- •Завдання секційно-біопсійного курсу:
- •Етичні та правові норми
- •Констатація біологічної смерті.
- •Порядок повідомлення про смерть пацієнта.
- •Транспортування (евакуація) тіла покійного.
- •Порядок прийому і зберігання трупів.
- •Видача тіла покійного.
- •Про пошану до тіла померлого.
- •У перелік обов'язкових форм медичної документації в патологоанатомічній установі (підрозділі) включені:
Видача тіла покійного.
Видача трупу проводиться установою патологоанатомічної служби родичам померлого або іншому його представникові по пред'явленню паспорта заявника, медичного свідоцтва про смерть і паспорта померлого, або свідоцтва про смерть, виданого відділом запису актів цивільного стану. Тіло покійного видається його родичеві або іншому представникові померлого на першу вимогу, але зазвичай не раніше 2 годин після закінчення розтину. При видачі трупа у разі наявності на нім цінностей факт їх збереження перевіряється у присутності особи, що одержує тіло померлого, про що звітується в акті видачі тіла покійного.
Вказаний акт є звітним документом, один екземпляр якого зберігається в установі патологоанатомічної експертизи, інший - видається родичам покійного. За наявності претензій до збереження цінностей, що знаходяться на померлому, робиться відповідний запис в акті видачі тіла покійного і викликається працівник органів внутрішніх справ, який зобов'язаний прибути для подальшого розгляду протягом 1 години після виклику.
Тіло покійного не видається родичам покійного або іншим представникам померлого при виявленні у нього особливо небезпечної (карантинної) інфекції. В цьому випадку поховання здійснюється органами місцевого самоврядування. Родичі покійного або інші представники померлого мають право бути присутнім при похованні.
Батьки або інші родичі мають право на отримання загиблого людського плоду з метою поховання незалежно від терміну внутрішньоутробного розвитку. Поховання людських плодів з масою 500-999 грамів здійснюється на основі висновку, виданого патологоанатомом.
Про пошану до тіла померлого.
Ставлення до тіла покійного повинно відповідати прижиттєвому волевиявленню померлого, виключаючи випадки обов'язкового патологоанатомічного розтину. Труп, його органи і тканини не можуть бути предметом купівлі-продажу і комерційних операцій.
У випадках відсутності письмового прижиттєвого волевиявлення пацієнта і за відсутності родичів, інших представників померлого або при неможливості здійснити ними поховання труп після встановлення причини смерті може бути переданий до освітніх установ охорони здоров'я або науково-дослідні установи охорони здоров'я для використання в учбових і наукових цілях. Після закінчення використання трупа в учбових або наукових цілях освітня або науково-дослідна установа зобов'язана забезпечити поховання трупа через спеціалізовану службу.
При проведенні патологоанатомічного розтину допускається забір органів і тканин трупа для діагностичних, учбових і наукових цілей, про що робиться запис в медичній документації.
Право громадян на інформацію про результати патологоанатомічного дослідження.
Інформація про результати патологоанатомічного розтину трупу видається у письмовій формі установою, де проводилося це дослідження. Право на отримання висновку про патологоанатомічний розтин надається родичеві покійного, що отримав свідоцтво про смерть, або іншим законним представникам померлого.
Патологоанатоми, як і інші медичні працівники, несуть відповідальність за приховування і/або умисне спотворення інформації про результати патологоанатомічного розтину відповідно до законодавства.
Порядок зберігання і надання інформації про результати аутопсій.
Інформація про результати патологоанатомічного розтину є професійною медичною таємницею і зберігається в умовах обмеженого доступу. Право на доступ до вказаної інформації, окрім законних представників померлого, мають особи, що беруть участь в проведенні патологоанатомічного дослідження; посадові особи СЕС; медичні працівники при проведенні досліджень, включених в плани науково-дослідної роботи освітніх медичних і державних науково-дослідних установ; особи, що здійснюють перевірку звітності в установі охорони здоров'я; органи дізнання, прокуратури і суду.
У науковій і іншій інформації за результатами патологоанатомічного дослідження не допускається використання персоніфікованих відомостей про пацієнта.