При наданні допомоги в укритті перевіряється надійність накладеного джгута та контроль зупинки кровотечі. В разі неефективності зупинка кровотечі проводиться додатковим джутом вище місця розташування попереднього («старий» джгут не знімають) із зазначенням часу накладання, іммобілізація кінцівки, фіксація положення пораненого

Кваліфікована допомога при евакуації до госпітальної бази передбачає:

встановлення за потреби двох надійних венозних доступів (кубітальна вена + підключичний катетер; кубітальна вена +стегновий катетер);

введення кровоспинних засобів;

катетеризація сечового міхура (за потреби) з фіксацією часу встановлення,

інфузійна терапія з фіксацією кількості введеного об'єму;

антибіотикопрофілактика (цефалоспорини + метрагіл одноразово у добовій дозі);

заповнюють первинну карту пораненого.

Невідкладна допомога

На догоспітальному етапі (перша медична і перша лікарська допомога) здійснюються протишокові заходи, зупинка кровотечі, "консервація" рани за допомогою асептичної пов'язки, іммобілізація пошкодженої кінцівки, при необхідності - первинна реанімація: закритий масаж серця, штучне дихання, інфузійна терапія.

Хірургічне лікування

Основне хірургічне втручання при

вогнепальних пораненнях - первинна хірургічна

обробка рани.

При деяких вогнепальних пораненнях показання до операції відсутні (25% - 35% усіх поранень), а саме :

наскрізні кульові поранення без гематоми, набряку тканин, ушкодження кісток, за відсутності кровотечі;

кульові і дрібнооскольчасті поранення грудей без пневмотораксу;

поверхневі рани обличчя та інші поранення, що сліпо закінчуються в підшкірній клітковині;

множинні поранення, за винятком тих з них, відмова від обробки яких загрожує життю потерпілого;

не обробляються рани у хворих, що знаходяться в стані шоку, окрім тих випадків, коли ПХО є основним протишоковим заходом.

операція протипоказана хворим у агональному стані.

Класифікація швів за М.М. Бурденко:

первинний шов, який накладається відразу після завершення хірургічної операції ;

відстрочений первинний (через 5-6 днів після операції, до розвитку грануляцій у рані (при відсутності запалення);

ранній вторинний на 10 -12 добу до розвитку рубцевої тканини;

пізній вторинний - через три тижні (рубцеву тканину висікають).

Після обробки вогнепальної рани

первинні шви, як правило, не накладаються у зв'язку з тим, що у ранньому посттравматичному періоді відбувається подальше утворення некрозу тканин у зоні молекулярного струсу і потрібний повноцінний відтік ранового вмісту. Тільки у деяких випадках ПХО вогнепальної рани може бути закінчена накладанням первинного шва.

Показання до накладення первинного шва:

при впевненості хірурга у радикально проведеному оперативному лікуванні;

при нагоді залишити для лікування пораненого під наглядом лікаря, який проводив це оперативне втручання;

при нагоді ушити рану без натягу її країв;

за відсутності ознак порушення кровообігу пошкодженої ділянки тіла.

Класифікація інфекційних ускладнень

за мікробною етіологією - аеробні (стафілокок, стрептокок, кишкова паличка, протей, аеробактер, клебсієла, псевдомонас), та анаеробні - клостридіальні та неклостри-діальні (бактероідні, пептострептококові, фузобактеріальні);

за характером мікрофлори - моноінфекція, поліінфекція, змішані (аеробно-анаеробні);

за анатомічною локалізацією - інфекції м'яких тканин, кісток, внутрішніх органів, серозних порожнин, кровоносного русла.

за поширеністю інфекційного процесу – обмежений (місцевий), регіонарний (який має тенденцію до розповсюдження), системні (загальні або генералізовані) інфекції;

за джерелом інфікування - екзогенні, ендогенні;

за походженням інфекційного процесу - позагоспітальна, госпітальна інфекція.