3. Визначення значень проектної довжини причалів.

Розрізняють на плані порту по довжині наступне розташування причалів:

• проміжний;

• торцевий;

• кінцевий.

Рис.3 – Схеми розташування причалів на плані порту

Т6. Визначення проектної довжини причалів:

Призначення причалів	Значення довжини розрахунко-вого судна, Lс,м	Запасы вільної довжини причалів, м		Проектна довжина причалів, м
		d	ℓ	Проміжного , Lс+d	Кінцевого, Lс.+d/2+ℓ	Торцевого, Lс+2ℓ
Генеральні	186,5	20	20	206,5	216,5	226,5
Контейнерні	181,11	20	20	201,11	211,11	221,11
Лісні	120,7	15	10	135,7	148,2	150,7
Зернові	195,2	20	20	215,2	225,2	235,2
Вугільні	199,1	20	20	219,1	229,1	239,1
Рудні	155,0	20	20	175	185	195
Будівельні матеріали	159,2	20	20	179,2	189,2	199,2
Нафтопродукти	183,2	20	20	203,2	213,2	223,2
Пасажирські	188,3	20	20	208,3	218,3	228,3

Проектні довжини причалів визначаються за формулами:

L _{пром.пр.}= L _с+ d;

L _{кінц.пр .}= L _с+ d/2 + l;

L _{торц. пр.}= L_с + 2*l

Отже, проектна довжина причалу визначається як сума довжини розрахункового судна і запасів вільної довжини причалу d і l, необхідних для безпечного швартування судна, де d – відстань між суднами;

l – відстань між кінцем судна і кінцем прямолінійної ділянки причального фронту.

Розрахунки до визначання значень проектної довжини причалів виконуємо в табличній формі.

Т7. Значення запасів вільної довжини при найбільшій довжині розрахункового судна:

Схема постановки суден	Значення запасів вільної довжини при найбільшій довжині розрахункового судна, м
	Більш 300 м	від 300 до 201	від 200 до 151	від150 до 100	менш 100
Відстань d між суднами	30	25	20	15	10
Відстань l між кінцем судна і кінцем прямолінійної ділянки причального фронту.	30	25	20	10	5

4. Визначення проектного значення підвищення кордону причалу.

Призначається з умов зручності стоянки суден біля причалу і виробництва навантажувальною- розвантажувальних робіт, нормальної роботи рухомого складу наземного транспорту, незатоплюваності не лише верху території в період стояння високих вод, але і підземних комунікацій (галерей з трубопроводами, силовими і освітлювальними кабелями).

Лінія кордону причалу - це лінія перетину водного середовища з лицьовою стінкою причалу.

Відмітка портової території зазвичай приймається незмінною по її довжині і ширині, що спрощує роботи по прокладенню залізничної колії і, робить зручний транспортний зв'язок між причалами.

Основна норма підвищення території над середнім багаторічним рівнем має бути не менш 2-х метрів, а перевірочна норма аналогічно не менше 1м.

Визначимо по формулах значення відміток підвищення кордону

За завданням дано:

+ Н₁ = 0,3 м; - Н₂ = - 0,5м.

У формулу підставляємо значення коливання рівня води без урахування знаків.

1. ВК - (ΔН₁ + ΔН₂) ≥ 1 м;

ВК - (0,3 + 0,5) ≥ 1 м; (ВК - ΔН₂) ≥ 2 м;

(ВК – 0,5) ≥ 2 м; ВК = 2,5

Перевірка: ВК = 2,5 – 0,8 = 1,7 ≥ 1

Приймаємо ВК = + 2,5

2.2. Визначання розмірів основних елементів внутрішньої акваторії порту.

2.2.1 Визначання ширини входу в порт

Визначається як відстань між двома головами огороджувальних споруд (молів та хвилеломів).

Підставляємо у формулу дані із завдання:

B_вх = L_{с. max}, = –де В_вх – ширина входа в порт, м

L_с.max – довжина максимального судна, з усіх суден, які відвідують порт.

Від воріт огороджувальних споруд , біля входу в порт, починається вхідний рейд.

Це ділянка прямої, яка призначена для гасіння швидкості судна, що входить, в порт.

Приймаємо наступні значення :

L_{вх.рейду} = від 3 до 5 L_с._max.

1. L_{вх.рейду} = 3*Lс.max = 597,3

2. L_{вх.рейду} = 5*Lс.max = 995,5

Д іаметр розворотного коло судна чи коло циркуляції визначається по формулам:

D_ц = 3,5*Lc.max = 696,85 – при руху судна власним ходом;

D_ц = 2*Lc.max =398,2 – при руху судна за допомогою буксира.

Рис.4 – До визначання ширини входу в порт. Рис.5 – До визначання розмірів розворотнього кола.

Коло розвороту зазвичай розміщується на плані порту на відстані 100 м від всіх виступаючих частин. Направлення, пануючого по напряму, вітру наведено на плані побережжя, де розміщується проектований порт.

2.2.2. Визначення прохідної глибини на вході в порт (глибини на підхідному каналі).

