Сікура Й.Й. Морфологічні особливості плодів та насіння квіткових рослин світової флори

Рід Phaseolus [Tourn.] L. (1737) включає понад 500 (554) таксони. Синоніми: Candйlium Medic. (1787), Caracalla Tod. (1861), Lipusa Alef. (1866), Phasellus Medic. (1787), Strophstyles Ell. (1822). Види роду поширені в Північній, Центральній і Південній Америці, Тропічній Африці, Східній Індії, на Ямаіці, Яві, Формозі, Мадагаскарі, Кубі, в Китаї, Японії.

Phaseolus coccineus L. – egynyári növény, eredete ismeretlen.

Amagvak tarkák, vese alakúak, 12 mm nagyságúak (1421. ábra).

Однорічна рослина невідомого походження. Їcтівна, декоративна. Насіння рябе, нечітко нирковидне, до 12 мм завбільшки (рис. 1421).

APithecellobium Mart. (1829) nemzetség kb. 200 taxont tartalmaz. Társneve Pithecolobium Mart. (1837). Fajai elterjedtek Észak-, Középés Dél-Amerikában, Kuba, Haiti

és Madagaszkár szigetein, Indokínában,Ausztráliában.

Рід Pithecellobium Mart. (1829) нараховує понад 200 (223) таксони. Синонім PithecolobiumMart.(1837).ВидиродупоширенівПівнічній,ЦентральнійіПівденній Америці, на Кубі, Гаіті, Мадагаскарі, в Індо-Китаї, Австралії.

Pithecellobium gauchapele (H.B.K.) Macbr. – 15 m magas fa. Elterjedt Középés DélAmerikában.

Ahüvelytermés 15 cm h., spirálisan csavart, bolyhos (1422. ábra).

Дерево до 15 м заввишки. Поширене в Центральній і Південній Америці.

Плід – стручок до 15 см завдовжки, трохи спирально закручений, пухнастий

(рис. 1422).

A Prosopis L. (1767) nemzetség kb. 100 taxont tartalmaz. Társnevei: Algarobis Benth. (1839),LagonychiumBieb.,MitostaxRafin.(1838),PleuromensRafin.(1838),Neltuma

Rafin. (1838), Spirolobium Orbign. (1839), StombocarpaA. Fray. (1845).

РідProsopisL.(1767)нараховуєпонад100(132)таксони.Синоніми:AlgarobisBenth. (1839),LagonychiumBieb.,MitostaxRafin.(1838),PleuromensRafin.(1838),Neltuma Rafin. (1838), Spirolobium Orbign. (1839), StombocarpaA. Fray. (1845).

Prosopis juliflora DC. – 12 m magas fa. Elterjedt Északés Dél-Amerikában, 1600 m t.sz.f.m.-ig.

Ahüvelytermésíveltvagygyűrűalakú,5–20cmh.,zöldvagyvilágosbarna(1423.ábra).

Дерево до 12 м заввишки. Поширене в Північній і Південній Америці на висотах до 1600 м н.р.м.

Плід – стручок, зігнутий в дугу або кільцем, 5-20 см завдовжки, зеленуватий або світло-коричневий (рис. 1423).

A Rhynchosia Lour. (1790) nemzetség kb. 500 taxont tartalmaz. Társnevei:Arcyphyllum Ell. (1818), Chrysoscias E. Mey. (1835), Cyanospermum Wight. et Arn. (1834), Dolicholus Medic. (1787), Eriosema Reichb. (1828), Euriosma Desv. (1826), Hidrosia E. Mey. (1835), Nomismia Wight. et Arn. (1834), Orthodanum E. Mey. (1835), Phyllomatia Benth. (1838), Pitcheria Nutt. (1834), Polytropia Presl (1830), Ptychocentrum Benth. (1838), Sigmodostyles Meissn. (1843). Fajai elterjedtek Jáva szigetén, Ausztráliában, Kelet-Indiában, Dél-Afrikában, Észak-, Középés Dél-Amerikában, Kínában, a

Himalája-hegységben.

Рід Rhynchosia Lour. (1790) нараховує понад 500 (536) таксонів. Синоніми:Arcyphyllum Ell. (1818), Chrysoscias E.Mey. (1835), Cyanospermum Wight. etArn. (1834), Dolicholus Medic. (1787), Eriosema Reichb. (1828), Euriosma Desv. (1826), Hidrosia E. Mey. (1835), Nomismia Wight. et Arn. (1834), Orthodanum E. Mey. (1835), Phyllomatia Benth. (1838), Pitcheria Nutt. (1834), Polytropia Presl (1830), Ptychocentrum Benth. (1838), Sigmodostyles Meissn. (1843). Види роду поширені на Яві, Австралії,

Східній Індії, Південній Африці, Північній, Центральній і Південній Америці, Китаї, Гімалаях.

281

Rhynchosia phaseoloides DC. – lágyszárú növény. ElterjedtAmerika trópusi vidékén.

Amagvakgömbölyűek,4mmátm.-ek,rövidcsőrűek,sötétpirosak,fénylők(1424.ábra).

Трав’яниста рослина. Поширена в тропічній Америці.

Насіння кругле, до 4 мм в діаметрі, з ледвепомітним дзьобиком, чорне-червоне, блискуче (рис. 1424).

A Robinia L. 200 (194) nemzetség kb. 200 taxont tartalmaz. Társneve Pseudo-Acacia [Tourn] Medic. (1787). Fajai elterjedtek Kelet-Indiában, Észak-, Középés Dél-Ameri- kában. Dísznövény.

