РГЗ_ввт_ (3)
.pdfРозформування составу і подача вагонів до |
0,5 |
причалу |
|
|
|
Обробка составів по відправленню, tвід |
0,5 |
|
|
Формування составу tф |
0,5 |
|
|
Прибирання вагонів від причалу tп−у |
0,5 |
|
|
Виконання роботи: |
|
З огляду на нерівномірність надходження в пункт взаємодії суден і вагонів, неузгодженості розкладів руху тільки частина вантажопотоку може бути перевантажена за прямим варіантом. Крім того, обмеження часу простою рухомого складу в очікуванні вантажів призводить до того, що частина вантажопотоку перевантажується через склад, який грає роль накопичувача. Графічна ілюстрація процесу взаємодії залізничного та річкового транспорту при неузгоджену підводі судів і вагонів в порт показана на рис. 8.2 та на контактному графіку рис.8.3.
Залізничний состав передавального поїзда надходить на вільний путь портової станції о 3 год 00 хв. Після обробки составу після прибуття (0,5 год)
і розформуванню складу (0,5 год) вагони подаються на вантажні путі причалу в річковий порт. До моменту надходження вагонів на вантажний путь (4 год
00 хв) на складі є перехідний залишок вантажу 850 т. З 4 год 00 хв (точка а)
починається вивантаження вантажу з вагонів на склад, так як в порту відсутнє судно для перевалки вантажу за прямим варіантом. Тривалість вивантаження на склад визначається тимчасовим інтервалом між подачею вагонів на вантажний путь 1 і швартуванням судна біля причалу. З огляду на,
те що річковий склад прибуває в 5 год 00 хв, а тривалість обробки після прибуття 1,5 год, то прямий варіант перевалки можна організувати з 6 год 30
хв (точка б). Таким чином,
∆ 1 = б − а = 6,5 − 4 = 2,5 год
Де Δt1 – тривалість вивантаження вантажу в склад;
tа , tб – відповідно моменти начала і закінчення операції вивантаження вантажу на склад.
За цей час на склад надійде вантаж в кількості
1 = ∆ 1 ∙ П2 = 2,5 ∙ = 325 т
де П3 – змінна експлуатаційна продуктивність однієї вантажно-
розвантажувальної машини, що працює за варіантом «судно-склад».
До моменту tб залишок вантажу на складі
бс = 850 + 325 = 1175т
В інтервалі часу [tа , tб] ведеться одночасне завантаження першої баржи річкового состава і вивантаження подач вагонів 1 і 2, тривалість цього інтервалу
|
|
|
∙ |
вант |
|
|
850 ∙ 1,00 |
|
|
∆ |
= |
|
|
= |
|
|
|
= 7,72 год |
|
|
|
|
|
|
|
||||
2 |
|
|
П1 |
110 |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|||||
Процес перевалки вантажу по прямому варіанту закінчиться до |
|||||||||
моменту часу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в = б + ∆ 2 = 6,5 + 7,72 = 14 год. 13 хв, |
|||||||||
В момент часу |
tв |
баржа 1 |
відшвартовується і подається на рейд |
||||||
відправлення, а баржа 2 пришвартовується до причальної стінки. Тривалість
цих операцій 0,5 год, тобто |
Δt3 = 0,5 год. За цей час на склад з вагонів буде |
|||||||||
вивантажено |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= 120 ∙ 0,5 = 60т, |
|
|||
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
а на складі до моменту часу tг залишок вантажу складе |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
1235 т =(1175 +60). |
|
||||
Від tг |
до tд знову здійснюється безпосередньо перевалка із вагонів в |
|||||||||
судна, а від tд |
до tе (відсутність вантажу «на колесах») починається |
|||||||||
завантаження в судно із складу. |
|
|
|
|
|
|||||
Тривалість інтервалу [tг , tе] складе: |
|
|||||||||
|
− ∆ ∙ П − ∆ ∙ П − ∆ ∙ П |
|
||||||||
∆ = |
|
|
1 2 |
2 1 |
3 2 |
= |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
4 |
|
|
|
П1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
= |
1900 − 2,5 ∙ 120 − 7,72 ∙ 110 − 0,5 ∙ 130 |
|
= 6,23 год |
||||
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
110 |
|
|
|
За цей час буде завершено вивантаження вагонів.
