Постановка задачі

Інвентаризація, як правило, охоплює обидві сфери інформаційних ресурсів - програмне і апаратне забезпечення. Якщо розглядати велике підприємство з існуючою всередині нього локальною мережею, то можна відзначити, що і для інвентаризації, і для визначення компонентів встановленого програмного забезпечення комп'ютера певного користувача при вирішенні локальних, організаційних і технічних завдань фахівця IT-відділу, зазвичай необхідно узгодити з користувачем час, в який він зможе підійти і зняти потрібні характеристики автоматизованого робочого місця. При цьому виконання поточної роботи припиняється, що призводить до втрати робочого часу обох взаємодіючих сторін.

Тому задача, що постає перед розробниками, є реалізація комплексної автоматизованої системи обліку обладнання з функціями:

1 Отримання інформації про технічні характеристики обладнання. 2. Інформація про встановленне програмне забезпечення. 3. База данних про наявність запасних комплектуючих. 4. Проводження інвентаризації комп'ютерів в мережі online шляхом сканування через інтерфейси WMI і SNMP. 5. Налагодження автоматичної періодичної інвентаризації. 6. Формування необхідних списків обладнання та програмного забезпечення для модернізації по заданому параметру .

7. Можливість закріплювати об'єкти інвентаризації за певними співробітниками, при цьому співробітники, в свою чергу, закріплюються за певними відділами.

8. Моніторинг програм, встановлених на комп'ютер, і їх ліцензій, а також температури жорстких дисків.

9. Облік витрат коштів на покупку ліцензій ПЗ і комплектуючих.

Системні вимоги

Для коректної роботи програм обліку обладнання необхідна стабільна робота ОС типу Windows(7/8.1/10).

Функціональні вимоги

Функціональні вимоги описують внутрішню роботу системи, її поведінку: калькулювання даних, маніпулювання даними, опрацьовування даних, і інші специфічні функції які повиина виконувати система. Функціональні вимоги описують сервіси, які надаються програмним середовищем, його поведінку в певних ситуаціях, реакцію на ті чи інші вхідні дані і дії які система дозволить виконувати користувачам. Інколи сюди додається інформація про те, що система робити не повинна.

Кожний програмний продукт призначений для виконання визначених функцій. Для того щоб визначити, підходить та чи інша програма для розв’язання задач, необхідно мати чіткий набір критеріїв, на основі яких можна зробити правильний вибір. Функціональні вимоги документуються в специфікації вимог до програмного забезпечення, де описуються як можна більш повно очікувану поведінку системи.

Функціональні вимоги визначають що система повинна робити, а не функціональні вимоги визначають якою система повинна бути.

- Ліцензії. Облік і управління ліцензіями.

- Устаткування. Облік робочих місць, периферії, серверів.

- Нематеріальні активи. Облік віртуальної інфраструктури, софт, знання.

Нефункціональні вимоги

Нефункціональні вимоги — це вимоги до програмного забезпечення, які задають критерії для оцінки якості його роботи. Нефункціональні вимоги до програмного забезпечення визначаються на першій стадії процесу розробки ПЗ — на етапі аналізу вимог. Нефункціональні вимоги можна поділити на дві категорії: покращення (безпека, надійність, швидкодія, зручність у використанні ...) вдосконалення (маштабування, відновлюваність ...) властивостей системи. Види нефункціональних вимог:

1. Вимоги до інтерфейсу

2. Апаратні та програмні вимоги

3. Операційні вимоги

- Безпека та конфіденційність

- Надійність

- Відновлювальність

- Продуктивність

- Потенціал

- Збереження даних

- Керування помилками

- Правила перевірки

- Узгоджені стандарти