РідRobiniaL.нараховуєбіля200(194)таксонів.СинонімPseudo-Acacia[Tourn]Me- dic.(1787).ВидиродупоширенівСхіднійІндії,Північній,ЦентральнійіПівденній Америці, Китаї, на Кубі, тропічній Африці.

Robinia pseudoacacia L. – 30 m magas fa. Észak-Amerikából származik. Európa-szerte termesztik, naturalizálódott.

Ahüvelytermés10cmh.,1cmsz.,hegyesenvégződő,amagvakáttetszők,sötétbarnák,a terméskocsány 1 cm h. (1425. ábra).Amagvak vese alakúak, tarkák, 8 mm nagyságúak, a köldök szembetűnő (1426. ábra).

Дерево до 30 м заввишки. Оходить з Північної Америки. Декоративне, широко культивують в Україні, а також по всій Європі.

Плід–стручокдо10смзавдовжки,1смзавширшки,зкороткимвістрямнаверхівці, видно розташування насінин, темно-коричневий, на плодоніжці до 1 см завдовжки (рис.1425).Насіннянечітко-нирковидне,рябе,до8ммзавбільшки,здобрепомітним насіннєвим рубчиком (рис. 1426).

Robinia viscosa Vent. – 12 m magas fa. Észak-Amerikából származik. Dísznövény.

A magvak féloldalúan vese alakúak, 10 mm nagyságúak, szembetűnő köldökkel, sötétbarnák, fénytelenek (1427. ábra).

Дерево до 12 м заввишки. Поширене в Північній Америці. Декоративне. Насіння однобоко-нирковидне, до 10 мм завбільшки, з добрепомітним насіннєвим рубчиком, темно-коричневе, матове (рис. 1427).

A Schotia Jacq. (1786) nemzetség kb. 30 taxont tartalmaz. Társnevei: Omphalobium Jacq. (1825), Theodora Medic. (1786). Fajai elterjedtekAfrika trópusi vidékén.

Рід Schotia Jacq. (1786) нараховує біля 30 (28) таксонів. Синоніми: Omphalobium Jacq. (1825), Theodora Medic. )1786). Всі види роду поширені в тропічній Африці.

Schotia brachypetalum Sond. – 5 m magas fa. Elterjedt Dél-Afrikában. Dísznövény.

Ahüvelytermés12cmh.,amagvakkülönbözőalakúk5mmnagyságúak,szürkésbarnák, fénytelenek (1428. ábra).

Дерево до 5 м заввишки. Поширене в Південній Африці. Декоративне.

Плід – стручок до 12 см завдовжки, коричневий. Насіння різної форми, до 5 мм завбільшки, сіруваті, коричневі, матові (рис. 1428).

A Sutherlandia R. Br. (1812) nemzetség 15 taxont tartalmaz. Fajai elterjedtek DélAmerikában és valószínűlegAusztráliában.

Рід Sutherlandia R. Br. (1812) нараховує 15 таксонів. Види роду пошитені в Південній Америці, можливо в Австралії, Південній Африці.

Sutherlandia frutescens R. Br. – 2 m magas cserje. Elterjedt Dél-Afrikában. Dísznövény. Atermés hólyagszerű, görbe, 5 cm nagyságú, piros (1429. ábra).

Чагарник до 2 м заввишки. Поширений в Південній Африці. Декоративний. Плід – міхурчастий, зігнутий біб до 5 см завбільшки, червоний (рис. 1429).

282

ATamarindusTourn.exL.(1735)nemzetség8taxonttartalmaz.FajaielterjedtekÁzsia ésAfrika trópusi területein.

Рід Tamarindus Tourn. ex L. (1735) нараховує 8 таксонів. Види роду поширені в тропічній Азії і Африці.

Tamarindus indica L.–10mmagasfa.ElterjedtKelet-Indiában,Dél-Amerikábanhonosított. Ahüvelytermésekbemélyedésesek,8-20cmh.-ak,4cmsz.-ek,krémszínűek(1430.ábra).

Дерево до 10 м заввишки. Поширене в Східній Індії, в Південій Америці інтродуковане.

Плід – стручок з перетяжками, 8-20 см завдовжки і до 4 см завширшки, кремовий

(рис. 1430 – з Й. Гойос).

A Trifolium [Tourn.] L. (1735) nemzetség kb. 1000 taxont tartalmaz. Társnevei:Amarenus Presl, Amoria Presl, Calycomorphum Presl, Galearia Presl, Micrantheum Presl, Mistyllus Pres, Paramesus Presl (1830), Dactiphyllon Rafin. (1818), Lagopus Bernh. (1800), Loxospermum Hochst. (1846), Lupinaster Buxb. ex Heist. (1748), Mtorophyton Fourr. (1868) Penthaphyllon Pers. (1807), Sertula L. (1735), Triphylloides Ponted. ex Moench(1794).FajaielterjedtekEurópában,Kis-,Közép-ésKelet-Ázsiában,Afrikában, Madagaszkár szigetén, Észak-, Középés Dél-Amerikában, Kelet-Indiában.

Рід Trifolium [Tourn.] L. (1735) нараховує понад 1000 (1272) таксонів.Синоніми: AmarenusPresl,AmoriaPresl,CalycomorphumPresl,GaleariaPresl,MicrantheumPresl, Mistyllus Pres, Paramesus Presl (1830), Dactiphyllon Rafin. (1818), Lagopus Bernh. (1800), Loxospermum Hochst. (1846),Lupinaster Buxb. ex Heist. (1748), Mtorophyton Fourr. (1868)Penthaphyllon Pers. (1807), Sertula L. (1735), Triphylloides Ponted. ex Moench (1794). Види роду поширені в Європі, Малій, Середній, Центральній і Східній азії, Африці, Середземномор’ї, на Мадагаскарі, в Північній,Центральній і Південній Америці, Східній Індії.