Глибину каналу визначають для судна, що має максимальне осідання у вантажу, зі всіх суден, відвідуючого даний порт. У розрахунках враховують навігаційний, хвилевий, швидкісний запаси, а також запаси на крен судна і на заносимість на каналі. Звідси формула:

H _{вх в порт} = Тc_max + Z₁ +Z₂ +Z₃ +Z₀ + Z₄

Підставим значення запасів на глибину для нашого розрахункового судна, Z₁ = 0,05*Тcmax = 0,05*11,05 = 0,55

Одержуємо при вихідної висоті хвилі на підході до порту:

h _{вх. в порт} = 3,3 м та довжині судна Lс _min = 120,7 м.

Z₂ = 0,66 м – Т2;

Визначимо швидкісний запас:

Z₃ = 0,2 м – Т3;

Z₄ = 0,5 м – по завданню, запас на крен, самий великий , з вихідних даних;

Z₀ мах = 0,74 м – запас на крен, максимальний за значенням, з Т5.

Одержимо: H _{вх в порт} = 11,05 + 0,55 + 0,66 + 0,2 + 0,74 + 0,5 = 13,7

Н_{вх в порт} = H_кан = 13,7 м

Визначення кількості причалів для розрахункового виду вантажу

Контейнери

Потреба у вантажних причалах визначається по формулі:

= 904,11/30*33,216*0,603*0,6 = 2,5 – де Q_міс – вантажообіг морського вантажного причалу в місяць найбільшої роботи, т/міс; шт/міс.

К_мет = N_нав/365 = 220/365 = 0,603 – коефіцієнт використання бюджету робочого часу причалу за метеорологічними умовами в місяць найбільшої роботи.

К_зайн - коефіцієнт зайнятості причалу обробкою суден в течії місяця.

Рекомендується приймати:

К_зайн для контейнерів - від 0,4 до 0,5;

К_зайн - універсального призначення- від 0,6 до 0,7;

К_зайн - для навалювальних і лісових вантажів - від 0,5 до 0,6.

Приймаю: К_зайн = 0,6

Подальший розрахунок ведеться в наступній послідовності:

Визначимо Р_добову - добову пропускну спроможність причалу (інтенсивність), т/добу або штук/ добу.

Для цього спочатку знайдемо значення місячного вантажообігу причалу по формулі: Q_міс = (5500*1,2)/7,3 = 904,11 – де Q_річн – річковий вантажообіг;

З завдання Q_річн = 880000*1,2/12 = 88000 т = 5500 шт

Визначимо час роботи причалу, в місяцях:

Т_нав.= = 7,3 – де N_нав - число днів навігації причалу .

Для контейнерних вантажів розрахункова завантаження судна дорівнює паспортної.

Оптимальне число механізованих ліній (n_опт), необхідне для обробки розрахункового вантажу приймається за числом люків на судні наступним чином:

n _опт = n_люков – для лісових , металу та обладнання; n _{опт =} n_люків +1 для генеральних вантажів;

n _{опт =} n_люків +1= – для генеральних вантажів.

n _{опт =} n_люків -1= – для навалювальних вантажів.

n _опт = 1 – для контейнерних вантажів.

n _{опт =} 8 + 1 = 9

Вибираємо схему механізації по переробці розрахункового виду вантажу та відповідну до неї комплексну норму виробітки Р_к одної технологічної лінії тон на добу, чи штук на добу з таблиці 8.

Т8. Комплексна норма виробітки одної технологічної лінії:

Найменування вантажу	Номер схеми механізації	Комплексна норма виробітки, Рк, т/зміну
Генеральнізмішані та однорідні	№ 1,2	від 250 до 400
Метал та обладнання	№4	від 285 до 380
Ліс круглий, пиляний	№5	510
Вугілля, руда, буд. Матер.	№9	від 1520 до 3000
Контейнерні вантажі	№13	від 320 до 500 шт/зміну

Для контейнерних вантажів продуктивність однієї вантажної лінії в годину розраховується по формулі:

Рк₁= = (500*3/24*1,09*1,33)*0,9 = 38,8 – де r = 3 – кількість змін роботи;

К₁ = 1,09 – коефіцієнт , враховує час, що витрачається на перестановку перевантажувача на кожен подальший ряд контейнерів;

К₂ = 1,33 – коефіцієнт , що враховує час, що витрачається на проведення підготовчих та і завершальних операцій.

λ = 0,9, - коефіцієнт, що враховує перерви на обід і між змінами.

Визначимо проектну судно-годинну норму вантажних робіт на причалі, т/судно/година чи шт/судно/година.

М =Р_к1* n_опт. = 38,8*9 = 349,2

Час зайнятості причалу виконанням вантажних робіт:

Для контейнерних вантажів: t_вант= = 24912/38,8 = 6 год

Добова пропускна здатність визначається по формулі:

Р_добова = 597888/6+8+2 = 33,216 т/ добу. – де 2 години – час для закріплення контейнерів на палубі.

Отримані дані підставляємо у формулу для визначення кількості причалів: Р_добова = 33,216 т/добу.

t_{вир. ст.} – час, витрачений при виробничій стоянці судна.

Визначаємо по таблиці.

Т9. Час, витрачений при виробничій стоянці судна:

Вид вантажу	Направлення потоку вантажу
	вивантаження	навантаження
Генеральні; Метал та обладнання	9	11
Лісові	5	7
Контейнерні	7	8
Навалочні	8	10

= 904,11/30*33,216*0,603*0,6 = 2,5 = 3.

РОЗРОБКА ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ ПОРТУ