Пособие ИС в экономике

підприємства, так і із зовнішнього середовища. Інформація необхідна для зниження ризику при прийнятті бізнес-рішень, при розробці бізнесстратегій. Усі бізнес-процеси підприємства деякою мірою залежать від інформації.

Інформація й знання становлять основу розвитку бізнесу. Розглянемо найбільш важливі характеристики інформації, що

роблять її об'єктом використання в бізнесі:

вірогідність, якщо інформація не викривляє дійсного становища справ у внутрішньому й зовнішньому бізнес-середовищах;

повнота, якщо інформація достатня для розуміння сформованої ситуації в бізнесі й ухвалення рішення бізнес-користувачем з управління бізнесом;

якість, цінність, якщо сукупність відомостей і значеннєві зв'язки між ними, якими володіє бізнес-користувач або система, корисні з погляду управління бізнесом;

цінність однієї і тієї ж інформації відносна– вона залежить від конкретного часового періоду, конкретної ситуації, конкретного бізнескористувача.

Для управління бізнесом використовується безліч видів бізнес-

41

процесів у процесі бізнесу-діяльності. Дані є вхідною інформацією для рішення задач управління бізнесом. Вони вводяться в інформаційну

Інформація – сукупність відомостей про факти, об'єкти, події і т. д., які в даному контексті мають певне значення.

У процесі обробки поточних даних, а іноді й минулої інформації, формуються значення наступних груп показників:

· абсолютних, що відображають основні параметри -бізнес діяльності об'єкта управління;

·відносних (коефіцієнтів) із критеріями для оцінки, сформованих на підставі абсолютних;

·динамічних, що характеризують тенденції зміни основних показників бізнес-діяльності в часі.

Інформація утримується у звітах, сформованих в результаті роботи бізнес-додатків (програм).

поточний і попередній періоди, як фактичні, так і планові. Ці показники важливі в підготовці ділових рішень менеджерами по збуту.

Знання є другою похідною від даних. Осмисливши інформацію звіту про продажі, менеджер отримує знання: про виконання плану продажів, про динаміку продажів, про тенденції попиту на окремі види продукції. Це дає йому підставу прийняти зважене рішення, що обґрунтовано розрахунками й власним досвідом.

42

Знання – це висновки, зроблені менеджером при осмисленні інформації, отриманої в процесі оброблення.

Знання перебуває безпосередньо у свідомості управлінського працівника. Воно пов'язане з вмінням і досвідом цього працівника

аналітична інформація (наприклад, маркетингові звіти і рейтинги) тощо. До другої групи найчастіше відосять:

•знання про ключові для даної галузі процеси(кращий досвід в

галузі);

•знання про продукти / послуги;

•найкращі рішення;

•знання співробітників (найбільш цінний актив організації);

•минулий досвід організаці;

•знання про побудову відносин– глибокі персональні знання, які забезпечують успішну співпрацю;

•інтелектуальні активи (бази знань) – досвід ведення проектів (приклади кращої практики).

Знання «як зробити ефективніше» – це основне джерело прибутку й фактор виробництва, який не можна придбати на зовнішньому ринку.

43

По-третє, існують структуровані та неструктуровані елементи Інформації, яку Люди створюють, збирають, класифікують і якою обмінюються. Інформація – це документи, правила, процеси, процедури, які використовуються.

Отже, необхідні інструменти по управлінню знаннями, які допомагають Людям працювати з Інформацією різними способами.

Щодо третьої складової формули, технології управління знаннями повинні надати:

·засоби, прийоми й методології, які сприяють ефективному спілкуванню Людей;

·засоби для обміну необхідною Інформацією.

Система управління знаннями підприємства охоплює такі процедури:

•пошук і витягання знань з живих і неживих об'єктів (носіїв знань);

•структуризацію і систематизацію знань (для забезпечення їх зручного зберігання і пошуку);

•аналіз знань (виявлення залежностей і аналогій);

•оновлення (актуалізацію) знань;

•розповсюдження знань;

•генерацію нових знань.

(згідно з Gartner Group):

• інструментальні засоби спільної роботи людей, такі як групове програмне забезпечення і системи управління документообігом;

45

•системи, засновані на знаннях, системи, засновані на прецендентах (Case-Based Reasoning) і додатки типу Help Desk;

•системи пошуку знань і навігації по знанням, що забезпечують, зокрема, типовий, однорідний доступ до інформації різних типів(до текстів, стандартних форм, графіків, внутрішніх і зовнішніх даних) через єдиний інтерфейс;

•системи, що забезпечують взаємодію з базами даних та інформаційно-пошуковими системами на природній мові.