Trifolium alexandrianum Bory et Chaub. (T. latinum) – a magvak vese alakúak vagy hosszúkásak,tojásdadok,2mmnagyságúak,szembetűnőköldökkel,simák,krémszínűek, fénylők. (1431. ábra).

Насіннявидовжено-нирковиднеабояйцевидне,до2ммзавбільшки,здобрепомітним насіннєвим рубчиком, гладке, кремове, блискуче (рис. 1431).

Trifolium subterraneum L. – egynyári, elterülő növény. Réteken növekszik. Elterjedt a Földközi-tenger vidékén, Keleten. E faj jellegzetesseége az, hogy a terméses fejecske lehajlikésbelefúródikatalajba,ottérlelimagjait.Amagvaknyúlottanvesealakúakvagy gömbölyűek, 3 mm nagyságúak, szembetűnő köldök , sötétbarnák, fénylők (1432. ábra).

Однорічнастланкарослина.Ростеналуках.ПоширенавСередземномор’їінаСході. Характерним для цього виду є те, що головки з плодами нахиляються донизу і зариваються в грунт, де й дозрівають насіння. Насіння витянуто-нирковидне або кругле,до3ммзавбільшки,здобрепомітнимнасіннєвимрубчиком,темно-коричневе, блискуче (рис. 1432).

A Wisteria Nutt. (1818) nemzetség 7 taxont tartalmaz. Társneve Wistaria Nutt. Fajai elterjedtek Kínában, Koreában, Japánban,Ausztráliában.

Рід Wisteria Nutt. (1818) нараховує 7 таксонів. Синонім Wistaria Nutt. Види роду поширені в Китаї, Кореї, Японії, Австралії.

Wisteria sinensis DC. (W. chinensis) – futócserje, 10 m h. ágakkal. Elterjedt Kínában. Dísznövény.

A hüvelytermés 10 cm h. (1433. ábra). A magvak vese alakúak, 8 mm nagyságúak, a köldök szembetűnő, sötétbarnák vagy feketék, fénylők (1434. ábra).

Ліана до 18 м. Поширена в Китаї. Декоративна.

283

Плід – стручок до 10 см завдовжки (рис. 1433). Насіння нечітко-нирковидне, до 8 ммзавбільшки,здобрепомітнимнасіннєвимрубчиком,темно-коричневеабочорне, блискуче (рис. 1434).

Amorpha fruticosa L. (A. caroliniana Croom, A. coerulea Lodd., A. crocea Hort., A. croceo-lanata Wats.) – 3 m magas cserje. Észak-Amerikából származik, de Európaszerte termesztik mint dísz-, melioratív és mézelő növényt. A magvak kb. 15% olajat tartalmaznak.

A hüvelytermés kissé görbe, az éretlenek zöldek, az érettek sötétbarnák, 10 mm h., 2 mm sz. (1435. ábra).

Чагарник до 3 м заввишки. Походить з Півнгічної Америки, на території України вже широко культивують як декоративну, меліоративну, медоносну рослину, В насіннях міститься до 15 % олії.

Плід – видовжений біб, трохи зігнутий; недозрілий зелений, дозрілий – темнокоричневий, до 10 мм завдовжки і до 2 мм завширшки (рис. 1435).

Astragalus alopecias Pall. (A. pallasii Nevski) – évelő, lágyszárú növény.Ahegyaljai síkságokon, lejtőkön, az előhegység löszös talajain, homokbuckákon, néha parlagokon, utak és árkok mentén növekszik. Elterjedt Közép-Ázsiaban (Tien-san, Pamír-Alaj, Kopetdag), Iránban,Afganisztánban. Tavasszal a szarvasmarhák és a lovak lelegelik. Virágzás idején dísznövény.

Ababterméstojásdadvagymajdnemegészengömbölyű,5-15mmh.,azalsórészebordás, oldalróllapított,hártyaszerű,fehérenbolyhos (1436. ábra).Amagvakvese alakúakvagy majdnem gömbölyűek, 2-4 mm h., barnák vagy feketék (1437. ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина. Росте в підгірних рівнинах, на схилах і шлейфах лессовых передгір’їв, в солонцеватых полинових пустелях, на горбистих пісках, інодінапокладах,поблизудорігіарыков.ПоширенийвСереднійАзії(Тянь-Шань, Памиро-Алай, Копетдаг), Іран, Афганістан. У молодому віці поїдається великою рогатою худобою і лошадьми. Декоративне в фазі цвітіння.

Плідбіб,яйцевиднийабомайжеокруглий,5-15ммдовжини,набрюшцікілеватий,з боківстислий,перетинковий,м’якобіло-волохатий(рис.1436).Насіннянирковидні або майже круглі, 2-4 мм довжиною, коричневі або чорні (рис. 1437).

Astragalus eximius Bunge(A.curmitanensis Franch., Alopecias eximius (Bunge)Nevski)

– évelő, lágyszárú növény. Az előés középhegység köves, agyagos lejtőin növekszik. Elterjedt Nyugat-Tien-sanban.

A magvak vese alakúak, 3-4 mm h.-ak, 1,5-2 mm sz.-ek, sötétbarnák vagy feketék (1438. ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина. Росте на кам’янистих і мілкоземних схилах передгір’їв в середній смузі гір. Поширений в Західному Тянь-Шані.

Насіння нирковидне, велике, 3-4 мм завдовжки і 1,5-2 мм завширшки, темнокоричневі або чорні (рис. 1438).

