ТРАВМА
В наш час період урбанізації, збільшення транспорту, будівництва висотних споруд, технологічних катастроф, криміналітету, тероризму механічне пошкодження – це не тільки медична, а й соціальна проблема. Від травм у світі щорічно гине більше 5 млн. чоловік, 10 млн. шпиталізують, а в Україні – більше 50 тис. (Дані ВООЗ).
Травма – основна причина смерті людей віком до 45 років, зокрема дітей. Кожен рік збільшується кількість потерпілих з політравмою (більше 25%).
▪Серед причин травматизму тепер «убивця №1 мирного часу» (до 45%) – ДТП.
▪Це вже соціальне лихо – кожні 12 хв. трапляється ДТП, від яких кожні 1,5 години гине людина.
▪Серед причин смерті травматизм тепер на 3 місці після серцево-судинних та онкологічних, а дітей – перше місце (ВООЗ). Для людства травматизм більш небезпечний, ніж інфекційні, серцево-судинні, онкологічні захворювання разом взяті.
ВИДИ ТРАВМ
▪I Відкриті (поранення)
▪А. Непроникаючі. Б. Проникаючі.
▪II Закриті (шкіра ціла, але розрив паренхіми та/чи порожнистих органів)
▪1) Ізольована травма – пошкодження монофокальне, поліфокальне;
▪2) Множинна – пошкодження 2 чи більше органів;
▪3) Поєднана – пошкодження механічне 2 чи більше із 7 анатомічних ділянок (голова, шия, груди, живіт, таз, хребет, кінцівки) чи травма внутрішніх органів і скелета, їх 60-70%.
▪4) Комбінована – одночасна чи послідовна дія 2 чи більше пошкоджуючи факторів (механічного + термічного, хімічного та ін.)
▪5) Політравма – пошкодження 3 чи більше анатомічних ділянок з розладами важливих функцій (одна порожнина + 2 чи більше переломів + травматичний шок (гіповолемічний), коли для кожного з ушкоджень необхідне спеціалізоване лікування.
За ступенем тяжкості і загрозою для життя виділяють травми:
▪Домінуюча – травма перевершує інші;
▪Конкурентна – пошкодження менше за домінуюче;
▪Супутня – пошкодження менш тяжке, ніж попередні.
▪
▪Види травм:
▪1) Відносно життєво небезпечна;
▪2) Життєво небезпечна;
▪3) Смертельна.
Етапи надання допомоги
▪І етап – клінічна;
▪ІІ етап – апаратно-інструментальна, лабораторна;
▪ІІІ етап – субопераційна.
▪Доставка травмованого в стаціонар повинна бути максимально швидкою. Сортування важливе.
▪І В операційну направляють:
▪а) тих, хто в критичному стані;
▪б) з типовою картиною пошкоджень внутрішніх органів і вони потребують невідкладної операції;
ІІ У (ВІТ):
а) потерпілі в стані шоку і необхідності обстеження (лапароцентез); б) хворих з порушенням вітальних функцій (дихальна
недостатність, гнійний перитоніт);
ІІІ У хірургічне відділення:
для дообстеження і консервативного лікування.
▪При травмі живота досить часто (до 60-70%) потерпілі поступають в стаціонар у стані шоку ( як правило гіповолемічного).
▪Летальність залежить від:
▪А) Загального стану травмованого
▪Б) Величини пошкодження органа
▪В) Своєчасності та якості надання допомоги.
▪
▪Абдомінальні пошкодження при політравмі на 3 місці після ЧМТ та опорно-рухової системи.
▪Виділяють:
▪І) пошкодження черевної стінки;
▪ІІ) пошкодження органів черевної порожнини :
▪А) паренхіматозних; Б) порожнистих
▪ІІІ) пошкодження органів заочеревинного простору.
Травма грудей
- на 3 місці (10%), на 1 місці (45%) травма кінцівок, на 2-му – голови (30%). Летальність – на 2 місці (після ЧМТ).
Пацієнт з травмою грудної клітки потребує надання невідкладної допомоги. Нерідко за хвилини доводиться приймати важке рішення. Інколи відповідальність ділити ніколи і немає з ким.
Обстеження травмованого
Обсяг і тривалість обстеження потерпілих з ушкодженням грудної клітки залежить від:
1.ступеня тяжкості пошкоджень;
2.рівня компенсації систем дихання і кровообігу.
Чим тяжчий стан, тим менше часу на обстеження.
Тяжкотравмованих із приймального відділення доставляють безпосередньо в операційну і на оперційному столі проводять і діагностичні і лікувальну методику (кровотеча, напруження ПТ; пневмомедиастинум, обтурація дихальних шляхів).