11.7. Застосування фотограмметричних методів для проектування сільських населених пунктів та систем водопостачання і водовідведення

Для складання генеральних планів нових населених пунктів, перенесення їх в натуру та реконструкції старих доцільно використовувати матеріали аерофотознімання.

Аерофотознімання сільських населених пунктів виконують, як правило, у великому масштабі для того, щоб забезпечити виготовлення топографічних планів у масштабах 1:5000, 1:2000, а іноді 1:1000.

Великомасштабні матеріали аерофотознімання дозволяють більш детально вивчити рельєф, рослинний покрив та інші природні умови місцевості, а також забезпечити творчі пошуки оптимальної планувальної композиції майбутнього населеного пункту, несучи в собі більшу кількість інформації про місцевість ніж топографічні плани наземного знімання.

Величина майбутнього населеного пункту, рельєф місцевості та методичне проектування впливають на вибір параметрів аерофотознімання (масштаб, висота фотографування, поздовжнє і поперечне перекриття тощо).

Для зручності проектування населеного пункту аерофотознімання виконують на одному знімку в межах робочих площ двох суміжних стереопар.

У цьому випадку залежність між площею Р і знаменником масштабу аерофотознімання m наступна:

Наприклад, якщо площа території складає 50–100 га, то аерофотознімання необхідно виконувати відповідно в масштабах

1:6000–1:8000.

Фокусну віддаль аерофотоапарата ƒ підбирають після встановлення значень m і Н за формулою:

Необхідно дотримуватись такого масштабу аерофотознімання, при якому фотографічна обробка проводиться з допустимим коефіцієнтом збільшення фотозображення.

242

Прив’язка аерофотознімків може бути суцільною, або розрідженою залежно від коефіцієнта збільшення фотозображення під час трансформування фотознімків і висоти перетину рельєфу.

Планово-висотна прив’язка аерофотознімків виконується способом прокладання теодолітних та полігонометричних ходів, геодезичною засічкою тощо.

Технічними засобами виконання планово-висотної привязки є теодоліти, світловіддалеміри, електронні тахеометри.

На сучасному етапі широке застосування знайшло використання геодезичної системи GPS.

Дешифруванню на аерофотознімках підлягають межі майбутнього населеного пункту, шляхи сполучення (автодороги, залізниця) інженерні мережі (лінії електропередач, зв’язок, газифікація, водопостачання, водовідведення) згідно з технічними умовами під’єднання, рельєфом, водними поверхнями тощо.

Необхідність конкретизувати перечисленні об’єкти диктує техніко-економічне обґрунтування проекту.

Викреслювання дешифрованих аерофотознімків виконується відповідно до діючих умовних знаків для даного масштабу.

Виготовлення фотопланів із нанесеними на них результатами дешифрування, а також складання топографічного плану виконується так, як описано в попередніх розділах.

Основними факторами, які визначають величину населеного пункту (загальну чисельність його населення і розміри території), являються підприємства і заклади загальнодержавного, обласного або районного значення. Такі фактори називають містоформуючими.

По кожному з них на основі матеріалів господарських органів, а також перспективних планів розвитку закладів і підприємств визначають основні показники, які необхідні для складання проекту планування населеного пункту.

Розробка проекту планування та забудови сільського населеного пункту або проекту окремого виробничого об’єкта включає низку етапів. До кожного пункту цих етапів ставляться різні вимоги, зокрема, до масштабу топографічних матеріалів, рельєфу місцевості, а також до інженерної підготовки території сільського населеного пункту з виробничим центром.

Характеристика природних умов територій за ступенем придатності для житлового громадського та промислового будівництва представлено в таблиці 11.2.

243

Інженерна підготовка являє собою інженерні заходи щодо перетворення, змін та покращання природних умов, а також виключаючи або обмежуючи фізико-геологічні процеси, в їх розвитку і діяння на територію сільського населеного пункту.

Фізико-геологічні процеси на території села викликають зміни поверхні та форм рельєфу, які призводять до погіршення умов стану поверхневих вод, підвищення рівня ґрунтових вод, заболочування тощо. Тому, завдання інженерної підготовки – забезпечення стабільності поверхні території.

Інженерна підготовка тісно пов’язана з інженерним благоустроєм та обладнанням території села. Окремі заходи та облаштування інженерної підготовки одночасно являються елементами благоустрою села, як приклад: організація стану поверхневих (атмосферних) вод і мережа сільських водостічних колекторів, укладання дрібних протоків у труби, озеленення ярів, вертикальне планування території.

Інженерна підготовка сприяє раціональному використанню території села. Повне використання території сприяє компактності села, скороченню мережі вулиць і доріг, а також інженерних комунікацій села.

244