Клініко-діагностичні особливості гіпостатури
Характерне рівномірне відхилення росту і ваги від норми при задовільному стані вгодованості й тургорі тканин
Відсутні порушення апетиту, терморегуляції, імунітету, патологічні зміни внутріщніх органів
Зустрічається при уроджених вадах серця, мозку, енцефалопатіях, ендокринній патології, конституційній гіпосомії
Клініко-діагностичні особливості квашіоркору
Захворювання виникає у дітей, рано відлучених від грудей, які отримують надлишок вуглеводів та недостатню кількість білка
Прояви гіпотрофії
Набряки
Гепатомегалія (жирова інфільтрація печінки)
Дерматит
Потемніння шкіри в зонах подразнення, хоча вона не зазнає впливу сонячних променів
Депігментація волосся (темне стає рудим або сірим)
Різко виражені гіпопротеїнемія і гіпоальбумінемія
Анемія у 100% випадків
Диференційна
діагностика
1.Пренатальна гіпотрофія та гіпостатура: недоношеність, хромосомні аберації, хондродистрофія, вітамін-Д- резистентний рахіт
2.Постнатальна гіпотрофія: гіпервітаміноз Д, спадкові ферментопатії, вроджені вади серця, ШКТ, хронічні захворювання нирок, печінки
КАФЕДРА ПЕДІАТРІЇ З МЕДИЧНОЮ ГЕНЕТИКОЮ
ТЕМА ЛЕКЦІЇ:
“Лікування
гіпотрофії”
Групи адаптованих молочних сумішей
1.Для вигодовування дітей від народження до 6 міс. –”початкові” суміші (Хіпп-1, Енфаміл-1, Детолакт-1, Нутрілон-1, Малютка)
2.Для вигодовування дітей від 6 міс. –”наступні” суміші (Хіпп-2, Енфаміл-2, Детолакт-2, Нутрілон-2, Симілак)
3.Суміші для харчування недоношених та дітей з малою масою при народженні (Детолакт Пре, Пре Хіпп, Ненатал, ПреНАН, Хумана О)
4.Безмолочні суміші на основі ізоляту соєвого білка (Детолакт-соя, Нутрілак-соя, Алсой, Нутрілон-соя)
5.Суміші на основі гідролізату коров’ячого білка (Альфаре, Пепті-Юніор, Нутраміген)
Групи адаптованих молочних сумішей
6.Гіпоалергенні суміші з низьким ступенем гідролізу коров’ячого білка (Хіпп ГА, Хумана ГА, НАН ГА)
7.Безлактозні та низьколактозні суміші (НАН безлактозний, Детолакт низьколактозний, Нутрілон низьколактозний)
8.Суміші для зондового харчування та харчування післяопераційних хворих (Клінутрен Джуніор, Берламін Модуляр)
9.Антирефлюксні суміші (Нестожен, Нутрилон антирефлюкс, Енфаміл антирефлюкс)
10.Суміші, які не містять фенілаланіну (Афенілак, РКІ, Тетрафен)
Заходи, які необхідні для успішного лікуванні гіпотрофії
1.Виключити причину розвитку гіпотрофії
2.Дієтотерапія (90% успіху)
3.Оптимізація умов зовнішнього середовища та догляду за дитиною
4.Вітаміно- та ферментотерапія
5.Нормалізація біоценозу кишечнику
6.Стимулююча терапія
Етапи лікування гіпотрофії
1.Розвантаження та мінімального харчування
2.Проміжний (перехідний)
3.Оптимального харчування
Задачі на кожному з етапів:
1.Раціональна організація режиму дня і харчування (визначення частоти харчування, тривалості сну- бодрствування, об’єму харчування залежно від віку та ступеня гіпотрофії).
2.Розрахунок повного добового об’єму їжі враховуючи біологічний вік дитини.
3.Визначення частки розрахованого добового об’єму їжі, яку необхідно призначити на даному етапі виходячи з тяжкості гіпотрофії та толерантності до їжі.
4.Визначення кількості рідини для напування дитини.
5.Вибір харчової суміші (основної та коригуючої).
6.Визначення індивідуальної тривалості кожного з етапів лікування гіпотрофії.
Щоденник спостереження за дитиною з гіпотрофією повинен містити:
1.Фактичну кількість їжі, що з’їдає дитина за 1 годування та протягом доби.
2.Фактичну кількість засвоєної рідини (випитої та введеної парентерально).
3.Об’єм зригувань та блювоти.
4.Частоту та об’єм сечовипускань.
5.Частоту та характер стільця, копрограму.
6.Дані про масу тіла дитини, щоденну прибавку або втрату ваги (криву маси тіла).
7.Розрахунок кількості білків, жирів, вуглеводів, калорій, які отримує дитина за добу та на кг маси тіла та їх корекція за необхідності.