Лікування БА

Засоби доставки лікарських препаратів в дихальні шляхи дитини:

1.Дозовані фреонові інгалятори (необхідна синхронізація вдиху і інгаляції).

2.Дозовані інгалятори, що активуються диханням.

3.Безфреонові інгалятори, що містять лікарську речовину у вигляді пудри (діскуси).

4.Небулайзери.

Спейсер (інхалер) та лицева маска (у маленьких дітей) полегшують користування, зменшують системний вплив глюкокортикоїдів та частоту побічних ефектів.

Лікування БА

Шляхи встановлення контролю над БА

1.Традиційний (частіше застосовується в країнах CНД) – починають звичайне лікування, що відповідає ступеню тяжкості БА, в подальшому переходять на ступінь вгору за необхідністю.

2.Перспективний (частіше застосовується за кордоном)- швидке встановлення контролю над БА за рахунок більш інтенсивної терапії з подальшим переходом на ступінь вниз.

Ступінь вверх – якщо протягом 1 міс. не вдалося досягти контролю над перебігом БА – збільшують дози препаратів і частоту їх застосування, переглядають тактику ведення хворого.

Ступінь вниз – якщо контроль за БА вдається підтримувати протягом 3 міс.- поступова відміна лікарських засобів до мінімального рівня, який дозволяє контролювати БА.

Показання до призначення системних глюкокортикоїдів

1.Астматичний приступ тривалістю >3 діб.

2.Розвиток резистентності до 2-агоністів та виникнення астматичного статусу.

3.Якщо дитина отримує базисну терапію інгаляційними кортикостероїдами в період загострення.

4.Асфіктичний синдром.

Показання до призначення антибіотиків при БА

1.Затяжний астматичний приступ тривалістю >3 діб.

2.Виникнення астматичного статусу.

3.Наявність у дитини хронічних вогнищ інфекції.

4.Доведене інфікування дитини патогенними мікроорганізмами.

5.Виявлення вторинного гнійного ендобронхіту при бронхоскопії.

Застосовують макроліди або фторхінолони у старших дітей, оскільки найчастіше виявляється внутрішньоклітинна інфекція (хламідії, мікоплазми, легіонели).

Показання до призначення антилейкотриєнів при БА

1.Планове лікування легкої і середньотяжкої астми.

2.Базисна терапія тяжкої астми з метою зменшення дози або відміни інгаляційних кортикостероїдів.

3.Терапія астми фізичного зусилля, аспіринової астми, нападів бронхоспазму на вдихання холодного повітря.

4.Неможливість планової інгаляційної терапії, особливо у дітей раннього віку.

5.Поєднання БА з атопічним дерматитом і/або алергійним ринітом.

Застосовують монтелукаст (з 4-річного віку) у дозі 4-5-10 мг 1 раз на день. Зафірлукаст дозволено застосовувати з 7-річного віку, призначають у дозі — по 10 мг двічі на день.

Показання до призначення бактеріальних вакцин (рибомуніл, бронхо-мунал, ІРС-19) при БА

1.Інфекційно-алергічна БА (наявність інфекційного анамнезу, часті ГРВІ як тригер нападів БА).

2.Наявність у дитини хронічних вогнищ інфекції.

3.Виявлення фрагментів геному мікоплазм, хламідій.

4.Зниження клітинного, гуморального імунітету за даними імунограми.

Специфічна алерговакцинація

(стара назва — специфічна імунотерапія, САВ)

Згідно з міжнародним Консенсусом належить до нетрадиційних методів лікування БА, оскільки не було доведено її ефективність в рандомінізованих дослідженнях, але широко застосовується в нашій країні. У разі САВ слід враховувати такі положення.

Провідну роль алергійних механізмів у патогенезі астми.

Наявність чітких результатів специфічної алергодіагностики.

Відсутність протипоказань (перш за все тяжка астма), вік дитини - старше 5 років.

Наявність та якість алергенів, тяжкість захворювання і прогнозований ефект лікування.

Тривалість, доступність і вартість лікування САВ.

Профілактика

1.Ведення “харчового щоденника”.

2.Максимально тривале природне вигодовування дітей з алергічних сімей (до 2 років) з більш пізнім введенням прикормів.

3.Виключення з дієти облігатних алергенів (яйця, риба, шоколад, цитрусові, горіхи та ін.).

4.Створення гіпоалергенної домашньої обстановки.

5.Індивідуальний план проведення щеплень.

6.Виключення медикаментозних алергенів (пеніциліни та ін.).

7.Виявлення та санація хронічних вогнищ інфекції.

Дякую за увагу!