Философия (4 курс 2 семестр) Ізотова І.О / Экзамен / 16

Білет - 16

1. Визначте історичні передумови виникнення філософського знання. Філософія і міфологія.

Відповідь:

Історичні передумови виникнення та розвитку філософії.

Виникнення філософії - це закономірний результат становлення і розвитку людини. Оскільки об'єктом філософського осмислення дійсності є відношення "людина - світ", то вся історія розвитку філософської думки - це процес усвідомлення людиною сутності світу свого буття і своєї власної сутності. Будь-яке значуще, аж надто суспільне, явище має для свого виникнення певну сукупність передумов, що викликали його до життя. Отже, до передумов виникнення філософії можна віднести такі:

1. Соціально-економічні, тобто такі, що характеризуються відповідним рівнем розвитку продуктивних сил і соціальних відносин стародавнього суспільства. Внаслідок таких процесів відбувається остаточний розподіл праці на фізичну та розумову, до якої відноситься і праця (ремесло) філософа. Рівнобіжно з цим здійснювалися: а) централізація міст; б)розвиток торгівлі, в тому числі із сусідніми країнами, що сприяло запозиченню знань і досвіду. Все це забезпечувало для певної частини громадян можливість постановки питань і пошуку відповідей щодо сутності світу і людини.

2. Духовно-культурні: а)вироблена певним народом, а також запозичена в інших народів сукупність знань, відповідний рівень загальної культури, в тому числі культури діалогу, обміну думками; б)завершення формування писемності і на основі цього в)наявність розвинутої літератури (поезія, драма, трагедія), насиченої оповідями та сюжетами, дійовими особами яких є боги, природні стихії, герої тощо; г)порушені та розв'язанні художньо-образними та символічними засобами світоглядні (смисложиттєві) проблеми.

3. Зумовлене попередніми чинниками виділення кількісно незначної верстви людей, одна частина яких потребує відповідей на питання про те, "що є світ?" і "як правильно жити?", а інша - робить пошуки відповідей на них своїм ремеслом, професією, що дістає назву "любов до мудрості", або "філософія'". Ці люди здебільшого не належали до політичної чи військової аристократії, а були від народження (або ставали) "аристократами духу", тобто безкорисливими шукачами істини, мисливцями за істиною, мислителями.

4. Джерелами філософії були також наявні міфологічні оповіді та первісні релігійні вірування, в надрах яких уже порушувалися й розв'язувалися у відповідний спосіб зазначені питання щодо сутності світу і людини та смислу життя. Міфологічно-релігійні оповіді, сюжети й образи, а також події, учасником яких оповідач більшою чи меншою мірою себе відчував, мали попередньо стати предметом роздумів та логічного аналізу й саме так постати перед мудрецем у формі думки. Отже, завданням перших філософів було переведення смисложиттєвих проблем і настанов з їх чуттєво-образного, життєво-практичного та міфологічно-релігійного рівня на рівень раціонально-теоретичний, тобто розумовий, поняттєвий.

2. Охарактеризуйте патристику як сукупність філософських доктрин християнських мислителів.

У розвитку християнської філософії зазвичай виділяють два періоди - патристики (І-VI ст.) і схоластику (VII-XIV ст.).

Патристика (від грец. Pater- батько) - період створення християнської теології, в якій дуже активні були так звані отці церкви, її засновники.

Вихідним джерелом середньовічного світобачення постає Біблія.перші просвітителі – апостоли(учні Ісуса Христа), ала розгалуджено поширюють знання Отці Церкви. На ранньому етапі свого розвитку патристика набула характеру апологетик. (захист християн). Рання патристика розділилась на два напрями – негативного і позитивного ставлення до античної мудрості.

Позитне – грецькі філософи йшли шляхом істини і її требам підпорядкувати теології. Представник Юстин Мученик – вивів 5 аргументів щодо переваг християнства над язичництвом:

1. Єдність ( Бог єдиний. Не треба шукати нові початки буття)

2. Універсальність (християнство відкрите для всіх)

3. Простота (християнство можна осягнути без спеціальної освіти)

4. Авторитет (філософію вигадали люди, а християнська істина дана Богом)

5. Давнина(вважав, що витоки філософії греки запозичили з Старого Заповіту).

