Сікура Й.Й. Морфологічні особливості плодів та насіння квіткових рослин світової флори

Чашечка широко розкрита, з 5-ма зубчикам одинакової довжини, кремова (рис. 1372). Насіння кругле або трикутне, до 2 мм завбільшки, трохи випукле, з добре помітним насіннєвим рубчиком, гладке, коричневе, блискуче (рис. 1373).

Trifolium leucanthum Bieb. – 30 cm magas, egynyári növény. Száraz lejtőkön, napos erdőkben,gyümölcsösökbenés szőlőkbennövekszik. Elterjedta Földközi-tengervidékén. A csésze szélesen nyitott, 10 bordájú, a fogacskák lándzsásak, egyforma hosszúak, a csésze és a fogacskák bolyhosak, világosbarnák (1374. ábra).

Однорічна рослина, до 30 см заввишки. Росте на сухих схилах, у світлих лісах, в садах, виноградниках. Поширена в Середземномор’ї (Крим).

Чашечка широкорозкрита, з 10-ма ребрами, зубці ланцетні, одинакової довжини, чашечка і зубці волохаті, світло-коричневі (рис. 1374).

Trifolium lupinaster L. – 50 cm magas, évelő növény. Tisztásokon, erdők szélein, napos, tűlevelű erdőkben, folyók völgyeiben, hegyi réteken és bokros helyeken növekszik. Elterjedt a FÁK európai részén, Kazahsztánban, Közép-Ázsiában, Nyugatés KeletSzibériában, Távol-Keleten, Nyugat-Európában, Észak-Afrikában, Kis-Ázsiában, Mongóliában, Északnyugat-Kínában.

A babtermés lapos, hártyás, 10 mm nagyságú, a csőröcske hegyes, a termés krémszínű (1375. ábra). A magvak vese alakúak, gömbölyűek vagy más alakúak, laposak, 2 mm nagyságúak, a köldök szembetűnő, a magvak simák, sötétbarnák vagy zöldesek, fénylők (1376. ábra).

Багаторічна рослина, до 50 см заввишки. Росте на галявинах, узліссях, світлих хвойнихлісах,вдолинахрічок,атакожвгорахналучнихтачагарниковихсхилах. Поширена в Європейській частині СНД, Казахстані, Середній Азії, Західному і Східному Сибіру, на Далекому Сході, Західній Європі, Північній Африці, Малій Азії, Монголії, Північно-Східному Китаї.

Плід –плоский,плівчастийбіб,до10ммзавбільшки,згостримносиком,кремовий (рис. 1375). Насіння нирковидне, кругле або іншої форми, плоске, до 2 мм завбільшки, з добре помітним насіннєвим рубчиком, гладке, темно-коричневе або оливкове, блискуче (рис. 1376).

Trifolium medium L. – 70 cm magas, évelő növény. Száraz és ártéri réteken, erdők szélein, bokros helyeken, parlagokon és mezőkön növekszik. Elterjedt Kazahsztánban, a FÁK európairészén,aKaukázuson,Nyugat-ésKelet-Szibériábabehurcolt,Nyugat-Európában, a Földközi-tenger vidékén, Kis-Ázsiában, Iránban.

Amagvakvesealakúakvagyoválisak,kissépuffadtak,2,5mmnagyságúak,szembetűnő köldökkel, simák, világosvagy sötétbarnák, fénytelenek (1377. ábra).

Багаторічна рослина, до 70 см заввишки. Росте на суходільних та заплавних луках, узліссях, серед чагарників, на перелогах і полях. Поширена в Казахстані, Європейській частині СНД, на Кавказі, в Західному і Східному Сибіру (заносна), Західній Європі, Середземномор’ї, Малій Азії, Ірані.

Насіння нирковидне або овальне, трохи випукле, до 2,5 мм завбільшки, з добре помітним насіннєвим рубчиком, гладке, світлоабо темно-коричневе, матове

(рис. 1377).

Trifolium molinerii Balb. ex Hornem. – 40 cm magas, egynyári növény. Gyepes lejtőkön és bokros helyeken növekszik. Elterjedt a Krím félszigeten.

Acsésze sötétbarna, sűrűn bolyhos (1378. ábra).

Однорічна рослина, до 40 см заввишки. Росте на дернистих схилах та серед чагарників. Поширена в Криму.

Чашечка обернено-яйцевидна, до 3 мм завбільшки, з 10-ма ребрами, зубці у двічі довші від чашечки, темно-коричнева, густо-волохата (рис. 1378).

271

Trifolium pannonicum L. (T. pannonicum Jacq.; T. armenium Eichw.) – 40 cm magas, évelő növény. Réteken, bokros lejtőkön növekszik. Elterjedt Ukrajna déli és nyugati részén, azAlpokban, az Északi-Balkánon, Kis-Ázsiában, a Kaukázuson.

Acsésze lemetszetten fordítottan tojásdad, 10 bordás, az alsó fogacska hosszabb, a csésze bolyhos, barna (1379. ábra).Amagvak vese alakúak vagy gömbölyűek, szembetűnő köldökkel, pöffedtek, simák, sárgák vagy barnák (1380. ábra).

