Висновок

З усіх проведених розрахунків ми отримали, що пропускна здатність причалу = 4467,919 т/добу, пропускна здатність складу = 613,636 т/добу, пропускна здатність залізничної колії = 2246,883 т/добу, звідки показник Пк причального комплексу = 2861 т/добу.

Встановлена необхідна пропускна здатність складу і залізничного вантажного фронту становить 1578,076 та 2889,843 т/добу відповідно. Далі за допомогою методу варіантів ми знайшли, що підвищення пропускної здатності складу можливо за рахунок збільшення його площі на 9430 м², в той час як підвищення пропускної здатності залізничного вантажного фронту можливо за рахунок збільшення продуктивності його технологічних ліній на 862,844 т/добу.

Далі за двома варіантами ми розрахували рівень пропускної здатності вантажного терміналу порту, і в залежності від того, чи ми шукали пропускну здатність в цілому по причальних комплексах, чи окремо по варіантам вантажних робіт, цей показник вийшов 58529,728 та 26137,325 т/добу. Така велика різниця у значеннях обумовлена тим, що коли ми рахуємо рівень пропускної здатності терміналу без урахування варіантів робіт, значення, яке ми отримуємо, характеризує ту кількість тон, яку термінал може обслугувати за добу лише у себе на причалі, без урахування складу та залізничних колій.

Після цього, на основі пропускних спроможностей причальних комплексів, розрахованих по варіантам вантажних робіт, за допомогою використання пакету «Пошук рішення» програми електронних таблиць Microsoft Excel. Розподілили весь вантаж між 3ма причальними комплексами, звідки отримали, що: у результаті вирішення поставленої задачі враховуючи спеціалізацію причальних комплексів (матриця відповідності) вантажопотік було розподілено наступним чином: перший вантажопотік Q1 повністю засвоюється на причалі №1; другий вантажопотік Q2 розподілено між 1м та 3м причалами, причому майже 70% прийшлося на причал №3 з найбільшим показником собівартості; третій вантажопотік Q3 повністю засвоюється на 3му причалі.

При цьому пропускна спроможність причалу №1 використовується на 100%. Потужності причалу №2 застосовуються для перевалки двох типів вантажопотоку (Q1 та Q2) у співвідношені майже 90% на 10%. Потужність причалу №3 застосовуються також для перевалки двох типів вантажопотоку (Q3 та Q2) у співвідношені майже 85% на 15%.

При такому розподілі значення цільової функції (собівартість при виконання вантажних робіт) складає більше 400 тис. долл.

Далі ми розподілили весь наш вантаж за допомогою методу найбільших різниць, у результаті чого отримали: перший вантажопотік йде на другий причальний комплекс і складає 8,00 млн. т. Другий вантажопотік йде на третій причальний комплекс і складає 2 млн. т. Третій вантажопотік розподіляється між 2 та 3 причальними комплексами і складають 5,103 і 1,897 млн. т. відповідно.

Перелік використаних джерел

1. Кириллова О.В. Управління роботою портів. Основи теорії і практики: навчальний посібник / О.В. Кириллова. – Одеса, 2019. – 141 с.

2. Кириллова О.В. Управління роботою портів: методичні вказівки до виконання практичних робіт / О.В. Кириллова. – Одеса, 2019. – 40 с.

3. Ветренко Л.Д. Управление работой морского порта: Учебник. – СПб: Изд-во ЗАО «Строка», 2000. – 264 с.

4. Магамадов А.Р. Основы управления портами: Конспект лекций. – Одесса: ОНМУ, 2012. – 101 с.

5. Магамадов А.Р. Оптимізація використання пропускної спроможності вантажного терміналу порту : методичні вказівки до виконання розрахункової роботи «Основи управління портами». – Одесса: ОНМУ, 2013. – 23 с.

6. Ветренко Л.Д., Ананьина В.З., Степанец А.В. Организация и технология перегрузочных процессов в морских портах: Учебник. – М.: Транспорт, 1989. – 270 с.

7. Elena Kirillova, Petr Makushev, Maiia Perepichko, Varvara Piterska, Igor Raskevych. Security assurance of port services as a factor of their competitiveness (Забезпечення надійності послуг портів як фактора їх конкурентоспроможності) / Journal «Technology audit and production reserves». - Vol 1, No 2(51) (2020). - ISSN (print) 2664-9969, ISSN (on-line) 2706-5448. - DOI: https://doi.org/10.15587/2312-8372.2020.197733.

8. Про затвердження Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року [Електронний ресурс] : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 лип. 2013 р. № 548-р. – Режим доступу : www.kmu.ua.

9. Про морські порти України [Електронний ресурс] : Закон України від 17 трав. 2012 р. № 4709-VI (редакція від 11 серп. 2013 р.). – Режим доступу : www.zakon.gov.ua.

10. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні [Електронний ресурс] : Закон України від 8 верес. 2011 р. № 3715-VI зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 16 жовт. 2012 р. № 5460-VI. – Режим доступу : www.zakon.gov.ua.

11. Развитие и совершенствование портов: Доклад секретариата ЮНКТАД. – 1992. – 85 с.

12. Степанец А.В. Управление работой морского порта: Учебное пособие. - Владивосток: ДВГМА, 2000. – 85 с.

13. Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov/ua/.

14. Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Грушевського [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://biblio.odessa.net/.

15. Міністерство інфраструктури України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.mtu.gov.ua.

16. Администрация морских портов Украины (АМПУ) Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uspa.gov.ua/.

17. Транспортна система України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zerkalov.org.ua/node/258.

18. Транспорт України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.activeclub.com.ua. 7. Порти України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ports.com.ua/

19. ДСТУ 8302:2015-opu. URL: ua/upload/files/library/dstu-8302- 2015.pdf.

20. Приклади оформлення з обліком стандарту ДСТУ 8302:2015 URL: aphd.ua/pryklady-oformlennia-bibliohrafichnoho-opysu-vid.

Одеса – 2021 рік