Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Перший третій ріверь питання на екзмаен конспект

.docx
Скачиваний:
37
Добавлен:
28.06.2022
Размер:
5.72 Mб
Скачать

Питання першого рівня

Блок: Геодезія ч.3, ч.4

Автори: Заяць О.С., Корлятович Т.Ю.

 

 

 

  1.  

За яким співвідношенням обчислюється зближення меридіанів?

 

 

 

 

 

  1.  

Від чого залежить зближення меридіанів?

 

 

  1.  

За яким співвідношенням обчислюється довгота осьового меридіану шестиградусної зони? n – номер шестиградусної зони.

 

 

  1.  

За яким співвідношенням обчислюється довгота осьового меридіану триградусної зони? n – номер триградусної зони

 

 

  1.  

Вкажіть довготу осьового меридіану шестиградусної зони у якій лежить точка з довготою L=1451748?

 

 

  1.  

В якому діапазоні може змінюватись різниця довготи точки та осьового меридіану в межах шестиградусної зони?

 

 

  1.  

Вкажіть, який вигляд має поправка за приведення виміряної довжини лінії до центрів пунктів?

 

 

  1.  

Як обчислюється середній радіус кривини еліпсоїда?

 

 

  1.  

Де спостерігаються мінімальні спотворення на площині в проекції Гауса-Крюгера ?

 відносні спотворення довжин у найвіддаленіших від середнього (осьового) меридіана точках екватора на межі зони складатиме 1/1000 – 1/2000. Максимальні спотворення довжин в межах зони складає +0,14%, а площ – +0,27%, а в межах України – ще менші. Таким чином, спотворення довжин та площ в межах зони менші ніж спотворення, що виникають при друці карти за рахунок деформації паперу.

  1.  

Де спостерігаються максимальні спотворення на площині в проекції Гауса-Крюгера ?

 відносні спотворення довжин у найвіддаленіших від середнього (осьового) меридіана точках екватора на межі зони складатиме 1/1000 – 1/2000. Максимальні спотворення довжин в межах зони складає +0,14%, а площ – +0,27%, а в межах України – ще менші. Таким чином, спотворення довжин та площ в межах зони менші ніж спотворення, що виникають при друці карти за рахунок деформації паперу.

  1.  

Радіус кривини

першого вертикалу обчислюють так

 

 

  1.  

Якщо відомі координати точок 1 (X1, Y1) і 2 (X2, Y2) то дирекційний кут лінії 1-2 обчислюють за формулою:

 

 

 

  1.  

Яких значень може набувати геодезична довгота L точки, якщо її декартова координата Х є від’ємною, а координата Y – додатною?

 

  1.  

Яких значень може набувати геодезична довгота L точки, якщо її декартова координата Х є додатною, а координата Y – від’ємною?

 

  1.  

Яких значень може набувати геодезична довгота L точки, якщо її декартова координата Х є додатною, а координата Y – додатною?

 

  1.  

Яких значень може набувати геодезична довгота L точки, якщо її декартова координата Х є від’ємною, а координата Y – від’ємною?

 

  1.  

Проекція Гауса_Крюгера є:

 

Проє́кція Га́уса-Крюгера — поперечна циліндрична рівнокутна картографічна проєкція розроблена німецькими вченими Гаусом та Крюгером

 

From <https://www.google.com/search?q=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F+%D0%93%D0%B0%D1%83%D1%81%D0%B0_%D0%9A%D1%80%D1%8E%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B0+%D1%94%3A&oq=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F+%D0%93%D0%B0%D1%83%D1%81%D0%B0_%D0%9A%D1%80%D1%8E%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B0+%D1%94%3A&aqs=chrome.0.69i59j0i10i22i30.979j0j7&sourceid=chrome&ie=UTF-8>

 

  1.  

Визначити довготу осьового меридіану трьохградусної зони при n =

 

 

  1.  