Багаторічнарослина,до40смзаввишки.Ростеполуках,насхилахсередчагарників. Поширена на Півдні і Заході України, в Альпах, Північних Балканах, Малій Азії, на Кавказі.

Чашечка усічено-обернено-яйцевидна, з 10-ма ребрами, нижній зубчик довший від решти,волохата,кремова(рис.1379).Насінняниркоаиднеабокругле,здобрепомітним насіннєвим рубчиком, трохи випукле, гладке, жовте або коричневе (рис. 1380).

Trifolium pratense L.(T. sativum (Afzelius)Crome–50cmmagas,évelőnövény.Nyirkos réteken,szárazvölgyekben,erdőkszélein,naposerdőkben,folyókpartjain,utakmentén, hegyi réteken növekszik. Elterjedt Kazahsztánban, Közép-Ázsiában, a FÁK európai részén, a Kaukázuson, Nyugatés Kelet-Szibériában, Távol-Keleten, a Földközi-tenger vidékén, Nyugat-Európában, Kis-Ázsiában, Iránban és a Himalája-hegységben.

Amagvakoválisak,szabálytalanvesealakúak,2mmnagyságúak,szembetűnőköldökkel, simák, puffadtak, sárgák, sárgáslilák vagy zöldesek, fénytelenek (1381. ábra).

Багаторічна рослина, до 50 см заввишки. Росте на вологих та суходольних луках, на узліссях і світлих лісах, по берегах річок, повздовж доріг, на гірських лучних схилах. Поширена в Казахстані, Середній Азії, Європейській частині СНД, на Кавказі, ЗахідномутаСхідномуСибіру,наДалекумуСході,Середземномор’ї, Західній Європі, Малій Азії, Ірані, в Гімалаях.

Насінняовальне,неправильнонирковидне,до2ммзавбільшки,здобрепомітнимнасіннєвим рубчиком, гладке, випукле, жовте,жовто-бузкове або оливкове, матове (рис. 1381).

Trifolium repens L. – 50 cm magas, évelő növény. Nyirkos és száraz völgyi réteken, fenyvesekben és nyírfaerdőkben, folyók partjain és források mellett, a hegyekben az alhavasi övezetig, utak mentén, kertekben, gyümölcsösökben nő. Elterjedt Kazahsztánban, Közép-Ázsiában, a FÁK európai részén, a Kaukázuson, Nyugatés Kelet-Szibériában, Távol-Keleten, a Földközi-tenger vidékén, Kis-Ázsiában, Nyugat-Európában.

Amagvak vese alakúak, háromszögűek vagy formátlanok, 1 mm nagyságúak, a köldök szembetűnő, a magvak puffadtak, simák, sárgák, barnák, fénytelenek (1382. ábra).

Багаторічна рослина, до 50 см заввишки. Росте на сирих та суходольних луках, узліссях, в борах і березових лісах, по берегах річок і джерел, в горах до субалтпійського поясу, повздовж доріг, на городах, садах. Поширена в Казахстані, СереднійАзії,ЄвропейськійчастиніСНД,наКавказі,ЗахідномуіСхідномуСибіру, на Далекому Сході, Середземномор’ї, Малій Азії, Західній Європі.

Насіння нирковидне, трикутне або неправильної форми, до 1 мм завбільшки, з добре помітним насіннєвим рубчиком, випукле, гладке, жовте, коричневе, матове

(рис. 1382).

Trifolium rubens L.–60cmmagas,évelőnövény.Erdőkben,erdőkszélein,bokroshelyeken növekszik. Elterjedt Ukrajna sztyeppi vidékén.

Amagvakvesealakúak,2,5mmnagyságúak,aköldökszembetűnő,amagvakpuffadtak, simák, sárgák vagy sötétbarnák, fénylők (1383. ábra).

Багаторічнарослина,до60смзаввишки.Ростевлісах,наузліссях,сердчагарників. Поширена в степових регіонах України.

Насіннянирковидне,до2,5ммзавбільшки,здобрепомітнимнасіннєвимрубчиком, випукле, гладке, кремове або темно-коричневе, блискуче (рис. 1383).

272

Trifolium scabrum L. – lágyszárú növény. Nyirkos réteken, erdős vidékeken növekszik. Elterjedt Dél-Európában, Nyugat-Ázsiában, Észak-Afrikában.

A csésze széles, 5 mm h., bordás, a fogacskák árszerűek, kemények, bolyhosak (1384. ábra).Amagvakoválisak,1,5mmnagyságúak,aköldökszembetűnő,amagvakpuffadtak, simák, sárgák vagy sötétbarnák, fénylők (1385. ábra).

Трав’яниста рослина. Росте на сухих, трав’янистих місцях. Поширена в Пiвденній Європі, Західній Азії, Північній Африці.

Чашечка широка, до 5 мм завдовжки, ребриста, зубці шиловидні, тверді, волохаті (рис. 1384). Насіння овальне, до 1,5 мм завбільшки, з добре помітним насіннєвим рубчиком, випукле, гладке, жовте або темно-коричневе, блискуче (рис. 1385).