Негативні – вважали, що філософські знання безпідставні, ведуть до гріха, заплутані. Вважали, що віра живе у простих душах і не потребує розумового осмислення, а лише щирого почуття до Бога.

Найбільш завершеного вигляду ідеям патристики надав Аврелій Августин:

• Бог – сукупність усіх досконалостей, вічне, завершене Буття,

• Можливості Бога невичерпані. Він творить світ ні із чого

• Світ змінюється. Нове приходить і замінє те, що було

• Світ залежить від Бога, але Бог від світу не залежить. Бог- трансцендентний (поза світовий)

• Бог – гарант безсмертя

• Наявність «внутрішньої людини» (душа), до якої входять пам’ять, воля та розуміння. (цим довів значення переживань, духовних рухів та подій)

• Божественне попередє визначення долі та її свобода волі. Бог від самого початку чітко визначив, хто з людей праведний, а хто грішний. Але люди про це не знають.

Філософія не знищувалася, вона продовжувала існувати, але лише на підступах до теології (проміжна сфера між філософією та релігією)

3. Проаналізуйте історію становлення та предмет вивчення філософії техніки.

Філософія техніки – це напрям у філософії, що виник у XX ст. Його поява викликана передусім надзвичайно широким розповсюд­женням техніки і технічних засобів саме в цьому столітті, а також всеохоплюючим впливом техніки на всі сторони життя су­спільства.

Слід зазначити, що інтерес до науки і техніки виник задовго до XX ст. Так, певні міркування про засоби людської діяльності зустрічаються у творах Платана й Аристотеля. В епоху Відродження технічною діяльністю займалися Леонардо да Вінчі (1452-1519), Микколо Тарталья (1499-1577), Петро Апіан (1501-1552), Герхард Меркатор (1512-1594).

В період Нового часу знання та вміння поділялися на еханічні мистецтва) та (вільні мистецтв. До механічних мистецтв відносилися: рільництво, полювання, , зброярство, медицина, ткацька справа і театральне мистецтво, оскільки воно вимагало спорудження підмостків та виготовлення і використання декорацій. Найбільш вагомий вклад в обґрунтування філософських проблем техніки вніс німецький філософ Ернст Капп (15 жовтня 1808 — 30 січня 1896 ), який написав філософський трактат «Філософія техніки». Значний внесок у розроблення філософії техніки зробили французький вчений Еміль Дюркгейм (1858-1917), німецький соціолог Макс Вебер (1864-1920), американський філософ та соціолог Елвін Тоффлер (народився 3 жовтня 1928).

Поява особливою напряму філо­софських досліджень була обумовлена наступними чинниками:

- техніка є основним чинником розвитку сучасної людської спільноти;

- розвиток техніки впливає на всі сторони життя суспільства, радикально змінюючи їх зміст;

- високий рівень розвитку техніки розкрив принци­пово нові аспекти їх зв’язку з різними сферами людської життєдіяльності (робота, побут);

- з поступом техніки корінним чином змінилися всі сторони людського буття – ми не уявляємо свого існування без мобільного зв’язку чи Інтернету.

У зв’язку з останнім маємо підстави стверджувати, що філосо­фія техніки змушує нас дещо по-іншому розглядати окремі традиційні проблеми філософії, зокрема: що таке людина, що таке природа, які можливі між ними системи взаємозв’язку, якою є природа людського інтелекту? Водночас виникає і цілий комплекс со­ціальних проблем, що вимагають філософського обґрунтування. Але безпосереднім предметом вивчення нашої теми є дослідження сутності техніки і її місця серед інших явищ людської життєдіяльності.

сучасній філософії виділяється 9 характерних завдань техніки:

- вирішення проблем прикладного природознавства;

- отримання надлишків продукції тобто підвищення ефективності виробництва;

- розкриття можливостей упорядкування природи;

- самозабезпечення людського існування;

- втілення ідей та задумів людини;

- бажання мати владу над природою;

- створення нових інструментів та засобів діяльності;

- вивільнення людини від впливу над природою;

- матеріалізація ідей людської діяльності.