Завантаження із складу в судно почнеться в момент tд і закінчиться в tе
. За цей час (Δt5 ) із складу необхідно завантажити 385 т. (вантаж, що був завантажений на склад 385 = 325 до початку завантаження баржи +60 за час відшвартовки 1 баржи і подачі 2) Тривалість завантаження
325 ∆ 5 = 130 = 2,5 год
Рисунок 8.3 - Контактний графік взаємодії залізничного і річкового транспорту в порту при неузгодженому надходженні судів і вагонів
Висновок: Аналіз контактного графіка взаємодії показує, що максимальна кількість вантажу, що накопичився в порту, складає 1235 т.
7. Колійнийрозвиток портових станцій
Задача 9.1
Вихідні дані:
Річна перевалочнавантажообробка |
1200 |
|
(тис. т) |
||
|
||
|
|
|
Довжина з’єднуючої портової гілки |
5 |
|
(км) |
||
|
||
|
|
|
Тепловоз |
ТЕ2 |
|
|
|
|
Середня маса вантажу у вагоні, т |
52 |
|
|
||
|
|
|
Рівень завантаження маневрового |
0,78 |
|
локомотиву |
||
|
||
|
|
|
Коефіцієнт варіації інтервалів передач |
0,75 |
|
по прибуттю вих, |
||
|
||
|
|
|
по відправленню вих. |
0,65 |
|
Середнє число призначень впередачі С |
6 |
|
|
||
|
|
|
ухил витяжної колії в сторону парку |
0,51 |
|
сортування, %о |
||
|
||
|
|
|
Виконання роботи: |
|
І етап. Розрахунок складу поїзду, кількості передач, маси тощо.
Середньодобове число вагонів, що надходить в порт, залежить від середньорічного обороту порту Qвп, маси вантажу у вагоні qн (т) і тривалості навігації Тн (діб). Для прикладу приймаємо Тн=240 діб.
̅ |
|
= вп⁄ |
= |
1200 000 |
= 96,15 (вагони) |
|
|
||||
|
( н ∙ Тн) |
|
52 240 |
||
|
|
|
|||
Оптимальна маса передачі на портову станцію визначається за формулою
Q |
|
|
aL |
дв |
b mc q |
бр |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|||||
n |
c dL |
|
mc q |
|
10 |
6 |
||||
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
дв |
бр |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
(0,08 5+7,3509) 96,15(52+22) =√0,0363+0,01584 5 96,15 (52+22) 10^−6 =1223,1 т.
Для нашого прикладу а=0,08; b= 7,3509, c=0,0363, d=0,01584
Таблиця 9.1
Тип |
|
Значення коефіцієнтів |
|
||
локомотива |
a |
b |
c |
|
d |
ТЕ2 |
0,0800 |
7,3509 |
0,0363 |
|
0,01584 |
В зворотному напрямку приймаємо аналогічне значення Qп.
Розрахункова кількість передач, яка враховує добову нерівномірність прибуваючих вагонів і похибку прогнозу
n |
|
|
mc t |
|
|
c |
q |
бр |
|
|
|
|
|||||
n |
Q |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
де tβ - число нормованих відхилень, для промислових станцій приймається 1,65 при Р = 0,95;
σc - середнє квадратичне відхилення дійсних розмірів вагонопотоків від його середньодобової величини;
̅ - середньодобова кількість вагонів, що надходять в порт;
Qп - оптимальна маса передачі на портову станцію;
qбр – масса вагона брутто, т.
