- •Isbn 978-966-553-820-2
- •1.11. Виведення розрахункової формули поперечної похибки висячого
- •1.12. Виведення формули поперечної похибки полігонометричного ходу з попередньо
- •1.13. Полігонометричні знаки 130
- •1.14. Організація полігонометричних робіт 134
- •Лінійні вимірювання у траверсній полігонометрії 136
- •Прилади для вимірювання ліній у траверсній полігонометрії 136
- •Виконання лінійних вимірювань підвісними мірними приладами 138
- •Джерела похибок під час вимірювання ліній підвісними мірними приладами... 141
- •Розрахунок допусків на окреме джерело похибок лінійних вимірів 142
- •Кутові вимірювання у полігонометрії 148
- •Основні вимоги до кутомірних приладів у полігонометрії.
- •Відлікові пристрої оптичних кутомірних приладів. Їхнє призначення та
- •Принцип роботи автоматичних систем відліків електронних теодолітів
- •Будова оптичних та електронних теодолітів та тахеометрів 168
- •Перевірки теодолітів 173
- •Вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів 178
- •4. Знімання рельєфу та дешифрування фотопланів під час комбінованого методу
- •4.1. Встановлення мензули над точкою 493
- •4.2. Польове та камеральне дешифрування 494
- •IV.4.3. Послідовність роботи на станції під час рисування рельєфу й дешифрування
- •IV.4.4. Основні офіційні вимоги до точності зображення контурів та рельєфу 497
- •IV.4.5. Камеральні роботи під час знімання рельєфу на фотопланах (калька висот,
- •IV.4.6. Зведення за рамками суміжних топографічних планів 500
- •IV.4.7. Контроль робіт та приймально-здавальні роботи 501
- •IV.5. Стереоаерофотограмметричне знімання 503
- •IV.5.2. Технологічна схема стереофотограмметричного методу знімання 505
- •IV.5.3. Сучасні станції аналітичної фотограмметрії 506
- •6. Цифрове аерознімання 507
- •IV.6.2. Порівняння технічних можливостей фотограмметричної та цифрової камер.
- •6.3. Цифрові аерознімальні комплекси із лазерним скануванням 511
- •I. Автоматизація топографо-геодезичних робіт 516
- •1.1. Основні напрямки та технології автоматизації топографо-геодезичного
- •I.2. Автоматизація визначення висот 518
- •I.3. Автоматизація визначення планового положення точок 519
- •I.4. Автоматизація визначення просторового положення точок 521
- •I.5. Автоматизовані динамічні топографічні системи 524
- •I.6. Автоматизовані лазерно-паралактичні топографічні системи 525
- •I.7. Електронна тахеометрія 526
- •I.8. Автоматичні координатографи 528
- •I.9. Перетворювачі аналогової інформації на цифрову 528
- •1.10. Наземні лазерні сканери 530
- •2. Цифрові плани та карти 532
- •2.I. Загальні відомості про цифрові моделі місцевості 532
- •2.2. Вимоги до цифрових карт та планів 535
- •2.3. Поняття про кодування топографо-геодезичної інформації (тгі) 536
- •2.4. Алгоритми опрацювання польової інформації 538
- •2.5. Алгоритми формування моделі ситуації (мс) 540
- •2.6. Алгоритм формування моделі рельєфу (мр) 541
- •2.7. Диференційні перетворення або ортофототрансформування 544
- •2.8. Поняття про цифрову фотограмметрію та цифровий
- •2.9. Сканування фотознімків 552
- •2.10. Цифрові фотокамери 554
- •2.11. Цифрові фотограмметричні станції 555
- •Загальні відомості про геометричне нівелювання
- •III і IV класів
- •Призначення державної нівелірної мережі
- •Класифікація державної нівелірної мережі
- •II клас (200 км)
- •Складання проекту нівелірної мережі
- •Нівелірні знаки
- •Прилади, що використовують для геометричного нівелювання III, IV класів
- •Головні вимоги до нівелірів, що використовують для нівелювання III, IV класів
- •Головні вимоги до нівелірних рейок
- •/.2.5. Електронні цифрові нівеліри. Тотальні нівелірні станції
- •Перевірки та дослідження нівелірних рейок
- •2.8. Дослідження руху фокусувальної лінзи
- •Виконання нівелювання III та IV класів. Похибки та точність нівелювання
- •Послідовність роботи на станції під час нівелювання III класу
- •Послідовність роботи на станції під час нівелювання IV класу
- •Похибки нівелювання. Їхнє зменшення та усунення
- •Точність нівелювання III, IV класів
- •Зрівноваження нівелірних ходів та мереж
- •Зрівноваження висот окремого нівелірного ходу
- •Зрівноваження нівелірної мережі з однією вузловою точкою
- •Зрівноваження перевищень нівелірних мереж методом еквівалентної заміни
- •Зрівноваження нівелірних мереж способом послідовних наближень (спосіб вузлів)
- •Зрівноваження нівелірної мережі порівнянням нев’язок суміжних ходів
- •Методи створення планових мереж.