Astragalus inequalifolius N. Basil. (A.spinülősus N. Basil.) – évelő, lágyszárú növény. Elterjedt Közép-Ázsiában: Karatau, Nyugat-Tien-san, Pamír-Alaj.

A babtermés tojásdad vagy hosszúkásan tojásdad (1439. ábra). A magvak gömbölyűek vagy lemetszetten vese alakúak, 2-4 mm h., sötétbarnák (1440. ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина. Поширений в Середній Азії: Каратау, Західний Тянь-Шань, Памиро-Алай.

Плідбіб,яйцевиднойабодовгастий-яйцевиднойформи(рис.1439).Насінняокруглі або відсічено нирковидне, 2-4 мм завдовжки, темно-коричневе (рис. 1440).

Astragalus krauseanus Regel (A. xanthomelas Bunge) – évelő növény. Az előés közép- hegységköves,kavicsoslejtőinnövekszik.ElterjedtKözép-Ázsiában:Nyugat-Tien-san.

284

A babtermés lándzsásan hosszúkás, 5-6 mm h., 3-3,5 mm sz., sűrűn, fehéren molyhos (1441. ábra).Amagvak aprók, 3 mm h., 1,5-2 mm sz., sötétbarnák (1442. ábra).

Багаторічна рослина. Росте на кам’янистих або щебнистих схилах передгір’їв і в нижньому поясі гір. Поширений в Середній Азії: Західний Тянь-Шань.

Плід біб, ланцетно-довгастий, 5-6 мм завдовжки і 3-3,5 мм завширшки, густо біло-пухнастий (рис. 1441). Насіння дрібне, 3 мм завдовжки, 1,5-2 мм завширшки; темно-коричневі (рис. 1442).

Astragalus polyrrhinchus –ababterméstojásdad,hegyesorrú,5mmh.,3mmsz.,bőrszerű, sűrűn,fehérenmolyhos(1443.ábra).Amagvakszabálytalanvesealakúak,3mmh.,1,5-2 mm sz., feketék vagy világosbarnák (1444. ábra).

Плід біб, яйцевидний із загостреним носиком, довжина плоду біля 5 мм і до 3 мм завширшки, шкірястий, густо біло повстяний (рис. 1443).

Насіння незграбно нирковидне, до 3 мм завдовжки і 1,5-2 мм завширшки, чорние або ствітло-коричневе (рис. 1444).

Astragalus rumpens Melf. – a babtermés tojásdad vagy hosszúkás, 18 mm h., 3-5 mm sz., fehéren bolyhos (1445. ábra). A magvak formátlanok vagy vese alakúak, 5 mm h., 2-3 mm sz., sötétbarnák vagy feketék (1446. ábra).

Плід яйцевидний або видовжений, до 18 мм завдовжки і 3-5 мм завширшки, білоповстистий (рис. 1445). Насіння незграбне або нирковиднее, до 5 мм завдовжки і 2-3 мм завширшки, темно-коричневе або чорне (рис. 1446).

Astragalus schmalchausenii Bunge(Severzovia turkestanica RegeletSchmalh.)–egynyári, lágyszárú növény.Az előhegység és a középhegység kavicsos, löszös lejtőin növekszik. Gyakorimintgyomavetésekben,ámértékestakarmánynövény,melyetmindenfajtaállat fogyaszt. Tavaszi kaszálónak is megfelel. Elterjedt Közép-Ázsiában: Tien-san, PamírAlaj, Kopet-dag.

A babtermések háromszögű-tojásdad alakúak, 14-18 mm h., 10-12 mm sz., a felső részük lapos, alsó részük ormos, melyek 1,5-2,5 mm h., tüskések (1447. ábra).Amagvak formája különböző: rombikus, lemetszetten vese alakúak és formátlanok (1448. ábra).

Однорічнатрав’янистарослина.Ростенамілкоземистихіщебнисто-мілкоземистих схилах лесових передгір’їв і низкогір’я. Часто як бур’н в посівах, але є цінною кормовоюрослиноюдлявсіхвидівхудоби.Можебутивикористанийдлястворення богарних весняних сінокосів.

Поширений в Середній Азії: Тянь-Шань, Паміро-Алай, Копетдаг.

Плідбіб,яйцевидно-трикутноїформи,14-18ммзавдовжкиі10-12ммзавширшки;на спині плоскі, з черевного боку кілеваті; стулки кіля шипуваті 1,5-2,5 мм завдовжки (рис. 1447). Насіння різної форми: ромбічне, незграбне, відсічено-нирковидне

(рис. 1448).

Astragalus schrenkianus Fisch. et Mey. (A. holagryreus Bunge, A. dshanbulakensis

B. Fedtsch.) – évelő, lágyszárú növény. A hegység és előhegység kavicsos és köves lejtőinnövekszik.ElterjedtKözép-Ázsiában:Mogudzsar,Ulutau,Betpakdala,Dzsungar, Zailij, KirgizAlatau, Csu-Ilij hegység, Karatau, Nyugat-Tien-san.

Ababterméstojásdad,felfúvott,hártyaszerű,hossziránybanerezett(1449.ábra).Amagvak vese alakúak, 7 mm h., 4-5 mm sz., feketék (1450. ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина. Росте на щебнистих і кам’янистих схилах гір і передгір’їв. Поширений в Середній Азії: Могуджари, Улутау, Бетпакдала, Джунгарський,Заїлійський,КиргізькийАлатау,Чу-Ілійськігори,Каратау,Західний Тянь-Шань.

