Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Заняття 6.DOCX
Скачиваний:
3
Добавлен:
14.04.2022
Размер:
25.86 Кб
Скачать

12. Який механізм розвитку пневмотораксу при туберкульозі?

Розрив емфізематозних бул, що формуються при фіброзно-вогнищевому, хронічному дисемінованому, циротичному туберкульозі легень, пневмосклерозі, бульозній емфіземі;

- Прорив каверни або кісти у плевральну щілину.

Патогенез : Спонтанний пневмоторакс виникає при порушенні цілісності вісцеральної плеври.

Не плутати з травматичним пневмотораксом, який є наслідком проникаючого пошкодженням грудної клітки

13. Який патогенез легеневих кровотеч при туберкульозі?

У патогенезі геморагічних ускладнень при туберкульозі значна роль приділяється наявності гіпертензії в малому колі кровообігу, а також порушенню процесів гемокоагуляції, що зумовлені викидом активаторів фібринолізу з легеневої тканини, яка розпадається, фібринолітичною дією продуктів цитолізу мікобактерій туберкульозу, токсичним впливом деяких антимікобактеріальних препаратів (рифампіцину, тіоацетазону, ПАСКу). Локалізацію джерела кровохаркання або кровотечі встановлюють на підставі анамнестичних даних, аускультації, перкусії та рентгенологічного дослідження. Як правило, кровотеча відбувається з легені, в якій виявляють деструктивні зміни. Найважливіше значення для визначення джерела кровотечі, окрім рентгенологічного дослідження, має бронхоскопія. Джерелом кровохаркання та легеневої кровотечі є порожнини розпаду, каверни, вогнища фіброзу, циротичні зміни.

14. Які етапи надання невідкладної допомоги при легеневих кровотечах?

Лікування

Проводиться в залежності від патогенезу легеневого кровохаркання та кровотечі. Передбачає надання долікарської та спеціалізованої допомоги.

Долікарська допомога.: забезпечення напівсидячого положення (полегшується відкашлювання згустків крові), накладання джгутів на нижні кінцівки (при стисненні тканин у кров поступає тканинний тромбопластин; через кожні 30 хв. їх розпускають на 5-10 хв.).

Спеціалізована допомога.

1. Лікування туберкульозу.

2. Зменшення тиску в судинах:

а) спазмолітики:

- еуфілін - вводять внутрішньом’язово (24%-1мл) або внутрішньовенно (2,4%-10мл), папаверину гідрохлорид (2% - 1-2мл) внутрішньовенно або підшкірно чи гідрований папаверин - но-шпа (2% - 2-4мл) внутрішньовенно або підшкірно;

б) гангліоблокатори: бензогексоній – 2.5%-1мл внутрішньом’язово, пентамін 0 5% - 0,5-1мл внутрішньом’язово або внутрішньовеннона 20мл ізотонічного розчину, арфо над – 5%-5мл на 5% розчині глюкози внутрішньовенно краплинно, пірилен (0,01 г 3 рази на день) або темехін (0,001 2-3 рази на день).

Призначення гангліоблокаторів контролюють величиною систолічного тиску у великому колі кровообігу. На плечовій артерії воно має бути не нижче 80 мм рт. ст;

в) протикашльові засоби - кашель може провокувати кровохаркання внаслідок зростання тиску в легеневій артерії. З цією ж метою призначають і атропіну сульфат (0,1% - 1мл) підшкірно, бо він пригнічує кашльовий рефлекс.

3. Підвищення згортання крові :

- дицинон (етамзилат натрію) 12,5%-2мл внутрішньовенно чи підшкірно;

- гемофобін - 1,5%-5-10мл внутрішньовенно або 3% розчину по 1 ст. ложці 3-4 рази на день;

- фібриноген(при гіпофібриногенемії) - 1-4г на добу вводять внутрішньовенно краплинно, розчинивши у воді для ін’єкцій;

- свіжозаморожена плазма – 100-200мл;

- вікасол – 1%- 1-2мл доцільно застосовувати у разі порушенні протромбіноутворювальної функції печінки.

3. Зниження фібринолітичної активності крові: синтетичні інгібітори:

- амінокапронова кислота - 5% розчин у ізотонічному розчині натрію хлориду (до 100мл) вводять внутрішньовенно краплинно 2-4 рази на добу; при кровохарканнях можливе пероральне призначення по 3-4 рази на добу;

- амбен - 1%-5мл розчин внутрішньом’язово або внутрішньовенно; природні інгібітори:

- контрикал, трасилол - 10 000-20 000 ОД внутрішньовенно краплинно у ізотонічному розчині натрію хлориду.

4. Зменшення проникності стінки легеневих судин:

- кальцію глюконат - внутрішньовенно або внутрішньом’язово (10%-10мл) чи внутрішньо (2 г 2-4 рази на день), кальцію хлорид вводять тільки внутрішньовенно (10%-10мл);

- галаскорбін (0,5г тричі на день) або аскорбінову кислоту (0,1г 3-5 разів на день) або натрію аскорбінат (5% - 1-3мл 1 - 2 рази на день внутрішньом’язово або внутрішньовенно).