При примиканні до парку прийому портової станції одного підходу рекомендується середнє квадратичне відхилення розмірів вагонопотоків визначати за залежністю
c к2 п2 ,
де σк і σп - середнє квадратичне відхилення відповідно добових і
прогнозованих розмірів вагонопотоків від дійсних значень:
|
|
а |
b |
|
|
mс |
к |
||
|
к |
к |
|
(9.1) |
де ак і bк - емпіричні коефіцієнти, що приймаються для прибуття вагонів відповідно рівні 1,345 і 0,653; для відправлення - 1,214 і 0,610.
|
п |
|
t |
mc / 3 |
, |
(9.2) |
|
|
|
де βt - відносна помилка прогнозу в t-тому році. Для періоду прогнозування обсягів роботи в 5,10,15,20 роках, вона дорівнює відповідно
0,10; 0,22; 0,36; 0,54.
Отже, значення середньодобового потоку вагонів, що прибувають на станцію ( з формули 9.1):
σк=1,345 960,653=26,5
Середньоквадратичне відхилення прогнозних розмірів роботи від їх дійсних значень (приблизне), враховуючи що потужність колійного розвитку розраховується на 5-й рік експлуатації за формулою 9.2.
|
п |
|
t |
mc / 3 |
= 0,1 96/3=3,2 |
|
|
|
Отже, можемо тепер розрахувати
с = √26,52 + 3,22 = 26,7 вагона
Такі ж розрахунки виконаємо для потоку вагонів, що відправляються
σк=1,214 960,610=19,7
с = √19,72 + 3,22 = 19,9 вагона.
Таким чином, розрахункова кількість передач
по прибутті
9 передач,
n n
|
mc |
|
t c q бр Qn
=(96+1,65∙26,7)(52+22) = 8,5 = 1222,2
по відправленню в = (96+1,65∙19,9)(52+22) = 7,8 = 8 передач 1222,2
ІІ етап . Розрахунок тривалості зайняття колій.
Тривалість зайняття приймально-відправної колії передачею вагонів, що
прибуває
п |
= |
+ п |
+ |
+ ′ |
(9,3) |
зп |
пр |
то |
оч.р |
пер |
|
де tпр - витрати часу на прийом передачі.
Час прийому tпр складається з трьох основних елементів: часу підготовки колій і стрілок до прийому поїзда tпід, часу проходження поїздом розрахункового відстані tпрох і часу виконання додаткових операцій tпдод
|
= |
+ |
+ п |
(9.4) |
пр |
під |
прох |
дод |
|
При ручному обслуговуванні стрілочних переводів та приймання поїзда з зовнішньої мережі tрпід = 0,6 - 0,12год, при електричній централізації tецпід = 0,03 - 0,08год.
Час проходження поїздом розрахункового відстані
t прох Lпрох / vпрох = 1,4/20+0,03=0,1 год.
де Lпрох - довжина колії прийому від вхідного сигналу до місця зупинки поїзда на приймально-відправних коліях, км;
vпрох - середня швидкість прийому поїзда, км / год;
- час проходження гальмівного шляху перед вхідним сигналом, =
0,03год.
Додатковий час простою поїзда на коліях прийому зазвичай пов'язане з витягуванням состава на витяжку по частинах
п |
= |
(Х − 1) + |
розф(Х − 1) |
, |
|
||||
дод |
вит |
|
Х |
|
|
|
|
||
де tвит - тривалість витягування однієї частини составу на витяжку для розформування, прийнятне tвит = 0,06год;
tрозф - тривалість розформування однієї частини составу;
х - число частин, на яке ділиться состав перед розформуванням:
x
де g - кількість відчепів в приймаємо для нашої задачі g=9;
mn g в |
с |
в |
о |
|
||||
2 а |
|
|
|
|
|
|
||
х |
а |
в |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
||
поїзді, що прибуває на портову станцію,
Вc і Вo, аХ і аВ - нормативні коефіцієнти у формулах часу полурейсів сортування, відтягування, холостих, виставкових. Середні значення зазначених коефіцієнтів наводяться в довідниках в залежності від наведеного ухилу витяжної колії в сторону парку сортування (табл.9.2). для нашої задачі
вc=0,052 вo,=0,03 аХ= 1,8, аВ=0,7.