285

Плід біб, яйцевидної форми, роздутий, плівчатий, з подовжнім жилкуванням (рис. 1449). Насіння нирковидне, до 7 мм завдовжки і 4-5 мм завширшки, чорне

(рис. 1450).

Astragalus severzovii Bunge – évelő, lágyszárú növény. Az előés a középhegységben, egészen az alhavasi rétekig, bokrok között, réteken, köves és sztyeppi lejtőkön növekszik. Elterjedt Közép-Ázsiában (Nyugat-Tien-san, Pamír-Alaj, Kopetdag). A legelőkön a virágzásig minden állat legeli.

Ababtermés hosszúkás tojásdad, 10-17 mm h., a terméskocsány 1 mm h. (1451. ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина. Росте в передгір’ях і в середньому поясі гір, підіймаючись до субальпійського, серед чагарників, різнотравних луків, на кам’янистих і степових схилах. Поширений в Середній Азії: Західний Тянь-Шань, Паміро-Алай, Копетдаг. На пасовищах до цвітіння добре поїдається всіма видами худоби.

Плід біб, яйцевидно-довгастий або яйцевидний, 10-17 мм завдовжки, на ніжці, біля

1 мм (рис. 1451).

Astragalus skorniakovii B. Fedtsch. – évelő, lágyszárú növény. Hegyek lejtőin és folyómedrekben növekszik. Elterjedt Közép-Ázsiában (Pamír-Alaj, hegyi Türkmenisztán). Tavasszal az állatok lelegelik.

A babtermés ülő, hólyagszerűen felfújt, tojásdad vagy gömbölyű, 16-30 ,, h., vékonyan hártyás,fehérenbolyhos(1452.ábra).Amagvak4-5mmh.,3-4mmsz.,barnák,amagvak felülete apró gödröcskés (1453. ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина. Росте на схилах і шлейфах гір і в долинах рік. Поширений в Середній Азії: Паміро-Алай, гірський Туркменістан. Навесні добре поїдається худобою.

Плідбіб,сидячий,пухірчасто-роздутий,яйцевиднийабокулястий,16-30ммзавдовжки, тонкоперепончатий, напівпритиснуто-біловолохатий (рис. 1452). Насіння 4-5 мм завдовжки, 3-4 мм завширшки, бурі, поверхня насіння дрібо ямчаста (рис. 1453).

Colutea atabajevi B. Fedtsch. – cserje, mely kavicsos lejtőkön növekszik. Elterjedt a hegyi Türkmenisztánban. Virágzás és termésérés idején dísznövény.

Ababterméshólyagszerűenfelfújt,hártyás,6,5cmh.,3,5-4cmsz.(1454.ábra).Amagvak gömbölyűek vagy vese alakúak, 4 mm h., 3-3,5 mm sz., feketék (1455. ábra).

Чагарник. Росте на щебнистых схилах. Поширений в гірському Туркменістані. Декоративний в фазі цвітіння і плодоношення.

Плід біб, роздутий, плівчастий, 6,5 см завдовжки і 3,5-4 см завширшки (рис. 1454). Насіння округле або нирковидне, до 4 мм завдовжки і 3-3,5 мм завширшки, темнокоричневе або чорне, гладке (рис. 1455).

Colutea hybrida Shapar – cserje. Köves lejtőkön növekszik. Elterjedt Közép-Ázsiában (Pamír-Alaj). Virágzáskor és terméséréskor dísznövény.

Amagvak gömbölyűek vagy tojásdadok, 1,5–2–3 mm h.-ak, feketék (1456. ábra).

Чагарник. Росте на кам’янистих схилах гір. Поширений в Середній Азії: ПаміроАлай. Декоративний в фазі цвітіння і плодоношення.

Насіння кругле або яйцевидне, 1,5-2-3 мм, чорне (рис. 1456).

Colutea paulsenii Freyn. – cserje. Köves hegyi lejtőkön növekszik. Elterjedt a Pamír hegységben (Afganisztán határvonalain). Virágzás és termésérés idején díszes.

Amagvak vese alakúak, lemetszett vese alakúak, időnként háromszögűek, 3-4 mm átm., feketék vagy sötétbarnák (1457 ábra).

Чагарник. Росте на кам’янистих схилах гір. Поширений в Середній Азії: ПаміроАлай. Декоративний в фазі цвітіння і плодоношення.

286

Насіннянирковидне,відсіченонирковидне, інодітрикутнє,3-4ммвдіаметрі,чорне або темно-коричневе (рис. 1457).

Colutea rostrata Gilli – cserje. Köves lejtőkön növekszik. Elterjedt a Pamír-hegységben (Afganisztán határvidékén). Virágzás és termésérése idején díszes.

Amagvak vese alakúak, egyik oldalukon kissé laposak, 5 mm átm., feketék vagy sötétbarnák (1458. ábra).

Чагарник.Ростенакам’янистихсхилахгір.ПоширенийнаПамірі(вприкордонних районах з Афганістаном). Декоративний в фазі цвітіння і плодоношення. Насіння нирковидне, дещо стиснуте з одного кінця, до 5 мм в діаметрі, чорне або темнокоричневе (рис. 1458).

Glycyrrhiza bucharica Regel – hosszú gyöktörzsű évelő növény. A folyók medreiben növekszik. Elterjedt Közép-Ázsiában. Gyógy-, étkezésiés melioratív növény.