Trifolium spadiceum L. – lágyszárú növény. Nyirkos réteken, erdős helyeken növekszik. Elterjedt Európában (Kárpátok).

Amagvakoválisak,1,5mmnagyságúak,aköldökszembetűnő,amagvaklaposak,simák, sötétbarnák, fénytelenek (1386. ábra).

Трав’яниста рослина. Росте на вогких луках, лісистих місцях. Поширена в Європі (Карпати).

Насіння овальне, до 1,5 мм завбільки, з добре помітним насіннєвим рубчиком, плоске, гладке, темно-коричневе, матове (рис. 1386).

Trifolium spumosum L. – egynyári növény.

Amagvakgömbölyűek,oválisakvagyszabálytalanvesealakúak,2mmnagyságúak,szembetűnő köldökkel,puffadtak,simák,barnák,sötétbarnákvagyfeketék,fénytelenek(1387.ábra).

Однорічна рослина.

Насіння кругле, овальне або неправильнонирковидне, до 2 мм завбільшки, з добре помітним насіннєвим рубчиком, випукле, гладке, коричневе, темно-коричневе або чорне, матове (рис. 1387).

Trifolium squarrosum Bieb. – 80 cm magas, egynyári növény. Száraz helyeken növekszik. Eltejedt a Krím félszigeten.

Acsészefordítotttojásdad,afogacskákhosszamegegyezikacsészehosszával,azegyikfogacskakivételevel,melyelállóéshosszabbatöbbinél.Acsészebarna,bolyhos(1388.ábra).

Однорічнарослина,до80смзаввишки.Ростепосухихмісцях.ПоширенавКриму. Чашечкаобернено-яйцевидна,зубціподовжинідорівнюютьдовжинічашечки,один з зубців відхилений і довший від інших, коричнева, волохата (рис. 1388).

Trifolium stellatum L. – egynyári növény.AKrím félszigeten honos.

A magvak oválisak vagy gömbölyűek, 2,5 mm nagyságúak, a köldök szembetűnő, a magvak puffadtak, simák, sárgák vagy barnák, fénylők (1389. ábra).

Однорічна рослина. Поширена в Криму.

Насіння овальне або кругле, до 2,5 мм завбільшки, з добре помітним насіннєвим рубчиком, випукле, гладке, жовте або коричневе, блискуче (рис. 1389).

Trifolium strepens Crantz. – 40 cm magas, egynyári növény. Réteken, lejtőkön, bokros helyeken növekszik. Ukrajna területén honos.

Amagvakoválisak,kb.1mmnagyságúak,puffadtak,simák,sárgák,fénylők(1390.ábra).

Однорічна рослина, до 40 см заввишки. Росте на луках, схилах, серед чагарників. Поширена по всій Україні.

Насінняовальне,до1ммзавбільшки,випукле,гладке,жовте,блискуче(рис.1390).

Trifolium striatum L. – egynyári növény.AKrím félszigeten honos.

A magvak oválisak vagy gömbölyűek, 2 mm nagyságúak, szembetűnő köldökkel, puffadtak, simák, barnák, fénylők (1391. ábra).

Однорічна рослина, поширена в Криму.

273

Насіння овальне або кругле, до 2 мм завбільшки, з добре помітним насіннєвим рубчиком, випукле, гладке, коричневе, блискуче (рис. 1391).

ATrigonellaL.(1737)nemzetségkb.300(294)taxonttartalmaz.Társnevei:Aporanthus Bromf.(1856);BotryolotusJaubetSpach(1842);BukerasHall.exAll.(1785);Falcatula Brot.(1801);Foenum-Graecum[Tourn.]Rupp.(1745);FolliculligeraPasq.(1867);Gram- mocarpus Schur (1853); Kentia Adans. (1763); Melisitus Medic. (1787); Nephromedia Kostel.(1844);PocockiaSer.(1825);TeliaL.(1735);TrifoliastrumMoench(1794).Fajai honosak Európában, Észak-Afrikában, Iránban, Kelet-Indiában, Kis-, Közép-Ázsiában, Japánban, a Földközi-tenger vidékén, Koreában.

Рід Trigonella L. (1737) нараховує біля 300 (294) таксони. Синоніми: Aporanthus Bromf.(1856);BotryolotusJaubetSpach(1842);BukerasHall.exAll.(1785);Falcatula Brot.(1801);Foenum-Graecum[Tourn.]Rupp.(1745);FolliculligeraPasq.(1867);Gram- mocarpus Schur (1853); Kentia Adans. (1763); Melisitus Medic. (1787); Nephromedia Kostel.(1844);PocockiaSer.(1825);TeliaL.(1735);TrifoliastrumMoench(1794).Види роду поширені в Європі, Північній Африці, Ірані, Східній Індії, Малій, Середній та Центральній Азії, Японії, Середземноморї, Кореї.

Trigonella arcuata C.A.M. – 40 cm magas, egynyári növény. Déli, köves lejtőkön, lankahordalékokon, a félsivatagok és sivatagok agyagos és homokos talajain, parlagokon, vetésekben,ahegyekben2000mt.sz.f.m.-ignövekszik.ElterjedtKazahsztánban,Közép- Ázsiában, a FÁK déli részén, a Kaukázuson, Iránban és Kis-Ázsiában.