Визначити довготу осьового меридіану, якщо номер шестиградусної зони n =

 

  1.  

Полярне стиснення еліпсоїда f обчислюють так:

 

 

  1.  

За якою формулою обчислюється відносна помилка спотворення довжини лінії в проекції Гауса-Крюгера.

 

Максимальні похибки довжини в межах зони становлять +0,14%, а площі — +0,27%; в межах України вони ще менші[джерело?]. Таким чином, похибки довжини та площі в межах зони менші, ніж викривлення, що виникають під час друку карти за рахунок деформації паперу. Зображення зони в проєкції Гауса практично не має викривлень і дозволяє будь-які карто- та морфометричні роботи.

 

From <https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%93%D0%B0%D1%83%D1%81%D0%B0-%D0%9A%D1%80%D1%8E%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B0>

 

  1.  

Яких значень може набувати геодезична широта точки, якщо її геоцентрична декартова координата Z є додатною.

 

 

  1.  

Яких значень може набувати геодезична широта точки, якщо її геоцентрична декартова координата Z є від’ємною.

 

 

  1.  

За якою формулою обчислюється квадрат першого ексцентриситету меридіонального еліпса.

 

 

  1.  

За якою формулою обчислюється квадрат другого ексцентриситету меридіонального еліпса.

 

 

  1.  

За якою формулою обчислюється радіус кривини меридіального еліпса.

 

  1.  

За якою формулою обчислюється геодезична довгота.

 

  1.  

За якою формулою обчислюється значення геоцентричного радіусу проекції точки на площину екватора.

 

 

  1.  

Що є поверхнею віднесення для геодезичних висот:

 В геодезії за поверхнею віднесення приймається еліпсоїд. При цьому потрібно, щоб еліпсоїд обертання був найбільш близьким до фігури Землі. Його називають загальним земним еліпсоїдом.

 

  1.  

Що є поверхнею віднесення для нормальних висот:

 

 

  1.  

Що є поверхнею віднесення для ортометричних висот:

 

  1.  

Які висоти ми отримуємо в результати геометричного нівелювання?

 

  1.  

Які висоти ми отримуємо в результати ГНСС вимірів?

 

  1.  

Обчисліть горизонтальне прокладення лінії, якщо відомі нахилена відстань (Sн) та вертикальний кут (β).

 

 

  1.  

Обчисліть нахилену відстань, якщо відомі горизонтальне прокладення лінії (Sгор) та вертикальний кут (β)

 

 

  1.  

Яке значення широти є на південному полюсі?

 

 

  1.  

Яке значення широти є на північному полюсі?

 

 

  1.  

Як називаються геодезичні широти значення, яких є додатні?

 

 

  1.  

Як називаються геодезичні широти значення, яких є від’ємні?

 

 

  1.  

Як називаються довготи, відлічувані від площини початкового меридіана на схід у межах від 0° до +180°?

 

 

  1.  

Як називаються довготи, відлічувані від площини початкового меридіана на захід у межах від 0° до -180°?

 

 

 

Питання другого рівня

Блок: Геодезія ч.3,

 

 

  1.  

Для точки з геодезичними координатами B = ______, L=______, H=___м обчислити просторову геоцентричну координату Х. Результат заокруглити до метрів. Параметри еліпсоїда – f= 1/298.3, a=6378245м.

 

  1.  

Обчислити широту точки (в нульовому наближенні) для точки з такими просторовими геоцентричними координатами X= _____ м, Y= _____ м, Z= ____м. Параметри еліпсоїда – f= 1/298.3, a=6378245м.

 

  1.  

Обчислити мередіального еліпсу в точці з широтою В = ___. Параметри еліпсоїда – f = 1/298.3, a =6378245м. Результат заокруглити до метрів.

 

  1.  

