- •Розділ 1. Теоретичні основи управління фінансовими потоками комерційного банку
- •Статистика по депозитам за лютий та березень 2014 року
- •Статистика по кредитам за лютий та березень 2014 року
- •1.2. Аналіз руху фінансових потоків
- •Розділ 2. Методи і моделі управління фінансовими потоками комерційного банку
- •2.1. Аналіз основних методів та схема моделей фінансових потоків комерційного банку
- •Вони підходять для починаючих вивчати імітаційне моделювання
- •1. Імітаційна системно-динамічна моделі потоків комерційного банку, що дозволяє реалізувати етап 1.
- •2.3. Економетричні моделі на базі регресійного аналізу та аналізу часових рядів
- •Розділ 3. Моделювання фінансових потоків комерційного банку на прикладі пат «приватбанк»
- •3.1 Аналіз банків України та імітаційна модель фінансових потоків пат «приватбанк»
- •Власний капітал банків України на 01.01.2014 року, тис. Грн.
- •Види змінних
- •3.2. Економетричне моделювання фінансових потоків пат «приватбанк»
- •Характеристики, види залежності та процедури лінеаризації
- •Розділ 4. Забезпечення охорони праці та техніки безпеки на об’єкті фінансового відділу пат «приватбанк»
- •4.1. Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в приміщенні фінансового відділу пат «приватбанк»
- •Параметри санітарно-гігієнічних умов праці в приміщенні фінансового відділу пат «приватбанк»
- •4.2. Техніка безпеки в приміщенні фінансового відділу пат «приватбанк»
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Розділ 4. Забезпечення охорони праці та техніки безпеки на об’єкті фінансового відділу пат «приватбанк»
4.1. Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в приміщенні фінансового відділу пат «приватбанк»
Кімната фінансового відділу підприємства знаходиться на третьому поверсі залізобетонної п’яти похповерхової будівлі. Загальна площа приміщення складає 12 м2 (довжина приміщення дорівнює 4 м, а ширина – 3 м), висота приміщення 3 м. Оскільки кількість працюючих у відділі дорівнює 4 особам, таким чином на кожного працівника припадає 3 м2 площі приміщення і відповідно 9 м3 об’єму, що не відповідає встановленим нормам і стандартам.
Згідно з СНиП 2.09.04-87 та ДсанПіН 3.3.2.007-98 найменше допустиме значення площі і об'єму виробничих приміщень на одного працюючого має бути відповідно 6 м2 і 20 м3. Таким чином, можна зробити висновок, що приміщення відділу замале та не відповідає стандарту.
Якщо говорити про естетику, треба зазначити, що стіни приміщення фінансового відділу пофарбовані світлою фарбою жовтого кольору, стеля біла (натяжна стеля), на підлозі покриття із світло-коричневого лінолеуму. На вікнах вертикальні жалюзі. Все це створює для працівників відділу більш менш спокійну обстановку і сприяє нормальним умовам праці.
Для підтримування допустимих параметрів мікроклімату використовується вентиляція і кондиціонери (встановлено 1 кондиціонер потужністю 5 кВт) [54].
Опалювання будівлі централізоване, водяне. В офісі встановлено 1 батарея з 8 радіаторів.
Аналізуючи мікроклімат приміщення, слід зазначити наступне: в холодний період відносна вологість повітря – 5060 %, температура повітря складає 22240 С.
Варто відмітити, що санітарно-побутові приміщення в будівлі розташовані відповідно до нормативних вимог. Туалетні кімнати (жіночі та чоловічі) суміщені з умивальниками, забезпеченими системою подачі гарячої та холодної води. У приміщеннях раз на день проводиться вологе прибирання.
Основним джерелом шуму у відділі є робота 4-х комп’ютерів і принтера Epson Perfection V500 Photo, який використовується для виготовлення оригінал-макетів.
Рівень шуму у відділі не перевищує 55 дБА.
Аналіз параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в приміщенні фінансового відділу зокрема, наведені в табл. 4.1.
Таблиця 4.1
Параметри санітарно-гігієнічних умов праці в приміщенні фінансового відділу пат «приватбанк»
№ з/п |
Параметри |
Фактичне значення |
Нормативне значення СНиП |
Відповідність ДСТу або СНиПу |
1 |
Шум, дБА |
50—55 |
50—65 |
відповідає |
2 |
Освітленість, лк |
300 |
300—400 |
відповідає |
3 |
Температура повітря, С у холодний період |
22—24 |
22—24 |
відповідає нормам, не перевищує допустиме значення |
4 |
Відносна вологість, % |
50—60 |
40…60 |
відповідає нормам, не перевищує допустиме значення |
5 |
Швидкість руху повітря, м/с |
0,15 |
0,1—0,2 |
відповідає |
Слід зазначити, що приміщення з КТ повинні мати природне та штучне освітлення [55]. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці користувачів КТ, можлива поява короткозорості, швидка стомлюваність.
Система освітлення повинна відповідати таким вимогам:
-
освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об'єктом розрізнення – найменшим розміром об'єкта, що розглядається на моніторі ПК та робочої станції (РС);
-
фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття;
-
контрастом об'єкта і фону;
-
необхідно забезпечити достатньо рівномірний розподіл яскравості на робочій поверхні монітора, а також в межах навколишнього простору;
-
на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;
-
у полі зору не повинно бути відблисків (підвищеної яскравості поверхонь, які світяться та викликають осліплення);
-
величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;
-
слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.
