metodichky

виписуємо на цей день S0 - зоряний час на 0h Всесвітнього часу, тобто у грінвічську опівніч (таблиця “Зоряний час”, колонка “істинний”), у даному випадку S0=15h 28m. Після цього знаходимо зоряний час у місцеву середню

s2=20h35m наступає 14 травня 2004 року на 12h07m годин швидше, ніж момент s1=8h42m. Обчислення виконують у такій послідовності:

Рекомендована література

1.Белова Н.А. Курс сферической астрономии. - М.: Недра, 1971. - 183с.

2.Халхунов В.З. Сферическая астрономия. - М.: Недра, 1972. - 304с.

3.Системи небесних координат і добовий рух світил. Інструкція до лабораторної роботи N1 з курсу “Геодезична астрономія” для студентів

геодезичних спеціальностей 1301, 1302, 1303. Львів ЛПІ, 1985. -15 с.

Координати світил α і δ, які потрібні для цих визначень, приводяться в зоряних каталогах на певну епоху (Наприклад епоху 2000 р). Актуальним є питання приведення координат світил до моменту спостереження, тобто задача знаходження видимих екваторіальних координат світила. Вирішити це можна або інтерполюванням координат з допомогою Астрономічного щорічника (АШ) або з використанням відповідного програмного забезпечення ПК (Програма “Астро”, розроблена С. Савчуком на кафедрі ВГА НУ”ЛП”).

Перевірки оптичних теодолітів

Для виконання наближених астрономічних визначень можна використовувати оптичні і геодезичні теодоліти. Перед початком польових спостережень студенти побригадно отримують такі прилади. Після отримання оптичного теодоліта слід виконати його перевірки, порівнюючи отримані результати з відповідними допусками і зробити висновки щодо придатності теодоліта до роботи. Серед перевірок виділимо основні і вкажемо порядок їхнього виконання.

1.Вісь циліндричного рівня при алідаді горизонтального круга повинна

бути перпендикулярною до вертикальної осі приладу

Перевірку починають із попереднього приблизного приведення вертикальної осі приладу у прямовисне положення попередньо перевіреним рівнем. Рівень ставлять паралельно двом піднімальним гвинтам і повертаючи їх у протилежні сторони, виводять бульбашку на середину ампули, тобто в нульпункт. Після цього алідаду повертають на 900 так, щоб напрямок ампули рівня був перпендикулярний до напрямку згаданих двох піднімальних гвинтів. За допомогою третього гвинта знову виводять бульбашку в нульпункт. Тепер вертикальна вісь теодоліта приблизно приведена в прямовисне положення.

Знову виставляють рівень паралельно двом піднімальним гвинтам і за допомогою них виводять бульбашку в нульпункт. Повертають алідаду на 1800 і визначають величину зміщення бульбашки від нульпункта у поділках ампули. Допускається зміщення бульбашки від нульпункта не більше однієї поділки. Якщо відхилення перевищує допуск, положення осі рівня виправляють: на половину – за допомогою виправного гвинта рівня, а решту

– за допомогою двох піднімальних гвинтів. Перевірку і виправлення повторюють до тих пір, поки умова не буде виконуватися.

2. Алідада горизонтального круга має обертатися легко і без коливань

зображенням точки. Перевірку та виправлення повторюють до тих пір, поки умова не виконається.

5.Горизонтальна вісь теодоліта повинна бути перпендикулярною до його вертикальної осі

Для перевірки цієї умови теодоліт встановлюють на віддалі 10-15м від стіни, на якій вибирають високо розташовану точку. Нахил труби, наведеної на точку, не більше 25-300. Вертикальну вісь теодоліта приводять у прямовисне положення. Наводять зорову трубу при КЛ на вибрану точку, потім нахиляють трубу до горизонтального положення і відмічають на стіні проекцію центра сітки ниток. При КП виконують ті самі дії і відмічають на стіні проекцію А2 точки А (див. рис.1). Величину неперпендикулярності і обчислюють за формулою:

де l = A1A2 – віддаль (в мм) між проекціями центра сітки ниток при КЛ і КП, α – кут нахилу труби при наведенні на високу точку А,

d – віддаль (в м) від вертикальної осі теодоліта до стіни.

