини;

•руки — ретельно вимиті. Для профілактики інфекційних захворювань після завершення догляду за однією дитиною потрібно вимити руки і лише потім займа­ тися іншою;

•прикраси, які можуть спричинити подразнення шкіри дитини, зняти. Оскільки дихання через шкіру в дитини є значно інтенсивнішим, ніж у дорос­

лого, дитячий одяг, пелюшки, постільна білизна повинні бути легкими, виготовлені з бавовняної тканини. Це найбільш актуально при захворюваннях органів дихання.

Виконуючи призначення лікаря, пов’язані з місцевою дією лікарських засобів, необхідно враховувати підвищену проникність шкіри, особливо у дітей раннього віку. Особливості шкіри і слизових оболонок зумовлюють потребу в спеціально підібраному складі лікарських засобів зовнішнього використання, дозування і мето­ дику застосування їх.

Гігієнічний догляд за шкірою і слизовими оболонками у дітей має надзвичайно важливе значення. Під час захворювання дитина більше потіє, сеча може бути більш концентрованою, тому при недотриманні правил догляду в малюків легко можуть виникати попрілості, пелюшковий дерматит, а при порушенні температурного реж и­ му — пітниця.

Під час догляду за слизовими оболонками слід пам'ятати про підвищену ураз­ ливість їх, особливо у дітей перших місяців життя. Слизова оболонка ротової по­ рожнини доволі суха, і під час її обробки легко може виникнути подразнення.

Кістки після народження продовжують інтенсивно розвиватися, тому в дітей раннього віку вони м’які, легко деформуються. Протягом перших 5 років життя відбувається постійний ріст кісткової тканини. Будова довгих трубчастих кісток стає схожою на кістки дорослої людини лише після того, як дитина навчиться стійко ходити. Але навіть у дітей шкільного віку в разі використання неправильно підібра­ них за висотою меблів легко виникають порушення постави: викривлення хребта, травмування тошо. Тому, займаючись обладнанням ігрових кімнат, важтиво пра­ вильно підбирати меблі для дітей різних вікових груп. Правильний розвиток кісток залежить від характеру харчування, тривалості перебування на відкритому повітрі, інсоляції. З перших місяців життя, щоб уникнути травм, потрібно ретельно викону­ вати правила догляду за дітьми. Наприклад, повертаючи дитину, слід обережно бра­ ти її за руку (за плече) і стегно одночасно. Забороняється повертати дитину, узявши тільки за руку або за ногу, не слід допускати швидких і різких рухів, щоб не спри­ чинити вивих.

Органи дихання в дитини, особливо в перші місяці життя, ще не досконалі: .ніс відносно малий, носові ходи вузькі; язик відносно великий, заповнює майже всю ротову порожнину (це є пристосуванням для смоктання), тому дихання через рот у дітей утруднене. Навіть невелике ускладнення носового дихання внаслідок виділень або утворення кірочок у носі може призвести до порушення функції дихання. Це потребує від медичного персоналу своєчасного проведення відповідних гігієнічних заходів.

Частота дихання у дітей раннього віку значно більша, ніж у дорослих, що пояс­ нюється більшою потребою організму дітей у кисні, яка задовольняється не збіль­ шенням глибини дихання, а його почастішанням. Тому медичний персонал має стежити за чистотою повітря в палаті та службових приміщеннях, сумлінно викону­

308

Тема 19. Особливості гігієни новонароджених та дітей 1 -го року життя і догляд за ними в стаціонарі.

вати режим провітрювання, дотримуватися необхідної вологості повітря, особливо при захворюваннях органів дихання. Для забезпечення нормального дихання в ди ­ тини грудного віку важливо дотримуватися принципу вільного сповивання.

Серцево-судинна система також має вікові особливості. Розміри порожнин серця (особливо шлуночків) у дітей відносно невеликі, збільшення їх відбувається нерів­ номірно протягом усього періоду дитинства, що потрібно враховувати під час при ­ значення і виконання режиму дня й дозування допустимих навантажень. Дитячі органи і тканини потребують достатнього кровопостачання, шо досягається більш частими скороченнями серця.

У новонароджених власний м'язовий шар розвинений тільки в артеріях малого кола кровообігу, в артеріях великого кола він починає формуватися з 5 років. Саме тому в дітей віком до 5—7 років рідко спостерігають підвищення АТ (гіпертензія).

Захворювання серця часто супроводжуються розвитком задишки, ціанозу, збіль­ шенням частоти серцевих скорочень. Здорові діти раннього віку надто рухливі, то­ му, якщо дитина швидко втомлюється, періодично зупиняється і сідає (відпочиває), слід негайно поінформувати про це лікаря, оскільки це може свідчити про захворю­ вання серця або ускладнення з боку серцево-судинної системи. Доглядати таких дітей потрібно дуже обережно, щоб не спричинити надмірного навантаження.

Травна система дитини, особливо у період новонародженості, недосконала. Ро­ това порожнина мата, слизова оболонка ніжна, має добре кровопостачання. Слино­ виділення до 3 міс. незначне, надалі стає рясним і дитина не завжди спроможна проковтнути всю слину, що утворюється. При захворюваннях ротової порожнини слиновиділення стає ще ряснішим. А тому, щоб не виникано подразнень шкіри навколо рота, треба ретельно її доглядати. У перші місяці життя (окрім процедур, призначених лікарем) неприпустимо протирати ротову порожнину, щоб не ушкоди­ ти ніжну слизову оболонку.

Просвіт стравоходу з віком збільшується, тому довжина і діаметр зондів, шо їх використовують для досліджень і медичних маніпуляцій (промивання шлунка), по ­ винні бути відповідного розміру. Фізіологічний об’єм шлунка в дітей при народжен­ ні менший за анатомічний і становить усього 7—10 мл. Із початком годування об’єм його швидко збільшується і наприкінці 1-го року життя становить 200—250 мл. Це необхідно враховувати під час годування і визначення кількості їжі на одне годуван­ ня. У дітей перших місяців життя виявляють функціональну і анатомічну недостат­ ність кардіатьного отвору шлунка. Воротарна частина шлунка, навпаки, функціо­ нально добре розвинена вже при народженні, що спричинює зригування. Тому піс­ ля годування дитину впродовж кількох хвилин тримають вертикально або кладуть у ліжко, піднявши його головний кінець під кутом 60°.

Довжина тонкої кишки відносно довжини тіла в дітей більша, ніж у дорослої людини, шо є компенсаторним пристосуванням, оскільки внаслідок низької актив­ ності шлункових ферментів провідна роль у процесі травлення належить тонкій кишці, і це слід ураховувати під час приготування їжі для дітей.

Товста кишка у дітей 1-го року життя недорозвинена, відносно коротка, що й зумовлює частішу, ніж у дорослих і дітей старшого віку, дефекацію. Підслизовий шар прямої кишки слабо фіксує слизову оболонку, що може бути причиною її випа­ дання при діареї, закрепі або під час постановки клізми у дітей раннього віку.

Функції печінки в дитини ше недосконаті, особливо детоксикаційна, що досить часто спричинює розвиток токсикозу при різних захворюваннях. Функціонатьну

309