тема 4
.docxПолітична система суспільства: структура і тенденції розвитку
План
Сутність, структура і функції політичної системи суспільства.
а) політичні системи розвинутих країн;
Сутність, структура і функції політичної системи суспільства.
Відомо, що першою історичною ланкою політичної системи була держава. Поряд із нею були й інші суспільні інституції, об’єднання, які відігравали значну роль у політичному житті країни (наприклад, жерці в країнах Стародавнього Сходу, церква та об’єднання типу ордена єзуїтів та ін.).
З розвитком цивілізації, з формуванням в окремих країнах гро-мадянського суспільства з’являється цілісна політична система. Політична система формується на основі поділу суспільства на великі соціальні групи. Саме для задоволення інтересів і потреб тих чи інших соціальних груп поряд із державними установами спочат¬ку виникають клуби, цехи, спілки і, нарешті, партії, рухи і фронти.
У широкому розумінні термін “політична система” — це структура владних органів у суспільстві, тобто це те, що пов’язане з особливою сферою діяльності людей — політикою. В основі політичної системи лежать політичні відносини.
Серед багатьох західних політологів одні стверджують: політична система складається з системи самих індивідуумів, груп організацій, що справляють визначальний вплив на внутрішнє й зовнішнє життя суспільства, тобто на всю політику держави. Інші вбачають у політичній системі не якісь структурні одиниці, а скоріше самі процеси прийняття певних рішень державного масштабу, прямі й зворотні зв’язки між суб’єктами політики. Ще інші розглядають політичну систему як суспільну структуру, що включає в себе “дії”, “ролі”, “види” і “зразки” поведінки окремих осіб і соціальних груп. На відміну від них радянські представники політичної науки вважали, що політичну систему утворюють такі інститути, як держава, партії, громадські організації, які ставлять перед собою певні політичні цілі. Сюди ж вони включали і сукупність соціально- політичних відносин, які через відповідні структури можуть впливати на суспільне життя.
Під політичною системою розуміють складну, розгалужену сукупність різних політичних інститутів, соціально-політичних спільнот, форм взаємодій та взаємовідносин між ними, в яких реалізується політична влада. Водночас це стійка форма людських відносин, за допомогою якої приймаються й запроваджуються в життя авторитетно-владні рішення для даного суспільства за наступними характеристиками:
^ універсальна за охопленням даного суспільства своєю дією, що поширюється на всіх членів;
^ претендує на місцевий контроль над застосуванням фізичного примусу;
^ наділена правом приймати рішення, що обов’язкові для всіх і сприймаються як легітимні;
^ її рішення є авторитетно владними, які мають силу легітим- ності та суттєву вірогідність того, що їм підкоряться.
Поняття політичної системи в методологічному плані дозволяє:
^ уявити політичне життя як систему поведінки людей, вияснити механізми впливу політичних дій, вчинків на характер політичних інститутів і структур;
^ зрозуміти політику як цілісність, що відкриває можливість проаналізувати способи і форми її взаємодії з навколишнім середовищем, компонентами якої виступають природа, економіка, культура, соціальна структура;
V виявити способи збереження стабільного стану політичної системи, її здатність адаптуватися до впливу зовнішнього середовища; »
^ простежити, як політична система зі всім її розмаїттям складу й функцій виступає засобом соціальної інтеграції, стримування деструктивного впливу соціальних відмінностей на функціонування складових частин суспільного організму.
Поняття політичної системи відображає єдність двох сторін політики: організації і діяльності, дії і структури. Формалізація, яка досягається системним підходом, дозволяє застосовувати порівняльний аналіз різних типів, моделей політичного життя, виділити єдині критерії їх співставлений й аналізу.
До першочергових функцій політичної системи також відносять формування економічної політики (розвиток економіки), соціальної, демографічної, екологічної та науково-технічної політики.
Політична ситема суспільства
а) політичні системи розвинутих країн
Політичні системи розвинутих країн віддзеркалюють сутність парламентаризму і демократії. Остання характеризується поділом незалежної одна від одної влади—законодавчої, виконавчої і судової. У цих країнах склалися в основному чотири форми демократичного правління: парламентсько-кабінетна, президентська, змішана і директоріальна.
Доказано, що президентська модель функціонує на тлі жорсткого розподілу влади на три незалежні гілки, зберігає дієву систему стримувань і противаг, яка не дозволяє основним владним інститутам виходити за межі їх повноважень. На відміну від президентської, парламентська система заснована на демократичному принципі інституційної співпраці, тому створює умови для успішного функціонування державного механізму, в якому провідна роль належить парламенту.
Директоріальна система — це система правління, в якій виконавча влада розділена між визначеною кількістю осіб, що є рівними.
Відповіді на контрольні питання
Функції політичної системи:
захисті задоволення інтересів панівної верстви, групи;
забезпечення у належній мірі захисту і реалізації інтересів інших верств населення;
поєднання інтересів різних груп населення і загальнолюдсь¬ких цінностей;
вцлив на інші підсистеми суспільства;
забезпечення стабільності розвитку економіки суспільно-політичної системи у цілому, захист інтересів суспільства і його безпеки у міждержавних взаємовідносинах.
Основними напрямами формування і розвитку політичної системи України на сучасному етапі є:
— побудова демократичної соціально-правової держави;
— утвердження громадянського суспільства;
— подальший розвиток і вдосконалення політичних відносин, політичних принципів та норм;
— зростання політичної свідомості та політичної культури суспільства і особи;
— вдосконалення діяльності засобів масової інформації.