111. Підсобні виробництва та промисли як галузі сільськогосподарського виробництва: правові основи створення та діяльності.

Підсобні виробництва та промисли належать до категорії допоміжних галузей аграрного виробництва, до їх основних завдань належать: 1) повне та продуктивне використання трудових ресурсів (особливо сезонного надлишку робочої сили), 2) ефективне використання місцевих матеріальних та сировинних ресурсів, а також відходів промислового виробництва, 3) переробка власно виробленої сільськогосподарської продукції, 4) отримання додаткового доходу. Тобто внаслідок ведення підсобних виробництв та промислів сільськогосподарські товаровиробники отримують можливість покращити свій фінансовий стан, збільшити обсяги виробництва продукції та прибутковість господарства.

Розрізняють 2 види підсобних виробництв та промислів: внутрішньогосподарські та міжгосподарські.

Внутрішньогосподарські функціонують на правах структурного виробничого підрозділу підприємства, а міжгосподарські - створюються підприємствами та функціонують як самостійні суб’єкти з правами юридичної особи. Обидва види є власністю сільськогосподарського підприємства в цілому, або пропорційно внесеної ним частки майна або коштів.

Підприємство може створювати підсобні виробництва на засадах кооперації з промисловими підприємствами, об’єднаннями та організаціями, а також створювати з іноземними партнерами спільні підприємства.

Діяльність підсобних виробництв та промислів регулюється на підставі Господарського кодексу України, Земельного кодексу, Лісового кодексу, Водного кодексу, Статуту господарства, що його утворило, а також на підставі такого локального акту, як Положення про підсобне виробництво чи промисел, яке приймається з урахуванням «Примірного положення про підсобні виробництва та промисли в колективних, державних с/г підприємствах, міжгосподарських організаціях та інших агропромислових формуваннях», схваленого Всеукраїнською Радою КСП та затвердженого у березні 1994 р. Міністерством сільського господарства та продовольства України.

Згідно із Господарським кодексом України поряд із виробництвом сільськогосподарської продукції сільськогосподарські підприємства та об’єднання можуть займатися будь-якими видами діяльності не забороненими законом. Предметом діяльності цих підприємств може бути переробка сільськогосподарської сировини, плодів, ягід, грибів, виробництво будівельних матеріалів, склотари, меблів, художніх виробів. Утворюються підсобні виробництва у сільськогосподарських підприємствах за рішенням вищого органу управління (у сільськогосподарському кооперативі – за рішенням загальних зборів, у державних (комунальних) підприємствах – за наказом директора, а в міжгосподарських підприємствах, об’єднаннях – за рішенням зборів уповноважених господарств – учасників). Цим же органом приймається і затверджується Положення про підсобне виробництво чи промисел, на підставі якого здійснюється його діяльність.

Підприємства, які створили підсобні виробництва та промисли: закріплюють за ним обладнання, транспорт, інвентар, будівлі та інше майно, а також земельні ділянки; забезпечують їх нормативно-технічною документацією; затверджують структуру виробництва; вживають заходи щодо забезпечення їх матеріально-технічними ресурсами; здійснюють заходи щодо додержання техніки безпеки, вимог виробничої санітарії та ін.

Роботи в підсобних виробництвах виконуються переважно особистою працею членів господарства. Допускається залучення до роботи осіб за трудовим договором (наприклад, фахівців, спеціалістів у певній сфері), як сезонних, так і постійних. Тривалість та розпорядок робочого дня, порядок надання вихідних, оплачуваних відпусток регулюється Правилами внутрішнього розпорядку.

Загальне керівництво підсобними промислами, контроль за їх діяльністю здійснюється правлінням або керівником сільськогосподарського підприємства. Безпосереднє керівництво здійснює керівник даного структурного підрозділу (завідувач виробництва начальник цеху, керівник промислу). Він несе відповідальність за організацію виробництва, використання матеріальних ресурсів, випуск та реалізацію продукції, а також за можливе погіршення екологічної обстановки внаслідок господарської діяльності.

Незважаючи на спільні завдання, мету і порядок створення підсобних виробництв та промислів, вони мають і певні відмінності. Так, підсобні виробництва характеризуються тим, що:

- мають підсобний характер до основного аграрного виробництва;

це форма поєднання аграрного виробництва і промислової переробки продукції,

у випадку переробки рослинної сировини - носять сезонний характер.

Виробнича ж діяльність промислів заснована на переробці несільськогосподарської сировини, використанні природних ресурсів і відходів промисловості (виготовлення будматеріалів із місцевої сировини, столярних виробів, меблів, сувенірів, інших побутових виробів), а отже - це форма організації промислового виробництва, яке зазвичай не пов’язане із аграрним виробництвом, функціонує на постійній основі та використовує індустріально-промислове обладнання, верстати.

Оскільки основною метою діяльності сільськогосподарських підприємств є виробництво сільськогосподарської продукції, а підсобні виробництва і промисли належать до допоміжної галузі, то їх діяльність має відповідати певним вимогам: їх виробнича спрямованість не повинна виходити за межі основного аграрного виробництва як основної діяльності сільськогосподарських підприємств, домінуючим має бути саме аграрне виробництво, основні та додаткові галузі не повинні поглинатися допоміжною галуззю, або підніматися до її рівня; загальний обсяг виробництва та доходи отримані від підсобних виробництв мають бути значно нижчими від основних та додаткових галузей (у випадку з промислами, або підсобними виробництвами, які займаються переробкою не тільки власно виробленої сільськогосподарської продукції, їх дохід має не перевищувати 25% валового доходу підприємства за рік – в іншому разі підприємство втрачає статус сільськогосподарського товаровиробника); робота в них повинна виконуватися не на шкоду основним та додатковим галузям; виробнича діяльність повинна здійснюватися, як правило, із застосуванням праці працівників та членів трудового колективу.

Для здійснення окремих видів діяльності підсобними виробництвами необхідним є отримання ліцензії (виробництво тютюнових та алкогольних виробів, збирання лікарських рослин та ін.).

Ліквідація підсобних виробництв та промислів відбувається за рішенням вищого органу управління підприємства (загальних зборів, за наказом директора, за рішенням зборів уповноважених господарств-учасників).