Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
mtg_theme 2.pdf
Скачиваний:
1
Добавлен:
28.06.2022
Размер:
325.88 Кб
Скачать

РОЗДІЛ 2

ГЕОМЕТРІЯ ЗЕМНОГО ЕЛІПСОЇДА

2.1. Параметри земного еліпсоїда, зв'язки між ними.

Поверхня еліпсоїда утворюється від обертання еліпса навколо його малої (полярної) осі.

a

O

F

F

Рис. 2.1. Основні параметри еліпса.

Будь-який еліпс визначається розмірами його великої а і малої b півосей (рис 2.1). За розмірами півосей можна знайти положення фокусів F1 і F2 еліпса

OF1 OF2 a2 b2

Відносна величина, що визначається із співвідношення

e

a 2

b2

 

 

(2.1)

 

 

a

називається першим ексцентриситетом еліпса.

Мають застосування і інші відносні величини:

другий ексцентриситет

e'

a2

b2

 

 

 

 

 

,

(2.2)

 

 

 

 

 

 

 

b

 

полярне стиснення (сплющення)

 

 

 

 

 

a b

 

 

 

.

 

(2.3)

 

 

 

 

 

 

a

 

Розміри еліпса визначаються розмірами його великої півосі а. Форма еліпса визначається однією із приведених вище відносних величин, найчастіше це стиснення.

Крім великої та малої півосей еліпса, часто застосовується ще одна лінійна величина, що визначається із співвідношення

a 2

c

 

(2.4)

 

 

b

Приведені лінійні та відносні величини еліпса називаються параметрами еліпса і відносяться також і до еліпсоїда обертання. Параметри а – велика (екваторіальна) піввісь еліпсоїда і b- мала (полярна) піввісь еліпсоїда або a і називають основними параметрами, що визначають еліпсоїд обертання, а квадрати першого та другого

ексцентриситетів е2 та e'2 - похідними.

Між перерахованими величинами існують залежності. Так із (2.1) та (2.2) отримаємо:

Тема 2. Геометрія земного еліпсоїда

e2

 

 

 

e 2

,

1 e 2

 

 

 

 

 

e 2

 

 

e2

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

1 e2

 

b a

 

 

 

 

,

 

(2.5)

 

 

1 e 2

c

 

 

 

 

a

.

 

 

 

 

 

1 e2

 

 

 

 

 

 

Враховуючи вище наведені залежності для полярного сплющення та першого ексцентриситета е отримаємо наступні формули зв'язку

1

1 e2

e2 2 2

(2.6)

Для виводу числових значень параметрів земного еліпсоїда, переважно великої півосі та стиснення,

використовувалися результати відповідних геодезичних, астрономічних, гравіметричних і супутникових

вимірювань.

Для наближених розрахунків можна використовувати наступні значення:

a=6378 км,

а-b=21 км,

1

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

300

 

 

 

 

е2 2 e 2

 

1

.

150

 

 

 

 

Відомо багато еліпсоїдів, параметри яких визначались в різних регіонах Землі і названі на честь видатних вчених, під керівництвом яких і проводилися відповідні роботи. У табл. 2.1 наведено параметри деяких із

еліпсоїдів.

Таблиця 2.1. Параметри еліпсоїдів

Назва еліпсоїда

Екваторіальний радіус, м

Стиснення

 

 

 

Kрасовського (1940)

6378245

1/298.3

Міжнародний (1924)

6378388

1/297.0

Кларка (1880)

6378249

1/293.46

Бесселя (1841)

6377397

1/299.15

Ері (1830)

6377563

1/299.32

Евереста (1856)

6377276

1/300.80

Гельмерта (1906)

6378200

1/298.3

GRS80 (1979)

6378137

1/298.257

WGS84

6378137

1/298.257

 

 

 

Для еліпсоїда Красовського, що застосовується в геодезичних роботах в Україні, крім основних параметрів (див. табл. 2.1), згідно приведених вище формул зв'язку, маємо

b = 6356863.01877; e2 = 0.006693421623;

е'2=0.006738525415.

На даний час, згідно резолюції XVII Генеральної Асамблеї Міжнародної геодезичної та геофізичної спілки (Канберра, 1979), офіційною референцною системою Міжнародної асоціації геодезії є Геодезична

const .

Тема 2. Геометрія земного еліпсоїда

Референцна Система 1980 року - GRS80 (Geodetic Reference System). Ця система визначає основні параметри загального земного (глобального) еліпсоїда. Серед них

a =6378137 м;

=1/298.257222; e2 = 0.0066943800229;

Зазначимо, що прийняття загального земного чи референц-еліпсоїда, тобто його розмірів, є одним з основних чинників, що характеризує певну референцну систему координат.

2.2. Рівняння поверхні еліпсоїда

 

 

 

Поверхня, як відомо із аналітичної геометрії, визначається рівнянням (див. §1.4)

 

 

F(x,y,z)=0

 

(2.7)

в прямокутних декартових координатах.

 

 

 

Поверхню можна ще визначити з допомогою трьох рівнянь:

 

 

x x( u, ),

y y( u, ),

z z( u, ),

(2.8)

що виражають координати x, y, z у функції довільних параметрів u, v. Виключивши ці парметри із трьох рівнянь

(2.8), прийдемо до рівняння виду (2.7). Якщо в рівняннях (2.8) надати параметрам u, v певні значення, то і для x, y, z отримаємо цілком визначені значення. Отже, кожній парі значень u, відповідає певна точка на даній поверхні.

Параметри u, v відіграють, очевидно, роль координат на даній поверхні; якщо поверхня є криволінійною,

то їх називають криволінійними координатами.

Надаймо параметру v в рівнянні (2.8) яке-небудь постійне значення, а параметр u будемо змінювати.

Рівняння (2.8) в такому випадку виражають x, y, z у функції одного довільного параметра u і, відповідно,

визначають деяку лінію на поверхні. Змінюючи значення параметра, отримаємо множину ліній

Цілком аналогічно маємо другу множину ліній u const . Лінії тієї і другої множини називаються

координатними лініями; вони аналогічні прямим на площині, що визначаються рівняннями x=const і y=const.

Із аналітичної геометрії відомо, що рівняння поверхні двоосного еліпсоїда обертання може бути записане у вигляді

 

x2

 

 

y 2

 

z

2

1.

(2.9)

 

a 2

 

a2

 

 

 

 

 

 

b2

 

Це-рівняння виду (2.7)

 

 

 

 

 

 

 

 

Для поверхні еліпсоїда обертання рівняння виду (2.8) матимуть вигляд

 

 

x a cosu cos ,

 

 

 

y a cosu sin ,

(2.10)

 

z bsin u.

 

 

 

Виключення параметрів u, v із рівнянь (2.10), як було сказано вище, повинно привести до рівняння (2.9).

Із перших двох рівнянь (2.10) отримаємо

x2 y 2 a 2 cos2 u .

Це рівняння і третє рівняння (2.10) можуть бути написані в наступному виді

 

2

 

x 2

y 2

cos

 

u

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

a2

a 2

sin2 u

 

z2

.

 

 

 

 

 

 

 

 

b2

 

 

Їхня сума і дає нам рівняння (2.9).

Вияснимо геометричний зміст координатних ліній. Перш за все розглянемо лінію u=const.

Соседние файлы в предмете Вища геодезія