- •1.1. Сучасні методи створення планових мереж
- •1.2. Основні положення створення планових державних геодезичних мереж (дгм)
- •Астрономо-геодезична мережа 1 класу (агм-1)
- •1.4. Основні вимоги до державної мережі 2 класу
- •1.5. Основні вимоги до державної мережі згущення 3 класу
- •1.6. Розрядні мережі згущення
- •Класифікація полігонометрії
- •1.8. Формули для обчислення кутових та лінійних нев’язок у ходах полігонометрії
- •1.9. Поздовжні та поперечні похибки витягнутого полігонометричного ходу
- •1.11. Виведення розрахункової формули поперечної похибки висячого полігонометричного ходу
- •1.12. Виведення формули поперечної похибки полігонометричного ходу з попередньо ув’язаними кутами
- •1.13. Полігонометричні знаки
- •1 І 2 розрядів (тип 143)
- •1.14. Організація полігонометричних робіт
- •Лінійні вимірювання у траверсній полігонометрії
- •Прилади для вимірювання ліній у траверсній полігонометрії
- •І тип шкал
- •11 Тип шкал
- •Джерела похибок під час вимірювання ліній підвісними мірними приладами
- •Розрахунок допусків на окреме джерело похибок лінійних вимірів
- •М_1абогТ2_иЛ _ 1
- •Кутові вимірювання у полігонометрії
- •Основні вимоги до кутомірних приладів у полігонометрії. Класифікація теодолітів та тахеометрів
- •Відлікові пристрої оптичних кутомірних приладів, їхнє призначення та класифікація
- •Принцип роботи автоматичних систем відліків електронних теодолітів та тахеометрів
- •Будова оптичних та електронних теодолітів та тахеометрів
- •Перевірки теодолітів
- •Вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів
- •Вимірювання горизонтальних кутів способом повторень
- •Вимірювання горизонтальних кутів електронними теодолітами (тахеометрами)
- •I V вертикальний кут (0 у положенні “зеніт”)
- •V вертикальний кут (0 у положенні “горизонт” при кл)
- •Джерела похибок вимірювання горизонтальних кутів
- •Розрахунок допуску сумарної випадкової похибки вимірювання окремого горизонтального кута
- •Розрахунок допустимої систематичної похибки вимірювання окремого кута
- •11.3.12. Похибка редукції'
- •11.3.13. Похибки центрування теодоліта
- •Похибки вимірювання горизонтальних кутів
- •Інструментальні (приладні) похибки
- •Вплив зовнішнього середовища на вимірювання горизонтальних кутів
- •11.4. Попереднє опрацювання результатів польових вимірювань у полігонометрії
- •Попереднє опрацювання лінійних вимірів
- •Редукування довжин ліній на рівень моря і на площину Гаусса-Крюгера
- •2 ЛЛсер
- •Опрацювання результатів кутових вимірювань на окремому геодезичному пункті
- •Оцінка точності лінійних вимірювань за результатами польових робіт
- •Оцінка точності кутових вимірювань за результатами польових робіт
- •Прив’язувальні роботи у полігонометрії
- •Види та завдання прив’язувальних робіт. Способи прив’язування
- •Передавання координат із високих (недоступних) точок на Землю (знесення координат)
- •Пряма одноразова та багаторазова засічки
- •Обернена одноразова кутова засічка (задача Потенота)
- •Диференційні формули дирекційних кутів
- •11.5.6. Обернена багаторазова кутова засічка
- •Точність прямої та оберненої багаторазових кутових засічок
- •Точність прямої та оберненої одноразових кутових засічок
- •11.5.9. Лінійна геодезична засічка
- •11.5.10. Визначення координат двох точок за відомими координатами двох інших точок (задача Ганзена)
- •Прив'язування пунктів полігонометрії до постійних об'єктів місцевості. Відшукування полігонометричних пунктів
- •Світловіддалемірна полігонометрія.
