- •Міністерство освіти і науки україни
- •Пояснювальна записка
- •1. Вимоги до знань і умінь, які мають продемонструвати студенти на державному екзамені з теорії та практики перекладу з першої іноземної (східної) мови
- •2. Структура та зміст державного екзамену
- •2.1. Письмова частина державного екзамену
- •2.1.1. Параметри й критерії оцінювання письмової частини державного екзамену
- •2.2. Усна частина державного екзамену
- •А. Зміст першого питання
- •Загальна теорія перекладу
- •Практичний курс перекладу
- •Усний двосторонній переклад
- •Б. Зміст другого питання
- •1. Комунікативно-прагматичні характеристики тексту і їхнє значення для адекватного перекладу тексту:
- •2. Структурно-семантичні характеристики тексту і їхнє значення для адекватного перекладу тексту:
- •3. Лінгвостилістичні характеристики тексту і їхнє значення для адекватного перекладу тексту:
- •4. Перекладацькі трансформації і застосування інших перекладацьких методик:
- •В. Зміст третього питання
- •2.2.1. Критерії оцінювання усної частини державного екзамену:
- •3. Загальна оцінка за державний екзамен
- •Підсумкове оцінювання результатів державного екзамену
- •З теорії та практики перекладу
- •Зі східної (турецької, арабської, перської, корейської, китайської, японської) мови
- •За національною шкалою і в системі єктс
- •4. Дипломна робота студентів–випускників магістратури
- •Орієнтовані критерії оцінювання результатів виконання та захисту дипломних робіт студентів (освітньо-кваліфікаційний рівень "магістр") за 100-бальною шкалою, шкалою єктс та національною шкалою
- •5. Список рекомендованої наукової і навчально-методичної літератури з перекладознавчих дисциплін Арабська мова
- •Китайська мова
- •Корейська мова
- •Перська мова
- •Турецька мова
- •Японська мова
Практичний курс перекладу
Письмовий переклад: основні вимоги до адекватності. Типи письмового перекладу. Сфери практичного застосування письмового перекладу.
Способи відтворення українських власних імен і назв (імена людей, географічні назви, назви урядових і неурядових організацій, політичних партій, промислових підприємств, газет і журналів, готелів, кораблів тощо) східною (турецькою, арабською, перською, корейською, китайською, японською) мовою.
3. Способи відтворення східномовних власних імен і назв (імена людей, географічні назви, назви урядових і неурядових організацій, політичних партій, доброчинних організацій, промислових підприємств, підприємств, що носять почесні імена, газет і журналів, готелів, кораблів тощо) українською мовою. Правила застосування практичної транскрипції і транслітерації у перекладі.
4. Способи відтворення справжніх і калькованих інтернаціоналізмів засобами східної (турецької, арабської, перської, корейської, китайської, японської) мови.
5. Виявлення і способи відтворення у перекладі національно забарвлених лексичних одиниць (слів на позначення реалій) і неологізмів.
6. Способи відтворення фразеологізмів (ідіоматичних конструкцій), прислів’їв і приказок засобами перекладу.
7. Граматичні проблеми перекладу зі східної (турецької, арабської, перської, корейської, китайської, японської) мови: способи відтворення іменникових атрибутивних словосполучень засобами української мови.
Граматичні проблеми перекладу зі східної (турецької, арабської, перської, корейської, китайської, японської) мови: способи відтворення часових форм дієслова й конструкцій із безособовими формами дієслова (наприклад, інфінітивних, дієприкметникових, герундіальних конструкцій східної мови) засобами української мови.
Граматичні проблеми перекладу зі східної (турецької, арабської, перської, гінді) мови: способи відтворення "лексично значущих" артиклів засобами української мови.
Граматичні проблеми перекладу зі східної (турецької, арабської, перської, корейської, китайської, японської) мови: способи відтворення форм дієслова, що передають нереальність дії, засобами української мови.
Граматичні проблеми перекладу зі східної (турецької, арабської, перської, корейської, китайської, японської) мови: способи відтворення суб’єктивної і об’єктивної модальності висловлення засобами української мови.
Сучасні підходи в лінгвістиці до визначення понять "текст" і "дискурс". Текст як основна комунікативна одиниця системи мови / мовлення. Текст як основний об’єкт перекладознавчих досліджень.
Когезія як одна з головних рис тексту. Типи когезії: граматична і лексична когезія. Лексичні повтори як засіб реалізації когезії у тексті та його значення для здійснення адекватного перекладу.
Основні типи лексичних повторів у письмовому тексті: прості і складні лексичні повтори, простий і складний парафраз, кореференція, заміна проформами (займенниками тощо).
Поняття "скріплених" речень у тексті. Центральні і маргінальні речення. Методика швидкого складання резюме тексту (реферування).
Стилістичний аналіз тексту в процесі перекладу. Поняття функціонального стилю й основні функціональні стилі мовлення. Поняття нехудожніх текстів (текстів-артефактів) і художніх текстів (текстів-ментафактів) і їхні особливості, які треба враховувати в перекладі.
Офіційно-діловий стиль мовлення і його основні риси, що впливають на переклад. Стиль міжнародно-правових і юридичних документів, інструкцій, ділових листів, контрактів тощо.
Науково-технічний стиль мови і його основні риси, що впливають на переклад.
Стиль мови засобів масової інформації (газети, журнали, телебачення, радіо, Інтернет, інформаційні технології тощо) та його основні риси, що впливають на переклад.
Аналіз тексту з погляду реалізації у ньому мовних засобів, що вказують на стать мовця (гендерних маркерів “жіночої” і “чоловічої” мови) та практичне врахування цих засобів при здійсненні адекватного перекладу тексту.
Комунікативно-прагматичний аналіз тексту в процесі перекладу. Встановлення дейктичних параметрів тексту, маркерів комунікативної спрямованості тексту з метою адекватного відтворення комунікативного впливу тексту на читача або слухача.
Основні лексико-семантичні, морфологічні і синтаксичні перекладацькі трансформації, що застосовуються по завершенні перекладацького аналізу тексту.