7.2. Оформлення таблиць
Таблиці у роботі нумеруються послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. Номер таблиці складається із номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). Під час посилання на таблицю вказують її повний номер, а слово “Таблиця” пишуть у скороченому вигляді, наприклад “(табл. 1.2)”. На всі таблиці мають бути посилання в тексті КР (наприклад: структуру кредитного портфеля ПАТ «ГЛОБУС» представлено у табл. 1.1). Посилання на таблицю розташовується у тексті перед такою таблицею.
Якщо у роботі тільки одна таблиця, то її також нумерують. Слово “Таблиця __” вказують один раз зліва над першою частиною таблиці. Слово “Таблиця” і заголовок починаються з великої букви. Назву таблиці друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.
Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку. Під час переносу таблиці дозволяється повтор в кожній частині таблиці її головки і боковика, або їхня заміна відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці. Над іншими частинами таблиці пишуть: “Продовження таблиці __” з зазначенням номера таблиці.
Таблиці потрібно розташовувати після першої згадки її у тексті так, щоб її зручно було розглядати без повороту або з поворотом за годинниковою стрілкою. Якщо на даній сторінці немає місця, то їх необхідно розташувати на наступній сторінці у зручній для ознайомлення формі, тобто, щоб для вивчення таблиці сторінку можна було б повернути за годинниковою стрілкою.
Заголовки граф таблиці пишуться з великої букви, підзаголовки граф – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони мають самостійне значення. Якщо текст повторюється і складається з двох чи більше слів, то при першому повторенні його замінюють на слова “Те ж”, а далі – лапками. Замість цифр, марок, знаків, букв, математичних чи хімічних символів лапки не допускаються. Якщо цифрові дані у якомусь рядку таблиці не наводяться, то у ньому обов’язково ставиться прочерк.
Приклад оформлення таблиці наведено у додатку Б.
7.3. Оформлення формул
Формули в роботі нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули у розділі, між якими ставиться крапка. Номер формули пишеться у крайньому правому положенні на рядку на рівні відповідної формули (якщо формула велика, то на рівні нижнього рядка формули до якої він відноситься) в круглих дужках, наприклад (2.2) (друга формула другого розділу). Запис формули передбачає використання символьних позначень фінансових показників із наступним поясненням позначень символів чи числових коефіцієнтів, які наводяться безпосередньо під формулою у тій послідовності, у якій вони подані у формулі. Пояснення значення кожного символу подається з нового рядка, починаючи з абзацу зі слова ”де”, двокрапка після якого не ставиться. Розмірність одного і того ж параметра у межах роботи має бути однаковою. Під час посилання у тексті на формулу, необхідно подати її повний номер у дужках, наприклад, ”У формулі (1.2)”.
Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено один вільний рядок.
Приклад.
Показник рівня економічної довіри до гривні як до засобу платежу визначається за формулою 1.1:
де
– рівень економічної довіри до гривні
як до засобу платежу, %;
К – сумарна вартість операцій купівлі-продажу, які здійснені з використанням гривні, грн.;
Кі – сумарна вартість операцій купівлі-продажу, які здійснені в іноземній валюті у гривневому еквіваленті за чинним на дату обчислення показника курсом, грн.