A babtermés vonalasan hengeres, sarlószerűen hajlított, 2,5 cm nagyságú, a magvak kidudorodnak, ritkán bolyhos, keresztirányban ráncosan hálós. A csőröcske rövid, horogszerű (1392. ábra).

Однорічна рослина, до 40 см заввишки. Росте на південних кам’янистих схилах, на некрутих шлейфах, на глинястих і піщаних грунтах напівсаван та пустель, на перелогах, в посівах, в горах до 2000 м н.р.м. Поширена в Казахстані, Середній Азії, на Півдні СНД, Кавказі, Ірані, МалійАзії.

Плід–лінійно-ціліндричний,серповидно-зігнутийбіб,до2,5смзавбільшки,прoти насіння випуклий, рідко-волохатий, поперечно зморшкувато-сітчастий, носик короткий, крючковатий (рис. 1392).

Trigonella cancellata Desf. (T. tenuis Grossh.) – 40 cm magas, egynyári növény. A déli köveslejtőkön,hordalékokonéshomokoshelyekennövekszik.ElterjedtKazahsztánban, Közép-Ázsiában, a FÁK déli területein, Iránban, Kis-Ázsia délkeleti területein.

Ababtermés vonalas, hajlított, 2 cm nagyságú, a magvak kidudorodnak, a termés ritkán bolyhos, keresztirányban keskenyen erezett, a csőröcske rövid és hajlított (1393. ábra).

Однорічнарослина,до40смзаввишки.Ростенапівденнихkам’янистихсхилах,на шлейфах і піщаних місцях. Поширена в Казахстані, Середній Азії, на Півдні СНД, Ірані, на північному-сходні Малої Азії.

Плід – лінійний, зігнутий біб, до 2 см завдовжки, випуклий проти насіння, рідко- волохатий,поперечно-тонкожилкуватий,зкороткимзігнутимносиком(рис.1393).

Trigonella coerulea (L.) Ser. – 60 cm magas, egynyári növény. Termesztik, de gyakaran kivadul és akkor a parlagokon növekszik. Elterjedt a Balkánon és a FÁK déli részén. Amagvakoválisak,gömbölyűekvagyszabálytalanvesealakúak,2mmnagyságúak,szembetűnőköldökkel,kissépuffadtak,simák,barnákvagyzöldesek,fénytelenek(1394.ábra).

Однорічна рослина, до 60 см заввишки. Культивують але часто дичавіє і росте на перелогах. Поширена на Балканах і на Півдні СНД.

Насіння овальне, кругле або неправильнонирковидне, до 2 мм завбільшки, з добре помітним насіннєвим рубчиком, трохи випукле, гладке, коричневе або оливкове, матове (рис. 1394).

274

Trigonella foenum-graecum L. – takarmánynövényként termesztik, gyakran kivadul. Elterjedt a Földközi-tenger vidékén és Ázsiában.

Amagvak rombikusak, vese alakúak, hosszúkásak vagy másféle alakúak, 3 mm nagyságúak, szembetűnő köldökkel, kissé puffadtak, barnák, fénytelenek (1395. ábra).

Культивуютьяккормовурослину,частодичавіє.ПоширенавСередземномор’ї та Азії. Насіння ромбічне, нирковидне, видовжене або іншої форми, до 3 мм завбільки, з добрепомітнимнасіннєвимрубчиком,трохивипукле,коричневе,матове(рис.1395).

Trigonella gladiata Stev. – 25 cm magas, egynyári növény. Köves lejtőkön növekszik. Elterjedt a Földközi-tenger vidékén (Krím félsziget).

A babtermés kissé hajlított, 5 cm nagyságú, a csőröcske hosszú és kemény, a termés barna, ritkán, röviden bolyhos (1396. ábra).

Однорічна рослина, до 25 см заввишки. Росте по кам’янистих схилах. Поширена в Середземномор’ї (Крим).

Плід – трохи зігнутий, плоский біб, до 5 см завбільшки, з довгим, міцним носиком, коричневий, слабо, коротко волохатий (рис. 1396).

A Vicia Tourn. ex L. (1735) nemzetség kb. 948 taxont tartalmaz. Társnevei: Abacosa Alef. )1861); Atossa Alef. (1861); Coppoleria Todaro (1845); Cracca [Riv.] Medic. (1787); Cujunia Alef. (1861); Endiusa Alef. (1859); Ervilia Link (1822); Ervum Tourn. ex L. (1787); Faba Tourn. ex L. (1735); HypechusaAlef. (1860); Orobella Presl (1837); Parallosa Alef. (1859); Rhynchium Dulac (1767); Sellunia Alef. (1859); Swantia Alef. (1859);TuaminaAlef. (1861);Vicilla Schur (1866);Vicioides Moench. (1794);Wiggersia Gaertn. Mey. et Scherb. (1801). Fajai honosak Észak-, Középés Dél-Amerikában, Kisés Közép-Ázsiában, a Földközi-tenger vidékén, Szibériában, Japánban, Koreában, a Kanári-szigeteken.