Обчислити геодезичну довготу для точки з такими просторовими геоцентричними координатами X= _____ м, Y= ___м, Z= ___ м. Параметри еліпсоїда – f = 1/298.3, a =6378245м. Результат заокруглити до секунд

 

  1.  

Обчислити квадрат другого ексцентриситету для еліпсоїда з стисненням – f = ______. Відповідь заокруглити до 6-ти знаків після десяткового розділювача.

 

  1.  

Обчислити радіус кривини першого вертикалу N в точці з широтою B=___________. Параметри еліпсоїда – f = 1/298.3, a =6378245м. Результат заокруглити до метрів.

 

  1.  

Точка розташована у 8-мій триградусній зоні. У яких шестиградусних зонах може бути розташована ця точка?

 

  1.  

Обчисліть номер шестиградусної зони у якій розташована точка з геодезичними координатами В=___o____’, L = ____o___’.

 

 

  1.  

Обчисліть дирекційний кут лінії, якщо її магнітний азимут становить ______' (схилення магнітної стрілки східне = _____', зближення меридіанів західне = _____').

 

  1.  

Обчисліть дирекційний кут лінії, якщо її магнітний азимут становить ______' (схилення магнітної стрілки східне = ___0___', зближення меридіанів східне = _____').

 

  1.  

Точка в проекції Гауса-Крюгера розташована на відстані ____ км на захід від осьового меридіану. Обчисліть її повну координату у, якщо відомо, що точка з довготою ______'____" лежить у цій самій координатній зоні.

 

  1.  

Точка в проекції Гауса-Крюгера розташована на відстані ____ км на схід від осьового меридіану. Обчисліть її повну плоску координату y, якщо відомо, що точка з довготою ____º____'_____" лежить у цій самій шестиградусній зоні.

 

  1.  

Обчисліть плоску координату х точки (6-ти градусна зона) в проекції Гауса-Крюгера, яка розташована на осьовому меридіані на широті ___º___'. При обчисленнях припустити, що Земля куля, з радіусом 6371 км. Результат заокруглити з точністю до кілометра.

 

  1.  

Повне значення координати у точки в проекції Гауса-Крюгера становить _______км, на якій відстані від осьового меридіану в проекції Гауса-Крюгера розташована ця точки? Яке її розташування відносно осьового меридіану? У яких шести та триградусних зонах розташована ця точка?

 

  1.  

Повне значення координати у точки ______км в шестиградусній зоні проекції Гауса-Крюгера. Як розташована ця точка відносно осьового меридіану зони.

 

  1.  

Обчисліть геодезичні координати точки (широту та довготу), якщо її плоскі прямокутні координати в 6-ти градусній зоні становлять х=__________м, у= _________м. При обчисленнях припустити, що Земля куля з радіусом 6371 км. Геодезичні координати навести з точністю до секунди.

 

  1.  

Обчисліть номер сусідньої шестиградусної зони в проекції Гауса-Крюгера для точки з координатою у = _______км.

 

 

  1.  

Обчисліть номер сусідньої шестиградусної зони для точки з довготою ___º___'___".

 

 

  1.  

Обчисліть широту точки, яка лежить на осьовому меридіані і її координата на площині в проекції Гауса-Крюгера х = ______ км. При обчисленнях припустити, що Земля куля, з радіусом 6371 км. Результат навести з точністю до мінути

 

  1.  

Обчисліть геодезичні координати точки, якщо її плоскі прямокутні координати в 6-ти градусній зоні становлять х = _____км, у= _____км. При обчисленнях припустити, що Земля куля з радіусом 6371 км. Геодезичні координати навести з точністю до мінути.

 

  1.  

Площа ділянки в проекції на площині Гауса-Крюгера становить ____ га. Чому буде дорівнювати площа цієї ділянки на поверхні еліпсоїда, якщо відносна помилка спотворення довжини лінії становить 1/____? Відповідь заокруглити до цілих гектарів

 

  1.  

