Философия (4 курс 2 семестр) Ізотова І.О / Экзамен / 15
.docx15 варіант
Охарактеризуйте теорію об’єктивного ідеалізму Ф.-В.-Й. Шеллінга.
Визначте провідні філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах у ХІХ ст.
Дайте визначення поняття «цивілізація» та проаналізуйте взаємозв’язок культури та цивілізації.
1. Фрідріх-Вільгельм-Йозеф Шеллінг , який в університеті вивчав природознавство і перебував під впливом наукових відкриттів не прийняв концепції Фіхте, в якій об'єкту (природі) задавалось позірне, несправжнє буття. Виступивши як послідовник Фіхте, він невдовзі долає його суб'єктивний ідеалізм і переходить на позиції об'єктивного ідеалізму.
Його творчість розвивалася в кілька етапів. Спочатку він розвиває натурфілософські ідеї, пізніше створює філософію тотожності мислення і буття, а наприкінці життя основну увагу приділяє філософії релігії. Шеллінгу належить також оригінальна естетична концепція. Перейнявши у Фіхте ідею тотожності суб'єкта і об'єкта, Шеллінг переносить центр ваги з суб'єкта на об'єкт. Природа у нього є не пасивним матеріалом для діяльності суб'єкта, а творчим началом. Вона — розум, який застиг у своєму бутті, має ступінчасту побудову у творенні якої розум піднімався поступово від несвідомого життя до життя свідомого (в людині). В природі діють ті ж форми творчої діяльності (теза, антитеза, синтез), які Фіхте відкрив у суб'єкті.
Натурфілософія Шеллінга долає механіцизм попередніх мислителів. Він вказував на існування, крім механічних, також електричних, хімічних і органічних сил. У природі діє універсальний закон полярності. Вона — єдиний організм
Творча (продуктивна) діяльність розуму в природі, за Шеллінгом, аналогічна творчій діяльності окремого суб'єкта у сфері мистецтва. Світ можна розглядати як «твір мистецтва», як «нижчу поезію». він дійшов висновку, що художня інтуїція може глибше проникати в суть природи, ніж наука. Він прагне поєднати мотиви філософії Фіхте і Спінози. Розум, мислення, за Шеллінгом, існують тільки в бутті (реальному) і через буття. Буття, реальність є буттям розуму. Взяті окремо ні мислення, ні буття не є першоосновою сущого, нею є їх єдність, тотожність. Іншими словами, субстанція Шеллінга, подібно до субстанції Спінози, Відмінність тільки в тому, що в голландського філософа субстанція статична, а в Шеллінга динамічна, самотворча.
Концепція Шеллінга мала значний вплив на Гегеля. Пізній Шеллінг, який значно пережив Гегеля, був одним з перших мислителів, який піддав критиці гегелівський панлогізм.
2. ст51 У XIX ст. українська філософська думка вийшла на новий рівень своїх проявів: академічна філософія тепер викладається у світських навчальних закладах. На хвилі підвищення інтересу до власної історії, культури, етнічної самоідентифікації філософсько-світоглядні ідеї в Україні знаходити вираз і в літературі, громадсько-політичній думці та програмах різного роду суспільних рухів.
Лінію «кордоцентризму», започатковану Г. Сковородою продовжував Памфил Юркевич, який розглядав серце як 1 - людської тілесної організації, 2 – центр духовної діяльності, 3 – осередок морального життя. Його теоретичний спадок називають «Філософією серця».
Коли йдеться про українську літературу, першим постає перед нами ім'я Миколи Васильовича Гоголя
Інша велична постать в українській літературі, що відчутно вплинула на культуру та світогляд, - це Т. Шевченко.
Ж Т. Шевченко, як ніхто інший, влучно та переконливо репрезентував ідею соборності України, єдності усіх її земель всупереч історичній недолі, що роз'єднала різні частини колись єдиного краю, розкидавши їх по різних державах.
Серед інших світоглядних ідей Т.Шевченка варто виділити такі:
Ідея глибинної спорідненості людини із природоюлюдина вкорінена в природу, а природа, своєю чергою, є не мертвою, а одухотвореною.
Ідея народу як єдиного суверенна своєї історії та своєї життєвої долі: ° ніхто не може вирішувати Його долі, він є єдина животворча сила історії.
