КАФЕДРА ПЕДІАТРІЇ З МЕДИЧНОЮ ГЕНЕТИКОЮ
ТЕМА ЛЕКЦІЇ:
“Бронхіальна астма у дітей.”
Визначення
Бронхіальна астма (БА) – хронічне рецидивуюче захворювання трахео-бронхіального дерева, що характеризується нападами ядухи, в основі якого лежить генетично детермінована схильність до алергії, гіперреактивності бронхів та обструкції.
Бронхіальна астма – захворювання, в основі якого лежить хронічне алергічне запалення дихальних шляхів, яке супроводжується змінами реактивності бронхів, проявляється нападами ядухи, астматичним статусом або симптомами дихального дискомфорту (нападоподібний кашель, дистанційні хрипи,
задишка).
Актуальність та епідеміологія
Поширеність БА серед дітей в різних країнах коливається від 0,5 до 10-15%.
У розвинених країнах (США, Великобританія, Австралія) поширеність БА в декілька раз більша, ніж в тих, що розвиваються.
Поширеність БА в Україні 3-8%.
В останні роки зростає частота БА через техногенне забруднення довкілля та зростання алергізації, збільшується кількість хворих з тяжким перебігом БА та астматичними статусами.
Хворіють діти перших 3-5 років життя (70-80% випадків).
Хлопчики хворіють в 3 рази частіше дівчаток.
|
Етіологія БА: |
|
1. |
Сенсибілізація організму екзо- та ендоалергенами. |
|
|
Екзоалергени: |
|
1) |
Інфекційні (стрептококові, стафілококові, грибкові, вірусні). |
|
2) |
Не інфекційні: |
|
|
Побутові (домашній пил, кліщі Dermatophogoides pteronyssimus, алергени |
|
|
тарганів); |
|
|
Епідермальні (шерсть, епітеліальні клітини тварин); |
|
|
Пилкові (пилок тимофіївки, амброзії, м’ятнику, дерев – тополя, вільха); |
|
Рослинні (фрукти, овочі, злаки, горіхи); |
||
|
||
Тваринні (м’ясо, риба, яйця, коров’яче молоко); |
||
|
||
Хімічні та лікарські (різноманітні хімічні сполуки, біопрепарати, пеніцилін, |
||
|
||
|
аспірин, вітамін В1, сульфаніламіди). |
|
|
Ендоалергени – утворюються в легеневій тканині при рецидивуючих та |
|
|
хронічних захворюваннях легень. |
|
2. |
Рецидивуючі інфекції органів дихання – порушення бар’єрної функції |
|
|
епітелію дихальних шляхів, муко-циліарного кліренсу, морфологічні зміни |
|
|
слизової (збільшення бокалоподібних та зменшення війкових клітин) – |
|
|
сприяють впливу небактерійних агентів (алергенів). |
|
3. |
Спадкова схильність – передається по лінії матері. Якщо батько має БА |
|
|
вірогідність її виникнення у дитини 30%, якщо мати – 50%, якщо обидва з |
|
|
батьків – 70%. |
Етіологія БА:
Можливі прояви спадкової схильності:
Дефект 2-адренорецепторів та домінування холінергічних впливів над симпатоергічними.
Збільшення чутливості слизової дихальних шляхів до біологічно активних сполук (гістаміну, серотоніну, ацетилхоліну, простагландинів, повільно реагуючої субстанції анафілаксії).
Порушення імунологічної реактивності з розвитком атопічних, імунокомплексних реакцій, рідше – гіперчутливості повільного типу.
Неалергенні фактори, що можуть провокувати напад БА: |
||
|
Фізичне навантаження; |
|
|
Психогенні фактори (хвилювання, переляк); |
|
Переохолодження; |
||
|
||
Надмірна інсоляція; |
||
|
||
|
||
Метеорологічні фактори (перепади температури повітря, атмосферного тиску, вологості).
Патогенез БА
В основі БА найчастіше лежить І тип алергічних реакцій (реагінові), рідше – ІІІ (імунокомплексні) або ІV (ГПТ)
І м у н о л о г і ч н а ф а з а - у т в о р е н н я к о м п л е к с ів А г - А т в п о п е р е д н ь о с е н с и б іл із о в а н о м у о р г а н із м і з п о д а л ь ш о ю
|
|
|
|
іх ф ік с а ц іє ю |
н а т у ч н и х к л іт и н а х ( F c - р е ц е п т о р и ) |
||||||||
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
П а т о х і м і ч н а ф а з а - ф ік с |
о в а н и й н а т у ч н и х к л іт и н а х к о м п л е к с А г - А |
т з а у ч а с т ю |
к о м п л е м е н т а п о р у ш у є д ія л ь н іс т ь |
||||||||||
а д е н іл а т ц и |
к л а |
з н о ї с и с т е |
м и |
( п е р е в а ж а н н я ц Г М Ф |
н а д ц А М Ф ) , в и к л и к а є д е г р |
а н у л я ц ію б а з о ф іл ів т а в и в іл ь н е н н я |
|||||||
м е д іа |
т о р |
ів ( г іс т а м ін , с |
е р о т о н ін , б |
р |
а д и |
к ін ін , |
а ц е т и л х о л ін |
, п о в іл ь н о р е а |
г у ю |
ч а с у б с т а н ц ія а н а ф іл а к с ії, |
|||
|
|
|
|
е о з и н |
о |
ф іл ь н и й х е м о т а к с и ч н |
и й ф |
а к т о р т а ін . ) |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
П а т о ф і з і о л о г і ч н а ф а з а : с п а з м г л а д е н ь к и х м 'я з ів б р о н х ів , г іп е р с е к р е ц ія с л и з у , п ід в и щ е н н я п р о н и к н о с т і м е м б р а н т а н а б р я к с л и з о в о ї о б о л о н к и , з м е н ш е н н я ч у т л и в о с т і а б о б л о к а д а в 2 - а д р е н о р е ц е п т о р ів ,