В проекції Гауса-Крюгера в певній ділянці відносна помилка спотворення довжини лінії становить 1/_____. Чому буде дорівнювати довжина лінії на поверхні еліпсоїда, якщо відповідна їй довжина лінії в проекції Гауса-Крюгера дорівнює ____ метрів. Відповідь заокругилити до сантиметрів.

 

  1.  

Обчисліть відстань між пунктами при відсутній видимості між ними. Елементи позацентрового встановлення приладів відомі 1= ____о і 2= ____о та l1= ____м і l2 = ____м. Довжина виміряної лінії Sв = ____м.

 

 

  1.  

Обчисліть горизонтальне прокладення лінії, якщо відомі нормальні висоти точок стояння тахеометра та відбивача ____м та ____м відповідно, а довжина лінії на поверхні еліпсоїда становить _____м.

 

 

  1.  

Обчисліть довжину лінії на поверхні еліпсоїда, якщо відомі нормальні висоти точок стояння тахеометра та відбивача _____м та ____м відповідно, а горизонтальне прокладення лінії становить _____м.

 

 

  1.  

Нахилена довжина лінії становить _____м. Нормальна висота точки стояння тахеометра ____м, висота тахеометра ______м. Нормальна висота точки стояння відбивача ______м, висота відбивача ____м. Обчисліть горизонтальне прокладення лінії. Відповідь заокруглити до сантиметрів.

 

  1.  

Обчисліть горизонтальне прокладення лінії, якщо відомі геодезичні висоти точок стояння тахеометра та відбивача _____м та _____м відповідно, а довжина лінії на поверхні еліпсоїда становить _____м. Припустити, що Земля – куля радіусом 6371км. Результат навести з точністю до сантиметрів.

 

  1.  

Обчисліть довжину лінії на поверхні еліпсоїда, якщо відомі нормальні висоти висоти точок стояння тахеометра та відбивача _____м та _____м відповідно, а горизонтальне прокладення лінії становить _____м. Припустити, що Земля – куля радіусом 6371км. Результат навести з точністю до сантиметрів.

 

  1.  

Довжина лінії на поверхні еліпсоїда ____м. Абсолютгна помилка за перехід від еліпсоїда до площини в проекції Гауса-Крюгера становить 1м. Обчисліть на якій відстані від осьового меридіану розташована ця лінія, результат заокруглити до кілометрів. При обчисленнях припустити, що Земля – куля радіусом 6371 км.

 

Питання третього рівня

Блок: Геодезія ч.3,

 

 

 

1

 

Геодезичні координати точки B=0, L=0, H=-145.000м. Обчисліть декартові геоцентричні координати цієї точки X, Y, Z, якщо параметри еліпсоїда а і f – відомі.

 

 

2

Для точки з геодезичними координатами B = ________, L=_________, H=___м обчислити просторову геоцентричну координату Z. Параметри еліпсоїда – f = 1/298.3, a =6378245м.

 

 

3

 

Обчисліть за наближеною формулою зближення меридіанів в шестиградусній зоні проекції Гауса-Крюгера для точки з геодезичною широтою В=__та довготою ____'.

 

 

12

Обчисліть плоскі прямокутні координати х і у точки в 6-ти градусній зоні а проекції Гауса-Крюгера, якщо її геодезична широта В=____, а геодезична довгота L=__. При обчисленнях припустити, що Земля куля з радіусом 6371 км.

 

13

Просторові геоцентричні координати точки X=_______км, Y=______км, Z=_______м. Параметри еліпсоїда а і f – відомі. Чому дорівнюють плоскі геодезичні координати х і у цієї точки у шестиградусній зоні в проекції Гауса-Крюгера.

 

16

Обчисліть азимут лінії 1-2 в шестиградусній зоні проекції Гауса-Крюгера, якщо геодезичні координати точки 1: В=___º та L= __º__', а дирекційний кут цієї лінії становить ___º____'. Результат заокруглити до мінут.

