Патофізіологія травлення
.docТема: Патофізіологія травлення
-
Порушення апетиту
Апетит – психоемоційний феномен, від якого залежить кількість вживання їжі.
Центр апетиту – гіпоталамус
Апетит залежить від кількості глюкози крові + рефлекси в шлунку → ведуть до збудження центру насичення.
Таким чином апетит – складний психоемоційний та нервово-рефлекторний процес.
Порушення апетиту:
-
Анорексія – повна відсутність апетиту.
Може бути:
-
Інтоксикаційна:
-
Враження інфекцією
-
Шлункове отруєння їжею → нудота → блювання → проходить
-
-
Психогенна
-
Гнів, нервування (проходить)
-
Штучне голодування при психологічних захворюваннях
-
-
Нейрогенна – враження нервової системи(центрів) інфекцією, тромбом, інсульти
-
Анорексія (штучна) для корекції фігури (особливо молоді люди)
-
Транзиторна анорексія – при гойданні (укачування) → дія прискорень кутових або лінійних → називається анорексія угойдування → нудота → синдром апатії (застосовується препарат аерон, супрастін).чутливість до дії прискорення піддається тренуванню.
-
Булемія – підвищення апетиту
-
Парарексія спотворення апетиту
-
Сітофобія – коли людина боїться приймати їжу через появу болю після прийому їжі (при виразкових хворобах)
-
Порушення травлення в ротовій порожнині і стравоході
Травлення в ротовій порожнині – жування:
-
Механічна обробка – в середньому сила 5 кг → на площу зуба тиск 600 атм. → тому може бути пошкодження емалі, тріщини →карієс(патогенез):
-
Демінералізація
-
Деструкція
-
Дефект
Хімічна обробка – слиною → виділяється до 2 л слини за добу (окрім ферментів в слині є роданіди → це солі родонової кислоти, що забезпечують бактерицидність слини.
Реакція слини сабо-кисла, або слабо-лужна.
Порушення виділення слини:
-
гіперсалівація – підвищення виділення слини
-
гіпосалівація – зменшення виділення слини
Порушення травлення в ротовій порожнині:
-
вади розвитку
-
захворювання слизових оболонок
-
порушення інервації
-
захворювання органів, що оточують ротову порожнину
-
пухлини
Ковтання: (проходить 6-8 сек – їжа, 2-3 сек – вода) – це складний руховий акт, тоу при враженні НС і черепно-мозкових нервів → порушується ковтання.
В середньому за добу людина ковтає 600 разів, із них 200 – на їжу, 50 раз – під час сну, 350 – решта.
Ковтання має 3 фази:
-
ротова
-
глоткова
-
стравохідна
Порушення ковтання:
При цьому їжа походить над трахею (надгортанник закривається), а при порушенні цього акту → може їжа потрапити в дихальні шляхи → розвивається аспірацій на пневмонія.
Синдром регугітації – повернення їжі в ротову порожнину, без блювання (або закидання їжі в ротову порожнину).
Американські вченні вважають, що 50% відсотків пневмоній → це аспірацій ні пневмонії, особливо в похилому віці, тому радять не спати на спині.
Румінація – повторна не довільна регургітація споживаною їжею(людина або випльовує, або знов заковтує їжу)
Стравохід (склад з 3 шарів)
Порушення функції можуть бути:
-
спазми
-
дивертикули (грижа)
-
Порушення функції шлунку – їжа потрапляє із стравоходу в шлунок.
Функції шлунку:
-
Резервна:
Об’єм в нормі 2-3 л. Може бути більшим, може бути меншим:
-
Збільшення об’єму шлунку
-
булемії (хто багато споживав їжі).
але булемія може бути і патологічна при:
-
захворювання ЦНС – пухлини і нефрити
-
ендокринні захворювання – тіреотоксини, інсулін
-
травми НС – руйнування ділянок гіпоталамусу → руйнування ядра → булемія
-
пілороспазми → до 5-6-8 л. Це негативно впливає, тому що → перерозтягує стінку → зменшує тонус → уповільнення → перемішування → гниття → бродіння → інтоксикація → диспепсичний синдром (відрижка, запах, нудота, блювота...)
-
Зменшення резервуарної функції, або її відсутність при:
-
рецекції шлунку
-
розростання сполучної тканини після виразкових хвороб або після хімічних отруєнь.
Повне виключення резервної функції → після повного видалення шлунку → їжа потрапляє в кишківник → розвивається демпінг синдром (надходження моноцукрів). При цьому розвиваються вегетативні с-ми:
-
пітливість
-
тахікардія
-
слабкість
Треба вести корекцію: їсти 6-8 разів і не вживати моноцукрів.
