25. Розвиток письмової культури часів Київської Русі

Припускають ,що в на середину VII у слов’ян уже існували писемні знаки . Однак першочергове значення мають свідчення літописів давньоруських про те, що договори Русі з Візантією у Хст. Писалися й руською мовою. Задля створення писемності були вирядженні на Русь Кирило і Мефодій . Вони увійшли в історію як творці слов’янських абеток . Розквіт київської писемної школи припадає на ХI ст. яке характерне появою творів Остромирове євангеліє ,Ізборник Святослава . Головною рисою розвитку руської писемності ХII ст. був перехід від пересування до написання оригінальних творів ( літописів , повчань).

26. Спрогнозуйте подальший розвиток СІД . Які з них стануть більш важливими ? Які менш ? Можливо в майбутньому з’являться нові спеціальні історичні дисципліни через розвиток сучасних технологій . Також вони допоможуть досліджувати їх більш детальніше .

27. Територіальні , міські, державні герби в історії України.

Територіальна земельна геральдика характерна не для всієї території України Перші земельні герби України відомі з ХIV ст., однак вони сягають періоду Київської та Галицько – Волинської держав. Українська земельна геральдика мала виключно місцеве походження . розвивалася на власному грунті . На землях , що опинилися в складі російської імперії , історичні знаки зазнали змін . До них долучали імперську символіку і атрибут , хоч ці території мали багату сотенної і полкової символіки . При створені сучасних обласних гербів України закономірно використовувати історичну символіку з давніх її зображень. На розвиток міської геральдики у нас істотно вплинув той факт , що українські землі впродовж тривалого часу перебували під владою інших держав . Їх геральдичні традиції позначалися на формуванні зображального ряду і композиції міських знаків в Україні. Цілісну картину міської геральдики України створити важко , через розпорошення по архівосховищах різних країн Тому основними джерелами для вивчення слугують видання енциклопедичного типу , опубліковані в Австро-Угорщині та Російській імперії .

Державний герб виник за князя Володимира. Його зображували на зброї, цеглі, нагробках, перших монетах. Хоч тризуб за період функціонування зазнав трансформації при відтворені і набув додаткових елементів , він увійшов у постійний вжиток , але первісна основа тризуба залишається незміною.

28. У чому полягає значення спеціальних історичних дисциплін для сучасної історичної науки ?

Нині СІД слугують для розв’язання вузьких завдань – критики джерела , а з іншої сторони ставлять самостійні завдання у різноманітних ділянках історії.

29. Чи є допоміжними спеціальні історичні дисципліни.

СІД остаточно закріпився в середині 1980 років прийшов на зміну допоміжним історични дисциплінам . В сучасний час наголошують на самостійності СІД.

30. Чому виникли сід?

СІД виникають як комплекс новинок роботи з документами.

31. Місце СІД в системі історичної науки.

В системі історичних наук СІД займають підлегле місце джерелознавству. Будучи підсистемою джерелознавства СІД самі вистутають як система ,що має власну структуру

32. Предметом дослідження історичної демографії є вивчення різних аспектів історії розвитку народонаселення, з числа яких назвемо:

• періодизація зростання або спаду чисельності населення;

• склад населення

33. Що в історії можна вивчати, використовуючи кліометричні методи? Що не можна? Наведіть приклади.

Вивчає історію економіки, зокрема альтернативних версій розвитку економіки у минулому, за допомогою теоретично-економічного інструментарію, кількість методів математичного аналізу, статистичного і гіпотетичного моделювання.

34. Що вивчає генеалогія? Генеологія-родознавство, допоміжна історична дисципліна, що вивчає походження та родинні зв'язки осіб, родовід якоїсь людини, історію родів і сімей.

35. Що вивчає геральдика?

Геральдика-гербознавство, спеціальна історична дисципліна, що вивчає герби, кольорові емблеми, які належать особам, родам чи спільнотам; досліджує історію виникнення та розвиток гербової традиції, закони складання гербів та їх використання.

36. Що вивчає палеографія?

Палеографія-історико-філологічна дисципліна, об'єктом дослідження якої є історія письма, його еволюція (переважно на основі давніх пам'яток) та характерні особливості на певних етапах розвитку.

37. Що вивчає археографія?

Археографія-спеціальна галузь історичної науки, що вивчає історію публікації історичних документів та розробляє теорію та методику їх видання.

38. Як генеалогічні відомості можуть допомогти при дослідженні

минулого?

Допоможе відтворити минуле свого роду.

39.Як герби можуть допомогти при дослідженні минулого?

40.Як знання історичної хронології допомагає краще зрозуміти історичні джерела? Наведіть приклади.

41.Як скласти генеалогічний розпис?

Перше, що необхідно зробити перед початком дослідження, це зібрати усю усну інформацію. Розпитати бабусь, дідусів, тіток та інших родичів. Дізнатися в них основні дані про людину: ім’я, дату та місце народження. Без цих даних пошук в архівах – даремний.

Аби створити родинне дерево варто перебрати старі документи і навіть фото. Часто на знімках є багато підказок де далі шукати інформацію про людину.

Якщо на фото хтось у військовій формі, то дані про цю людину варто шукати у військових архівах. А якщо розгледіти ще й звання, то процес значно пришвидшується.

Якщо живих родичів та жодних документів немає, то першим місцем де починається дослідження – місцевий РАЦС.

В органі реєстрів актів цивільних станів зберігаються свідоцтва про народження та метричні книги. Ще тут можна віднайти домові книги, у яких записували всіх мешканців однієї квартири. Однак, у РАЦСах зберігаються документи лише за останні 75 років.

Коли потрібні документи старші за 75 років, тоді варто звернутися до обласного державного архіву. Варто зауважити, що адміністративний поділ України часто змінювався, тому документи з одного регіону можуть бути в архіві іншого.

Якщо йдеться про ще давніші часи, до прикладу дані про львів’ян періоду Австро-Угорської імперії, то такі дані містяться у Центральному державному історичному архіві. У кожній області є свої регіональні державні та історичні архіви.

Отримати інформацію у цих архівах може будь-хто, написавши відповідне звернення. Подати такий запит до архівів можна трьома способами – поштою, електронною адресою або ж безпосередньо на місці.

Існує два головних види родоводів: висхідний (усі предки) і спадний (усі нащадки) даної особи. Існує кілька загальноприйнятих способів зображення родоводів: таблиця або схема, дерево, розпис