 

17

Обчисліть довжину лінії в проекції Гауса-Крюгера SГаус-Крюгер, якщо відомі Sел =____м. довжина лінії на поверхні еліпсоїда та плоскі прямокутні координати середини лінії упп=_____м та хпп=__________м.

 

18

Чому буде дорівнювати довжина лінії в проекції Гауса-Крюгера, якщо її довжина на поверхні еліпсоїда становить _____м. Координата у середини цієї лінії становить _______м, дирекційний кут лінії рівний ___º. Відповідь заокруглити до сантиметрів. При обчисленнях припустити, що Земля – куля радіусом 6371 км.

+

 

19

Обчисліть довжину лінії в проекції Гауса-Крюгера SГаус-Крюгер, якщо відомі Sел =_____м. довжина лінії на поверхні еліпсоїда та координата середини лінії ут=________м. При обчисленнях припустити, що Земля – куля радіусом 6371 км. Результат заокруглити до сантиметрів.

 

20

Для двох пунктів відомі прирости координат між ними у державній системі координат Xдерж.= ____ м, Yдерж.= _____ м та у місцевій – Xмісц.=_____м, Yмісц.=____ м. Обчисліть на якій відстані від осьового меридіану державної системи координат розташована ця лінія. Результат заокруглити до цілих кілометрів. При обчисленнях припустити, що Земля – куля радіусом 6371 км. Також вважати, що лінійні спотворення в місцевій системі координат відсутні.

 

 

 

 

21

Чому буде дорівнювати радіус кривини першого вертикалу та радіус кривини меридіонального еліпса на екваторі і на полюсах? Порівняйте отримані результати та зробіть висновки.

 

22

Значення якого радіусу кривини є більшим в точці з геодезичною широтою В – радіусу кривини першого вертикалу чи радіусу кривини меридіонального еліпса? Доведіть.

N-більше

 

23

Дайте визначення геодезичної просторової системи координат. Намалюйте схематичний малюнок з поясненнями.

Система координат геодезична – система координат, осями якої слугують геодезичні меридіани і паралелі, а основною лінією є нормаль до поверхні еліпсоїда. Система координат геодезична просторова – тривимірна ліва прямокутна система координат, утворена осями абсцис, ординат і аплікат (висот), яка збігається з нормаллю до еліпсоїда в даній точці.

24

Дайте визначення декартової геоцентричної системи координат. Намалюйте схематичний малюнок з поясненнями.

25

Обчислити геодезичні координати точки (В і L) якщо її декартові геоцентричні координати X=0.000км, Y=-3000.000км, Z=0.000км.

26

Опишіть алгоритм переходу від державної системи координат до місцевої.

27

Опишіть алгоритм переходу від місцевої системи координат до державної.

28

Опишіть порядок встановлення ключів переходу від державної до місцевої системи координат.

29

Чому буде дорівнювати радіус кривини першого вертикалу та радіус кривини меридіонального еліпса на екваторі і на полюсах? Порівняйте отримані результати та зробіть висновки.

30

Значення якого радіусу кривини є більшим в точці з геодезичною широтою В – радіусу кривини першого вертикалу чи радіусу кривини меридіонального еліпса? Доведіть.

31

Дайте визначення геодезичної просторової системи координат. Намалюйте схематичний малюнок з поясненнями.

32

Дайте визначення декартової геоцентричної системи координат. Намалюйте схематичний малюнок з поясненнями.

33

Виведіть формули переходу від геодезичних просторових координат до декартових геоцентричних координат.

34

Виведіть формули переходу від декартових геоцентричних координат до геодезичних просторових координат.

35

Які види редукцій лінійних вимірів ви знаєте? Перелічіть і коротко опишіть їх суть.

36

Принцип побудови проекції у площині Гауса-Крюгера

37

Система координат СК-42.

38

Система координат (СК-63).

39

Система координат УСК-2000.