Патогенез демпінг синдрому:
-
гіперосмія (всмоктування моноцукрів) →
-
гіповолемія (вода іде із плазми в кішківник) →
-
ВІП (вазоактивний ін тест. поліпептид) →
-
вазоділятяція →
-
ортостатична гіпотензія →
-
гіперглікемія (так як всмоктуються моноцукри) →
-
виділення інсуліну →
-
гіпоглікемія → (знов апетит + їжа )
-
рухова функція порушення може бути
-
прискорення (vagus) → шлункові коліки (спазми)
-
ослаблення рухової функції → частіше гірше перетравлюється → бродіння, гниття → див. Диспепсичний синдром.
-
секреторна функція шлунку
за добу виділяється 1,5-2 л шлункового соку. Склад:
-
вода
-
слиз
-
HCl
-
Пепсиногени
рН=1,5-2,5 (висока ступінь кислотності, але не пошкоджується слизова)
Функції HCl:
-
активує пепсини
-
набубнявлюють білки → збільшується контакт → всмоктування
-
бактерицидна дія
-
швидкість евакуації в 12-палу кишку (синдром Сердюкова)
-
+ інтерстіц. гормони
Порушення секреторної функції можуть бути:
-
гіперсекреція
-
синдром гіперсекреції – гіперацидний синдром
-
уповільнення евакуації (уповільнення перистальтики → тому закрепи → калові каміння → пролежні → перитоніти → 42% від перитонітів наступає смерть(особливо в похилому віці, бо знижується чутливість)
гіпосекреція –
-
гіпоацидний синдром → порції їжі надходять із шлунку → посилюється перистальтика → і швидко → мало всмоктується → реабсорбція води → проноси (діарея) → зневоднення → порушення ВСО (при холері – саме цей механізм порушення ВСО)
ахілія – відсутність секреції
-
евакуація може бути:
-
збільшення → після резекції, ектомії
-
зменшення → пілоростеназ
-
інкреторна функція
може бути пухлини → які продукують гормони (тканинні)
Клітини АПУД системи розташовані в кишечнику
А в шлунку є „джи” клітини → продукують гастрин(якщо є пухлина з цих клітин)
→ збільшення гормонів
можуть бути множинні виразки → синдром Золінгера-Елісона
-
видільна функція . Так при уремії клітини шлунку виділяють токсичні речовини (коли підвищується концентрація токсичних речовин).
-
Виразкова хвороба:
Етіологія:
-
порушення харчування (режим, температура, дієта)
-
паління
-
психоемоційні напруги → тобто нервовий компонент
-
дисгормональні порушення
Теорія патогенезу
-
механічна
-
судинна
-
пептична
-
запальна
-
ацидотична
-
неврогенна:
-
центрально-вегетативна
-
нервово-трофічна
-
кортико-вісцеральна
-
3 головні патогенетичні механізми:
-
підвищення агресивності секреції (HCl і пепсин). Може бути при:
-
підвищення тонусу n. vagus
-
підвищення гормону (гастринома)
-
зниження захисних властивостей → чим нижче рН → менше кислотність
-
зниження репаративних властивостей слизової оболонки. В нормі слизова оболонка добре репарує
Механізми негативної дії виразкової хвороби
-
біль
-
кровотеча
-
перфорація
-
пенетраця
-
пілоростеноз
П/г лікування:
-
зниження агресивності шлункового соку
-
антацидна терапія
-
фізичний спокій (щоб не подразнювати виразку)
-
Н2 блокатори (100% позитивний ефект)
-
Протимікробна терапія
-
Підвищення захисту слизової оболонки → речовини, які посилюють слизової оболонки (алюмогель → гідроокис алюмінію → але хвор. периферична НС)
-
Посилення репарації:
-
Фізичне заспокоєння
-
Повноцінна білкова дієта
-
Речовин, які посилюють репарацію
-
Дія безпосередньо на патогенетичні фактори
-
Седативні речовини
-
Патофізіологія кішківника виходить з його функцій:
-
травна
-
парціальна
-
тотальна
-
-
секреторна
-
рухова
-
регуляторна
-
бар’єрна
-
імунологічна
Порушення всмоктування – синдром мальабсорбції
Порушення розщеплення – синдром мальдигестії
Порушення розщеплення та всмоктування – синдром мальассиміляції, але називається синдром мальабсорбції.