Земельний кадастр підручник Ступінь

кадастру, а з іншого, – на загальносистемних принципах побудови сучасних автоматизованих інформаційних систем. При створенні системи повинні бути реалізовані також принципи, які відображають її специфіку, що полягає у функціональному призначенні, а також в інтеграції семантичної та просторової інформації про об’єкти автоматизації. Крім того, повинні бути враховані принципи побудови корпоративних автоматизованих систем із розподіленими базами даних та мережевими, в тому числі Internet, технологіями забезпечення клієнт-серверної взаємодії віддалених користувачів системи з локальними (базовими), регіональними та централізованими базами даних державного земельного кадастру.

Основними принципами побудови АСДЗКУ, що виходить з принципів ведення державного земельного кадастру, є:

•забезпечення комплексного розв’язання засобами АСДЗКУ задач,

передбачених Земельним кодексом України та проектом Закону України “Про державний земельний кадастр”;

•забезпечення повноти та об’єктивності відомостей про всі земельні ділянки у межах України та постійної підтримки баз даних в актуальному стані;

•запровадження єдиної системи просторових координат та

ідентифікації земельних ділянок через присвоєння їм унікальних кадастрових номерів;

•запровадження єдиного системного підходу, єдиної методології й технології ведення державного земельного кадастру на території України та єдиної системи земельно-кадастрової інформації, що базується на прийнятих

стандартах структури бази даних і погоджених форматах представлення даних та обміну ними;

•забезпечення відповідності ієрархічної структури АСДЗКУ організаційній структурі Держкомзему України (базовий, регіональний та

національний рівні), що сприятиме декомпозиції системи як по вертикалі, так і по горизонталі;

•забезпечення відкритості та доступності інформації баз даних

державного земельного кадастру користувачам системи з різним статусом доступу;

•забезпечення інформаційної взаємодії АСДЗКУ з іншими

автоматизованими кадастровими системами та інтеграції АСДЗКУ в інформаційний простір України;

•мінімізація фінансових витрат та часу на створення та запровадження АСДЗКУ;

•забезпечення функціонування та розвитку АСДЗКУ на засадах самоокупності та самофінансування;

•застосування ГІС-технологій з метою забезпечення сумісної

обробки семантичних і просторових даних, просторового моделювання та аналізу об’єктів земельного кадастру;

•поетапне запровадження картографічного забезпечення кадастру в електронному вигляді. Передбачається, що на перших етапах функціонування

111

АСДЗКУ на базовому рівні можуть використовуватися тільки семантичні бази даних, що дасть змогу розв’язувати значну кількість задач із поступовим підключенням електронного картографічного забезпечення;

• інтеграція локальних кадастрових баз даних нижнього рівня в бази даних верхнього рівня і таким чином забезпечення можливості створення регіональних централізованих баз даних і централізованої бази даних державного земельного кадастру України.

Загальносистемними принципами побудови сучасних автоматизованих інформаційних систем є:

•цілісність – АСДЗКУ повинна розглядатися як єдине ціле з певними

інтегративними показниками (функціональне призначення, техніко-економічна ефективність, соціальна значущість тощо);

•системна єдність – полягає у забезпеченні можливості введення систем певного рівня до складу системи вищого рівня (наприклад, введення

АСДЗК базового рівня до складу АСДЗК регіонального рівня). На цих принципах базується створення АСДЗК України;

•об’єктно орієнтований підхід до створення АСДЗК різних рівнів та їх компонентів;

•модульна архітектура системи – основні складові частини системи

(базові та регіональні АСДЗК ) на своєму рівні є системами з повними функціями;

•відкритість – тобто забезпечення можливості розвитку системи за рахунок доповнення новими програмно-технічними модулями, переходу на

нові обчислювальні платформи й модифікації системи та її компонентів за рахунок привнесення нових науково-технічних рішень;

•інваріантність програмно-інформаційного забезпечення стосовно змін законодавчій та нормативно-методичній базах;

•застосування єдиної системи уніфікованих класифікаторів, кодифікаторів, довідників тощо.

До принципів побудови корпоративних автоматизованих систем із розподіленими базами даних і мережевими Internet/Intranet технологіями клієнт-серверної взаємодії віддалених користувачів системи з базами даних державного земельного кадастру належать:

•забезпечення роботи системи з розподіленими корпоративними базами даних, які територіально знаходяться в різних місцях;

•оптимізація та спеціалізація програмно-технічних елементів

системи за типом обробки інформації (робочі станції, сервери просторових і семантичних баз даних, Internet та поштові сервери тощо);

•забезпечення роботи системи з використанням мережевих технологій Internet/Intranet.

При розробці системи, її компонентів і видів забезпечень необхідно враховувати вимоги державних стандартів серії “Автоматизовані інформаційні системи”, “Єдина система програмних документів” та міжнародних стандартів

ISO.

112

Дотримання зазначених принципів і стандартів у процесі створення АСДЗКУ дасть змогу досягти найвищих показників ефективності функціонування системи.

Функціональне призначення АСДЗКУ полягає у забезпеченні і реалізації таких функцій:

•створення кадастрових баз даних (семантичних і просторових)

через первинний облік земельних ділянок на основі єдиної системи кадастрових номерів і стандартів структури кадастрових баз даних;

•ведення в електронному вигляді індексних карт, чергових кадастрових планів та інших планово-картографічних матеріалів;

• реєстрації земельних ділянок, іншої нерухомості та прав на них;

•ведення в автоматизованому режимі Державного реєстру земель та Поземельної книги;

• надання інформаційно-аналітичних послуг користувачам системи;

•адміністрування баз даних, їх захисту та забезпечення санкціонованого доступу до них для різних категорій користувачів;

•підвищення оперативності та якості організаційно-управлінських

рішень у сфері реформування земельних відносин на основі застосування сучасних інформаційних технологій та методів прийняття рішень;

•створення інформаційної бази для об’єктивного та ефективного оподаткування власників і користувачів земельних ділянок;

•забезпечення обміну кадастровою інформацією з іншими галузевими кадастрами та автоматизованими інформаційними системами;

•створення муніципальних ГІС, територіальних кадастрів, багатоцільових кадастрів з метою комплексного управління регіоном, включаючи можливість аналізу просторових даних, використання

математичних і статистичних моделей всебічного аналізу соціальноекономічної ситуації в регіоні, її моделювання та прогнозування.

Інформацію, що зосереджена в кадастрових базах даних АСДЗКУ, використовують підрозділи центрального апарату та місцеві органи Держкомзему, а також органи виконавчої влади й місцеві органи самоврядування з метою:

•поточного управління земельними ресурсами;

• державного моніторингу та контролю за використанням і охороною земель;

•розробки проектів землеустрою та оптимізації землекористувань;

•вживання заходів щодо раціонального використання та охорони

земель;

• інвентаризації земель і ґрунтових обстежень;

•реєстрації прав власників і користувачів (в тому числі орендарів) земельних ділянок та іншої нерухомості;

• нормативної та експертної грошової оцінки земельних ділянок;

•встановлення розміру податків і орендної плати за

землю. Користувачами інформації баз даних АСДЗКУ є:

113

•підрозділи центрального апарату та місцеві органи Держкомзему;

•власники та користувачі земельних ділянок;

•органи державної влади та органи місцевого самоврядування;

• органи Державної податкової адміністрації;

•суди та правоохоронні органи, що мають у виробництві справи, пов’язані з конкретними земельними ділянками;

•нотаріальні контори при посвідченні угод стосовно трансакцій з земельними ділянками;

•особи, що мають право на спадщину на земельну ділянку;

• суб’єкти ринку землі;

•інші фізичні та юридичні особи, якщо це передбачено відповідними законодавчими та нормативними актами.

5.4.АРХІТЕКТУРА АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО

ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ УКРАЇНИ

Автоматизована система державного земельного кадастру України належить до класу відомчих автоматизованих інформаційних систем, її архітектура відображає організаційну структуру Держкомзему України. Вона має ієрархічну трьохрівневу територіально розподілену структуру, до складу якої входять АСДЗК:

•базового рівня (міста Київа і Севастополя, міст обласного значення, адміністративних районів, крім районів у містах);

•регіонального рівня (Автономна Республіка Крим та області);

•національного рівня (Держкомзем України).