40

Джерела похибок при виконанні нівелювання цифровими нівелірами.

41

Державна геодезична мережа України. Її призначення.

42

Положення про створення АГМ-1.

43

Геодезична (планова) мережа 1 класу.

44

Державна геодезична мережа 2-го класу.

Державна геодезична мережа 3-го класу.

45

Основні задачі які вирішують з використанням ДГМ.

46

Порядок проектування планової державної геодезичної мережі.

47

Порядок проектування державної нівелірної геодезичної мережі.

48

Рекогностування геодезичних пунктів планових мереж.

49

Рекогностування нівелірних ліній на місцевості.

50

Закріплення на місцевості пунктів геодезичної мережі.

51

Закріплення нівелірних ліній на місцевості.

52

Каталоги координат і висот пунктів ДГМ.

53

Геодезичні мережі згущення. Призначення, щільність пунктів, основні вимоги.

54

Створення мереж згущення методом полігонометрії.

55

Геодезичні мережі спеціального призначення. Призначення, щільність пунктів, методи створення.

56

Створення мережі спеціального призначення методом полігонометрії.

57

Створення мережі спеціального призначення супутниковим методом.

58

Етапи створення мереж спеціального призначення.

Етапи виконання робіт зі створення геодезичних мереж спеціального призначення: а) складання технічного проекту; б) роботи по створенню геодезичних мереж спеціального призначення; в) складання технічного звіту. Створення геодезичних мереж спеціального призначення здійснюється на основі технічного проекту створення геодезичних мереж спеціального призначення (далі – технічний проект). Вихідними даними для підготовки технічного проекту є: а) відомості про пункти державної геодезичної мережі, інших геодезичних мереж спеціального призначення, створених на відповідній території; б) відомості про встановлені на відповідній території місцевих системах координат, параметрах місцевих систем координат, ключах переходу від місцевих систем координат до державної системи координат і каталогах координат пунктів державної геодезичної мережі, інших геодезичних мереж спеціального призначення, в місцевих системах координат. Технічний проект повинен містити графічну і текстову частини. У технічному проекті в тому числі вказуються: а) мету створення геодезичної мережі спеціального призначення; б) територія, на якій повинна бути створена ГМСП; в) щільність пунктів геодезичної мережі спеціального призначення; г) схеми розміщення пунктів ГМСП; д) вимоги до закріплення пунктів ГМСП (типи центрів); е) вимоги до точності визначення координат пунктів ГМСП; ж) методи створення геодезичної мережі спеціального призначення; з) пункти державної геодезичної мережі, інших ГМСП, що використовуються при створенні геодезичної мережі спеціального призначення (далі - вихідні пункти); і) використана система координат. У разі створення геодезичної мережі спеціального призначення з метою забезпечення: - робіт по встановленню, зміни та уточнення проходження державного кордону і кордонів між суб'єктами всередині держави, технічний проект узгоджується з відповідними органами Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадатру; - проведення кадастрових робіт, землеустрою, робіт по встановлення, зміни та уточнення проходження кордонів муніципальних утворень, технічний проект узгоджується з відповідним територіальним органом Держгеокадастру. Підставами для відмови в узгодженні технічного проекту є: а) невідповідність обраної системи координат встановленим на зазначеній території системі координат; б) відсутність в технічному проекті переліку вихідних пунктів; в) невідповідність точності проектованої геодезичної мережі спеціального призначення точності, необхідної для виконання заявлених геодезичних робіт; г) проведення на тій же території аналогічних робіт іншою особою на підставі раніше узгодженого технічного проекту. Роботи по створенню геодезичних мереж спеціального призначення виконуються виконавцем робіт відповідно до розробленого і затвердженим технічним проектом. У ході створення геодезичних мереж спеціального призначення виконавець робіт здійснює внутрішній контроль на всіх технологічних етапах. Результати контролю відображаються в актах технічного контролю. Результатами робіт зі створення геодезичних мереж спеціального призначення є створені пункти геодезичних мереж спеціального призначення, технічний звіт про виконані роботи, а також каталог координат і висот пунктів геодезичних мереж спеціального призначення. Каталоги координат геодезичних пунктів виготовляють у вигляді брошури за аркушами карти масштабу 1:200 000. Кожному каталогу надається номенклатура і назва аркуша карти, на яку він створений. В каталогах вказуються місцезнаходження кожного пункту мережі та її клас, тип і рік встановлення знаку, його координати, абсолютна висота і дирекційні кути сторін мережі. Технічний звіт про виконання робіт зі створення геодезичних мереж спеціального призначення та каталог координат і висот пунктів геодезичних мереж спеціального призначення складаються не менше ніж в 2-х примірниках. Адміністратор банку геодезичних даних – «Науково-дослідний Інститут геодезії і картографії» виконав геодезичну прив’язку перманентних базових станцій мережі «System.NET» до Української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем Державної геодезичної мережі України та надав статус:

59

Дайте коротку характеристику мережі ZAKPOS.

Перша в Україні мережа активних референцних станцій – ZAKPOS була створена у 2009 році на території Закарпатської обл. На етапі формування цієї мережі та її функціонування необхідно було прийняти опорну систему відліку координат (референцну систему) та встановити її належні зв'язки з національною системою відліку УСК-2000. Розробниками ще тоді було прийнято, що референцні станції ZAKPOS повинні реалізовувати Європейську земну референцну систему (ETRS89) на території України. Тобто активні референцні станції повинні бути пунктами згущення цієї референцної системи на тій території, яку вони покривають. Упродовж 2009-2011 рр. мережу ZAKPOS було розвинуто на території сусідніх областей: Львівської, Волинської, Рівненської, Чернівецької, Івано-Франківської, Тернопільської та Хмельницької. У 2010-2011 рр. було підписано Угоди про обмін даними із прикордонними з Україною сусідніми державами: Румунією, Словаччиною, Угорщиною, Польщею, а дещо пізніше (2013 р.) із Молдовою. Фактично на кінець 2012 р. мережа ZAKPOS набула статусу мережі активних референцних GNSS -станцій Західного регіону нашої країни. Після того, як відбулися двосторонні переговори з іншими операторами референцних станцій щодо сумісного використання даних спостережень, мережа охопила своїми послугами практично всю територію України, за винятком деяких крайніх районів північного сходу та Криму. Паралельно із розвитком мережі ZAKPOS розширювалась мережа референцних ГНСС-станцій Державного космічного агентства України (ДКАУ), основним завданням якого стало підтримання системи координатно-часового і навігаційного забезпечення України (СКНЗУ). Ця система мала на меті в реальному часі досягти точності визначення координат будь-якої точки близько одного метра по всій території країни, субметрового рівня на відстані до 150 км від референцних станцій та сантиметрового в 20-кілометровій зоні поблизу кожної станції. Не вдаючись до аналізу функціонування мережі станцій ДКАУ, зазначимо, що практично всі вони були включені в мережу ZAKPOS і сприяли забезпеченню нею послуг

60

Дайте коротку характеристику мережі System.NET.