Ababtermés egyvagy kétmagvú (fészkű), tövises orrú, 20-30 mm h., 7-8 mm sz., kissé peremes, a felületei mirigyesek, szürkésbarnák (1459. ábra). A magvak gömbölyűek, formátlanok, időnként vese alakúak, 4 mm h., 2-3 mm sz., feketék vagy sötétbarnák (1460. ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина з довгими кореневищами. Росте в долинах рік. Поширена в Середній Азії. Лікарське, харчове, меліоративне.

Плідоднеабодвогніздийбіб,згостримшиповиднимносиком;20-30ммзавдовжки, 7-8ммзавширшки,трохикілюватий,іззалозистоюповерхнею,коричнувато-сірий, одно-двугніздий(рис.1459).Насінняокругле,незграбне,інодінирковидне,до4мм завдовжки, 2-3 мм завширшки, чорне або темно-коричневе (рис. 1460).

Hedysarum fedtschenkoanum Regel – évelő, lágyszárú növény. Az alacsonyhegységek köves lejtőin növekszik. Elterjedt Közép-Ázsiaban (Pamír-Alaj, Kopet-dag).

Amagvak vese alakúak, 3 mm h., 1,5-2 mm sz., feketék vagy barnák (1461. ábra).

Багаторічнатрав’янистарослина.Ростенащебнистихсхилахнизкогір’я.Поширений в Середній Азії: Паміро-Алай, Копетдаг.

Насіння нирковидне, 3 мм завдовжки і 1,5-2 мм завширшки, чорне або коричневе

(рис. 1461).

Hedysarum neglectum Ledeb.(H. lasiocarpum Ledeb., H. obscurum L.)–évelő,lágyszárú növény.Füveslejtőkön,folyómedrikavicson,borókásokban,köveshelyeken,erdőkben, főként az alhavasi övezetben növekszik. Elterjedt Közép-Ázsiában (Pamír-Alaj, Hegyiés Nyugati-Alaj, Mongólia). Dísz-, takarmány-, az utóbbi időkben pedig gyógynövény. Atermések 2-4 cikkűek, melyek gömbölyűek vagy ellipszis alakúak, vékony halózattal, 15mmh.,6mmsz.,(1463.ábra).Amagvakvesealakúak,5mmh.,2,5-3mmsz.,feketék vagy sötétbarnák (1463. ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина. Росте на трав’янистих схилах, галечниках рік, в арчевниках,накам’янистихмісцяхіпідпологомлісу,переважновсубальпийскому поясі. Поширений в Середній Азії: Паміро-Алай, Гірський і Західний Алтай, Монголія. Декоративне, кормове, останнім часом лікарське.

Плоди 2-4 членисті, членики їх округлі або еліптичні, тонкосітчасті, до 15 мм завдовжкиі6ммзаваширшки(рис.1462).Насіннянирковидне,до5ммзавдовжки, 2,5-3 мм завширшки, чорние або темно-коричневе (рис. 1463).

Onobrychis chorassanica Bunge – évelő, lágyszárú növény. Száraz, köves, kavicsos hegyi lejtőkön, száraz sztyeppeken növekszik. Elterjedt Közép-Ázsiában (Balhasi terület , Csu-Ilij- hegyek, Dzsungar, Kirgiz-Alatau, Kopet-dag), Iránban.

Ababtermésgömbölyű,14mmátm.,agerincenfogasak,élénkszürkék(1464.ábra).Amagvak vese alakúak, időnként tojásdadok, 4 mm h., 3 mm sz., simák, piszkoszöldek (1465. ábra).

287

Багаторічнатрав’янистарослина.Ростенасухих,кам’янистихіщебнистихсхилах гір, в сухому степу серед різнотрав’я. Поширений в Середній Азії: Прибалхашє, Чу-Ілійські гори, Джунгарський, Киріизький Алатау, Копетдаг; Іран.

Плідбіб,округлий,до14ммвдіаметрі, погребенюіззубчиками,яскраво-сірий(рис. 1464). Насіння нирковидне, іноді яйцевидне, до 4 мм завдовжки і 3 мм завширшки, гладке, оливкове (рис. 1465).

Onobrychis pulchella Schrenk – egynyári, lágyszárú növény. Köves sztyeppi lejtőkön növekszik. Elterjedt Közép-Ázsiában (Dzsungar, Zailij, Kungej-Alatau, Csu-Ilij-hegyek, Nyugat-Tien-san).

Ababtermésfélgömbölyű,15-18mmh.,8-9mmsz.,atermésmindkétoldalagödröcskés, szélei fogasak, az összekötő hártya áttetsző (1466. ábra). A magvak vese alakúak vagy tojásdadok, 6 mm h., 4 mm sz., simák, sötétbarnák (1467.ábra).

Однорічна трав’яниста рослина. Росте на кам’янистих і степових схилах. ПоширенийвСереднійАзії:Джунгарський,Заїлійський,КунгейАлатау, Чу-Ілійські гори, Західний Тянь-Шань.

Плідбіб,напівкруглий,15-18ммзавдовжкиі8-9ммзавширини,дискзобохсторін в ямках, по краю зубчатий, з’єднаний прозорою перетинкою (рис. 1466). Насіння неясно нирковидне або яйцевидне, до 6 мм завдовжки і 4 мм завширшки, гладке, темно-коричневе (рис. 1467).

Onobrychis schugnanica Fedtsch. – évelő, lágyszárú növény. Kavicsos és köves hegylejtőkön növekszik.

Amagvak vese alakúak, 4 mm h., 3 mm sz., élénkzöldek (1468. ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина. Росте на щебнистих і кам’янистих схилах гір. Насіннянирковидне,до4ммзавдовжкиі3ммзавширшки,яскравооливкове(рис.1468).

Onobrychis seravschanica B. Fedtsch. – évelő, lágyszárú növény.

