
- •Білет 1 Мова як суспільне явище. Мова і мовлення.
- •Білет 2 Мова – невід’ємнаознака таких спільнот як рід, плем’я, народність, нація
- •Білет 3 Функції та головні компоненти мови.
- •Білет 4. Українська мова серед інших мов світу.
- •Білет 5 Історія становлення та розвитку української мови.
- •Білет 6. Мова і держава.
- •Білет 7 Виникнення письма (кирилиця, глаголиця).
- •Білет 8. Значення слова в діяльності медика.
- •Білет 9. Професійне мовлення. Структура професійного мовлення медичного працівника.
- •Білет 10 Національна та літературна мова
- •Білет 11. Мовна норма. Історична змінність і стабільність норм
- •Білет 12. Норми української літературної мови:
- •Білет 13. Культура мови. Рівень культури мови в Україні. Суржик.
- •Причини помилок в мовах українсько-російського білінгвізму. Міжмовна полісемія, міжмовні омоніми
- •Білет 15 Українські правописні системи. Четверте видання „Українського правопису”.
- •Білет 16. Форми й стилі сучасної української літературної мови.
- •Білет 17.
- •Білет 18. Мета наукового твору. Види наукового твору: тези, конспект, анотація, рецензія.
- •Білет 19. Реферат, типи рефератів; етапи підготовки до написання реферату; структура, система мовних засобів.
- •Білет 20. Основні вимоги до мовлення
- •Білет 21.
- •Білет 22. Особливості писемного мовлення
- •Білет 23 Державний стандарт на оформлення та складання документів. Реквізит. Вимоги до мови ділових паперів.
- •Білет 25. Синтаксичні особливості та етикет ділових паперів.
- •Білет 26 Професійні ділові папери медика. Вимоги до складання медичних документів. Терміни, усталені словосполучення, географічні назви в медичних документах
- •Білет 27. Особисті ділові папери та документи з кадрово-контрактових питань (автобіографія, доручення, заява, контракт, наказ, розписка, трудова угода).
- •Білет 28 Класифікація лексики української мови за походженням (питома українська лексика та слова іншомовного походження)
- •Білет 29. Класифікація лексики української мови за часом виникнення (застарілі слова, неологізми).
- •Білет 30. Класифікація лексики за поширенням слів у мові (загальновживані слова; лексика обмеженого функціонування: професіоналізми, жаргонізми, арготизми, діалектизми).
- •Білет 31. Поняття про лексикографію. Енциклопедичні та лінгвістичні словники. Сучасна українська медична лексикографія.
- •Білет 32. Синоніми, синонімічний ряд, елементи синонімічного ряду: евфемізми, перифрази, їх використання в медичній галузі.
- •Білет 33 Термін – основний елемент фахової мови медика. Основні етапи розвитку української медичної термінології.
- •Білет 34. Джерела медичних термінів.
- •Білет 35. Антоніми, омоніми (повні, неповні омоніми), пароніми у складі медичної термінології.
- •Білет 36.
- •Білет 37. Особливості правопису відмінкових закінчень іменників (родовий відмінок іменників II відміни чоловічого роду однини, давальний, кличний відмінок).
- •Білет 38 Відмінювання імен і прізвищ.
- •Білет 39. Рід невідмінюваних іменників
- •Білет 40. Ступені порівняння якісних прикметників
- •Білет 41. Особливості відмінювання числівників. Правопис числівників.
- •Білет 43. Особливості вживання прийменників.
- •Білет 44. Усне діалогічне спілкування як важливий елемент професійної діяльності медика.
- •Білет 45 Роль невербальних засобів спілкування. Правила мовного спілкування.
- •Білет 46. Культура ділової телефонної розмови.
- •Білет 47.
- •Білет 48. Публічний виступ і його жанри.
- •Білет 49. Публічний виступ як форма пропаганди медичних знань. Виступ під час наради, консиліуму.
- •Білет 50. Закони риторики. Засоби активізації уваги слухачів під час виступу. Культура сприймання публічного виступу.
- •Білет 51. Мовленнєвий етикет: традиції та сучасність. Український мовленнєвий етикет.
- •Білет 52. Мовленнєвий етикет лікарів, фармацевтів
- •Білет 53. Лікарі-письменники: діяльність і творчість
- •Білет 54. Технічні правила переносу
Білет 40. Ступені порівняння якісних прикметників
Якісні прикметники при порівнюванні ознак предметів можуть вказувати на неоднакову міру якості. У зв'язку з цим розрізняються два ступені порівняння: вищий і найвищий.
Вищий ступінь показує, що в одному предметі ознака проявляється більшою (або меншою) мірою, ніж в іншому: сьогодні погода холодніша.
Найвищий ступінь показує, що в якомусь предметі ознака виявляється найбільшою (або найменшою) мірою порівняно з іншими предметами: Дніпро — найдовша річка України.