Рід Vicia Tourn. ex L. (1735) нараховує понад 900 (948) таксонів. Синоніми: AbacosaAlef. (1861);AtossaAlef. (1861); Coppoleria Todaro (1845); Cracca [Riv.] Medic. (1787); Cujunia Alef. (1861); Endiusa Alef. (1859); Ervilia Link (1822); Ervum Tourn. ex L. (1787); Faba Tourn. ex L. (1735); HypechusaAlef. (1860); Orobella Presl (1837); Parallosa Alef. (1859); Rhynchium Dulac (1767); Sellunia Alef. (1859); Swantia Alef. (1859);TuaminaAlef.(1861);VicillaSchur(1866);VicioidesMoench.(1794);Wiggersia Gaertn. Mey. et Scherb. (1801). Види роду поширені в Північній, Центральній та ПівденнійАмериці,Малій,СереднійтаЦентральнійАзії,Середземномор’ї,Сибіру, Японії, Кореї, на Канарських островах.

Vicia angustifolia L. – 80 cm magas, egynyári növény. Füves lejtőkön, bokros helyeken, gyomnövényként a vetésekben növekszik. Elterjedt Európában, Nyugat-Ázsiában, Észak-Afrikában.

Amagvak gömbölyűek, 4 mm átm., a köldök szembetűnő, sötétbarnák, feketén foltosak, fénytelenek (1397. ábra).

Однорічна рослина, до 80 см заввишки. Росте на трав’янистих схилах і серед чагарників, засмічує посіви. Поширена в Європі, Західній Азії, Північній Африці. Насіння кругле, до 4 мм в діаметрі, з добре помітним видовженим насіннєвим рубчиком, темно-коричневе, з чорними плямами, матове (рис. 1397).

Vicia faba L. – 100 cm magas, egynyári növény. Takarmánynövényként termesztik. DélAfrikából és Nyugat-Ázsiából származik.

A magvak oválisak, 4 mm nagyságúak, a köldök szembetűnő, a magvak simák, sötétbarnák, fénylők (1398. ábra).

Однорічнарослина,до100смзаввишки.Култивуютьяккормовурослину.Походить з Південної Африки та Західної Азії.

275

Насіння овальне, до 4 мм завбільшки, з добре помітним насіннєвим рубчиком, гладке, темно-коричневе, блискуче (рис. 1398).

Vicia kokanica Regel– 100 cm magas, évelő növény. Kavicsos lejtőkön, kőgörgetegeken, a hegyifolyókvölgyeibenésafelsőfolyásukvidékénnövekszik.ElterjedtKazahsztánban, Közép-Ázsiában (Nyugat-Tien-san, Nyugat-Pamír).

A babtermés hosszúkás, 3 cm nagyságú, a felső része kiszélesedett, a csőröcske rövid és hajlított (1399. ábra).

Багаторічна рослина, до 100 см заввишки. Росте на щебнистих схилах, осипах, в долинахіверхів’яхгірськихрічок.ПоширенавКазахстані,СереднійАзії(Західний Тянь-Шань, Західний Памір).

Плід – видовжений біб, до 3 см завбільшки, до верхівки роширений, з коротким, зігнутим носиком (рис. 1399).

Vicia mungo – a magvak oválisak vagy négyszögletesek, 4 mm nagyságúak, a köldök szembetűnő, a magvak zöldesek vagy barnák, feketén foltosak, fénylők (1400. ábra).

Насіння овальне або прямокутне, до 4 мм завбільшки, з помітним насіннєвим рубчиком, оливкове або коричневе з чорними плямами, блискуче (рис. 1400).

Vicia sylvatica L. – 150 cm magas, évelő növény. Erdőkben és bokros helyeken növekszik. Elterjedt Európa hegyvidéki területein.

A magvak gömbölyűek, 3 mm átm.-ek, szembetűnő köldökkel, feketék, fénytelenek (1401. ábra).

Багаторічнарослина,до150смзаввишки.Ростевлісах,середчагарників.Поширена в гірських регіонах Європи.

Насіннякулясте,до3ммвдіаметрі,зпомітнимнасіннєвимрубчиком,чорне,матове

(рис. 1401).

Vicia tetrasperma (L.)Moench.(Ervum tetraspermum L.)–50cmmagas,egynyárinövény. Réteken,bokroshelyekennövekszik,mezőkönmintgyomnövény.ElterjedtEurázsiában és Észak-Afrikában.

A magvak gömbölyűek, 2 mm átm.-ek, szembetűnő köldökkel, sötétbarnák, feketén foltosak, fénytelenek (1402. ábra).

Однорічнарослина,до50смзаввишки.Ростеналуках,середчагарниківіякбур’ян на полях. Поширена в Євразії та Північній Африці.

Насіння кругле, до 2 мм в діаметрі, з помітним насіннєвим рубчиком, темнокоричневе з темними плямами, матове (рис. 1402).

Vicia unijuga – a magvak 3 mm átm.-ek, szembetűnő köldökkel, sötétbarnák, feketén foltosak, fénytelenek (1403. ábra).

Насіння кругле, до 3 мм в діаметрі, з помітним насіннєвим рубчиком, темнокоричневе з чорними плямами, матове (рис. 1403).