A babtermés gömbölyű, 10 mm átm., mind a két oldalán bemélyedéssel, a gerinc szélei fogasak, világosszürkék (1469. ábra). A magvak vese alakúak, 5 mm h., 2-3 mm sz., simák, világoszöldek (1470. ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина.

Плідбіб,напівкруглий,до13ммзавдовжкиі7ммзавширшки,зобохсторінямчатий, по краю гребеня зубчатий, світло-сірий (рис. 1469). Насіння нирковидне до 5 мм завдовжки і 2-3 мм завширшки, гладке, яскраво-олівкове (рис. 1470).

Onobrychis tavernierifolia Stocks ex Boiss. – évelő, lágyszárú növény.

A babtermés gömbölyű, 10 mm átm., mindkét oldala bemélyedéses, a gerinc szélei fogasak, a fogak hártyával kötöttek, élénkszürkék (1471. ábra).Amagvak vese alakúak, 5 mm h., 3 mm sz., élénkzöldek (1472. ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина.

Плідбіб,круглий,до10ммвдіаметрі,зобохсторінззаглибинами,покраяхгребеня зубчатий,зубціз’єднаніперетинкою,яскраво-сірий(рис.1471).Насіннянирковидне, до 5 мм завдовжки і 3 мм завширшки, яскраво оливкове (рис. 1472).

Thermopsis chinensis Benth. ex S.Moore – évelő, lágyszárú növény.

Amagvak vese alakúak, 5 mm h., 2-3 mm sz., feketék vagy sötétbarnák (1473. ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина.

Насіння нирковидне, до 5 мм завдовжки і 2-3 мм завширшки, чорне або темнокоричневе (рис. 1473).

Következtetések: A felsorolt anyagból látható, hogy a pillangósvirágúak termései és magvai biztos bélyegként szolgálhatnak a fajok meghatározásához. Ahhoz, hogy véghezvigyük a termések, magvak osztályozását, nagy mennyiségű anyagra van szükség.

288

Висновки: З наведених матеріалів видно, що плоди та насіння родини Бобових є вагомими діагностичними ознаками для ідентифікації того чи іншого виду. Однак, для того, щоб виконати якусь класифікацію для цієї родини в цілому на підставі представленого нами матеріалів, ще далеко недостатньо!

Irodalom / Лiтература

Власова Н. В. Особенности морфологии семян некоторых видов рода Moehringia (Caryophyllaceae). //Проблемы ботаники на рубеже XX-XXI веков: Тез. докл., представленных II(X) съезду РБО (26-29 мая 1998 г., Ст-Петербург). т. 1. - с. 22-23.

ГобиХ.Д.Генетическаякласификацияплодовсеменныхрастений.//Зап.Лаб.Посеменоводству Гл. ботан сада РСФСР, 1921, т. 4, вып. 4. - с. 3-31.

Дудик Н.М. Визначник інтродукованих бобоцвітих України за плодами та насінням. К., 1973. - 156 с.

Дудик Н.М. К методике составления определителей по подам и семенам. //Биологические основы повышениясеменнойпродуктивностиикачествасемянинтродуйентов.-Тез.докл.IIIВсесоюзн. Семинара-симпозиума. Изд-во Наук. Думка, Киев, 1971. - с. 20-21.

Дудик Н.М. Кодирование карпологических признаков для составления ключей. //Проблемы развития семеноведения и семеноводства интродуцентов. Москва, 1984. - с. 77-81.

ДудикН.М.Морфологияплодовбобоцветныхвсвязисэволюцией.К.:Наук.Думка,1979.-211с. Дудик Н.М., Кондратюк Є.М. Атлас плодів і насіння бобових природної флори УРСР. Наук.

Думка, Київ, 1970. - 213 с.

Дудик Н.М., Н.Ф. Минченко, Т.Б. Берестецкая. Морфолого-анатомические особенности семян листопадных магнолий, интродуцированных в Киеве. //Вопросы обогащения генофонда в семеноведении интродуцентов. - Тез. докл. VIII Всесоюзного совещания (5-8 апреля 1982). Москва, 1982. - с. 29-30.

Иванова И.А. Морфо-анатомические структуры и прорастание семян. //Проблемы развития семеноведения и семеноводства интродуцентов. Москва, 1984. - с. 65-72.

Илларионова И.Д. Морфологическое и анатомическое строение семянок родов подтрибы Hieraciinae (Cichorieae, Asteraceae). //Проблемы ботаники на рубеже XX-XXI веков: Тез. докл., представленных II(X) съезду РБО (26-29 мая 1998 г., Ст-Петербург. т. 1. - с. 39.

Каден Н.Н. Генетическая классификация плодов. //Вестн. МГУ, 1947, № 12. - с. 31-42.

КаденН.Н.МорфологияплодаГераниевых.//Науч.докл.Высш.Школы.1964.Сер.Биол.Науки, № 2. - с.97-102.

КаденН.Н.Онекоторыхосновныхвопросахкласификации,типологиииноменклатурыплодов. //Ботан. журн., 1961, т. 46, № 4. - с. 496-504.

Каден Н.Н. О подтипах зерновки. В кн.: Морфогенез растений. М., 1961, т. 2. - с.311-314. КаденН.Н.,ЛановаяВ.П.МорфологиягинецеяиплодаГераниевых.//Науч.докл.Высш.Школы.

1963. Сер. Биол.науки, № 4. - с. 104-109.