Таблиця 9.2
Найменування |
Значення коефіцієнтів (min) при наведеному ухилі |
|||||
операції |
витяжної колії в сторону парку сортування, %о |
|||||
|
менш ніж 1,5 |
від 1,5 до 4,0 |
більш ніж 4,0 |
|||
|
а |
в |
а |
в |
а |
в |
Витягування |
0,7 |
0,05 |
0,8 |
0,06 |
0,9 |
0,07 |
Оттягування |
0,6 |
0,03 |
0,65 |
0,036 |
0,7 |
0,042 |
Сортування |
0,43 |
0,052 |
0,39 |
0,044 |
0,34 |
0,042 |
Осаджування |
0,8 |
0,11 |
1,8 |
0,11 |
1,8 |
0,11 |
Холостий рейс |
1,8 |
- |
1,8 |
- |
1,8 |
- |
Середнє число вагонів в поїзді
̅п = п⁄( бр) = 1222,252+22 = 16,5 = 17 вагонів
Отже, максимальна кількість частин, на які треба поділити состав
|
Х = √ |
16,5∙9(0,052+0,03) |
|
= 1,5= 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
2(1,8+0,7) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Тривалість розформування однієї частини составу, хв |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
mn |
g в |
с |
в |
о |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в |
с |
в |
о |
g |
|||||||
|
t расф a x a в |
|
|
|
|
|
|
|
|
a c |
a o |
mn вв |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
x |
|
|
За умовами задачі визначаємо по таблиці 9.2 ас=0,43, ао=0,6, вв=0,05. |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
розф = 1,8 + 0,7 + |
|
17 ∙ 9(0,052 + 0,03) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
+ [(0,43 + 0,6) + 17 (0,05 + |
(0,052 − 0,03) |
9 |
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
)] ∙ |
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
2 |
|
|
|
2 |
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
= 18,1 ≈ 0,3 год. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
Визначивши |
, можемо розрахувати п |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
розф |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
дод |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
п |
= |
(Х − 1) + |
розф(Х − 1) |
= 0,06(1,5 − 1) + |
0,3(1,5 − 1) |
|
= 0,21 год. |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
дод |
вит |
|
|
|
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Всі дані для розрахунку часу прийому за формулою (9.4) визначені, |
|||||||||||||||||||||||||||||
підставляємо їх у формулу, приймаємо |
під = 0,07 (при |
|
|
|
електричній |
|||||||||||||||||||||||||
централізації) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
пр = під + прох + додп = 0,07 + 0,1 + 0,21 = 0,38 год.
Тривалість очікування розформування передачі визначається за
формулою
|
= |
12 вих2 ( вих2 + об2 ) |
= |
12∙0,782(0,752+0,32) |
= 2,4 год. |
(9.5) |
|
|
|||||
оч.пер |
|
від(1− вих) |
|
9∙(1−0,78) |
|
|
|
|
|
|
|||
Де е γвих - коефіцієнт варіації інтервалів часу прибуття передач;
γоб - коефіцієнт варіації часу розформування;
л – рівень завантаження маневрового локомотива, що обслуговує портову станцію;
від – розрахункова кількість передач по відправленню.
Підставляючи у формулу (9.3) отримані значення, визначаємо тривалість зайняття приймально-відправної колії передачею вагонів, що прибуває
зпп = пр + топ + оч.р + пер′ = 0,38 + 0,9 + 2,4 + 0,07 = 3,75 год.
де пер′ = 0,07 години - тривалість заняття колій при перестановці передачі на витяжну колію.
Тривалість заняття колії передачею по відправленню розраховується по залежності
|
= від + |
+ від |
+ , (год.) |
(9.6) |
|
звід |
то |
оч.пер |
дод |
від |
|
де - тривалість заняття колій додатковими операціями. Для портових станцій додаткові операції можуть включати накопичення на коліях відправлення передач або маршрутів
додвід = (Р − 1) ∙ Іпод,
де Р - число частин, з яких формується на портовій частині поїзд; I -
інтервал між виставкою на колії відправлення вагонів з причалів. Для розрахунку приймаємо Р=3, І=0,4 год.
додвід = (3 − 1) ∙ 0,4 = 0,8 год.