- •Класифікація віддалемірної полігонометрії та віддалемірів
- •Принцип вимірювання віддалі визначенням часу поширення електромагнітних (світлових) хвиль
- •Основні відомості з теорії гармонічних коливань
- •Поняття про модулювання коливань
- •Принцип роботи фазових світловіддалемірів
- •Блок-схема візуального світловіддалеміра з визначенням різниці фаз за екстремумами світлового потоку
- •Блок-схема світловіддалеміра на фіксованих частотах із парафазним фотоелектронним визначенням різниці фаз
- •Світловіддалемір топографічний ст-5 (“Бпеск”). Будова. Імпульсний метод вимірювання віддалей
- •Перевірки світловіддалеміра ст-5
- •Вимірювання ліній світловіддалеміром ст-5
- •Вимірювання ліній та вертикальних кутів компактною тотальною станцією set-ge
- •Похибки світловіддалемірних вимірювань
- •Розрахунок точності ходів світловіддалемірної полігонометрії
- •11.7. Оптично-віддалемірна полігонометрія
- •//.7.2. Віддалемір із постійним базисом та змінним кутом
- •II. 7.3. Віддалеміри подвійного зображення
- •Суть паралактичної полігонометрії
- •Суть віддалемірно-базисної полігонометрії
- •II. 7. Б. Типи паралактичних і віддалемірно-базисних ланок
- •Строге зрівноваження полігонометричних ходів
- •Недоліки спрощених методів зрівноваження
- •Кількість вимірів та невідомих у полігонометричному ході. Необхідні та надлишкові виміри
- •Виведення умовних рівнянь, що виникають у полігонометричному ході, прокладеному між відомими пунктами
- •Строге зрівноваження витягнутого полігонометричного ходу корелатним методом
- •Строге зрівноваження витягнутого рівностороннього полігонометричного ходу
- •Приклад зрівноваження витягнутого полігонометричного ходу корелатним методом (способом найменших квадратів)
- •Суть параметричного методу зрівноваження геодезичних мереж
- •Зрівноваження полігонометричних мереж
- •Зрівноваження полігонометричної мережі, що збігаються в одну вузлову точку
- •Зрівноваження полігонометричної мережі способом послідовних наближень
- •Зрівноваження полігонометричної мережі методом еквівалентної заміни
- •Зрівноваження кутів полігонометричної мережі методом професора в. В. Попова
- •Зрівноваження приростів координат полігонометричних мереж методом професора в.В. Попова
- •Оцінка точності полігонометричних ходів та мереж за результатами зрівноваження
- •Будова та принцип роботи геодезичних супутникових систем
- •Принцип роботи систем визначення просторового положення точок
- •Вимірювальний пристрій
- •Найважливіші відомості про будову глобальних навігаційних систем
- •Основи теорії визначення положення пунктів глобальними супутниковими системами
- •Абсолютні та відносні методи супутникового вимірювання
- •Основні відомості про параметри орбіт супутників
- •1.6. Загальний принцип побудови супутникових передавачів системи gps
- •1.7. Структурна схема геодезичного супутникового приймача
- •Ill. 1.8. Короткі відомості про роботу системи керування та опрацювання вимірів приймачем gps
- •Супутникові методи визначення координат
- •Технології gps-вимірювання
- •111.2.2. Статичний метод визначення координат пунктів
- •111.2.4. Визначення координат методом “стій/йди” (“stop and go”)
- •Визначення координат методом “швидкоїстатики”
- •Технологія псевдостатична, псевдокінематична, реокупаційна (Reoccupation)
