45. Правовий режим основних, обігових, натуральних та інших фондів сільськогосподарських підприємств.

Правовий режим використання майнових фондів сільськогосподарських підприємств регулюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Податковим кодексом України, Законами України: від 19 червня 2003 р «Про фермерське господарство», від 10 липня 2003 р. «Про кооперацію», в ред. від 21.07.2020 р. «Про сільськогосподарську кооперацію» від 19 вересня 1991 р. «Про господарські товариства», від 17 вересня 2008 р. «Про акціонерні товариства» від 6 лютого 2018 р. «Про товариства з об- меженою та додатковою відповідальністю» та ін.

Майно - це сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів (ст. 139 Господарського кодексу України).

Майно, що використовується в процесі сільськогосподарського виробництва, поділяється на основні фонди, оборотні засоби, кошти та товари, вартість яких відбивається на самостійному балансі підприємства.

Залежно від цільового призначення розрізняють основні виробничі фонди і фонди невиробничого призначення. На такі ж різновиди поділяються й оборотні фонди. Правовий режим майна залежити від форм власності, так і від призначення майна у виробництві з використання в невиробничій (соціальній) сфері.

Основні фонди - сукупність матеріальних цінностей, які багаторазово використовуються в процесі виробництва, поступово зношуються і переносять свою вартість на продукт праці або втрачають свою вартість. Термін їх експлуатації більше 1-го року, вартість більше 6000,00 грн. Основні виробничі фонди - це засоби праці, тобто товарно-матеріальні цінності, що використовуються в процесі праці протягом декількох виробничих циклів, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вони поступово, частинами переносять свою вартість на виготовлену продукцію.

До основних виробничих фондів належать земельні ділянки, капiтальні витрати на покращання земель, споруди, передавальні пристрої, верстати, машини, обладнання, транспортні засоби, робочу i продуктивну худобу, багаторічні насадження і деякі інші матеріальні цінності.

Основні невиробничі фонди становлять житлові будинки, санатоpiї, пансіонати, лікарняні установи та інші об'єкти соціально-культурного і оздоровчого призначення.

До оборотних засобів відносяться предмети праці з терміном експлуатації до 1 року, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі, змінюючи або втрачаючи при цьому свою форму і повністю переносять свою вартість на вартість створеної продукції. Оборотні фонди можуть бути як грошовими, так і натуральними - готова сільськогосподарська продукція, сировина, насіння, цінні папери, паливно-мастильні матеріали тощо.

Коштами у складі майна сільськогосподарського призначення є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги.