Тема 1 Сутність і зміст метрології

В 1960 р. на ХІ Генеральній конференції мір і ваги було створено

Міжнародну систему одиниць Systeme International d’Unites (SI). До 1975 р.

Конвенцію підписали 43 держави.

На п'ятому етапі розвитку метрології, який охоплює 1980-1991 рр. приділяється значна увага проблемам вимірювання якості продукції. У цей період розвивається кваліметрія як розділ метрології. Кваліметрія вивчає питання, пов'язані з вимірюванням якості продукції. Метрологічні методи починають впроваджувати і використовувати при управлінні якістю продукції, вимірюванні нефізичних величин.

Шостим етапом розвитку метрології в незалежній Україні є розвиток метрології з 1992 р. Він пов'язаний зі створенням національної метрологічної системи, еталонної та вимірювальної бази. Здійснюється удосконалення кваліметрії, зароджується і впроваджується система відповідності продукції (сертифікації). Метрологічна наука спрямована на удосконалення стандартизації й управління якістю продукції в Україні.

24.12.1971 р. – організація Українського республіканського управління Держстандарту СРСР.

24.05.1991р. – створення Державного комітету УРСР зі стандартизації, метрології та якості продукції.

20 травня світова громадськість відзначає Всесвітній день метрології,

рішення про святкування якого в міжнародному масштабі було ухвалено в 1999 році XXI Генеральною конференцією з мір і ваг.

Без метрології сьогодні неможливе проведення наукових досліджень, які в свою чергу, формують основу розвитку самої метрології. Лише кращі сучасні вимірювальні технології та прилади дають можливість нових відкриттів, і лише дійсно розвинені галузі метрології можуть сприяти удосконаленню науки, промисловості та торгівлі.

1.2. МЕТРОЛОГІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ (ознайомчо, матеріал – самостійно)

1.2.1. Міжнародні метрологічні організації

Сьогодні у світі налічується понад 400 різних міжнародних і регіональних організацій, які займаються проблемами стандартизації, а починалось все 20 травня 1875 р. коли 17 країн Європи, Америки та Росія на Міжнародній дипломатичній конференції, присвяченій мірі довжини метру, з метою забезпечення міжнародної єдності і вдосконалення метричної системи підписали Метричну конвенцію.

У 1956 р. була підписана міжурядова конвенція про застосування Міжнародної організації законодавчої метрології (МОЗМ, англ. International organization of legislative metrologii – ОІМL), яка зробила своєю справою вивчення і точне визначення принципів законодавчої метрології та безперервно докладає зусиль для посилення гарантії того, що її діяльність дійсно відповідає національному, місцевому та міжнародному розвитку метрології. Основною метою МОЗМ є встановлення єдності вимірювань на міжнародному рівні для забезпечення збігання результатів вимірювань і досліджень, що проводяться різними державами, задля досягнення однакових технічних характеристик виробів, властивостей речовин, матеріалів та іншої продукції, яка є предметом товарообміну між державами. До складу МОЗМ входять 54 країни як країничлени і 41 країна — як члени-кореспонденти. Питаннями вступу до МОЗМ (рис. 1.4) займається Міжнародне бюро законодавчої метрології (МБЗМ). Україна з 1997 р. приєдналась до МОЗМ як член-кореспондент.

Рис. 1.4. Структура МОЗМ Вищий орган МОЗМ - Міжнародна конференція законодавчої метрології

(International conference of legislative metrologii), виконавчим органом якої є Міжнародний комітет законодавчої метрології (МКЗМ), який проводить свої засідання один-два рази на рік. МКЗМ – це керівний комітет МОЗМ, який складається з представників кожної країни-члена та обраних президента і двох віце-президентів, що складають основу президентської ради.

OIML співпрацює з іншими міжнародними організаціями, які займаються питаннями метрології та стандартизації.

визначає основні напрямки метрологічних робіт за Метричною конвенцією. МКМВ керує діяльністю МБМВ. В його спеціальних приміщеннях зберігаються міжнародні еталони метра, кілограма, електричних і світлових одиниць, радіоактивності тощо. Бюро організовує регулярні міжнародні звірки національних еталонів довжини, маси, електрорушійної сили, електричного опору, сили світла, світлового потоку, джерела іонізаційного випромінювання та інших зразків мір. Основною функцією МКМВ є підготовка засідань Генеральної конференції з мір і ваги (ГКМВ) (General conference on measures and scales).