На базовому рівні передбачається створення АСЗК адміністративних районів (490 систем) та АСЗК м.Києва, АСЗК м.Севастополя та АСЗК міст обласного підпорядкування (172 системи). На регіональному рівні передбачається створення АСЗК Автономної Республіки Крим та АСЗК областей (25 систем).

Створюється також одна АСЗК національного рівня, яка функціонує при Держкомземі України. Сукупність всіх зазначених систем і становить АСДЗКУ

(рис. 5.1).

Остання має розвинуту клієнт-серверну архітектуру. За функціональним розподілом компонентів АСДЗКУ має “three-tier” архітектуру й охоплює:

•програмні та апаратні сервери семантичних і картографічних баз

даних;

•програмні та апаратні сервери прикладних програм;

•клієнтські місця.

Особливість “three-tier” архітектури АСДЗКУ полягає в тому, що сервери будь-якого нижчого рівня (крім національного), одночасно є клієнтами серверів вищого рівня.

Залежно від функціонального призначення в структурі АСДЗКУ виділяють три види підсистем: основні, допоміжні та сервісні. Основні підсистеми

114

реалізують функції формування баз даних земельного кадастру, ведення індексних карт і кадастрових планів, ведення Державного реєстру земель та Поземельної книги. До функцій допоміжних підсистем належать інформаційноаналітичне обслуговування користувачів системи та формування даних статистичної звітності.

Рис. 5.1. Архітектура та схема інформаційних зв’язків АСДЗКУ.

Основним призначенням сервісних підсистем є адміністрування кадастрових баз даних, забезпечення захисту баз даних і санкціонованого доступу до них, управління інформаційною взаємодією АСДЗКУ з іншими відомчими автоматизованими інформаційними системами та забезпечення корпоративних і загальносистемних функцій АСДЗКУ.

Програмне, інформаційне та картографічне забезпечення АСЗК різних рівнів різниться за складом і функціональним призначенням (рис. 5.2). Відмінності у веденні державного земельного кадастру на базовому, регіональному та національному рівнях слугують логічною основою для виділення в структурі АСДЗКУ АСЗК різних рівнів. Водночас, саме єдність інформаційного забезпечення АСДЗК різних рівнів, яка полягає в інтеграції баз даних нижчого рівня в базах даних вищого рівня, є основним системоутворювальним чинником АСДЗКУ. Причому можливі два варіанти інтеграції баз даних нижчого рівня в централізовані бази даних вищого рівня: в генералізованому вигляді або в первісному вигляді (без змін і скорочень).

115

Рис. 5.2. Структура та функції програмно-інформаційного забезпечення АСДЗКУ.

Для реалізації другого варіанта на сьогодні не існує скільки-небудь серйозних програмно-технічних перепон. Централізовані бази даних становлять не декартовий добуток баз даних нижчого рівня, а їх сукупність, тобто

де n – загальна кількість адміністративних районів і міст обласного підпорядкування в j -й області;

m – загальна кількість областей та АРК (m = 25).

Такий підхід до організації централізованих баз даних регіонального та національного рівнів спрощує процедуру їх формування та адміністрування, а також пошуку та обробки інформації для інформаційно-аналітичного

116

обслуговування користувачів системи.

Відповідно до вимог державних стандартів щодо створення автоматизованих інформаційних систем для АСДЗК різних рівнів розробляються компоненти нормативно-методичного, лінгвістичного, інформаційного, програмного, технічного та організаційного видів забезпечень системи. Крім зазначених загальноприйнятих видів забезпечень, з врахуванням специфіки АСДЗКУ розробляють також картографічне забезпечення, ГІСзабезпечення та загальносистемне програмно-апаратне забезпечення підтримки корпоративних комп’ютерних мереж, розподілених баз даних і застосування клієнт-серверних мережевих (Internet/Intranet) технологій.

5.5. ОРГАНІЗАЦІЯ БАЗ ДАНИХ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ УКРАЇНИ

Створення автоматизованої системи державного кадастру України передусім пов'язане з прийняттям рішень щодо організації (архітектури) кадастрових баз даних. Від організації кадастрової бази даних стосовно системи управління (централізована, децентралізована чи комбінована) значною мірою залежить архітектура АСДЗКУ, її функціональні можливості, склад програмнотехнічного забезпечення, засоби телекомунікаційного зв’язку, забезпечення захисту даних, етапність запровадження і, як наслідок, ефективність та вартість системи загалом.