Самостійними операторами мережі референцних станцій є дистриб'ютор японської корпорації TOPCON в Україні – фірма TNT-TPI (мережа TNT ГНСС Network – це близько 50-ти власних станцій) та спільне українсько-швейцарське підприємство – приватне акціонерне товариство "System Solutions" (мережа System.NET). 16 жовтня 2014 року в Головній астрономічній обсерваторії НАН України було підписано Угоду про створення Національної об'єднаної мережі українських референцних станцій глобальних навігаційних супутникових систем. Національна мережа референцних станцій ГНСС створена в інтересах впровадження і розвитку в Україні технологій та сервісів точного позиціонування і навігації, які забезпечать високоточними диференційними поправками користувачів ГНСС державних установ у сфері оборони і національної безпеки, охорони правопорядку і надзвичайних ситуацій, а також при виконанні наукових досліджень . Мережа об'єднала 78 перманентних базових станцій, що дозволило забезпечити доступ до високоточної корегувальної інформації на більш ніж 90% території країни. В об'єднану мережу увійшли: мережа станцій Системи координатно-часового та навігаційного забезпечення України Державного космічного агентства України; ГНССстанції, встановлені в рамках Державної програми створення Державної служби єдиного часу і еталонних частот, що знаходяться в розпорядженні ГАО НАН України; станції мережі активних референцних ГНСС-станцій «System.NET», що належать ПрАТ «Систем Солюшнс». Сьогодні System.NET – найбільша мережа референцних GNSS базових станцій побудованих на основі технологій швейцарської компанії Leica Geosystems. На даний момент мережа складається з 130 станцій і програмного забезпечення Leica Spider. Надають послуги в сферах геодезії, землеустрою, агро та будівництва: - точний сигнал RTK; - опрацювання GNSS даних; - продаж і оренда геодезичного обладнання; - консультаційні послуги; Одним із важливих завдань операторів активних референцних ГНСС-станцій в Україні є створення технічної та нормативно-правової основи функціонування мереж. При цьому необхідно дотримуватись таких умов: - контроль за дотриманням сучасних вимог щодо роботи операторів у питаннях координатночасового і навігаційного забезпечення; - розроблення загальних технічних вимог до обладнання станцій, опрацювання даних та поширення (обмін) інформації між мережами, архівування і накопичення даних тощо; - координація діяльності операторів мереж з використання технологій та сервісів точного позиціонування і навігації в інтересах національної безпеки й оборони, проведення наукових досліджень, розроблення природних ресурсів в інтересах різних га лузей економіки держави; - підготовка угод між операторами мереж про спільне використання даних, зібраних на референцних станціях; - створення єдиних центрів опрацювання (аналізу) ГНСС-даних, які надходять від усіх референцних станцій України; - участь у транскордонному та міжнародному співробітництві з іноземними операторами подібних ГНСС-мереж і центрами опрацювання (аналізу) даних..

 

61

Мережі активних референцних станцій EUPOS та їх послуги.

Створюються станції, що працюють за принципами перманентних станцій EUPOS (European Position Determination System) чи IGS (International GNSS Service) і такі станції називають референцними станціями, оскільки їхні координати ретельно визначаються, уточнюються та проводиться їх безперервний моніторинг. Проте, на відміну від «класичних» перманентних станцій, референцні станції, що об’єднуються у мережу і працюють для реалізації RTK технології, стають активними станціями, тобто станціями, які у режимі реального часу «спілкуються» з своїм обчислювальним центром. Власне саме через це і виник новий термін «активні референцні станції» та «активна мережа станцій». . Тоді як, "класичні" станції лише час від ча су (мінімум кожну годину) передають дані спостережень у відповідні центри зберігання та аналізу з метою їх подальшого статичного опрацювання. Отже, мережа активних референцних станцій, яка базується на найсучаснішій RTK-технології, є централізованою і максимально автоматизованою, дозволяє реально отримувати об’єктивні дані про місцеположення об’єкта із сантиметровою точністю у єдиній системі координат і дозволяє розв’язувати цілий комплекс проблемних питань, в першу чергу, у якісному геодезичному забезпеченні земельно-кадастрових робіт.

62

Закордонний досвід створення мережі референцних станцій.

 

63

Назвіть основні вимоги до створення GNSS-інфраструктури.

 

 

 

64

Назвіть та дайте коротку характеристику найбільш розвинутим закордонним мережам.

 

 

 

65

Які основні параметри необхідно враховувати при виконанні GNSS-спостережень. Дайте коротку характеристику.