НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Кафедра безпека праці і життєдіяльності

Практичне завдання 2

«Розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь на підприємствах АПК»

Виконала студентка 1 курсу 1 групи

Економічного факультету

Стешенко Тетяна Олександрівна

Київ 2021

Зміст

Які причини зниження кількості професійних хвороб серед працівників сільського господарства за останні роки? 3

Вкажіть основні причини професійних хвороб у сільському господарстві. 4

Які професійні хвороби найчастіше реєструють у працівників сільського господарства? 5

На основі яких документів експертна комісія спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу ухвалює рішення про зв'язок захворювання з умовами праці? 6

Представники яких установ та організацій мають входити до складу комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання? 7

Вкажіть порядок роботи комісії з розслідування професійного захворювання на підприємстві. 8

Вкажіть дії комісії з розслідування професійного захворювання, якщо керівник підприємства (роботодавець) відмовився підписувати  акт форми П-4 9

Яка посадова особа затверджує акт форми П-4? 10

Кому розсилають акт форми П-4 після закінчення розслідування професійного захворювання? 11

Як реєструють професійні захворювання, виявлені в осіб, які приїхали на постійне проживання в Україну з інших країн? 12

Які причини зниження кількості професійних хвороб серед працівників сільського господарства за останні роки?

Динаміка випадків професійної захворюваності на селі за 1980-2009 рр., свідчить, що за цей період рівень захворюваності зменшився більше ніж у 6 разів, з 372 випадків до 60 випадків на рік. Але на тлі несприятливих умов праці таке «зниження» пояснюється, перш за все, погіршенням медичного та профпатологічного обслуговування сільського населення і, як наслідок, недостатнім виявленням і реєстрацією професійних захворювань. Адже нині у сільськогосподарському виробництві суттєво збільшилась кількість робочих місць, де умови праці не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.

Вкажіть основні причини професійних хвороб у сільському господарстві.

Причини і обставини формування профзахворювань у працівників сільського господарства суттєво відрізняються від таких самих у робітників, зайнятих у промисловості. Це пов'язано з тим, що за умов сільського господарства вплив професійних шкідливостей значною мірою поєднується з аналогічними умовами у домашньому господарюванні (городні роботи, догляд за тваринами, їх доїння тощо).

Основними причинами розвитку профзахворювань є несприятливі умови праці, що зумовлюються недосконалістю сільськогосподарської техніки і технологій, недостатнім контролем за ефективністю санітарно-технічних пристроїв, використанням засобів індивідуального захисту тощо. За даними санепідемстанцій, на 59% об'єктів АПК відмічено перевищен­ня гігієнічних нормативів (ГДК, ГДР), що визначає ризик роз­витку професійних захворювань.

Які професійні хвороби найчастіше реєструють у працівників сільського господарства?

Розподіл постраждалих за формами патології характеризується найбільшою питомою вагою захворювань кістково-м’язової системи, сполучної тканини та периферичної нервової системи (30,0-65%), друге місце посідає вібраційна хвороба (7,0-37%), наступні місця належать бронхітам пилової та хімічної етіології (3,0-11,7%), нейросенсорній приглухуватості (2,5-6,0%), незначній кількості пневмоконіозів (до 1-3 %), гострим і хронічним інтоксикаціям (1,4-11,6%). У структурі профпатології 97,3% припадає на хронічні і лише 2,7% - на гострі її форми.

На основі яких документів експертна комісія спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу ухвалює рішення про зв'язок захворювання з умовами праці?

Рішення про зв'язок захворювання з умовами праці ухвалюють на підставі клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених у таких документах:

- копія трудової книжки (для визначення стажу роботи за умов дії шкідливих виробничих чинників);

- виписка з амбулаторної картки або з історії хвороби, у якій відображено початок та динаміку розвитку захворювання;

- медичний висновок головного спеціаліста з професійної патології області (міста);

- санітарно-гігієнічна характеристика (карта) умов праці, яку складають фахівці установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство;

- висновки фтизіатра, нарколога та інші документи (у разі потреби);

- акти форми Н-1 і Н-5 (у разі гострого професійного захворювання чи отруєння).

Представники яких установ та організацій мають входити до складу комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання?

Керівник підприємства (роботодавець) організовує розслідування причин виникнення професійного захворювання та наказом призначає комісію з розслідування причин виникнення професійного захворювання. До складу цієї комісії входять:

- представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство (голова комісії);

- представник лікувально-профілактичного закладу, який обслуговує підприємство, працівником якого є (був) потерпілий;

- представник первин­ної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;

- представник робочого органу виконавчої дирекції ФССНВВПЗ України за місцеперебуванням підприємства.

Вкажіть порядок роботи комісії з розслідування професійного захворювання на підприємстві.

Комісія з розслідування зобов'язана:

- розробити програму розслідування причин виникнення професійного захворювання;

- розподілити функції між членами комісії;

- розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів;

- провести розслідування обставин та причин виникнення професійного захворювання;

- скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (додаток 3), у якому відобразити заходи щодо запобігання розвиткові професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також установити осіб, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Комісія з розслідування:

- проводить гігієнічне оцінення умов праці працівника за матеріалами раніше проведених атестацій робочих місць, результатів обстежень і досліджень, виконаних відповідними установами державної санітарно-епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими в установленому порядку МОЗ України;

- вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб робочих органів виконавчої дирекції ФССНВВПЗ України, інструкції з охорони праці працівника, акти проходження планових періодичних медичних оглядів, накази та розпорядження адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, термінів проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочих місцях джерелами радіаційного випромінювання;

- одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов'язаних з розслідуванням причин професійного захворювання.

Вкажіть дії комісії з розслідування професійного захворювання, якщо керівник підприємства (роботодавець) відмовився підписувати  акт форми П-4

Якщо роботодавець або інші члени комісії відмовляються підписати акт форми П-4, то складають відповідний акт, який є невід'ємною частиною акта форми П-4.

Яка посадова особа затверджує акт форми П-4?

Акт форми П-4 затверджує головний державний санітарний лікар області (міста, району), якому підпорядковано установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство.

Кому розсилають акт форми П-4 після закінчення розслідування професійного захворювання?

Акт форми П-4 комісія з розслідування складає у шести примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування. Ці примірники акта П-4 керівник підприємства (роботодавець) надсилає:

- хворому (потерпілому);

- лікувально-профілактичному закладу, що обслуговує підприємство;

- робочому органу виконавчої дирекції ФССНВВПЗ України;

- первинній організації профспілки, членом якої є потерпілий або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;

- установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство (для аналізу і контролю за виконанням заходів;

- спеціалісту з охорони праці підприємства (для зберігання).

Як реєструють професійні захворювання, виявлені в осіб, які приїхали на постійне проживання в Україну з інших країн?

Професійні захворювання, виявлені в осіб, які приїхали на постійне проживання в Україну з інших країн, реєструють лікувально-профілактичні заклади, установи державної санітарно-епідеміологічної служби та робочі органи виконавчої дирекції ФССНВВПЗ України за місцем проживання потерпілого в Україні, а розслідують причини цих професійних захворювань у порядку, передбаченому міжнародними договорами України.

Установи державної санітарно-епідеміологічної служби на підставі актів форми П-4 складають карти форми П-5, які зберігають протягом 45 років у цих установах.

Карти форми П-5 щороку до 1 лютого і 1 серпня надсилають до МОЗ України.

12