Кожен зі ступенів має дві форми: просту й складену.
Проста форма вищого ступеня порівняння утворюється від основи прикметника за допомогою суфіксів -іш-, -ш-: милий — миліший,. У деяких прикметників при таких змінах можуть випадати суфікси -к-, -ок-, -ек-: глибокий — глибший.
При додаванні суфікса -ш- у складі прикметників можуть виникати звукові сполуки (результат чергування), які на письмі позначаються літерами жч і щ. У вищому ступені прикметників г, ж, з перед суфіксом -ш- змінюються на -жч-, а с + -ш- — на -щ-: високий — вищий, вузький — вужчий.
Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня префікса най-: дорожчий — найдорожчий. Значення найвищого ступеня можна посилити префіксами як-, що-: якнайзручніший.
Складена форма вищого ступеня порівняння утворюється за допомогою приєднання слів більш, менш до звичайної форми якісного прикметника: більш, вдалий, більш глибокий.
Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання слів найбільш, найменш до звичайної форми якісного прикметника: найбільш зручний.
Не мають ступенів порівняння прикметники, що називають абсолютну якість: голий, порожній; прикметники, утворені за допомогою суфіксів -еньк-, -есеньк-, -езн-, -енн-, -уват-: гарнесенький, величезний, широченний, білуватий.
Білет 41. Особливості відмінювання числівників. Правопис числівників.
1) В усіх відмінках, крім називного допускаються паралельні форми. 2) У назвах десятків в українській мові змінюється лише друга частина (п'ятдесятьох). 3) В числівниках шість, сім, вісім при відмінюванні відбувається чергування голосного і з е, о: шести, семи. 4) В числівниках п'ятдесят, п'ятсот в українській мові не зберігається м'який знак, що є у слові п'ять. Тим більше, не може його бути після першої частини у числівниках шістдесят, сімдесят, вісімдесят, шістсот, сімсот, вісімсот, дев'ятсот. 5) У числівниках одинáдцять, чотирнáдцять наголошується середня частина. 6) Числівники сорок, дев'яносто, сто, які в усіх непрямих відмінках мають закінчення -а. 7) У числівниках назвах сотень двісті - дев'ятсот відмінюються обидві частини слова: п'ятистам. В орудному відмінку можливі паралельні форми: п'ятьмастами і п'ятьомастами. 8) Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд відмінюються як іменники. 9) У складених кількісних числівниках змінюються всі складові частини, у порядкових — тільки останнє слово. 10) У дробових числівниках перша частина змінюється як кількісний числівник, а друга — як порядковий: дві п'ятих — двом п'ятим — двома п'ятими. 11) Порядкові числівники змінюються, як прикметники. 12) При відмінюванні перша частина порядкового числівника на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний має форму родового відмінка кількісного числівника (крім сто і дев'яносто), а друга частина має закінчення, що залежить від роду, числа, відмінка порядкового числівника: трьохсотий, трьохсотого, двохсотсімдесятимільйонний, семитисячний, семитисячного. 13) Порядкові числівники, що закінчуються на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, пишуться одним словом: дев’ятисотий. 14) Треба розрізняти складні порядкові числівники та складні прикметники з першою частиною числівником: стотисячний (числівник) – стокілограмовий (прикметник). Такі прикметники пишуться разом. 15) Слова типу двохсотрічний, столітній пишуться разом, і вирази 200-річний, 100-літній – через дефіс. Читається 86-відсотковий - вісімдесятишестивідсотковий. 16) У датах відмінюється числівник, а іменник стоїть у родовому відмінку. 17) Півтораста – не змінюється. 18) Півтора, півтори – змінюються за родами, не змінюються за відмінками. 19) На початку складних слів (прикметників,іменників) числівники один, два, три, чотири мають відповідно форми одно-, дво-, три-, чотири-: однозвучний, двоповерховий, триярусний, чотирикутник. Форми двох-, трьох-, чотирьох- вживаються тільки перед частинами, що починаються з голосного: двохелементний, чотирьохосьовий. 20) Числівники п'ять і більше (крім сто і дев'яносто) на початку складних слів мають форму родового відмінка: п'ятиденний. п'ятдесятирічний. Це стосується числівників два, три, чотири, якщо вони є частиною складеного числівника: двадцять два роки - двадцятидвохрічний (але: дворічний). 21) Букви дописуються до цифр тільки на позначення порядкових числівників: 7-й, 9-ї, 11-го, 12-му, 70-х тощо. До римських цифр букви не дописуються: І квартал, у ІІ кварталі.Старі форми непрямих відмінків сот, стам, стома вживаються з іменниковим значенням "сотня": Дивлюся: сади над шляхами та городú з стома церквами. У складних числівниках від двохсот до дев'ятисот, а також у числівнику кількасот змінюються обидві частини: перша - як числівник два або п'ять, друга - як іменник місто в множині. Пишуться вони разом:Тільки числівник двісті в називному відмінку має своєрідну форму (це колишня двоїна). Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд відмінюються, як іменники відповідної відміни й групи:У кількісних складених числівниках змінюються усі складові частини:Порядкові числівники змінюються за родами, числами й відмінками, як прикметники: третій - як прикметники мякої групи, усі інші - як прикметники твердої групи. Причому в складених порядкових числівниках змінюється тільки останнє слово.У дробових числівниках чисельник відмінюється, як відповідний кількісний числівник, а знаменник - як порядковий. Причому після чисельників дві, три, чотири знаменник ставиться у формі називного відмінка множини, а після п'ять та більше - у формі родового відмінка множини: дві треті (частини), три п'яті (частини), чотири десяті (частини), дев'ять десятих (частин).
