72. Порядок створення та державної реєстрації фермерського господарства.

Створення та функціонування фермерського господарства безпосередньо пов’язане насамперед із земельними відносинами, із використанням земель сільськогосподарського призначення. Саме земельні відносини є визначальними у системі фермерських правовідносин.

Основною організаційно-правовою підставою для створення фермерського господарства є наявність земельної ділянки сільськогосподарського призначення на праві власності або на умові оренди. Передумовою державної реєстрації фермерського господарства як юридичної особи визнається факт відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документальне оформлення прав на землю.

Відповідно до ст. 5 Закону «Про фермерське господарство» право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.

Право на створення фермерського господарства мають громадяни України, які володіють не лише загальною (цивільною), а й спеціальною (земельною, аграрною) правоздатністю. Обов’язковим елементом такої правоздатності є громадянство України, досягнення 18-ти річного віку. Факультативним складовим її змісту згідно зі ст. 118 Земельного Кодексу є досвід роботи в сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

На сьогодні, громадяни, які не мають у власності чи в оренді земель сільськогосподарського призначення, для створення фермерського господарства, в першу чергу, необхідно отримати (придбати) у власність або в оренду земельну ділянку з державної (комунальної) власності з метою ведення фермерського господарства.

Створення фермерського господарства громадянами, які не мають у власності або в оренді земельної ділянки сільськогосподарського призначення передбачає декілька етапів.

Так, на першому етапі передбачено обрання вільної земельної ділянки із публічної кадастрової карти. Отримання від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру викопіювання з кадастрової карти (плану).

На другому етапі відбувається звернення із клопотанням до відповідного органу виконавчої влади, районної ради або адміністрації за місцем розташування земельної ділянки.

У відповідності до ст. 118 Земельного Кодексу громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, подають клопотання до відповідної ради або державної адміністрації, якщо земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту. Для отримання земельної ділянки з державної власності заява подається до відповідної державної адміністрації, а для отримання земельної ділянки комунальної власності – до відповідної ради.

На третьому етапі розробляється проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб’єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою. Проект розробляється на підставі договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який укладається між замовником та організацією, яка має відповідну ліцензію на виконання робіт із землеустрою.

На четвертому етапі передбачається одержання проекту та його погодження. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186.1 Земельного Кодексу

На п’ятому етапі здійснюється затвердження проекту. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Шостий етап передбачає державну реєстрацію земельної ділянки. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за місцем її розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

На сьомому етапі відбувається одержання рішення про безоплатну передачу земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

На восьмому етапі здійснюється державна реєстрація права власності на земельну ділянку здійснюється у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

На дев’ятому етапі державна реєстрація фермерського господарства здійснюється на підставі норм Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Фермерське господарство може бути зареєстроване як юридична особа або як фізична особа – підприємець.

Після державної реєстрації фермерське господарство набуває статусу юридичної особи або фізичної особи – підприємця. Воно має своє найменування, може мати печатки і стає суб’єктом землекористування.

Відповідно до ст. 8-1 Закону України «Про фермерське господарство» передбачені особливості створення та діяльності сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи

По-перше, сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується фізичною особою – підприємцем самостійно або спільно з членами її сім’ї на підставі договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства.

По-друге, договір про створення сімейного фермерського господарства укладається членами однієї сім’ї в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню за місцем розташування майна та земельних ділянок фермерського господарства.

По-третє, головою сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи є член сім’ї, зареєстрований як фізична особа – підприємець і визначений договором (декларацією) про створення сімейного фермерського господарства. Після укладання (складання) договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства голова сімейного фермерського господарства має зареєструватися як фізична особа - підприємець або зареєструвати зміни до відомостей про фізичну особу - підприємця в порядку, встановленому законом.

По-четверте, від імені сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи має право виступати голова цього господарства або уповноважений ним один із членів господарства.

По-п’яте, умови договору про створення сімейного фермерського господарства визначають:

а) найменування, місцезнаходження (адресу) господарства, мету та види його діяльності;

б) порядок прийняття рішень та координації спільної діяльності членів господарства;

в) правовий режим спільного майна членів господарства;

г) порядок покриття витрат та розподілу результатів (прибутку або збитків) діяльності господарства між його членами;

ґ) порядок вступу до господарства та виходу з нього;

д) трудові відносини членів господарства;

е) прізвище, ім’я та по батькові членів господарства, ступінь їх родинного зв’язку, паспортні дані та реєстраційні номери облікових карток платників податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, реєстраційні номери облікових карток платників податків не зазначаються).

Фермерське господарство може бути створене і однією особою. Якщо ж фермерське господарство створюється одним із членів сім’ї, то інші члени сім’ї, а також родичі можуть набути членство в цьому господарстві лише після внесення відповідних змін до його Статуту або договору (декларації). Зміни до Статуту підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку, а договору (декларації) – нотаріальному посвідченню