НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Кафедра безпека праці і життєдіяльності

Практичне завдання 3

«Вимірювання параметрів мікроклімату»

Виконала студентка 1 курсу 1 групи

Економічного факультету

Стешенко Тетяна Олександрівна

Київ 2021

Зміст

Які параметри визначають мікроклімат виробничих приміщень? 3

Залежно від яких факторів нормують параметри мікроклімату? 4

Як впливають на організм людини екстремальні метеорологічні умови? 5

На які категорії поділяють важкість виконання робіт? 6

Які прилади застосовують для визначення параметрів мікроклімату? 7

Який порядок визначення відносної вологості повітря? 8

Який порядок визначення швидкості руху повітря? 9

Які параметри визначають мікроклімат виробничих приміщень?

Мікроклімат виробничих приміщень - це сукупність параметрів повітря у виробничому приміщенні, які діють на людину у процесі праці, на його робо-чому місці, у роб зоні.

Робоче місце - територія постійного або тимчасового знаходження людини у процесі праці.

Робоча зона - частина простору робочого місця, обмежене по висоті 2 м від рівня підлоги.

Параметри мікроклімату:

1) температура повітря Т, 0С;

2) відносна вологість Y, %;

3) швидкість руху повітря V, м\с.

Значні коливання параметром мікроклімату можуть привести до порушення терморегуляції організму (здатність організму утримувати постійну темпе-ратуру), що приводить до порушення системи кровообіг, загальної слабкості і т.п.

Нормування параметрів мікроклімату здійснюється згідно ДСТ 12.1.005-88. Встановлені оптимальні та допустимі параметри мікроклімату.

Оптимальні - найбільш сприятливі (комфортні) забезпечують роботу системи терморегуляції без напруги.

Допустимі - допускають напругу реакції терморегуляції організму у межах її пристосування без шкоди для здоров'я.

Залежно від яких факторів нормують параметри мікроклімату?

Параметри мікроклімату нормуються залежно від наступних факторів:

1) періоду року; 2) категорії важкості робіт по фізичному навантаженню; 3) виду робочого місця.

1. Період року :

а) теплий (середньодобова температура навколишнього повітря більше +10 0С);

б) холодний (середньодобова температура навколишнього повітря менше +10 0С).

2) категорії важкості робіт по фізичному навантаженню:

3. Вид робочого місця:

а) постійне; б) непостійне.

Як впливають на організм людини екстремальні метеорологічні умови?

Довготривале перебування людини в умовах з підвищеною температурою навколишнього повітря може призвести до теплового удару, із пониженою – до переохолодження.

Дія на організм людини як високої, так і низької температури створює загрозу гострих і хронічних захворювань. За відносної вологості повітря менше 20 % пересихають слизисті оболонки дихальних шляхів; за відносної вологості понад 85 % сповільнюється теплообмін шляхом випаровування.

Дуже несприятливе для людини навколишнє середовище з високими значеннями температури і відносної вологості повітря. Збільшення швидкості руху повітря інтенсифікує процеси теплообміну. Для теплового самопочуття людини важливі поєднання значень температури, відносної вологості та швидкості руху повітря. На тепловий стан організму людини істотно впливає теплове випромінювання Сонця і різноманітних технологічних апаратів.

На які категорії поділяють важкість виконання робіт?

Важкість (тяжкість) праці — характеристика трудового процесу, що відображає рівень загальних енерговитрат, переважне навантаження на опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну та інші системи (категорії робіт за важкістю: легка, середньої важкості, важка, дуже важка).

Які прилади застосовують для визначення параметрів мікроклімату?

Для вимірювання параметрів мікроклімату використовуються різні прилади: ртутні та спиртові термометри (для вимірювання температури), психрометри (для визначення відносної вологості повітря), анемометри й кататермометри (для встановлення швидкості руху повітря).

Який порядок визначення відносної вологості повітря?

Як правило, для оцінення параметрів мікроклімату виробничих приміщень визначають відносну вологість повітря – відношення наявної в повітрі кількості вологи до його максимально можливого (насиченого) складу парами води за такої ж температури (вказують у відсотках).

Для визначення відносної вологості використовують психрометри і гігрометри. Психрометри бувають аспіраційні (Асмана) з механічним або електричним приводом вентилятора та без вентилятора (названі за ім’ям їх винахідника - Августа).