Організація кадастрових баз даних першочергово залежить від функцій щодо ведення державного земельного кадастру, які визначаються законодавчими та нормативними актами. Зокрема згідно з чинним законодавством державний земельний кадастр ведуть на трьох рівнях: національному (Держкомзем України), регіональному (обласні управління земельних ресурсів) та базовому (районні та міські управління (відділи) земельних ресурсів).

На базовому рівні в державному земельному кадастрі формують і зберігають відомості про земельні ділянки, розміщені на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, сільська рада, місто, район), межі земельних ділянок, населених пунктів і відповідних адміністративно-територіальних одиниць загалом, розподіл земельних ділянок серед власників землі, землекористувачів (у тому числі орендарів), правовий режим земельних ділянок, їх кількісну та якісну характеристику й оцінку земель. Для виконання зазначених функцій на базовому рівні розробляють індексні карти відповідних адміністративно-територіальних утворень, ведуть бази даних АСДЗК базового рівня, реєструють права власників і користувачів земельних ділянок, здійснюють інформаційно-аналітичне обслуговування юридичних осіб і громадян тощо.

На регіональному рівні в Державному земельному кадастрі містяться відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць (сіл, селищ, сільських рад, міст, районів, областей, Автономної Республіки Крим) і статистичні дані про правовий режим земель, їх розподіл за категоріями та

117

господарським використанням, про їх кількісну та якісну характеристики та оцінку земель. На регіональному рівні передбачається ведення регіональних централізованих кадастрових баз даних, до складу яких входять бази даних базового рівня.

На національному рівні в державному земельному кадастрі містяться відомості про державний кордон України, межі Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя й статистичні дані про правовий режим земель, їх розподіл за категоріями та господарським використанням, про їх кількісну та якісну характеристику й оцінку земель. На національному рівні передбачається ведення централізованої бази даних державного земельного кадастру України.

Такий розподіл функцій певною мірою зумовлює розподілену трирівневу ієрархічну архітектуру баз даних, тобто на кожному рівні ієрархії база даних (її структура, склад) повинна бути адекватною функціям ведення державного земельного кадастру.

На організацію баз даних АСДЗКУ впливає також трирівнева архітектура організаційної структури Держкомзему України, яка налічує на базовому рівні 490 районних відділів і 170 міських управлінь (відділів) земельних ресурсів і на регіональному рівні: Рескомзем АРК, 24 обласних, Київського і Севастопольського міських управлінь. Місцеві органи Держкомзему є потенційними користувачами баз даних АСДЗКУ як за їх наповненням, так і за використанням. Тому ефективність їх роботи значною мірою залежатиме від організації кадастрових баз даних.

Щодо зарубіжного досвіду зі створення аналогічних систем, то слід вказати на застосування як централізованих баз даних, так і децентралізованих. Архітектура централізованих баз даних знаходить застосування, переважно, у відносно невеликих (за показником кількості населення) унітарних державах (наприклад країни Північної Європи). Децентралізовані та комбіновані моделі баз даних знаходять застосування переважно в країнах зі значною кількістю населення. Особливо характерні такі моделі для країн з федеральним устроєм.

Питання організації баз даних є ключовим у створенні АСДЗКУ і прийняття рішення щодо цього є початковим етапом їх формування. Розглянемо декілька підходів до організації баз даних АСДЗКУ (централізована БД, децентралізована БД, комбіновані моделі БД) та проаналізуємо критерії їх вибору з порівняльним аналізом переваг і недоліків того чи іншого варіанта. При цьому розглянемо сукупність чинників, що впливають на архітектуру бази даних АСДЗКУ: кількість об’єктів обліку (обсяг бази даних); вартість; час доступу до даних; вимоги до рівня кваліфікації персоналу; наявність, надійність, пропускна спроможність і вартість телекомунікацій; забезпечення захисту даних; вплив законодавчої бази; етапність запровадження системи та ін.