AVigna Savi (1826 ?) nemzetség kb. 341 taxont tartalmaz.Társnevei: Callicystus Endl. (1833); Otoptera DC. (1825); Plectrotropis Schum. et Thonn. (1827); Scytalis E. Mey. (1835(;SphenostylisE.Mey.(1835);StrophostylesE.Mey.(1835).FajaihonosakAfrika déli és trópusi vidékén, Formoza és Madagaszkár szigetein, Középés Dél-Amerikában, Kelet-Indiában,Ausztráliában, a Himalája-hegységben, Vietnámban, Jáva-szigeten stb.

Рід Vigna Savi (1826 ?) нараховує понад 300 (341) таксоннів. Синоніми: Callicystus Endl.(1833);OtopteraDC.(1825);PlectrotropisSchum.etThonn.(1827);ScytalisE.Mey. (1835(;SphenostylisE.Mey.(1835);StrophostylesE.Mey.(1835).Видиродупоширені в Південній та тропічній Африці, на Формозі й Мадагаскарі, в Центральній та ПівденнійАмериці,СхіднійІндії,Австралії,Гімалаях,В’єтнамі,наостровіЯваіт.д.

276

Vigna sinensis (L.)Endl.(Dolichos sinensis L.)–60cmmagas,egynyárinövény.Termesz- tik. Úgy vélik, hogyAfrika trópusi vidékeiről származik.

Amagvakoválisakvagyvesealakúak,4mmnagyságúak,aköldökszembetűnő,amagvak puffadtak, simák, feketék, fénylők (1404. ábra).

Однорічна рослина, до 60 см заввишки. Культивують. Походить, очевидно, з тропічної Африки.

Насінняовальнеабонирковидне,до4ммзавбільшки,здобрепомітнимнасіннєвим рубчиком, випукле, гладке, чорне, блискуче (рис. 1404).

AXanthocercis Baill. (1876) nemzetség csak 3 taxont tartalmaz.

Рід Xanthocercis Baill. (1876) включає тільки 3 таксони.

Xanthocercis zambesiaca (Baker) Dumaz-le-Grand (Sophora zambesiaca) – 22 m magas fa. Dél-Afrikában honos.

Ababtermésgömbölyűvagybogyószerű,2,5cmnagyságú,oválisvagytojásdad,éretlenül zöld, az érett sárgásbarna, fénylő (1405. ábra).

Дерево, до 22 м заввишуи. Поширене в Південній Африці.

Плідкруглийабоягодоподібнийбіб,до2,5смзавбільшки,овальнийабояйцевидний, недозрілий-зелений, а дозрілий-жовто-коричневий, блискучий (рис. 1405).

AXeroderris Roberty (1954) nemzetségAfrikában honos.

Рід Xeroderris Roberty (1954) та його види поширені в Африці.

Xeroderrisstuhlmannii(Taub.)MendoncaetE.P.Sousa–10mmagasfa.Dél-Afrikábanhonos. A babtermés lapos, 18 cm h., 5 cm sz., a szélei szárnyasak, a termés középső része lekeskenyedett, valószínűleg egymagvú (1406. ábra).

Дерево, до 10 м заввишки. Поширене в Південній Африці.

Плід – плоский біб, до 18 см завдовжки та 5 см завширшки, з криловидним краєм, біб по середині звужений, очевидно, з однією насіниною (рис. 1406).

277

Pótlék a hüvelyesekhez / Доповнення до бобових

Az Amorpha L. (1737) nemzetség kb. 80 taxont tartalmaz. Fajai elterjedtek Északés Közép-Amerikában és a Fülöp-szigeteken.

Рід Amorpha L. (1737) нараховує понад 80 (83) таксони. Види роду поширені в Північній, Центральній Америці, на Філіппінах.

Amorpha croceolanata – cserje alakú növény.

Aterméseksarlóalakúak,3cmhosszúak, a végük rövid tövissel végződik, barnák, fénylők (1407. ábra).

Чагарник.

Плоди–серповиднозігнутістручки,до3смзавдовжки,накінцізгостримвістрям, коричневі, блискучі (рис. 1407).

Az Enterolobium Mart. (1837) nemzetség kb. 20 taxont tartalmaz. Fajai elterjedtek Dél-Amerika trópusi vidékén.

Рід Enterolobium Mart. (1837) нараховує 20 таксонів. Види роду поширені в Південній тропічній Америці.

Enterolobium cyclocarpum (Jacq.) Griseb. – 30 m magas fa. Elterjedt Közép-Amerikában (Mexikó) és a Karib-tenger szigetein.

Ahüvelytermés spirálisan csavart, barna, fénylő (1408. ábra – J. Hoyos nyomán).

Дерево 30 м заввишки. Поширене в Центральній Америці (Мексіка) і на островах Карібського басейну.

Плід – стручок, який спірально скручений від верхівки до основи, коричневий, блискучий (рис. 1408 – з Й. Гойос).

AGleditschiaClaytonexL.(1742)nemzetségkb.50taxonttartalmaz.TársneveMelilo- busMitch.(1748).FajaielterjedtekAfrikatrópusiterületein,Észak-ésDél-Amerikában, Kínában, Indokínában, Közép-Ázsiában, a Fülöpés Formoza-szigeteken, Japánban és Koreában.