Природне освітлення в приміщеннях з КТ повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79. Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ або північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%. Для захисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті відблиски на поверхні екранів і клавіатури, повинні бути передбачені сонцезахисні пристрої, на вікнах мають бути жалюзі або штори. Задовільне природне освітлення легше створити в невеликих приміщеннях на 5-8 робочих місць.
Природне освітлення в приміщенні фінансового відділу ПАТ «ПРИВАТБАНК» здійснюється падінням прямих променів сонця через 2 вікна, площа одного становить 3 м2 (ширина вікна дорівнює 2 м, висота – 1,5 м).
Розрахуємо природне освітлення в приміщенні даного підприємства.
Достатність природного освітлення визначається за формулою:
(4.1)
де Sвікон (площа вікон, м2), Sвікон = 2×1,5 = 3 м2;
Sпідлоги (площа підлоги приміщення, м2), Sпідлоги = 3×4 = 12 м2.
Таким чином, коефіцієнт природного освітлення даного приміщення становить:
Коефіцієнт природного освітлення даного приміщення (К=0,5) відповідає нормативному значенню [56].
Штучне освітлення здійснюється за допомогою люмінесцентних ламп типу ЛД потужністю 20 Вт, 4 світильника по 2 лампи.
Для приміщення фінансового відділу ПАТ «ПРИВАТБАНК» характерне використання суміщеного освітлення, бо протягом усього робочого дня використовуються обидва джерела світла одночасно (природне та штучне).
Розрахуємо штучне освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку в приміщенні фінансового відділу ПАТ «ПРИВАТБАНК».
Цей метод використовують при розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь з урахуванням відбитих від стін, підлоги і стелі світлових потоків. Метод не можна застосовувати при розрахунках локалізованого та місцевого освітлення, а також освітлення похилих поверхонь.
Розрахункова формула методу коефіцієнта використання світлового потоку має вигляд:
(4.2)
де Ф – світовий потік лампи, лм;
N = 4 шт. – число світильників;
Е = 300 лк – мінімальна освітленість робочого місця згідно з нормативними вимогами;
n = 2 шт. число ламп у світильнику;
S = 12 м2 – площа освітлюваного приміщення;
z = 1,15 – коефіцієнт нерівномірності освітлення для ламп;
К3 = 1,3 – коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості через забруднення й старіння лампи;
– коефіцієнт використання світлового потоку.
Розраховуємо штучне освітлення у приміщенні за формулою, виведеною з 4.2:
(4.3)
Для визначення необхідно знати тип світильника, індекс приміщення та коефіцієнт відбиття світлового потоку від стелі стін і підлоги (СНиП II-4-79). Індекс приміщення i визначають за формулою:
, (4.4)
де L = 4 м – довжина приміщення;
B = 3 м – глибина приміщення;
hп – висота підвісу світильника, яку можна визначити за формулою:
hп = H – hс – hр, (4.5)
де Н – висота приміщення, м;
hс – відстань від стелі до нижньої частини світильника, м;
hр – висота робочої поверхні, м.
Розрахуємо висоту підвісу світильника:
висота приміщення Н=3 м;
відстань від стелі до нижньої частини світильника hс=0,1 м;
висота робочої поверхні hр=0,9 м.
hп = H – hс – hр = 3 – 0,1 – 0,9=2 (м).
Тепер розрахуємо Індекс приміщення i визначають за формулою:
На підставі одержаних даних та за табл. 4.2 можна визначити коефіцієнт використання світлового потоку :
=0,42.
Таблиця 4.2
Значення коефіцієнтів використання світлового потоку
Тип світильника |
Коефіцієнт відбиття, % |
Коефіцієнти використання світового потоку при даному індексі приміщення |
|||
|
п |
с |
підл |
0,7 |
|
|
|
|
|
Світильник з люмінесцентними лампами |
|
ЛБ,ЛД, ЛДЦ |
70 |
50 |
10 |
0,36 |
Підставляємо всі знайдені величини у формулу (4.3) і отримуємо:
(лк).
Виходячи з того, що отримана величина , робимо висновок: штучного освітлення в приміщенні достатньо, що відповідає санітарним нормам.
При нормативному освітленні світовий потік дорівнює 1601,8 лм, що відповідає номінальному значенню лампи приблизно ЛД з Р=30 Вт згідно табл. 4.3.
Таблиця 4.3
Номінальний світловий потік люмінесцентних ламп
Номінальна потужність, Вт |
ЛДЦ |
ЛД |
ЛХБ |
ЛТБ |
ЛБ |
15 |
500 |
590 |
675 |
700 |
760 |
20 |
820 |
920 |
935 |
975 |
1060 |
30 |
1450 |
1640 |
1720 |
1720 |
2100 |
40 |
2100 |
2340 |
3000 |
3000 |
3120 |
60 |
3050 |
3570 |
3820 |
3980 |
4650 |
80 |
3740 |
4070 |
4440 |
4440 |
5220 |
З цього випливає те, що на підприємстві встановлені лампи, а точніше ЛД з Р=30 Вт і вище, що відповідає санітарним нормам.