КонстантиноваА.И.СравнительноекарпологическоеисследованиеродовTrachymeneиPlatysace (Hydrocotylaceae) в связи с проблемами их систематики и филогении. //Проблемы ботаники на рубеже XX-XXI веков: Тез. докл., представленных II(X)съезду РБО (26-29 мая 1998 г., Ст-Петербург). т. 1. - с. 43-44.

КохноН.А.Классификацияплодовисемянинтродуцентовкакпотенциальнаяосноваполучения устойчивого потомства. //Репродуктивная биология интродуцированных растений. - Тез. докл. IX Всесоюзного совещания по семеноведению интродуцентов. Умань, 1991. - с. 97.

ЛарионовД.К.Квопросуклассификацииплодов.//Зап.Маслов.Сорто-семенов.Техникумаим. К.А. Тимирязева, Масловка, 1926, т. 1, вып. 1. - с. 129-136.

Левина Р.Е. Морфология и типы плодов. Уляновск, 1974. - 32 с.

Левина Р.Е. О насущных задачах карпологии. //Проблемы развития семеноведения и семеноводства интродуцентов. Москва, 1984. - с. 72-76.

Лобова Т.А. Морфология яемян и особенности клеток экзотесты в роде Rorodula (Roridulaceae). //ПроблемыботаникинарубежеXX-XXIвеков:Тез.докл.,представленныхII(X)съездуРБО (26-29 мая 1998 г., Ст-Петербург). т. 1. с. - 50.

289

Опарина С.Н. Диморфизм семян и эволюционная оценка их признаков у Aethionema carneum (Brassicaceae). //Проблемы ботаники на рубеже XX-XXI веков: Тез. докл., представленных

II(X) съезду РБО (26-29 мая 1998 г., Ст-Петербург). т. 1. - с. 61-62.

Пивень И.П. Морфо-анатомическая характеристика семян Indigofera articulata и I.tinctoria в западно-субтропических условиях Крыма. //Репродуктивная биология интродуцированных растений.-Тез.докл.IXВсесоюзногосовещанияпосеменоведениюинтродуцентов.Умань, 1991. - с. 160.

ПолевоваС.В.Скульптураповерхностисемяноквасильков(Centaurea,Compositae).//Проблемы ботаники на рубеже XX-XXI веков: Тез. докл., представленных II(X) съезду РБО (26-29 мая

1998 г., Ст-Петербург). т.1. - с. 66.

СикураИ.И.,П.Е.Булах,Т.А.Козак,А.Я.Осташевский,А.И.Сикура.Изучениеморфологических особенностей плодов и семян видов природной флоры Средней Азии, семенной продуктивности и биологии их прорастания. //Экологические проблемы семеноведения интродуцентов - Тез. докл. VII Всесоюзной конференции. Рига, “Зинантне”, 1984. - с. 115.

Собчак Р.О. Особенности анатомо-морфологического строения семян некоторых видов рода

Ipomoea (Convolvulaceae).//Проблемы ботаники на рубеже XX-XXI веков: Тез. докл.,

представленных II(X) съезду РБО (26-29 мая 1998 г., Ст-Петербург). т. 1. - с. 75.

Фролов Ю.М., И.И.Полетаева. Изменчивость семян Rhodiola rosea (Crassulaceae) на Полярном Урале. //Проблемы ботаники на рубеже XX-XXI веков: Тез. докл., представленных II(X) съезду РБО (26-29 мая 1998 г., Ст-Петербург). т.1. - с. 86-87.

Arens K. Proposicao de um sistema de classificacao carpoloica com base na morfogenes. // Naturalia, 1978, vol. 4. - 39-43 p.

Gaertner J. De fructibus et seminibus plantarum. Stuttgart, 1788, vol. 1. - 348 p.

Gibson R.J.Aclassification of fruits on a physiological basis. // Trans Liverpool Bot. Soc., 1909, vol. 1. - 1-5 p.

Roth I. Fructus of angiosperms. Berlin, Stuttgart, 1977. 675 p.

TokarskiM.Morfologiczno-taksonomicznaanalizaovocovinasioneuropejskichikaukaskichgatunkow rodzaju Geranium L. - Monogr. Bot., 1972, t. 36, s. 3-117.

Liliaceae (Asparaginaceae)

Anthericum liliago L.–60cmmagas,évelődísznövény.Köveslejtőkön,dombokon,réteken, gyakranfolyóvölgyekbennövekszik.ElterjedtaFöldközi-tengervidékén,Nyugat-Európa melegebb vidékén, Kis-Ázsiában és Észak-Afrikában.

A magvak háromszögűek, 3,5 mm h., feketék, fénylők, ráncosak, néha rövid csőrűek (1474. ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина, до 60 см висотою. Декоративне. Зростає на кам’янистих схилах пагорбків, на луках, часто в долинах рік. Поширений в середземноморській області і теплопомірній зоні Західної Європи, Mалої Азії і Північної Африки.

Насіння трикутне, до 3,5 мм, чорне, блискуче, зморшкувате, інколи з загнутим клювиком (рис. 1474).

Anthericum ramosum Steud. (Melasphaerula graminifolia) – 75 cm magas, évelő dísznövény. Köves hegyi lejtőkön, hegyszorosokban, gyakran erdőkben, réteken növekszik. Elterjedt a FÁK európai részén, Nyugatés Közép-Európában.

Amagvakháromszögűek,3-3,5mmh.,feketék,ráncosak,fénylők,kicsicsőrösek(1475.ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина, до 75 см висотою. Декоративна. Зростає по кам’янистихгірськихсхилах,вущелинах,частовлісах,інодіналуках.Поширений втеплопомірнійзонієвропейськоїчастиникраїннезалежнихдержав(СНД),Західній і Середній Європі.

290