МВ опр. гравіметричного рейсу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

ОПРАЦЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИКОНАННЯ ГРАВІМЕТРОВОГО РЕЙСУ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторних робіт з курсу “Основи гравіметрії” для студентів базового напряму

“Геодезія, картографія та землеустрій”

Затверджено на засіданні кафедри вищої

геодезії та астрономії. Протокол № 1 від 29.08.2013 р.

Львів – 2013

Опрацювання результатів виконання гравіметрового рейсу : метод.

вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу “Основи гравіметрії” для студентів базового напряму “Геодезія, картографія та землеустрій” / уклад. : П. Д. Двуліт, О. В. Ломпас – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. – 16 с.

Відповідальний за випуск Заблоцький Ф. Д., д-р техн. наук, проф.

2

ВСТУП

Гравіметричне знімання – комплекс робіт, під яким розуміють сукупність гравіметричних спостережень і визначення координат пунктів фізичної поверхні Землі. Його виконують з метою вивчення гравітаційного поля, для розв’язування завдань гравіметричної розвідки, а також для опрацювання результатів геодезичних вимірювань. У результаті виконання гравіметричного знімання отримують гравіметричні карти, які використовують для визначення таких характеристик гравітаційного поля, як аномалії висоти та гравіметричні складові відхилень прямовисних ліній.

Методика спостережень зі статичним гравіметром

Основним видом виконання польових гравіметричних спостережень є гравіметровий рейс. У ньому одним або більшою кількістю гравіметрів виконують послідовні спостереження на опорному (вихідному) і визначальних (рядових) пунктах. З метою контролю за зміщенням нуль-пункту гравіметровий рейс планують так, щоб він починався і закінчувався на опорних пунктах гравіметрової мережі. Величину зміщення нуль-пункту гравіметра визначають з порівняння різних показів гравіметра (у мГалах) на опорних пунктах і величинами g , вибраними з каталогу.

Методика гравіметричних спостережень є такою, щоб за час виконання рейсу зміщення нуль-пункту гравіметра було пропорційним до часу. Тоді ставиться вимога щодо тривалості одного рейсу. Основним типом рейсу вважають одноденний рейс (2–8 год), але в деяких випадках тривалість рейсу можуть збільшити до двох діб, якщо його виконують у особливих умовах (важкодоступні райони) і зміщення нуль-пункту гравіметра має стабільний характер. Для забезпечення стабільності зміщення нуль-пункту гравіметра, стараються спостереження виконувати за однакових зовнішніх умов.

Спостереження в рейсах можна виконувати за різними схемами: прямий хід, прямий і зворотний ходи, прямий хід з розривами, метод вузлових пунктів. Прямий хід (рис. 1) передбачає, коли спостереження починаються і закінчуються на одному і тому ж, або на двох різних опорних пунктах.

3

Послідовність виконання роботи на пункті така:

−встановлюють гравіметр на спеціальну підставку або твердий грунт, щоб забезпечити стійкість приладу;

−вмикають освітлення окулярної шкали і рівнів;

−нівелюють гравіметр за допомогою підіймальних гвинтів поперечного

іпоздовжнього рівнів;

−спостерігаючи в окуляр і повертаючи мікрометренний гвинт відлікового пристрою за годинниковою стрілкою (в один бік), суміщають зображення індексу (світлої смуги) з вихідним діленням окулярної шкали;

−уважно слідкують за чіткістю зображення індексу. Повторюють суміщення індексу (неодноразово) для підвищення достовірності зняття відліку.

Після встановлення приладу знімають три рази відліки з відлікового пристрою гравіметра через однаковий на всіх пунктах інтервал часу. Відліки знімають з точністю до 0.001 оберту вимірювального гвинта. Розбіжність між відліками не повинна перевищувати величини найменшої поділки шкали (соті частки мілігала). Приклад записування у польовому гравіметричному журналі наведено у табл. 1. У журнал записують такі дані спостережень: номер пункту спостережень, час спостережень з точністю до однієї хвилини, температуру всередині приладу, відліки з гравіметра. Крім того, в польовому журналі спостережень записують стан погоди (ясно чи похмуро, сила вітру) з метою виявлення характеру зміни нуль-пункту гравіметра.

Таблиця 1

Журнал спостережень у гравіметровому рейсі

6

Опрацювання спостережень у пунктах замкнутого гравіметрового рейсу зводиться до обчислення поправок у відліки з гравіметра. Спочатку перетворюють відліки з гравіметра в умовній шкалі до відліків, виражених у мГалах. Для цього використовують формулу зв’язку

S′ = Sсер × с ,

де Sсер – середній відлік з гравіметра в умовній відліковій шкалі;

с – ціна поділки відлікового пристрою; S′ – відлік з гравіметра у мГалах.

Потім обчислюють поправку S за зміщення нуль-пункту гравіметра

DS = -K × (t - t ) , K = SК - SП ,

i i 0 Dt

де K – швидкість зміни зміщення нуль-пункту за 1 хв часу; t – тривалість рейсу;

SП , SК – відліки з гравіметра (в мГалах) на початку та наприкінці спостереження на опорному (вихідному) пункті;

ti - t0 – проміжок часу від початку рейсу.

Далі знаходять виправлені за зміщення нуль-пункту відліки у пунктах гравіметрового рейсу

Sвип = S′ + DS .

Опісля обчислюють приріст прискорення вільного падіння між пунктами спостереження, використовуючи виправлені відліки

Dgі = Sвипі - Sвипвих .

Повні значення прискорення вільного падіння обчислюють за формулою

gі = gвих + Dgі

Приклад опрацювання результатів спостережень у гравіметровому рейсі наведено у табл. 2.

7

Список літератури

1.Двуліт П.Д. Гравіметрія. – Львів. ЛАГТ, 1998. – 196 с.

2.Веселов К.Е. Гравиметрическая сьемка. – М.: Недра, 1986.

3.Обробка гравіметрового рейсу: Інструкція до лабораторної роботи з курсу “Гравіметрія” для студентів ІІІ курсу спеціальності 1302 “Астро-

номогеодезія” і ІV курсу спеціальності 1301 “Прикладна геодезія” / упоряд. П. Д. Двуліт, М. І. Марич. – Львів: ЛПІ, 1989. – 4 с.

8