metodichky

хронометру і вертикальному крузі. Перед взяттям відліків по вертикальному крузі рівень при ВК виводять на середину.

Виконавши два спостереження Полярної при одному положенні вертикального круга, трубу теодоліта переводять через зеніт і аналогічно виконують спостереження при другому крузі. В середині прийому спостережень вимірюють термометром температуру повітря до 10С та барометром-анероїдом атмосферний тиск до 1 мм.рт.ст. Вказані дії складають один прийом. Повна програма складає три прийоми.

Опрацювання спостережень полягає в знаходженні середніх значень для кожного круга з відліків за хронометром і вертикальним кругом.

Виміряна зенітна відстань Полярної обчислюється в залежності від вибору інструмента або за формулою (7) або (9). У виміряні зенітні відстані z’ Полярної зорі вводиться поправка за астрономічну рефракцією:

Приклад наближеного визначення широти за виміряними зенітними відстанями Полярної

Хронометр зоряний, поправка u= + 48s, Мz= +4’’, В= 735 мм.рт.ст. t=+160С.

КЛ

Широта пункту спостережень обчислюється за формулами (17-19), у яких годинні кути для КП і КЛ обчислюють так:

Обчислення широти:

2. Наближене визначення азимута напрямку за годинним кутом Полярної

Точність. Визначення азимута напряму з похибкою mа 15" може бути виконано теодолітом середньої точності при умові, що поправка хронометра (годинника) відома з похибкою mU 2s , широта пункта спостережень з похибкою m 15", а координати зірки на момент спостереження з похибками m 1s і m 1" .

Порядок спостережень. При крузі КЛ (КП): наводять перетин сітки ниток труби на земний предмет; беруть відлік по горизонтальному крузі.

Наводять перетин сітки ниток труби на зірку: прочитування відліків по хронометру (годиннику) та горизонтальному крузі.

Переводять трубу через зеніт і виконують аналогічні спостереження при другому положенні круга.

Вказані дії складають один прийом. Повна програма складається з трьох прийомів.

Приклад наближеного визначення азимута напряму за годинним кутом Полярної

спостерігають в ранішні і вечірні години, при висоті h Сонця не менш 100. Для спостереження Сонця необхідно мати годинник, поправка якого

відносно всесвітнього часу відома з точністю mU 2s .

Порядок спостережень. При КЛ (КП):

а) наводять перетин сітки ниток труби на земний предмет, беруть відлік по горизонтальному крузі;

б)наведять зорову трубу на Сонце (надівши попередньо на окуляр світлофільтр), візуючи на Сонце горизонтальною і вертикальною нитками (рис. 3.а), фіксують час по годиннику (хронометру) до цілих секунд, беруть відліки по вертикальному і горизонтальному кругах;

в) візують на Сонце (рис. 3.б), беруть відліки по годиннику (хронометру) до цілих секунд, вертикальному і горизонтальному кругах;

Рис. 3

г) переводять трубу через зеніт і виконують спостереження в послідовності (б, в і а).

В середині прийому спостережень вимірюють термометром температуру повітря до 10С та барометром-анероїдом атмосферний тиск до 1

мм.рт.ст.

Вказані дії складають один прийом. Повна програма включає три прийоми.

До початку і в кінці спостережень приймають радіосигнали часу – сигнали перевірки годинника (шість сигналів). При цьому достатньо за методом “око-вухо” визначити відлік Х годинника у відомий момент за всесвітнім часом передавання шостого сигнала.

Опрацювання спостережень.

З приймання радіосигналів часу обчислюють поправки хронометра U1 i U2 в системі всесвітнього часу, хід хронометра ω та поправку хронометра U на момент спостереження за формулами (12)-(15).

При спостереженні країв Сонця отримані чотири відліки по хронометру і по чотири відліки по вертикальному і горизонтальному кругах, відповідно.

Обчислення середніх моментів часу спостережень виконують за формулами

Зенітні відстані обчислюють за чотирма відліками по вертикальному крузі, пам’ятаючи що перший і другий взяті при КЛ, а третій і четвертий при КП (або навпаки). Тому слід пам’ятати, що формули для обчислення z’ для

КЛ і КП відрізняються:

Усереднення чотирьох отриманих значень виміряних зенітних відстаней виконують як і для часу спостережень в формулі (23):

ρ – кут астрономічної рефракції, визначається з використанням таблиці “Рефракція”, Астрономічного щорічника (АЩ) чи спеціальних таблиць (аргументом є зенітна відстань, температура повітря в 0С та атмосферний тиск в мм.рт.ст.), або за формулою:

Видимі координати Сонця α і δ повинні бути відомі для середнього моменту спостережень

Поправка Т за перехід від всесвітнього часу UT1 до динамічного часу DT визначається формулою:

Годинний кут Сонця для моментів Т’сп і Т”сп обчислюють за формулою:

Приклад наближеного визначення азимута напряму і довготи за виміряними зенітними відстанями Сонця