А

Кут і має бути не більше 10” для теодолітів ОТ02, ОТ-58. Якщо кут і перевищує 10” теодоліт скеровують до майстерні.

Рис.1

6.Місце зеніту вертикального круга має бути близьким до нуля

Об’єктом для визначення місця зеніту Mz вибирають добре видимий і достатньо віддалений земний предмет.

Для визначення Mz вимірюють зенітну відстань z при КЛ і КП на будьякий віддалений земний предмет. Обчислюють Mz і z за різними формулами в залежності від конструкції теодоліта. Так для астрономічних теодолітів Т-4, ДКМ, Вільд, ОТ-58, а також теодолітів Т-2, Theo-010А та деяких інших Mz і

Якщо вимірювання z проводять теодолітом ОТ-02, ОТ-02М то Mz i z обчислюють за такими формулами:

Зауважимо, що Mz визначають перед початком і після закінчення астрономічних спостережень, а для теодолітів з компенсатором при ВК тільки перед спостереженнями.

Об’єктом для визначення Mz вибирають добре видимий і достатньо віддалений земний предмет (верхній зріз циліндра геодезичного знаку, димохідні труби, стовпи електропередач тощо).

Якщо величина Mz відрізняється від 0000’00” більш ніж на 30”, то вона виправляється наступним чином:

а) зорову трубу теодоліта наводять на земний предмет при КЛ чи КП і обертаючи барабан оптичного мікрометра встановлюють на його шкалі відлік рівний значенням мінут і секунд обчисленої зенітної відстані,

б) навідним гвинтом рівня при алідаді ВК виконують суміщення діаметрально протилежних штрихів,

в) за допомогою виправних гвинтів рівня бульбашку приводять на середину.

Для контролю значення Mz визначають повторно і при потребі повторно зменшують.

Опрацювання виміряних вертикальних кутів При проведенні астрономічних визначень виконують виміри:

-вертикальних кутів (зенітних відстаней);

-часу проходження світил через альмукантарати або вертикали (покази хронометра);

-горизонтальних кутів.

При вимірах зенітної відстані різними за конструкцією теодолітами використовують різні формули для визначення зенітної відстані z і місця зеніту MZ.(див. формули 6-9).

Опрацювання сигналів часу

При астрономічних спостереженнях використовують як зоряні так і середні хронометри. Стрілка зоряного хронометра виставляється на показ за місцевим зоряним часом s з похибкою 0,1m. Для цього необхідно знати з такою ж похибкою довготу пункта λ.

Поправка хронометра U в момент його показу X визначається за

де UTC - координований час подачі радіосигналів в заданий момент, UT1-UTC - різниця шкал всесвітнього (UT1) і координованого (UTC) часів,

μ= 1/365.2422...=0,0027379 – коефіцієнт переходу від середнього cонячного часу до зоряного, його іноді виражають у у секундах за годину (s/h): μ=

9,856(s/h).

S0- зоряний час в Грінвічську північ, тобто на 0h всесвітнього часу.

Різницю UT1-UTC радіостанції передають у закодованому вигляді в ефір. Величини S0 вибирають із таблиці “Зоряний час” АЩ чи підраховують за формулою, що приводиться в АЩ.

Інтерполювання поправки хронометра на момент спостереження Тсп , що знаходиться між двома суміжними прийманнями радіосигналів, виконують за

У випадку застосування середнього хронометра (годинника), встановленого за поясним часом Tn , поправку відносно шкали всесвітнього

1.Наближене визначення широти за виміряними

зенітними відстанями Полярної

виконують за виміряними зенітними відстанями Полярної теодолітом середньої точності. Моменти часу Т реєструють за допомогою хронометра,

поправка якого відома з похибкою m u 1s .

Порядок спостережень. Вимірювання зенітних відстаней Полярної виконують при двох положеннях вертикального кута. При кожному крузі, в моменти за хронометром, кратні цілим секундам, виконують два наведення на Полярну перетином сітки ниток труби теодоліта, беруть при цьому відлік по