Основне завдання ГКМВ - визначення і затвердження одиниць вимірювань фізичних величин (ФВ) і питань, які визначені Метричною конвенцією. Резолюції ГКМВ із уточнення визначення одиниць вимірювання та затвердження їх еталонів можна розглядати як акти законодавчої метрології на міжнародному рівні. Генеральна конференція з мір і ваги скликається один раз у 4-6 років і у її роботі беруть участь повноважні представники країн, які підписали Метричну конвенцію. Головує на засіданнях ГКМВ діючий президент Паризької академії наук.

Європейська організація з якості (ЄОЯ, EOQ) — незалежна некомерційна асоціація, що поєднує 34 національні організації з якості європейських країн і понад 40 неєвропейських країн (США, Японія, Аргентина, Південна Корея, Бразилія, Чилі, Колумбія, Ізраїль, Нова Зеландія, КНР та інші). Її членами є також компанії та приватні особи. Вона створена в 1956 році і має штаб-квартиру в Брюсселі (Бельгія). Ця некомерційна організація є регіональною, але фактично

єоднією із провідних міжнародних організацій, яка користується заслуженим авторитетом в усьому світі. До основних завдань ЄОQ належать розробка, удосконалення, розповсюдження та пропаганда практичних методів і теоретичних принципів управління якістю з метою підвищення якості продукції та послуг, їхньої надійності й довговічності. Основними видами діяльності ЄОQ

єпоширення контингенту країн, які використовують результати діяльності ЄОQ; стимулювання та підготовка кадрів на основі наукових принципів, систем і методів; поширення діяльності з управління якістю на сферу обслуговування.

Адміністративними органами ЄОQ є Генеральна асамблея, Виконком, секретаріат, робочі органи у вигляді ТК і секцій (рис. 1.6). Для реалізації завдань, які стоять перед ЄОQ, діють спеціалізовані ТК і галузеві секції. Ці органи працюють над актуальними проблемами якості, розробкою міжнародних документів, аналізують та узгоджують результати науково-дослідних робіт і досягнення різних країн в галузі забезпечення якості. Одним із видів діяльності ЄОQ є проведення щорічних науково-технічних конференцій, в яких беруть участь представники найбільших промислових фірм, науково-дослідні організації, військові відомства.

Тематика конференцій різноманітна й охоплює найбільш актуальні проблеми забезпечення якості. У конференціях беруть участь представники Європи, Америки, Азії, Африки. Конференції ЄOQ є міжнародними форумами, на яких представники урядових організацій, учені, керівники фірм та підприємств обмінюються думками щодо оптимальних форм і можливостей удосконалення шляхів та методів управління якістю. Крім конференцій, організація проводить семінари та симпозіуми, на яких обговорюється практика організації управління якістю на підприємствах різних країн. Матеріали конференцій, семінарів та симпозіумів видаються для розповсюдження серед

країн. ЄOQ керує міжнародним центром з контролю якості, який розташований в м. Роттердамі (Нідерланди). Вона підтримує тісні контакти з різними міжнародними, регіональними та спеціалізованими організаціями, які працюють в галузі якості продукції, і має консультативний статус при ООН. Україна з 1996 р. є членом ЄOQ, її представником є Українська асоціація якості.

Рис. 1.6. Структура ЄОQ

Європейський комітет зі стандартизації (CEN) створено у 1961 р. Членами CEN є національні організації зі стандартизації 18 європейських країн. Робочими органами є 146 ТК, які займаються розробкою європейських стандартів.

CEN координує роботу з розробки європейських стандартів, займається їх гармонізацією для усунення технічних бар'єрів у торгівлі, які пов'язані з відмінністю у національних стандартах на продукцію, суперечливими правилами щодо її експлуатації, з різними нормами техніки безпеки, охорони здоров'я і природи тощо.

Головним принципом роботи CEN є обов'язкове використання міжнародних стандартів ISO як основи для розробки європейських норм. Велику роботу здійснює CEN стосовно виявлення національних стандартів країнучасниць та міжнародних стандартів, які можна застосовувати як єдині стандарти без їх переробки на європейський стандарт. Комітет контролює виконання європейських стандартів країнами-учасницями організації.

До складу CEN входить Асоціація з сертифікації (CENCEP), яка об'єднує національні органи зі стандартизації Європейського економічного товариства й Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ).

