83.Які ви знаєте методи етнологічних досліджень?

1. Порівняльно-історичний метод

2. Сучасний порівняльно-історичний метод

3. Метод комплексного аналізу.

4. Метод компонентного (системного) аналізу.

5. Реконструктивний метод (метод пережитків)

Крім названих методів, етнологія користується ще й методом конкретно-соціологічних досліджень, методом картографування, методом абсолютизації місцевих факторів (чинників)

Порівняльно-історичний метод. Метод дає можливість вияви ти особливе і загальне в розвитку етносів та їх культури, з’ясувати причини цих спільностей і відмінностей, уточнити генезу і поширення окремих явищ матеріальної, духовної і соціальної культури, пояснити причини і хід формування історико-етногра фічних областей, вивчити етногенез народів, реконструювати історію первісного суспільства і т.ін.

Сучасний порівняльно-історичний метод розглядає етноси та їх культури як цілісні системи, враховує як загальні тенденції їх розвитку, так і вплив місцевих факторів на складання особливостей їх традиційно-побутової культури. Нині застосовуються три види порівнянь: історико-генетичні, історико-типологічні та історико-дифузійні.

Метод комплексного аналізу. В його основі лежить підхід до етносів (їх етногенезу, культури і побуту) як до неповторних між- поколінних людських спільнот зі своєрідною внутрішньою мозаїкою і складною соціальною структурою. Щоб дати достатньо повну характеристику етнічних спільнот, етнологи проводять комплексні польові експедиції.

Метод компонентного (системного) аналізу. Використовується названий метод при потребі дати цілісну характеристику етніч­ них спільнот, що вимагає описати всі складові компоненти етно­ сів як динамічних систем: внутрішню етнографічну мозаїку (етнографічні зони, субетноси, етнографічні групи, етнографічні райони), традиційно-побутову культуру (господарські заняття, поселення, житло, одяг, транспорт, сім’ю, систему спорідненості, сімейні свята, обряди, вірування і т.д.), їх демографічні, соціа­ льні, економічні, мовні, психологічні особливості тощо В основі компонентного аналізу лежить кількісна характеристика явищ традиційної культури і побуту.

Реконструктивний метод (метод пережитків). В основу методу покладено факт про те, що в культурі кожного народу зберігається чимало залишкових явищ (пережитків) культури і побуту попередніх історичних епох у вигляді традиційних звичаїв, обрядів, вірувань, звичок, норм поведінки і виховання, художніх смаків і т.ін. Спираючись на них, можна вести не лише реконструкцію окремих явищ традиційно-побутової культури більш ранніх історичних епох, а й повністю відтворити цілі культурно-побутові комплекси

Крім названих методів, етнологія користується ще й методом конкретно-соціологічних досліджень, методом картографування, методом абсолютизації місцевих факторів (чинників) та ін.

80.Характеристика народів Азії та їх етнічної історії.

Азія - один із осередків зародження цивілізації, батьківщина землеробства, штучного зрошення, міст, багатьох наукових досягнень.

Саме в Азії можна виділити чотири найбільших народи земної кулі:

• китайці,

• хіндустанці,

• бенгальці,

• японці.

Предки бірманців переселилися зі сх. частини Тибету в 1 тис до н.е. у 4ст-створили державу – Шриктетру. В умовах політичного і госп-культурного панування мянми асимілю-вали споріднені етноси-палаунг, шані, моні. у 1885 – Мянма захоплена англійцями. всього Мянмі проживають 49 млн чол., найчис з них є мянми(75%), карени(8%), чіни(2%). Сіамці – 52%, 82 млн чол населення Таїланду; у 1ст н.е. перші групи предків переселилися з пв.Китаю до Таїланду; нова хвиля до Таїланду прийшла в 11-12 ст. вони асимілювали місцеве мон-кхмерське населення; але засвоїли їх кул-госп традиції. у 14-18 ст сформувалися у динамічну етнічну спільноту. Лаосці – становлять 74 % населення Лаосу а в Таї-ланді 26 %. в 1ст н.е. с пв. пв-сх Азії були витиснені на тер суч Лаосу. у 14 ст – утворили державу Лангсан. Вєти – 81 млн чол.(88%). у В’єтнамі;5-6 до н.е. склався союз племен, створили незалежну державу Дай-в’єт ще у 10 ст. процеси нац етн консолідації тривають і по нині. Історія кхмерів починається зі створення і розквіту держави Фунань(1-6ст), к8ст – ст..Камбоджа на дві частини – Камбоджу та Сіамсько-бірманську державу. Державну незалежність відновили лише у 1953р. Населення Камбоджі 14 млн чол.(89%-кхмери). Яванці – 46% населення Індонезії(220млн чол.); Предки на о.Ява зявилися у с1тис до н.е. Упродовж 1 тис н.е. зазнавали сильного впливу з Індії; найдавніше держ утворення у 1-3 ст н.е. У 17ст – влада Нідерландів, 1949 – незалежність. південноазіатська перехідна раса. Малайці – дуже складна етн спільнота, найчисельніші групи малайці Індонезії – 9млн чол.; Малайзії – 6,7 млн, Таїланду – 1,9 млн. Пробатьківщина малайців зх частини о.Калімантан, звідси вони розселилися на острови Пв-Китайського моря, потім на о.Суматру та на Малайський п-в. На сер. 1 тис н.е. на Суматрі малайці створили перші держави, яки у 7-8 ст були об’єднані в буддистську імперію – Швірінджаїя. у 15 ст – іслам; у 17 – султанат.

Народи Малої Азії.

Туречина та Кіпр. Найчисленніший етнос турки також проживають близькі до них карапахи, гагаузи , туркмени, а на зх. греки на крайньому пд..-сх Туречини сирійські араби А весь світ населений курдами. Всі етноси області харак. рисами індо – середземноморської підраси великої європеойдної раси. В складі підраси виділяють певні расові ознаки: угрекі-адріатично динарськой підраси в грузинів кавказькой підраси, Греки , грузини та гагаузи сповідують християнство а інші мусульманство. Турки – етнос який склався на основі турських племен які емігрували малу Азію. Мова турків належить до тюрськой групи алтайської мовної сімї . Основне заняття напівкочове та відгіне скотарство розводять врх. овець, коней , ангорську козу. Також займаються орним землеробством вирощують , ячмінь , пшеницю овес бобові цитрусові. Одяг жін. шаровари широка спідниця і сорочка на голову широку хустину. Чол.. штани довга сорочка коротка жилетка і куртка на голову феска. Суспільне життя сімей характеризується понуванням сімейних звичайв . Релігія мусульмани суніти . Курди 13 млн. чол.. у формувані взяли участь іраномовні племена. виділяють 3 ГКТ, 1. кочові (скотарство) 2. напівкочові (землеробство + скотарство) 3. осілі (землер. і скотарство.) Важлива роль належить промислам . Реліг. мусульмани, суніти, шиїти ?.