- •///.2.8. Робота у режимі “кінематика”
- •Робота у режимі “кінематика у польоті”
- •Технологія диференційного dgps-вимірювання (Differential gps)
- •Системи координат, що використовуються у космічній геодезії
- •///.3.3. Проектування та рекогностування просторових супутникових геодезичних мереж (сгм)
- •3.4. Складання робочого проекту
- •II 1.3.5. Підготування комплексу приладів до польового вимірювання
- •Будова та технічні характеристики компактного одночастотного приймача gps ProMark-2
- •Застосування режиму “стій/йди” для визначення просторових координат під час топографічного знімання місцевості
- •Рис III 3 32 Рамка ініціалізації
- •Загальні відомості про опрацювання gps-вимірів
- •Основні джерела похибок супутникових вимірювань і методи послаблення їхнього впливу
- •Класифікація джерел похибок супутникових вимірювань
- •Оцінка впливу зовнішнього середовища на результати супутникового вимірювання
- •Вплив іоносфери
- •II 1.4.5. Вплив тропосфери
- •Бвгатошляховість
- •Інструментальні джерела похибок
- •Геометричний фактор
- •1. Загальні відомості про великомасштабне топографічне знімання
- •1.1. Топографічні плани та карти
- •1.2. Мета та призначення топографічного знімання
- •1.3. Методи топографічного знімання. Їхня суть
- •1.4. Обґрунтування вибору перерізу рельєфу
- •Проміжок між осями горизонталей 0,2 мм
- •Ширина білого проміжку між горизонталями 0,1 мм
- •1.5. Обґрунтування масштабу знімання
- •1.6. Технічний проект топографо-геодезичних робіт
- •2. Робочі (знімальні) мережі великомасштабного топографічного знімання
- •2.1. Види геодезичної основи великомасштабного знімання. Розрахунок необхідної щільності робочої основи
- •2.2. Методи створення знімальної (робочої) основи. Закріплення пунктів мережі на місцевості
- •2.3. Аналітичні мережі (польові роботи)
- •2.4. Розрахунок точності ланки трикутників аналітичної мережі
- •2.5. Спрощені способи зрівноваження аналітичних мереж
- •2.6. Розрахунок планової точності та допустимої довжини мензульного ходу
- •2.7. Розрахунок точності та допустимої довжини теодолітного ходу
- •2.8. Розрахунок планової точності та допустимої довжини тахеометричного ходу
- •2.9. Технічне нівелювання для створення робочої основи топографічного знімання
- •2.10. Тригонометричне нівелювання для створення висотної знімальної основи
- •2.11. Вимірювання зенітних віддалей. Вертикальна рефракція
- •3. Комбіноване топографічне знімання
- •3.1. Виконання аерофотознімання
- •3.2. Складання накидного монтажу. Оцінка якості аерофотознімання
- •3.3. Технологічна схема комбінованого методу знімання
- •3.4. Прив’язування знімків
- •3.5. Польові роботи під час аеротопографічного знімання
- •3.6. Маркування розпізнавальних знаків
- •3.7. Планове підготування аерознімків
- •3.8. Висотне підготування аерознімків
- •3.9. Камеральне згущення планових та висотних ггзчок. Мета. Суть. Методи
- •3.10. Редукування фототріангуляційної мережі
- •3.11. Трансформування знімків
- •3.12. Складання фотопланів
- •3.13. Складання графічних планів
- •IV.4. Знімання рельєфу та дешифрування фотопланів під час комбінованого методу топознімання
- •IV.4.1. Встановлення мензули над точкою
- •IV. 4.2. Польове та камеральне дешифрування