Білет 42.
Запис числової інформації в діловому мовленні.
Числівник - це частина мови, яка означає абстрактно-математичну кількість або точно визначену кількість предметів при лічбі (25 кілограмів). В усіх стилях сучасної української літературної мови числівники вживаються по-різному. На письмі кількісні числівники, як правило, записуються цифрами. У ділових паперах доводиться мати справу зі значною кількістю числових назв. Вони вимагають спеціального оформлення.
При складанні документів слід враховувати такі правила запису цифрової інформації:
1. Прості кількісні числівники, які називають однозначне число (без вказівки на одиниці виміру), записується словом, а не цифрою: (сім'я у складі трьох осіб, студентів повинно бути не більше чотирьох, між трьома фірмами укладено договір).
2. Простий числівник на позначення часових меж записується словом (за два місяці до закінчення терміну дії контракту, випробування повинні тривати два-чотири місяці).
3. Якщо простий числівник супроводжується найменуванням одиниць виміру, він записується цифрою (продано 10 центнерів цукру, відведена ділянка розміром 40 га).
4. Складні й складені числівники записуються цифрами, крім таких випадків, коли ними починається речення (На заняттях були присутні 25 студентів і Двадцять п'ять студентів були присутні на заняттях. Надіслано 128 підручників і Сто двадцять вісім підручників було надіслано).
5. Цілі числа, які виражаються кількома знаками, і оформлюються за допомогою пропусків. Місце пропусків залежить від системи обчислення (при десятковій - кожен четвертий знак: 50 000 т (50 тис. т), 976 000 - 976 тис.).
6. Порядковий числівник, що передається арабськими цифрами, вводиться в текст з відмінковими закінченнями (по 3-му класу точності, телевізори 5-го покоління). 7. При перерахуванні кількох порядкових числівників відмінкове закінчення ставиться лише один раз (вироби 3, 4 і 5-го сортів, працівники І, 2, 3-го цехів).
8. Деякі порядкові числівники для розрізнення серед інших позначень пишуться в документах римськими цифрами, але вже без відмінкових закінчень. Так, наприклад, подекуди записують порядкові номери місяців, кварталів та ін.( V місяць, III квартал).
9. Складні слова, перша частина яких - цифрове позначення, можуть писатися в документації комбіновано: 40-процентний - 40%, 100-кілометровий - 100 км, 5-міліметровий - 5мм).
10. Грошова сума записується спочатку цифрами, а в дужках - словами, наприклад: в розмірі 35 500 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот) грн.
11. Навчальні й фінансові роки мають такий зразок запису: у 1998/99 навчальному році.12. Запис дати в документах має такий зразок: 01.09.2000, 1 вересня 2000 року, перше вересня двохтисячного року).
13. У діловому стилі приблизна кількість відтворюється дуже обмеженою кількістю зворотів: понад, до, над, більше, менше (до вересня 2001 р.).
14. Широко вживаються дробові числівники, але в усному мовленні вони мають таку відтворюваність: а) якщо ціла величина або чисельник позначається числами два, три, чотири, то ціла величина і знаменник матимуть закінчення -і: 2 3/7-дві цілі три сьомі; 4 2/5 - чотири цілі дві п 'яті, 3 4/9 - три цілі чотири дев 'яті; б) якщо ціла величина або чисельник позначаються іншими числами, то ціла величина і знаменник матимуть закінчення - их: 15 6/7 - п 'ятнадцять цілих шість сьомих, 98 7/9 - дев 'яносто вісім цілих сім дев 'ятих.
15. Збірні числівники поєднуються: а) з іменниками чоловічого роду: четверо студентів, п 'ятеро громадян; б) з особовими займенниками ми, ви, вони: їх було восьмеро, нас було двоє. в) з множинними іменниками: двоє дверей, троє окулярів. Не сполучаються із збірними числівниками іменники на позначення високих та офіційних посад: сполучення на зразок п'ятеро президентів, троє професорів вважаються усно-розмовними.