Ідея віри у справедливого Бога; інколи здається, що Шевченко чи то атеїст, чи то єретик, проте в його творах чітко проводиться розрізняння того Бога, що його малюють у церквах та ім'ям якого чиниться насильство, та справжнього Бога, як гаранта здійснення вищої справедливості.
Ідея насильницької народної революції; проте слід сказати, що ця ідея була дуже поширеною у XIX ст.;
Важливу роль у суспільному житті та історії надає прогресу науки, освіти.
через усю творчість Шевченка проходить своєрідний культ жінки-матері: для поета вона постає уособленням і сили життя, і його чарівної краси.
Іван Франко (1856 - 1916) - унікальна постать у вітчизняній культурі. Видатний поет, письменник, громадський діяч, публіцист, він був ще й талановитим вченим, доктором філософії.
Леся Українка – поетеса, цікавилась філософією, особливо найновішими її течіями, а серед них — і позитивізмом. Під його впливом вона зміцнілась у довірі до науки, людського розуму, раціональному осмисленні дійсності.
Своєрідні світоглядні ідеї були у ХIХ ст. сформульовані в програмних творах представників громадсько-політичного руху, де на першому плані перебуває діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (1846-1847). Його представники – П. Куліш, М. Костомаров тощо. Вони зробили спробу окреслити національний український характер, оглянути історичний шлях українського народу, визначити його місце в колі інших (в першу чергу - слов'янських) народів. Висловлювалась віра в відродження України.
Важливий внесок у розвиток соціальної філософії, зокрема, філософії української національної ідеї зробив видатний діяч української культури, історик і етнограф Михайло Драгоманов (1841-1895). В основі його світогляду лежить суміш ліберально-демократичних, соціалістичних й українських патріотичних елементів з позитивним філософським підґрунтям
Позитивістські орієнтації М. Драгоманова:
проголошував ідею безупинного людського поступу для досягнення гармонійного розвитку та добровільної асоціації.
Усунення авторитарних рис, елементів примусу в суспільстві.
Пріоритет громадянських прав над соціально-класовими інтересами.
Національність розглядав як необхідний будівельний матеріал демократії і свободи
Істина лежить в площині раціонального розуму.
3. Проте, вже у першій третині XIX ст. американський соціолог Л. Морган позначив терміном "цивілізація" певну велику епоху історичного розвитку людства, яка йшла за епохами дикунства та варварства.
Ознаки цивілізації (за Л. Морганом)
Виникнення та розвиток міст.
Використання металів.
Виникнення письма.
Поява держави держави та органів влади.
Виникнення інститут сімї.
Проте поняття цивілізації не співпадає із поняттям культури: цивілізація ніби концентрує переважно ті сторони суспільного життя, які забезпечують функціонування технологічної складової культури, а не її смислових засад. Першими гаслами цивілізації стають "зручність, ефективність, комфорт". Через це вже у XIX ст. виникають ідеї протиставлення культури та цивілізації одне одному, але виразно це протиставлення було подано у концепції "морфології культури" О. Шпенглера, у деяких міркуваннях М. О. Бердяєва.
О.Шпенглер, як вже окреслювалось, розглядав цивілізацію як стадію занепаду певної культури,
Філософ М. Бердяєв зазначав, що культурою рухає безкорисне прагнення самореалізації, а цивілізацією — саме користь, матеріальні зацікавлення. Тому цивілізація знищує культуру, веде до втрати нею своїх живильних імпульсів;
На сьогодні існує декілька підходів до співвідношення понять «цивілізація» та «культура» :
поняття цивілізації означає функціональність, технологічність, інституцональність, а поняття культури розкривається через відкриття смислів, ціннісних вимірів в бутті людини, суспільства.
Цивілізація виникає лише на ґрунті певних культурних досягнень; в цьому сенсі вона дійсно постає майже тотожною культурі, але при цьому цивілізація стає важливим стимулом та соціально-історичною формою розвитку культури.
поняття "цивілізація " використовують для означення досягнутого ступеня суспільного розвитку: цивілізація — це такий рівень і стан суспільства, якому притаманні високий злет культури та її ефективне функціонування в усіх галузях буття суспільства.