Tema_6_Основи дешифрування аерокосмічних зображень

Радіолокаційне знімання (радарне) – вловлювання ЕМХ мікрохвильового*

діапазону згенерованих радіолокатором і відбитих від об’єктів. Гладкі об’єкти – темніше зображення, нерівні – світліше.

Переваги радіолокаційного знімання – незалежність від погодних умов і непрозорості атмосфери.

Радіолокаційний знімок до і після напівавтоматичного дешифрування

31-41

2

Лазерне знімання – активне знімання поверхні шляхом неперервної фіксації відбиття від поверхні, яка опромінюється монохроматичним лазерним випроміннюванням з фіксованою довжиною хвилі.

Зображення отримане цим методом уявляє собою «хмару» точок з відомими просторовими координатами.

32-41

Застосувавши математичну фільтрацію такої «хмари», отримують класифіковані зображення місцевості – поверхня ґрунту, рослинність, гідрографія, забудова, комунікації.

Після автоматичного дешифрування Після ручного доопрацювання (класифікації)

Вертикальний переріз віддешифрованої хмари точок

33-41

5

6.3. Закони та особливості зорового сприйняття зображень

Дешифрування знімків є фізіологічним процесом, який пов’язаний з роботою

зорового аналізатора:

фоторецептора – кінці зорового нерва, який сприймає світло

передавача – зоровий нерв, який передає сигнали в кору головного мозку

центру зорового аналізатора – мозок, де сигнали формуються в образ

2

Колір в оці сприймають три види нервів. Кожен з них сприймає один з кольорів – червоний, зелений, синій.

Колбочки – сприймають ЕМХ певного кольору. Їх кількість близька до 6 міліонів.

Палочки – сприймають чорнобіле зображення. Їх кількість близька до 120 міліонів.

35-41

2

Оскільки око містить лінзу (кришталик ока), то йому притаманні абераційні властивості (спотворення), які впливають на якість інтерпретації:

сферична аберація

хроматична аберація

іррадіація

Сферична аберація - дефект зображення, при якому промені, що проходять крізь центр кришталика ока, на віддалі від центру не збираються в одну точку. Замість точки бачимо пляму.

36-41

4

Хроматична аберація – дефект зображення, при якому промені різної довжини, що проходять крізь кришталик ока, фокусуються в різних точках. В результаті навколо об’єкту спостерігається ореол.

Іррадіація - розмитість меж світлого і темного кольорів. Виникає на межі контрастних об’єктів. Світлі об’єкти на фоні темних здаються більшими.

37-41

2

Також до недоліків зору відносять далекозорість і короткозорість – нездатність кришталика змінювати свою кривину

та дальтонізм - в сітківці ока відсутнє або послаблене сприйняття одного або декількох з трьох основних кольорів.

38-41

4

На ефективність зорового сприйняття зображень під час дешифрування впливають пороги чуттєвості:

розпізнаваний поріг – контраст

роздільний поріг – гострота зору

стереоскопічний поріг – глибина зору

оглядовий поріг – поле зору

Контраст – міра виявлення (розпізнавання) об'єкта на якому-небудь фоні.

C=(Lо – Lф)/Lф,

де: Lо — яскравість об'єкта; Lф — яскравість фону

В ідеалі, контраст між освітлюваним об'єктом і його найближчим оточенням не повинен перевищувати 3, а контраст між об'єктом і загальним фоном — 10.

39-41

4

Гострота зору – здатність ока розрізняти дрібні деталі зображення. Інакше – здатність ока сприймати окремо дві сусідні точки або лінії.

d — відстань від ока до таблиці Головіна-Сівцева;

D — відстань від ока до таблиці Головіна-Сівцева, коли око бачить певний рядок.

Норма – 5-6 рядки з відстані 5 метрів

Нормальним за гостротою є зір, коли VIS = 1,0 і більше

Під час дешифрування зображень оптимальна відстань від ока до зображення становить 250 мм.

250 мм

Для монокулярного зору дві точки розрізняють при відхиленні зорових осей на

45", для бінокулярного - 30"

Для монокулярного зору дві паралельні лінії розрізняють при відхиленні зорових осей на 20", для бінокулярного - 10"

40-41