РідGleditschiaClaytonexL.(1742)нараховуєпонад50(52)таксони.СинонімMelilobusMitch.(1748).ВидиродупоширенівтропічнійАфриці,ПівнічнійтаПівденній Америці, Китаї, Індо-Китаї, Середній Азії, на Філіппінах, Формозі, Японії, Кореї.

Gleditschia triocanthos L. – 40 m magas (közismert) fa. Elterjedt Észak-Amerikában. Európában meghonosodott.

Ahüvelytermés 30 cm h., 4 cm sz., némelyek spirálisan csavartak, sötétbarnák, fénylők (1409. ábra). A magvak laposak, kissé kihegyezettek, 12 mm h. éretlenül zöldek, az érettek barnák (1410. ábra).

Дерево до 40 м заввишки. Поширене в Північній Америці.

Плід – стручок до 30 см завдовжки, 4 см завширшки, інколи спирально скручений, темно-коричневий, блискучий (рис. 1409). Насіння сплюснуте, трохи загострене, до 12 мм завдовжки, недозріле зелене (рис. 1410).

A Gliricida H.B. et K. (1823) nemzetség 16 taxont tartalmaz. Fajai elterjedtek DélAmerikában és Kubában.

Рід Gliricida H.B. et K. (1823) нараховує 16 таксонів. Види роду поширені в Південній Америці, на Кубі.

Gliricidia sepium (Jacq.) Walp. – 10 m magas fa. Elterjedt Középés Dél-Amerikában. Ahüvelytermés 15 cm h., 2 cm sz. (1411. ábra).

Дерево до 10 м заввишки. Поширене від Мексіки до Південної Америки. Плід – стручок до 15 см завдовжки і 2 см завширшки (рис. 1411).

278

A Halimodendron Fisch. ex DC. nemzetség kb. 12 taxont tartalmaz. Társneve Halodendron DC. (1825). Fajai elterjedtek a Kaukázuson, Iránban, Közép-Ázsiában.

РідHalimodendronFisch.exDC.(1825)нараховує12таксонів.СинонімHalodendron DC. (1825). Види роду поширені на Кавказі, в Ірані, Північній і Середній Азії.

Halimodendron halodendron Druce(Caragana argentea Lam., Halimodendron argeteum

(Lam.) Fisch., Robinia halimodendron) – 2 m magas cserje.Asztyeppeken, agyagés homoksivatagokban,vízforrásokésfolyókmenténnövekszik.ElterjedtaKrímfélszigeten, Kelet-Kaukázuson, Közép-Ázsiában, Iránban, Nyugat-Kínában, Mongóliában.

A babtermés puffadt (felfújt) 3 cm h., 1,5 cm sz., csupasz, bőrszerű, ráncos, fordított tojásdad, rövid tövissel végződő, a terméskocsány 5 cm h. (1412. ábra).

Чагарник до 2 м заввишки. Росте в степах, в глинистих та піщаних пустелях, біля джерел, в долинах річок. Поширений в Криму, Східному Закавказзі, Середній Азії, Ірані, Західному Китаї, Монголії.

Плід – вздутий біб, до 3 см завдовжки і 1,5 см завширшки, голий, шкірястий, зморшкуватий, обернено-яйцевидний,зкороткимвістрямнаверхівці,наплодоніжці до 5 мм завдовжки (рис. 1412).

AHumboldtiella Harms (1923) nemzetség 3 taxont tartalmaz.

Рід Humboldtiella Harms (1923) нараховує 3 таксони.

Humboldtiella ferruginea (H.B.K.) Harms – 8 m magas fa. Elterjedt Venezuelában. Ahüvelytermés 10 cm h., 1 cm sz.,rövid rozsdás szőrökkel borított (1413. ábra).

Дерево до 8 м заввишки. Поширене в Венесуелі.

Плід – стручок до 10 см завдовжки і до 1 см завширшки, вкритий іржавими волосками (рис. 1413).

Az Inga Scop. (1777) nemzetség kb. 755 taxont tartalmaz. Társneve Ingaria Raffain. (1838). Fajai elterjedtek Középés Dél-Amerikában, Dél-Afrikában, Fülöpés Jávaszigeten, Észak-Indiában.

Рід Inga Scop. (1777) нараховує 755 таксонів. Синонім Ingaria Rafain. (1838).

Види роду поширені в Центральній і Південній Америці, в Південній Африці, на Філіппінах, Яві, Східній Індії.

Inga Fastuosa (Jacq.) Willd. – 10 m magas fa. Elterjedt Dél-Amerikában (Venezuela). Ahüvelytermés 30 cm h., 7 cm sz., rozsdás színű (1414. ábra).

Дерево до 10 м заввишки. Поширене в Південній Америці (Венесуела).

Плід–стручок,до30смзавдовжкиі7смзавширшки,іржавогокольору(рис.1414).

ALeucaena Benth. (1842) nemzetség kb. 60 taxont tartalmaz. Fajai elterjedtek Észak-, Középés Dél-Amerikában, a Csendes-óceán szigetein.