Україна з 1997 р. є членом-кореспондентом CEN, її представником є Українська асоціація якості.

Європейський комітет зі стандартизації в електротехніці (CENELEC) створено в 1972 р. з метою усунення всіх технічних відмінностей у національних НД і процедурах сертифікації відповідності виробів стандартам.

CENELEC займається розробкою європейських стандартів (EN), документів про гармонізацію (НД) та попередніх стандартів (EVN) щодо випробувань, сертифікації та акредитації різних видів електрообладнання, їхніх систем та в галузі інформатики. Усі документи, які розробляє та затверджує ця організація, обов'язкові для виконання всіма країнами.

До складу цієї організації входить 17 європейських країн, у тому числі Україна з 1998 р.

Міждержавна рада зі стандартизації, метрології та сертифікації країн СІ ІД була створена у 1992 p., коли голови держав-учасників СНД — Азербайджану, Білорусії, Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменістану, України та Узбекистану — підписали "Угоду про проведення узгодженої політики у галузі стандартизації, метрології та сертифікації". Міждержавна рада у 1995 р. зареєстрована в рамках ISO як регіональна ЄвроАзіатська рада зі стандартизації (EASC).

Існування єдиного економічного простору країн-членів СНД, успішне функціонування, розвиток промисловості та інших сфер господарства в сучасних умовах можливі тільки за умови збереження спільності НД. EASC здійснює координацію робіт та працю над проведенням узгодженої політики з питань стандартизації та сертифікації. Країни використовують основні засади чинних систем стандартизації і метрології та розвивають їх; визнають чинні стандарти "ГОСТ" як міждержавні; зберігають абревіатуру "ГОСТ" за новими міждержавними стандартами; визнають існуючі державні еталони одиниць фізичних величин як міждержавні тощо.

Для проведення спільних робіт з різних питань в EASC створюються ТК і РГ, до яких входять представники різних країн. Розроблені проекти НД виносять на розгляд для затвердження на засіданнях голів урядів СНД. За період існування Міждержавної ради прийнято близько 4 тис. міждержавних НД (нових і переглянутих стандартів, змін до стандартів, рекомендацій), у тому числі розроблених Україною — близько 900 НД.

Складною проблемою в країнах СНД є створення регіональної системи підтвердження відповідності продукції вимогам міждержавних НД. Кожна країна має національну систему сертифікації зі своїми знаками відповідності та вважає недоцільним створення регіональної системи, що значно ускладнює торговельні відношення.

Держспоживстандарт України активно працює в межах EASC з питань стандартизації та сертифікації. В Україні функціонують 38 міждержавних ТК з найважливіших напрямків науково-технічної діяльності. Рішення угоди "Узгодження про принципи проведення і взаємовизначення робіт із сертифікації", яку прийняла МДР, є обов'язковою для виконання на території України.

1.2.2. Державні метрологічні організації

Верховна Рада України Постановою від 12 вересня 1991 р. № 1545-12 “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР” продовжила чинність постанов Ради Міністрів колишніх СРСР та УРСР з питань організації робіт щодо стандартизації та метрології.

Центри стандартизації і метрології в Україні забезпечують державний метрологічний нагляд, експертизу, контроль за дотриманням метрологічних норм і правил та єдність вимірювання і одноманітність засобів вимірювання в нашій державі.

Враховуючи міжнародний характер стандартизації, метрології та сертифікації і необхідність взаємозамінності продукції, вузлів та елементів, а також усвідомлюючи важливість економічного та науково-технічного співробітництва всіх держав, 13 березня 1992 р. держави СНД підписали угоду про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації. Відповідно до цієї угоди на території України вважаються чинними стандарти колишнього СРСР.

Міжнародна рада з питань стандартизації, метрології та сертифікації координує і розробляє рішення щодо проведення організаційних, методичних і науково-дослідних робіт з питань стандартизації, метрології та сертифікації. До її складу входять представники держав-учасниць, які від імені держав наділяються правом бути членами ради і уповноваженими представниками держав для виконання функцій, покладених на Раду.

Робочим органом Ради є постійно діючий технічний секретаріат, який знаходиться у Мінську.

