42.Як спеціальні історичні дисципліни розвивалися у радянській час?

43.Які з спеціальних історичних дисциплін розвиваються останнім часом найбільш активно?

Першу групу дисциплін складають: історична хронологія, історичній географія, топоніміка, картографія. Оскільки історія людства розвивається в просторі і часі, кожному досліднику необхідні глибокі знання в галузі відповідних спеціальних історичних дисциплін

Друга група спеціальних історичних дисциплін характеризує певні аспекти писемних історичних джерел. До неї входять: палеографія, епіграфіка, берестологія, філігранологія, кодикологія, неографія, дипломатика, археографія, метрологія

До третьої групи спеціальних історичних дисциплін належать: генеалогія, нумізматика, боністика, геральдика, сфрагістика, вексилологія фалеристика, іконографія, філателія, філокартія.

Підсумовуючи огляд системи спеціальних історичних дисциплін, можна зробити висновок про умовний їх поділ на три групи, перша з яких займається вивченням часових та просторових аспектів дослідження джерел, друга – різноманітними писемними історичними джерелами, третя – джерелами емблематичного та символічного характеру.

44.Які роботи і яких дослідників у галузі спеціальних історичних дисциплін Ви знаєте?

45.Яку інформацію можна отримати завдяки аналізу монетних скарбів?

Звдяки вивченню монет встановлюються імена правителів і роки їх правління, стає відомим їх зовнішній вигляд та вигляд різних пам’яток культури різних єпох. Дякуючи монетам людству вдалось дізнатися про вигляд одного з 7 чудес світу – статуї Зевса в Олімпії відомого скульптора фідії. Також за допомогою аналізу монети можна дізнатися коли приблизно вона була виготовлена .

46.Види церковних свят у слов’ян.

Отже, відзначають два види свят — пов’язані із церковним календарем (загальні для всіх церков) і пов’язані безпосередньо з тією чи іншою православною церквою.

Слов’янські свята

День пам'яті княгині Ольги, Туціндан, Туриці, Велесічі ( Кудес ) — День домовика, Велесів день, Лагодження, Троян Зимовий, День Марени, День пам'яті князя Ігоря, Овсень малий, День Герасима — грачевніка, Сороки ( Жайворонки ), Комоєдиця — Масляна, Відкриття Сварги — закликания весни, Ладоденіе, Родогощь ( Таусень ), День богині Макоші, День пам'яті богатиря Святогора, Наумов день, Карачун ( Корочун ), Коляда, Сонячне Різдво, Щедрец,

47.Що вивчає демографія?

Демографія вивчає не просто людність або населення як таке, а саме процес відтворення, репродукції людності.

48. Особливості будови гербів у радянський час.

В гербах усіх республік СРСР були присутні серп і молот, червона зірка, що символізує комунізм, сонце і колосся. Ці елементи були оточені продуктами сільського господарства, виробленими в кожній республіці — бавовна в азійських республіках, пшениця в Казахстані і Україні, виноград — в Молдавії. На всіх гербах було гасло «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» офіційною мовою республіки була російською (крім герба Бухарської РСР). СРСР припинив існування у 1991.

49. Юліанський календар

Юліанський або юліянський календар запроваджений з 1 січня 45 р. до н. е. Юлієм Цезарем наприкінці 46 р. до н. е. За юліанським календарем тривалість року складає 365¼ діб, де чверть доби враховується високосним роком кожен четвертий рік.

На зміну юліанському календарю у 1582 році було запроваджено астрономічно більш точний григоріанський календар.

В Україні відлік діб за юліанським календарем називається календарем за старим стилем, а на григоріанський календар перейшли в 1918 році.

Юліанський календар використовується шістьма з п'ятнадцяти автокефальних Східних православних церков, Українською греко-католицькою церквою, анабаптистами, а також берберами.