щ о п о с и л ю є б р о н х о о б с т р у к ц ію
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Л ім ф о к ін и ( І Л - 1 , І Л - 6 ) с п р и я ю т ь |
|
Б р о н х о о б с т р у к ц ія з в у ж у є д и х а л ь н і |
|
П о р у ш е н н я в с и с т е м і г іп о т а л а м у с - |
|
||||
|
х е м о т а к с и с у е о з и н о ф іл ів т а |
|
ш л я х и н а в |
и д и х у - е к с п ір а т о р н а |
|
г іп о ф із - н а д н и р н и к и з д е ф і ц и т о м |
|
|||
|
н е й т р о ф іл ів т а ін ф іл ь т р а ц ії |
|
з а д и ш к а з у ч а с т ю д о п о м іж н о ї |
|
г л ю к о к о р т и к о ї д ів |
|
||||
|
н и м и с л и з о в о ї о б о л о н к и |
|
м |
у с к у л а т у р и |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
П о р у ш е н н я в е н т и л я ц ії п р и з в о д и т ь |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
д о г іп о к с ії , |
г іп е р к а п н ії , а ц и д о з у , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
з р о с т а н н я т и с к у в м а л о м у к о л і |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
к р о в о о б іг у і п о р у ш е н н я п е р ф у з ії |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Класифікація БА
1.За формою: атопічна, інфекційно-алергічна, змішана.
2.За типом:
Типова (астматичний бронхіт, типові напади БА);
Атипова (гостре емфізематозне здуття легень, стійкий спазматичний кашель, короткочасне утруднення дихання без порушення загального стану).
3.За тяжкістю (див. нижче).
4.За періодом: переднападний, нападний, післянападний.
5.За ступенем ДН: І, ІІ, ІІІ ст.
6.За наявністю ускладнень:
Легеневі (емфізема легень, легенева недостатність, ателектаз, пневмоторакс);
Позалегеневі (хронічне легеневе серце, гіпоксична енцефалопатія, медіастинальна та підшкірна емфізема).
Приклад діагнозу: БА, атопічна, побутова, типова, ІІ ступінь (легка персистуюча), нападний період, ДН ІІ ст.
Ступені тяжкості перебігу БА
|
Денні напади |
Нічні симптоми |
ПШВ чи ОФВ1/ |
||
|
варіабельність ПШВ |
||||
|
|
|
|
||
Ступінь 1 |
<1 разу на тиждень. |
|
|
80% / |
|
Симптоми відсутні |
2 |
разів на місяць |
|||
Інтермітуюча |
<20% |
||||
поза загостренням |
|
|
|||
|
|
|
|
||
Ступінь 2 |
1 разу на тиждень, |
> 2 |
разів на місяць |
80% / |
|
Легка персистуюча |
але <1 разу на день |
20-30% |
|||
|
|
||||
Ступінь 3 |
Щоденні, щоденний |
|
|
|
|
прийом 2-агоністів. |
> 1 |
|
60-80% / |
||
Середньотяжка |
Загострення значно |
разу на тиждень |
|||
> 30% |
|||||
персистуюча |
впливають на |
|
|
||
|
активність |
|
|
|
|
Ступінь 4 |
Постійні. Обмеження |
|
Часті |
60/ |
|
Тяжка персистуюча |
фізичної активності |
|
> 30% |
||
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
Клінічні прояви
Переднападний період
Триває від декількох годин до 2-3 діб і довше.
Більш характерний дітям раннього віку.
Зміни з боку нервової системи: неспокій, дратівливість, порушення сну, іноді – слабкість, сонливість.
Вегетативні розлади: пітливість, зміни дермографізму, розширення зіниць, головний біль, тахікардія.
Алергічні прояви: чхання (“алергічний салют”), свербіж в носі- діти постійно труть носа, закладеність носа, відчуття здавлювання, першіння в горлі, важкість в грудях.
Поява частого, сухого, нападоподібного кашлю, дистантних свистячих хрипів, експіраторної задишки.
Зміни з боку ШКТ (особливо у дітей раннього віку): |
|
апетиту, біль в животі, повторна блювота. |
|
Клінічні прояви
Нападний період
Початок- вночі чи рано вранці.
Підсилюється нападоподібний кашель, дистантні свистячі хрипи, шумна експіраторна задишка з участю допоміжної мускулатури та брюшного пресу.
Хворі неспокійні, температура тіла субфебрильна. Огляд: блідість шкіри, акроціаноз, периоральний ціаноз, бочкоподібна грудна клітина, вимушене положення – ортопное.
Перкусія: коробочний відтінок звуку над всією поверхнею легень, більш низьке розташування нижнього краю легень, обмеження рухливості нижнього легень, зменшення меж відносної серцевої тупості.
Аускультація: жорстке дихання, велика кількість розсіяних сухих свистячих хрипів на видиху, подовження видиху. У дітей раннього віку переважають вологі хрипи – “волога” астма.
Зміни з боку ССС: помірно прискорений пульс, АТ, акцент ІІ тону на легеневій артерії, ослаблення І тону на верхівці, зубця Т, зміщення сегменту ST (гіпоксичні зміни в міокарді).
Тривалість приступу: від 30-40 хв. до кількох годин, діб (при розвитку астматичного статусу).