- •IV. 4.3. Послідовність роботи на станції під час рисування рельєфу й дешифрування фотопланів
- •IV.4.4. Основні офіційні вимоги до точності зображення контурів та рельєфу
- •IV.4.5. Камеральні роботи під час знімання рельєфу на фотопланах (калька висот, викреслювання польового оригіналу, формуляр трапеції)
- •IV.4.6. Зведення за рамками суміжних топографічних планів
- •IV.4.7. Контроль робіт та приймально-здавальні роботи
- •IV.5. Стереоаерофотограмметричне знімання
- •IV.5.1. Загальні відомості про стереоаерофотограмметричне знімання
- •IV.5.2. Технологічна схема стереофотограмметричного методу знімання
- •IV. 5.3. Сучасні станції аналітичної фотограмметрії
- •IV.6. Цифрове аерознімання
- •IV. 6.1. Цифрова аерознімальна система
- •IV. 6.2. Порівняння технічних можливостей фотограмметричної та цифрової камер. Опрацювання цифрових знімків системою ads40
- •IV. 6.3. Цифрові аерознімальні комплекси із лазерним скануванням
- •1. Автоматизація топографо-геодезичних робіт
- •1.1. Основні напрямки та технології автоматизації топографо- геодезичного вимірювання
- •1.2. Автоматизація визначення висот
- •1.3. Автоматизація визначення планового положення точок
- •1.4. Автоматизація визначення просторового положення точок
- •1.5. Автоматизовані динамічні топографічні системи
- •1.7. Електронна тахеометрія
- •1.8. Автоматичні координатографи
- •1.9. Перетворювачі аналогової інформації на цифрову
- •1.10. Наземні лазерні сканери
- •2. Цифрові плани та карти
- •2.2. Вимоги до цифрових карт та планів
- •2.3. Поняття про кодування топографо-геодезичної інформації (тгі)
- •2.4. Алгоритми опрацювання польової інформації
- •2.5. Алгоритми формування моделі ситуації (мс)
- •2.6. Алгоритм формування моделі рельєфу (мр)
- •2.7. Диференційні перетворення або ортофототрансформування
- •2.8. Поняття про цифрову фотограмметрію та цифровий фотограмметричний знімок
- •2.9. Сканування фотознімків
- •2.10. Цифрові фотокамери
- •2.11. Цифрові фотограмметричні станції
МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
За
загальною редакцією
заслуженого
діяча науки і техніки України,
доктора
технічних наук,
професора А.Л.
Островського
Затвердило
Міністерство освіти і науки України
як
підручник для студентів
напряму
Теодезія, картографія та землеустрій”
А.Л.
Островський І,
0.1. Мороз,
В.Л.
Тарнавський
Частина
друга
вищих
навчальних за
Львів
Видавництво
Національного університету “Львівська
політехніка1
2008
ББК
26.1
Г 38
УДК
528
Затвердило
Міністерство освіти і науки України
як
підручник для студентів напряму
иГеодезія,
картографія та землеустрій ”
вищих
навчальних закладів
(лист 1.4/18-Г-706
від 07.05.07)
Рецензенти:
Войтенко
C.IL,
доктор
технічних наук, професор, Київський
національний
університет будівництва та архітектури;
Заблоцький
Ф.Д., доктор
технічних наук, професор,
Національний
університет “Львівська політехніка”;
Черняга
П.Г., доктор
технічних наук, професор,
Національний
університет водного господарства та
природокористування, м. Рівне
Островський
А.Л. та ін.
Г
38 Геодезія: Підручник. Частина друга /
А.Л. Островський, О.І. Мороз,
В.Л.
Тарнавський; За заг. ред. А.Л. Островського.
- Львів: Видавництво Національного
університету “Львівська політехніка”,
2008. - 564 с.
