Tema_8_Головні аспекти та принципи дешифрування аерокосмічних зображень

1

Гольфові поля

21-49

5

8.3. Логічна структура дешифруваннята та інформаційна ємність знімків.

Процес дешифрування об’єктів місцевості уявляє собою тісно взаємопов’язану логічну послідовну структуру:

Виявлення → Розпізнавання → Класифікація → Прогнозування

Виявлення – роздільне сприйняття елементів зображення без уточнення їх призначення.

22-49

2

Розпізнавання – отримання цілісного уявлення про об’єкт з встановленням його якісних та кількісних характеристик

23-49

1

Класифікація – перехід від індивідуальної до узагальненої характеристики, зокрема віднесення зображення під певний умовний знак.

городи

бук 15

24-49

3

Прогнозування – передбачення інших об’єктів при наявності додаткової інформації.

Дамба

бук 15

25-49

5

Дешифрування знімків – це творчий процес по узагальненню інформації як при її недостатній кількості (невідомі характеристики будівель, покриття, рослинності тощо) так і при зайвій кількості (об’єкти, які не відображають, або об’єкти які не відображають при певних масштабах).

Будинки – потрібно встановити призначення, матеріал, кількість поверхів

Дорога – потрібно встановити ширину, матеріал покриття

Автомобілі, тимчасові об’єкти – не відображають на картах і планах

Альтанка, тротуар – не відображають на планах масштабу 1:5 000 і картах дрібнішого масштабу

Тому на результат дешифрування впливає інформаційна ємність знімку, яка поділяється на формальну, ймовірну і оціночну.

26-49

2

Формальна інформація відображає зв’язок об’єму даних знімку з його контрастністю і розрізненням. Тобто об’єм інформації залежить від кількості тонів і кольорів та розміру піксела.

27-49

6

Для різних ландшафтів сукупність точок і тонів може бути різною, тому вводять поняття ймовірної інформації, завдяки якій кількість невизначених об’єктів значно зменшується.

Світлий тон крупнозернистий рисунок:

Листяний ліс

Темний тон дрібнозернистий рисунок:

Хвойний ліс

Сукупність обидвох зображень:

Мішаний ліс

28-49

5

Оціночна інформація передбачає виділення необхідних даних про об’єкт (яка інформація є корисною, яка додатковою, а яка зайвою)

під’їзди до ріки – додаткова інформація для встановлення місця розташування броду

0,2 – 7

бр. П – 0,5

на під’їзді до ріки – зайва інформація

ріка – корисна інформація

приклад дешифрування об’єктів гідрографії

29-49

7

8.4. Дешифрувальні ознаки.

Дешифрування знімків виконують за прямими і непрямими ознаками.

Прямі дешифрувальні ознаки вказують на властивості об’єкту, які відразу можна розпізнати на знімку. Це:

форма

розмір

тон або колір

структура або рисунок

тінь

30-49