Рід Leucaena Benth. (1842) нараховує біля 60 таксонів. Види роду поширені в Північній, Центральній і Південній Америці, на островах Тихого океану.

Leucaena glauca Benth. – Elterjedt Dél-Amerikában.

Amagvak laposak, tojásdadok,8-10 mm h.-ak, sötétbarnák, fénylők (1415. ábra).

Поширена в Південній Америці.

Насінняплеске,яйцевидне,8-10ммзавдовжки,темно-коричневе,блискуче(рис.1415).

A Mimosa L. (1737) nemzetség kb. 2000 taxont tartalmaz. Társnevei: Eburnax Rafin. (1836), Lomoplis Rafain. (1838), Sensitivs Rafin. (1838). Fajai elterjedtek Észak-, Közép- és Dél-Amerikában, Észak-Indiában, a Fülöp-szigeteken,Afrika trópusi területein, Kubában, Kínában.

Рід Mimosa L. (1737) нараховує майже 2000 таксонів. Синоніми: Eburnax Rafin. (1836), Lomoplis Rafain. (1838), Sensitivs Rafin. (1838). Види роду поширені в

279

Північній, Центральній та Південній Америці, Східній Індії, на Філфппінах, в тропічній Африці, на Кубі, в Китаї.

Mimosa biuncifera – a magvak laposak, háromszögűek, 8 mm nagyságúak, sötétbarnák vagy feketék, fénylők (1416. ábra).

Насіння плеске, тригранне, до 8 мм завбільшки, темно-коричневе або чорне, блискуче (рис. 1416).

Mimosa floribunda Vent. – elterjedtAusztráliában.

A magvak tojásdadok, keskeny tojásdadok, háromszögűek, 6 mm nagyságúak, világosvagy sötétbarnák (1417. ábra).

ПоширенавАвстралії.Насінняяйцевидне,вузько-яйцевидне,інколитригранне,до 6 мм завбільшки, світлоабо темно-коричневе, блискуче (рис. 1417).

A MyrospermumJacq.(1760)nemzetség17taxonttartalmaz.FajaielterjedtekKözépés Dél-Amerikában.

Рід Myrospermum Jacq. (1760) нараховує 17 таксонів. Види роду поширені в Центральній і Південній Америці.

Myrospermum frutescens Jacq. – 2 m magas cserje vagy 25 m magas fa. Elterjedt DélAmerikában (Venezuela) 800 m t.sz.f.m.-ig.

Alecsüngőhüvelytermés10cmnagyságú,tövisselvégződő,világosszürke(1418.ábra).

Чагарник до 2 м заввишки або дерево до 25 м заввишки. Поширене в Південній Америці (Венесуела) на висотах до 800 м н.р.м.

Плідзвивистийстручок,до10смзавбільшки,звістрямнакінці,світло-сірий(рис.1418).

AzOlneyaA.Gray(1855)nemzetségösszesencsak2taxonttartalmaz.ElterjedtÉszakés Közép-Amerikában.

Рід Olneya A. Gray (1855) включає лише 2 таксони. Поширений в Північній і Центральній Америці.

Olneya tesota A. Gray – 6 m magas fa. ElterjedtArizónában és Kaliforniában.

Ahüvelytermések bemélyedésesek, 3-5 cm h.-ak, a végeik kihegyezettek (1419. ábra).

Дерево до 6 м заввишки. Поширене в Аризоні і Каліфорнії.

Плід стручок з перетяжками, 3-5 см завдовжки, на кінцях з вістрям (рис. 1419).

APeltaphorumWalp.(1842)nemzetség26taxontfoglalmagába.ElterjedtaBahama-szi- geteken, Dél-Afrikában, Kelet-Indiában,Ausztráliában, Szumátrán, Észak-Amerikában.

Рід Peltaphorum Walp. (1842) включає 26 таксонів. Види роду поширені на Багамських островах, Північній Африці, Східній Індії, в Австралії, на Суматрі, Південній Америці.

Peltaphorum pterocarpum (DC.) K. Heyne (P. inermis (Roxb.) Vilar) – 12 m magas fa. Elterjedt Ceylon-szigeten és a Maláj-félszigeten, Indiában,Ausztráliában.

Alapátszerű hüvely vályúszerű, 7 cm h., 4 cm sz., pirosló (1420. ábra).

Дерево до 12 м заввишки. Поширене на Цейлоні, на Малаях, в Індії, Австралії. Інтродуковане в тропічній Америці.

Плід – лопатевий стручок, складений жолобчасто, до 7 см завдовжки і 4 см завширшки, червонуватий (рис. 1420).

A Phaseolus [Tourn.] L. (1737) nemzetség kb. 500 taxont tartalmaz. Társnevei: Candélium Medic. (1787), Caracalla Tod. (1861), Lipusa Alef. (1866), Phasellus Medic. (1787), Strophstyles Ell. (1822). Fajai elterjedtek Észak-, Középés Dél-Amerikában, Afrika trópusi területein, Kelet-Indiában, Jamaica, Jáva, Formoza-, Madagaszkárés Kuba-szigetén, Kínában, Japánban.

280