Впровадження інформаційної системи, заснованої на технологіях управління знаннями, сприяє приведенню інформації в більше струнку

систему, дозволяє прискорити процес доступу до, збільшитинеї швидкість обміну інформацією ,і як результат, значно підвищити якість щоденних ділових процесів.

2.2. Інформаційні ресурси підприємства, джерела формування. Управління інформаційними ресурсами

Для здійснення виробничо-господарської і фінансової діяльності будьяке підприємство використовує ресурси: матеріальні, трудові, енергетичні, фінансові, природні. Поняття цих ресурсів є економічними категоріями. У

процесі виробничої діяльності названі ресурси перетворюються в готову

управління: стратегічному, тактичному, оперативному.

Тому інформація, інформаційні ресурси підприємства розглядаються як окремі економічні категорії.

Для інформації, як головного ресурсу управління, характерними є такі атрибути (рис. 2.1).

46

Рис. 2.1. Атрибути інформації

Необмежені можливості в питаннях оперування інформацією за допомогою інформаційних технологій, комп'ютерів і електронних засобів телекомунікації дозволили перетворити інформацію в ресурс, від стану якого залежить розвиток економіки підприємства.

Інформаційні ресурси – це особливий вид ресурсу, котрий ґрунтується на знаннях. Інформаційні ресурси можна визначити як весь обсяг інформації, накопичений в інформаційній системі підприємства.

Розглянемо більш докладно сутність інформації. Інформація – це відомості, що несуть знання. Ці знання є продуктом діяльності людей.

Інформаційні ресурси підприємства– це весь обсяг знань,

відчужених від їхніх творців, зафіксованих на матеріальних носіях і призначених для загального використання.

47

постачальниками, споживачами. Вона є продуктом договору, угоди або дій по координації роботи окремих ланок бізнесу.

Джерелами формування інформаційних ресурсів підприємства є

інформація: про стан ринкового середовища; тенденції змін у діловому середовищі; про конкурентів, їхні ціни; про вимоги постачальників, покупців; повідомлення законодавчого й нормативного характеру тощо. Така інформація носить імовірний характер і вимагає нестандартних процедур обробки.

Інформаційні ресурси підприємства

Рис. 2.2. Джерела формування інформаційних ресурсів

підприємства

Внутрішнє середовище формуєвнутрішню інформацію, для якої

48

Зовнішня й внутрішня інформація, що відображає організаційні, управлінські та виробничі процеси, складають інформаційні ресурси підприємства.

Підприємство не зможе скористатися перевагами своїх інформаційних ресурсів (ІР), якщо його персонал не має ефективних процедур управління ІР, не може оцінити ІР, якими вже володіє, не вміє поліпшувати управління бізнесом шляхом правильного й своєчасного використання інформації для підвищення якості й ефективності бізнес-процесів. Процеси використання ІР є головними в підвищенні ефективності управління бізнесом.

Правильне використання такого критичного ресурсу, як інформація, дозволяє бізнесу одержати конкурентні переваги на ринку.

Оскільки інформація дозволяє приймати обґрунтовані й ефективні

Управління інформаційними ресурсами повинно бути спрямоване на чітке визначення й організацію процесів: де, як, у якому обсязі одержувати інформацію про виробництво, ціни, клієнтів, конкурентів, за допомогою яких засобів.

Управляти інформаційними ресурсами означає прогнозувати потреби в них, вивчати, планувати, враховувати, контролювати, аналізувати.

Управління інформаційними ресурсами на рівні підприємства передбачає:

ü оцінку інформаційних потреб на кожному рівні управління й у

бізнес-підрозділів. Інформаційні потреби припускають визначення: хто, де, коли і яким чином буде працювати із цією інформацією з метою управління бізнес-діяльністю;

основі електронних засобів телекомунікацій; ü здійснення доступу до будь-яких інформаційних ресурсів з

використанням web-технологій.

49

На сучасному етапі розвитку бізнесу ІР розглядається стратегічний ресурс, цінність якого зростає.

Метою управління ІР є забезпечення цілеспрямованого використання інформації для управління бізнесом підприємства, як самостійного фактору розвитку виробництва.

Розробка й експлуатація інформаційної системи підприємства вимагає рішення задач інформаційного менеджменту.

Інформаційний менеджмент можна представити як тріаду: інформація, інформаційні технології, інформаційна система. Об’єкти інформаційного менеджменту наведені на рис. 2.3.

Підтримка бізнес-процесів підприємства

Підтримка індивідуальних робочих місць

Додатки

Рис. 2.3. Об’єкти інформаційного менеджменту

50