Фінансова політика
залежно від рівня економічної системи виділяють
Фінансову політику держави (макрорівень)
Фінансову політику суб’єктів
господарювання та фінансову політику домогосподарств 
(мікрорівень)
Фінансові політику міжнародних організацій і фінансових інституцій (рівень
світового господарства)
Фінансова політика держави 
це сукупність розподільних і перерозподільних заходів, які здійснює держава через фінансову систему, щодо організації фінансових відносин з метою забезпечення зростання ВВП країни і підвищення добробуту всіх членів суспільства.
це особлива сфера економічної діяльності держави, яка направлена на мобілізацію фінансових ресурсів, їх раціональний розподіл і використання для забезпечення державою своїх функцій.
Фінансова політика
Головнадержавметаи
підвищення рівня суспільного добробуту шляхом оптимального розподілу ВВП між галузями національної економіки, соціальними групами населення та окремими територіями.
Основні завдання
сприяння розвиткові виробництва, підтримання підприємницької активності та підвищення рівня
зайнятості населення;
мобілізація і використання фінансових ресурсів для забезпечення соціальних гарантів;
вплив за допомогою фінансових інструментів на раціональне використання природних ресурсів і заборону технологій,
Напрями фінансової політики на макрорівні 
монетарна (грошово-кредитна) фінансова політика
фіскальна (податково-бюджетна) фінансова політика
фінансова політика у сферах фондового та
страхового ринків
фінансова політика у сфері міжнародних фінансів
боргова політика.
Вгрошово-кредитній політиці відносну самостійність набувають емісійна, цінова, валютна, кредитна
— а в ній, в свою чергу, відсоткова політика.
Окремо виділяють – інвестиційну, митну та
соціальну
політику.
Фактори,
що впливають на фінансову політику
• характер зовнішньоекономічн их відносин держави,
•її експортний потенціал,
•ступінь її інтеграції до світової фінансової
зовніш
ні
фактор
и
• стан розвитку економіки,
• демографічну
ситуацію,
• стабільність грошової одиниці,
• розвиток фінансового ринку тощо.
внутріш
ні
фактори
Фінансова політика на мікрорівні 
Фінансова політика суб’єктів
господарювання – це система заходів, |
|||
форм і методів, які використовуються для |
|||
фінансового |
забезпечення їх діяльності |
||
та одержання |
досягнення певних |
||
прибутку |
або |
||
соціальних |
(у |
неприбуткових |
|
результатів |
|||
організаціях). |
|
|
|
Фінансова |
|
– |
політика |
домогосподарств |
діяльність |
||
громадянина чи його сім’ї, яка |
|||
ґрунтується на створенні і використанні |
|||
фінансових |
ресурсів |
з метою |
|
ТЕМА 4: ПОДАТКИ. 
ПОДАТКОВА
СИСТЕМА.
ПЛ АН ЗАНЯТТЯ:
1. Сутність і функції податків.
2. Елементи системи оподаткування.
3. Класифікація податків.
4. Теоретичні засади побудови податкової системи.
5. Загальна характеристика сучасної податкової системи.
Економічну категорію «податок» слід розглядати в наступних аспектах:
(1) за економічною сутністю податки – це фінансові відносини, які виникають між державою, з одного боку, і юридичними та фізичними особами - з іншого, з приводу примусового вилучення частини грошових доходів останніх на користь держави для виконання нею своїх функцій.
(2) за матеріальним змістом податки – це обов’язкові платежі юридичних і фізичних осіб до бюджету. Матеріальною основою податків є реальна сума грошових коштів, що мобілізуються державою.
(3) з організаційно-правової сторони
податок — це обов’язковий платіж, який надходить в бюджетний фонд у визначених