Психрометр Августа складається з двох однакових ртутних термометрів. Ртутний кінчик одного з них обмотано батистом або марлею, які змочують водою. Зволожений термометр називають вологим, а інший – сухим.

У(градуюють)ий за випуск О.В.Войналовичнаслідок випаровування води з поверхні матеріалу, яким обмотано термометр, ртуть вологого термометра охолоджується. Випаровування відбувається тим інтенсивніше, чим сухіше повітря і чим більша швидкість його руху. Тому покази вологого термометра нижчі ніж сухого.

Психрометр Асмана, як і психрометр Августа, теж складається з двох термометрів (вологого і сухого). Термометри закріплено в металевих трубках, які з’єднано загальним повітроводом з вентилятором у верхній частині приладу (задіюється механічно або електричним способом).

Металеві частини приладу призначено для захисту термометрів від потрапляння на них світлових променів. Під час роботи вентилятора забезпечується рівномірний потік повітря (близько 2 м/с) у металевих трубках з термометрами.

Аспіраційний психрометр підвішують на кронштейні на висоті 1,5 м від підлоги. Змочують тканину на ртутному кінчику вологого термометра дистильованою водою за допомогою піпетки (її укладено у футляр приладу).

Для визначення відносної вологості повітря використовують також гігрометри. Їх принцип роботи полягає у видовженні знежиреної волосини чи послабленні мембрани в разі їх зволоження і, навпаки, укороченні волосини (натягненні мембрани) після їх висихання.

Який порядок визначення швидкості руху повітря?

Швидкість руху повітря, а також рух повітря у вентиляційних повітропроводах, визначають за допомогою анемометрів: чашкового (діапазон вимірювання 1-20 м/с) і крильчастого (0,3-5,0 м/с).

За будовою ці два прилади принципово однакові. У чашковому анемометрі потік повітря обертає напівкулі, а в крильчастому – тоненькі лопаті, розташовані на осі. Цей обертовий рух за допомогою зубчастої передачі задіює стрілки циферблату анемометра. Вмикання і вимикання механізму задіяння стрілок здійснюється за допомогою аретиру (важеля), розміщеного на бічній стороні корпуса. Під час вимірювання вісь чашкового анемометра потрібно встановлювати перпендикулярно до напрямку повітряного потоку, а вісь крильчастого – паралельно йому.

Для вимірювання малих швидкостей потоку повітря застосовують кататермометр. Він дозволяє визначати рух повітря в межах від 0,05 до 2 м/с. Основою приладу є спиртовий термометр з циліндричним або кульковим резервуаром. Шкалу циліндричного кататермометра проградуйовано в межах від 35 до 38 °С, кулькового - від 33 до 40 °С.

Принцип роботи приладу полягає в тому, що попередньо нагрітий кататермометр втрачає тепло не лише від різниці температури повітря та спирту, але й від дії руху повітря, пропорційно до його швидкості.

Перед вимірюванням кататермометр занурюють у посуд з гарячою водою (температура води близько 65 – 70 °С), поки зафарбований спирт не заповнить половину об’єму верхнього резервуару. Після цього кататермометр насухо витирають і підвішують на штативі у місці, де необхідно визначити швидкість руху повітря. Якщо вимірюють швидкість руху зовнішнього повітря, то кататермометр захищають від прямих сонячних променів.

Далі за допомогою секундоміра визначають час, протягом якого стовпчик опуститься від температури Т1 до температури Т2. Інтервали охолодження кататермометра зручно вибирати від 38 до 35°С, тобто такий інтервал, щоб середня температура діапазону вимірювання (Т1+ Т2)/2 дорівнювала 36,5°С.

Охолоджувальну здатність повітря (мкал/см2•с) знаходять за формулою

Н = F / а,

де F – константа приладу, яку зазначено з тильного боку шкали, що показує кількість тепла, втраченого з 1см2 поверхні резервуару приладу;

а – час у секундах, протягом якого кататермометр охолоджується.

Швидкість руху повітря за допомогою кулькового кататермометра знаходять за таблицею. У цій таблиці величина Q - це різниця між середньою температурою кататермометра і температурою t° повітря довкілля (36,5 - t°).

Нині існують сучасніші комбіновані прилади з цифровим табло, які одночасно дозволяють отримати значення температури, швидкості руху повітря та інтенсивності повітрообміну в повітропроводі.

10