Централізована модель архітектури БД (рис. 5.3) передбачає наявність одного сервера (одного комплексу серверів) БД, з яким взаємодіють всі вузли АСДЗКУ (загальна їх кількість становить 698) та зовнішні користувачі системи. Така модель є надзвичайно привабливою і має низку відомих переваг.

118

Теоретично на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій є можливість запровадити таку “супер базу” даних АСДЗКУ (за обсягами даних, кількістю користувачів і режимом взаємодії) – це під силу сучасним програмнотехнічним засобам, але на практиці існує низка реальних обставин, в силу яких цей варіант моделі БД не може бути реалізованим повною мірою.

Рис. 5.3. Централізована модель архітектури баз даних АСДЗКУ.

Централізована модель архітектури баз даних АСДЗКУ має такі основні переваги:

•економія фінансових ресурсів за рахунок централізації технічних засобів (серверів, мережевого устаткування тощо), серверного ліцензійного програмного забезпечення (ОС, СУБД, ГІС) та прикладного програмного забезпечення у вигляді відповідних додатків;

•концентрація фахівців високої кваліфікації в межах одного підприємства, яке забезпечує ведення централізованої БД, і зменшення кваліфікаційних вимог до персоналу регіональних центрів;

•зменшення витрат на забезпечення безпеки, цілісності та несуперечливість даних, їх адміністрування, регламентації доступу користувачів та забезпечення секретного режиму використання певних даних;

•можливість запровадження єдиних ефективних технологій надання інформаційних послуг користувачам системи з використанням моделі “одного вікна”;

•забезпечення коректності та ефективності картографічного забезпечення системи за рахунок його зосередження тільки на центральному вузлі системи;

•постійна підтримка даних в актуальному стані;

•зосередження відповідальності за БД в одному місці.

До недоліків централізованої моделі архітектури БД АСДЗКУ можна віднести:

119

•надзвичайно високі вимоги до продуктивності, надійності та відмовостійкості центрального вузла зберігання та обробки даних;

•необхідність постійної підтримки продуктивності центрального вузла на рівні “пікового стану” та забезпечення постійного функціонування конкурентного середовища в режимі “внесення даних – запит”;

•відсутність надійних засобів телекомунікацій по території України та висока вартість послуг з передачі інформації;

•перенавантаження WEB-сервера центрального вузла БД;

•відсутність механізму локалізації трафіку даних і підвищені вимоги до якості каналів передачі даних, що призведе до збільшення експлуатаційних витрат;

•високий ступінь ризику, пов’язаного із втратою даних (всі дані географічно знаходяться в одній точці);

•практична втрата прав власності на регіональний інформаційний ресурс;

•стримування процесу запровадження АСДЗК базового рівня внаслідок залежності від центрального вузла, телекомунікацій та директив “зверху”.

Розподілена (децентралізована) модель архітектури баз даних АСДЗКУ

(рис. 5.4.) має низку відомих переваг і дає змогу:

•підвищити рівень паралелізму виконання трансакцій;

•наблизити інформацію до місця її використання;

•локалізувати трафік обміну даними;

•підвищити показники надійності системи;

•зменшити затрати на створення системи.

Крім того, децентралізація баз даних за своїми принципами створення дозволяє легко виконувати поетапне нарощування ресурсів системи.

Централізована модель побудови передбачає, що:

•технічні засоби, серверне системне та прикладне програмне забезпечення концентруватимуться в одному місці – у центральному апараті Держкомзему;

•система повинна забезпечити доступ до даних всіх категорій користувачів на всіх рівнях (включаючи введення даних, побудову аналітичних

звітів, перегляд картографічних даних, отримання довідок, оформлення документів на земельну ділянку або нерухоме майно тощо);

•доступ до даних може бути як у online (безпосередньо до сервера застосувань), так і режимі offline (отримання інформації електронною поштою, яку опрацьовують в міру надходження); online-доступ до даних може

здійснюватися як за закритими виділеними каналами зв’язку, так і загальнодоступними каналами Internet;

•необхідно забезпечити постійне оновлення та збереження в актуальному стані досить великого обсягу геоінформаційних даних, включаючи індексні та

кадастрові карти всіх земельних ділянок і кадастрові плани на всі населені пункти України (понад 30 тис.);

120