Вищим органом з питань стандартизації, метрології та якості продукції є Державний комітет України з питань стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України). У структурі Держстандарту України (рис. 1.7) нараховується: 35 центрів стандартизації, метрології та сертифікації, в тому числі 26 обласних (Укр. ЦСМ, Білоцерківський, Вінницький, Волинський, Дніпропетровський, Донецький, Житомирський, Закарпатський, ІваноФранківський, Кіровоградський, Кримський, Луганський, Львівський, Миколаївський, Одеський, Полтавський, Рівненський, Тернопільський, Харківський, Херсонський, Хмельницький, Черкаський, Чернігівський, Чернівецький), 9 міських (Горлівський, Дрогобицький, Кременчуцький, Криворізький, Маріупольський, Мелітопольський, Краматорський, Сіверопольський, Червоноградський). Крім того, до складу Держстандарту України входять декілька науково-дослідних інститутів: Львівський ДНДІ «Система», Харківське науково-виробниче об’єднання «Метрологія», УкрНДІССІ; два навчальні заклади: Одеський державний інститут вимірювальної техніки та український навчальнонауковий центр у м. Києві; заводи «Еталон» (у Києві, Харкові, Донецьку, Умані, Білій Церкві); дослідні заводи «Прилад» (у Вінниці та Полтаві) і магазини стандартів (у Києві та Харкові). До Відомчої метрологічної служби відносять службу Головного метролога відомства та метрологічні служби підприємств і організацій.

Держстандарт України здійснює державне управління забезпеченням єдності вимірювань в Україні і організовує проведення фундаментальних досліджень в галузі метрології, створення та функціонування еталонної бази України, проведення повірок засобів вимірювальної техніки та ін.

Рішення Держстандарту України з питань метрології є обов’язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями, громадянами – суб’єктами підприємницької діяльності та іноземними виробниками.

Україна вступила до Світової організації торгівлі (COT) і реалізація цього курсу потребує подальшого розвитку та удосконалення національної системи стандартизації, метрології та сертифікації у напрямку зближення з міжнародними і європейськими стандартами, угодами і підходами. Цьому сприятиме участь України у Міжнародній організації з питань стандартизації (ISO), Міжнародній електротехнічній комісії (ІЕС), Міжнародній організації законодавчої метрології (OIML) та інших міжнародних організаціях, де її представляє Держстандарт .

Законодавчою основою національної метрологічної системи є Закон України “Про метрологію та метрологічну діяльність” від 11 лютого 1998 року № 113/98-ВР, який визначає правові основи забезпечення єдності вимірювань у нашій державі, регулює суспільні відносини у сфері метрологічної діяльності та спрямований на захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювання.

Технічною основою національної метрологічної системи є система Державних еталонів одиниць фізичних величин. Еталонна база України складається з 28 Державних еталонів одиниць фізичних величин, а саме: маси, довжини, температури, сили світла, часу, частоти, енергії згорання, тиску, об’єму рідини, прискорення сили тяжіння, магнітної індукції, молярної частки компонентів у газовому середовищі тощо.

З метою підвищення ефективності метрологічної діяльності створюється наукова, технічна та організаційно-правова база метрології, це національні нормативні документи (ДСТУ) і Міждержавні стандарти (ГОСТи).

Організаційно-правову базу представляє Держстандарт України та його області організації на місцях. Наукову базу представляють наукові метрологічні інститути. Технічну базу представляє ДП «Укрметртестстандарт» (колишня назва – УкрЦСМ) та обласні центри метрології та стандартизації.

Рішення основних завдань в сфері метрологічного забезпечення на галузевому рівні здійснюють відомчі метрологічні служби відповідних міністерств та відомств. До цих завдань належать:

вибір номенклатури параметрів матеріалів, виробів, процесів, які підлягають оцінці при вимірюваннях, випробуваннях і контролі;

вибір номенклатури і числових значень показників точності (достовірності) результатів вимірювань, випробувань і контролю, форм їх представлення, що забезпечують оптимальне розв'язання задач, для яких ці результати призначені;

метрологічна експертиза проектної, конструкторської і технологічної документації з метою контролю правильності результатів розв'язань двох попередніх задач;

планування процесів вимірювань, випробувань і контролю, розробка методик вимірювань, випробувань і контролю;

забезпечення процесів вимірювань, випробувань і контролю відповідними технічними засобами (засобами вимірювальної техніки, випробувальним обладнанням, засобами контролю);

підтримка технічних засобів в метрологічно-справному стані;

виконання процесів вимірювань, випробувань і контролю, опрацювання результатів вимірювань, випробувань і контролю (в тих випадках, коли це потрібно).