- •Змістовий модуль 7. Система кровообігу
- •Тема 9. Автоматія серцевої діяльності
- •1.Теоретичні питання заняття.
- •2. Практична робота.
- •Тема 1. Реєстрація екг.
- •Тема 2. Досліди з лігатурами Станніуса та впливом температури на серці жаби.
- •3. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття:
- •4. Література:
- •Тема 10. Фазовий аналіз серцевого циклу.
- •1. Теоретичні питання заняття.
- •4. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття:
- •4.2. Тестові завдання:
- •5. Література:
- •Тема 11. Зовнішні прояви серцевої діяльності.
- •2. Практична робота:
- •3. Рекомендації щодо оформлення практичної роботи.
- •5. Література:
- •Тема 12. Фізіологічні властивості серцевого м’яза.
- •2 Практична робота. Тема. Аналіз екг.
- •4.Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття:
- •4.1. Тестові завдання:
- •5. Література:
- •Тема 13. Регуляція серцевої діяльності.
- •2. Практична робота.
- •3. Рекомендації щодо оформлення практичної роботи.
- •5. Література:
- •Тема 14. Системний кровообіг, закони гемодинаміки, роль судин у кровообігу. Кров’яний тиск.
- •2. Практична робота:
- •3. Рекомендації до оформлення протоколу практичної роботи.
- •Судини Тиск крові (мм рт ст)
- •4.1. Тестові завдання.
- •Тема 15. Головні показники гемодинаміки.
- •2. Практична робота:
- •3. Рекомендації до оформлення протоколу практичної роботи:
- •Аналіз полікардіограми
- •3. Рекомендації до оформлення протоколу практичної роботи.
- •4. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття:
- •4.1 Тестові завдання
- •Тема 16. Регуляція кровообігу.
- •2. Практична робота:
- •3. Рекомендації до оформлення протоколу практичної роботи:
- •4. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття.
- •4.1. Тестові завдання
- •5. Література:
- •Тема 16а. Регіональний кровообіг та його регуляція. Конференція „ Лімфатична система та регіонарний кровообіг”
- •Література:
- •Тема 17. Узагальнююче заняття з фізіології серця та кровообігу
- •1. Практичні навички.
- •2. Теоретичні питання:
- •Депо крові (Позааудиторна самостійна робота).
- •1. Теоретичні питання заняття:
- •2. Питання для контролю засвоєния матеріалу.
- •3. Література:
- •Кровообіг при фізичному навантаженні (Позааудиторна самостійна робота).
- •1. Теоретичні питання заняття:
- •2. Питання для контролю засвоєния матеріалу.
- •3.1. Тестові завдання:
- •4. Література:
5. Література:
Нормальна фізіологія, за ред. В.І. Філімонова, Київ, Здоров’я, 1994, с.300-304.
Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини, Львів, 2002, с.517-520.
Физиология человека, под ред. Г.И. Косицкого, М., Медицина, 1985, с.250-253.
Посібник з нормальної фізіології, за ред. проф. В.Г. Шевчука, проф. Д.Г. Наливайка, Київ, “Здоров’я”, 1995, с.161 - 166.
Тема 11. Зовнішні прояви серцевої діяльності.
Конкретна ціль заняття: Розглянути зовнішні прояви серцевої діяльності як важливі для клінічної діяльності майбутнього лікаря.
Теоретичні питання заняття.
Зовнішні прояви - механічні, звукові, електричні.
Серцевий поштовх, його походження, характеристика.
Тони серця, їх походження, характеристика, методи дослідження ( аускультація, фонокардіографія).
Електрокардіограма (ЕКГ), визначення, відведення. Генез зубців, сегментів та інтервалів. Електрична вісь серця, кут альфа.
Інші зовнішні прояви серцевої діяльності.
Особливості зовнішніх проявів у дітей.
Тестові завдання.
1.8. Тестування за системою “Крок-1”.
Ситуаційні задачі.
2. Практична робота:
Тема. Дослідження серцевого поштовху, вислуховування тонів серця та визначення положення електричної осі серця за електрокардіограмою.
Мета роботи:ознайомитись з методикою дослідження серцевого поштовху, вислуховування тонів серця та засвоїти методику визначення електричної осі серця за електрокардіограмою.
Обладнання: фонендоскоп, електрокардіограма, зареєстрована у 3-х стандартних відведеннях..
Порядок виконання роботи.
Дослідження серцевого поштовху. Знайти на грудній клітці п’ятий міжреберний проміжок зліва на 1 – 1,5 см від середньо - ключичної лінії ближче до грудини – місце проекції верхівки серця. Спостерігати обмежене ритмічне випинання грудної клітки в цій ділянці. Властивості серцевого поштовху визначити пальпаторно в зоні верхівки серця.
Вислуховування тонів серця. Фонендоскоп встановлюють на грудній клітці в місцях найкращого вислуховування тонів. Перший тон краще вислуховується на верхівці серця, тобто, у п’ятому міжреберному проміжку зліва на 1 – 1,5 см від середньо- ключичної лінії ближче до грудини. Далі фонендоскоп встановлюється у другому міжреберному проміжку біля правого краю грудини. Тут краще чути компонент другого тону, обумовлений півмісяцевими клапанами аорти. Компонент другого тону, обумовлений півмісяцевими клапанами легеневої артерії краще вислуховується у другому міжреберному проміжку біля лівого краю грудини. Фонендоскоп переноситься в місце прикріплення мечеподібного відростка до тіла грудини, де краще вислуховується компонент першого тону, обумовлений тристулковим клапаном. У четвертому міжреберному проміжку біля лівого краю грудини, в так званій точці Боткіна, краще вислуховується клапанний компонент, обумовлений двостулковим клапаном.
Визначення положення електричної осі серця за електрокардіограмою. Електрична вісь серця визначається за кутом альфа. Для цього вимірюється амплітуда зубців Rу першому та третьому стандартних відведеннях.
Малюється рівнобічний трикутник Ейнтховена, визначається його центр, через який проводяться лінії, паралельні осям першого та третього відведень. На лінії, паралельній осі першого відведення, праворуч від центру трикутника відкладається величина зубця R у першому стандартному відведенні, а на лінії, паралельній осі третього стандартного відведення, донизу від центру – величина зубця R у третьому стандартному відведенні. З отриманих точок на обох лініях опустити перпендикуляри до їх перехресту, який з’єднати з центром трикутника. Ця лінія вказуватиме напрямок електричної осі серця, а кут між нею та віссю першого відведення буде кутом альфа, який в нормі дорівнює 40-700 .