ISBN
978-966-553-820-2
Вперше
зроблено спробу не тільки детально
розглянути відсутні у попередніх
підручниках питання теорії електронних
приладів, методів супутникової геодезії,
але і достатньо повно описати найсучасніші
автоматизовані прилади та методи
створення геодезичної основи карт та
планів, виконання топографічного
знімання територій дистанційними
методами, розв’язання на основі планів,
карт та спеціальних геодезичних
вимірювань найширшого спектра наукових
та інженерних задач у різноманітних
галузях та в обороні країни.
Багато
питань у підручнику розглянуто значно
ширше ніж вимагає програма вищого
навчального закладу. Тому він може бути
корисний інженерам-геодезистам,
аспірантам, викладачам геодезії ВНЗ,
коледжах та загалом допоможе знайти
дорогу у світ геодезичної науки.
ББК
26.1
О
Островський АЛ., Мороз О.І.,
Тарнавський
ІЗ.Л., 2008
© Національний
університет
“Львівська політехніка”,
2008Isbn 978-966-553-820-2
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА 9
ПРЕДМЕТ
ГЕОДЕЗІЇ 11
Розділ
І. ВИСОТНІ ГЕОДЕЗИЧНІ МЕРЕЖІ 15
Загальні
відомості про геометричне нівелювання
III і IV класів 15
Призначення
державної нівелірної мережі 15
Класифікація
державної нівелірної мережі 16
Особливості
нівелірної мережі у містах, населених
пунктах
та
на будівельних майданчиках 19
Складання
проекту нівелірної мережі 21
Нівелірні
знаки 22
Прилади,
що використовують для геометричного
нівелювання III,
IV
класів 26
Головні
вимоги до нівелірів, що використовують
для нівелювання III,
IV
класів 26
Головні
вимоги до нівелірних рейок 29
Будова,
перевірки та дослідження нівелірів
із рівнями ЗО
Будова,
перевірки та дослідження нівелірів з
компенсаторами 38
Електронні
цифрові нівеліри. Тотальні нівелірні
станції 43
Перевірки
та дослідження нівелірних рейок 48
Визначення
ціни поділки циліндричного рівня та
збільшення зорової труби
за
допомогою рейки 55
Дослідження
руху фокусувальної лінзи 58
Виконання
нівелювання III та IV класів. Похибки та
точність нівелювання 67
Послідовність
роботи на станції під час нівелювання
III класу 67
Послідовність
роботи на станції під час нівелювання
IV класу 70
Похибки
нівелювання. їхнє зменшення та
усунення 71
Точність
нівелювання III,
IV
класів 82
Зрівноваження
нівелірних ходів та мереж 85
Зрівноваження
висот окремого нівелірного ходу 85
Зрівноваження
нівелірної мережі з однією вузловою
точкою 88
Зрівноваження
перевищень нівелірних мереж методом
еквівалентної заміни 89
Зрівноваження
висот нівелірних мереж методом
еквівалентної заміни 92
Зрівноваження
нівелірних мереж способом послідовних
наближень
(спосіб
вузлів) 93
Зрівноваження
нівелірної мережі порівнянням нев’язок
суміжних ходів 96
Зрівноваження
нівелірної мережі методом В.В. Попова 98
Розділ
II. ПЛАНОВІ ГЕОДЕЗИЧНІ МЕРЕЖІ 101
1.
Методи створення планових мереж.
Основні вимоги. Формули 101
1.1.
Сучасні методи створення планових
мереж 101
1.2.
Основні положення створення планових
державних
геодезичних мереж (ДГМ) 106
1.3.
Астрономо-геодезична мережа 1 класу
(АГМ-1) 107
1.4.
Основні вимоги до державної мережі 2
класу 107
П.1.5.
Основні нимоги до державної мережі
згущення 3 класу 108
1.6.
Розрядні мережі згущення 110
1.7.
Класифікація полігонометрії 115
1.8.
Формули для обчислення кутових та
лінійних нев’язок у ходах полігонометрії 116
1.9.
Поздовжні та поперечні похибки
витягнутого полігонометричного
ходу 119
1.10.
Основні розрахункові формули очікуваних
поздовжніх похибок траверсних
та
віддалемірних полігонометричних
ходів 120