Фінанси індустріальної

економіки

Зміни у сфері податків

Зміни в системі прямих податків. При феодалізмі переважав Податок на землю, тому що в основі господарства – землеробство. В індустріальному суспільстві розвиваються податки на доходи, т.я. відбувається значна диверсифікація їх

видів (заробітна плата, дивіденди, проценти, доходи від різних видів діяльності та різних операцій тощо). В кінці ХVІІІ ст. пв Англії було введено податок на доходи, а в ХХ ст.. податок з доходів фізичних осіб – є основною формою

прямого оподаткування.

Зміни ролі непрямих податків і ставлення до них. Первісно торгово- промислова буржуазія була проти непрямих податків, т.я вони підвищували ціни і звужували ринок збуту, а мито гальмувало торгівлю. Зараз основу сучасного оподаткування становлять податки на доходи фізичних осіб і непрямі податки (податки на споживання).

Поява принципово нового типу платника податків: вільна, незалежна, освічена людина, яка отримує доходи від капіталу або найманої праці. У свідомості

людини податки є невід’ємним елементом демократії, а обов’язок

сплачувати їх –

Фінанси індустріальної

економіки

Зміни у складі і структурі державних видатків

Перехід від політики невтручання держави в економіку до її активного

регулювання, тому почалось державне фінансування окремих сфер і галузей економіки. Держава в цю епоху перетворюється на крупного споживача,

підприємця, інвестора (особливо – фундаментальні дослідження, інновації),

експортера, банкіра, позичальника.

В індустріальний період обсяги державних видатків досягли приблизно 50% ВВП (раніше – 15%).

Змінилася роль держави у вирішенні соціальних питань внаслідок загострення соціальних і демографічних проблем. Результат – виникнення соціального страхування і значне зростання державних видатків на соціальних захист –

соціальне страхування* і соціальне забезпечення**

Фінанси в постіндустріальній

З 70-х економіцроків ХХ ст. США, Японіяі та країни Західної Європи завершили індустріальний розвиток

перейшли до постіндустріального розвитку.

Риси, які характерні для цього етапу:

-розширюється світове господарство і поглиблюється міжнародний поділ

праці. Результат – посилення інтернаціоналізації, все сильніше проявляються риси глобалізації, а між країнами (або їх групами) з’являється жорства (навіть агресивна) конкуренція;

-відбувається інтелектуалізація технологічних укладів (цей термін витісняє поняття „виробничі сили”). США залучають кадри найвищої кваліфікації; - інноваційно-інформаційна революція визначає розвиток

(до цього – науково-технічний прогрес).

Вплив на фінанси:

1. Глобалізація зумовлює необхідність введення нових правових

2. Фінансове забезпечення соціальних потреб створює значні проблеми.

1.В багатьох країнах „роздуті” соціальні гарантії. Це знижує стимули до виробництва, зростає кількість утриманців (рос. иждивенчество), посилюється соціальна напруга (постійні вимоги до держави

збільшувати соц.виплати). Якщо буде обурення з боку платників податків (підприємці, працездатне населення), це може спровокувати громадянську війну.

2.Старіння нації, яке переживають країни Західної Європи, зменшує працездатне населення, а отже – кількість платників податків і збільшує кількість отримувачів виплат соціального характеру (доходна база

скорочується, а витрати зростають). Ці дві проблеми, поперше, не дозволяють ефективно скорочувати податки і цим знижують конкурентноздатність національних економік у їх боротьбі за інвестиції; по-друге,

загрожують виникненню кризи державних фінансів. 3. Загострення проблем охорони здоров’я.

3. Роль держави:

4.Держава продовжує вирішувати широке коло питань. Податково- бюджетна і грошово-кредитна політика спрямовані на сприяння інноваціям. Значні видатки на людський капітал. Поступово

з’являються екологічні видатки.

4.Зміна на фінансовому ринку:

1.Сформувався глобальний фінансовий ринок, а отже і глобальний

позиковий капітал. Прискорюється оборотність і обсяги грошових потоків.

2.Комп’ютерні технології, Інтернет вплинули на формування глобального

ринку, обсяги і швидкість операцій, технології їх проведення. Все це підвищує віртуалізацію.

3.Зростає ризик дефолта.

5.Зміни в структурі фінансової системи.

Державні фінанси – найважливіша сфера економічних відносин, але вони починають уступати свою першу роль. ТНК і фінансовий ринок

розвиваються найбільш високими темпами. При цьому ТНК підпорядковуються, перш за все, своїм внутрішнім нормам, а вже потім – нормам національного законодавства

Фінансове

право

це сукупність юридичних норм, що регулюють суспільні

відносини суб’єктів у сфері фінансової діяльності, тобто діяльності по акумуляції, перерозподілу

централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів, їх

використання в інтересах суспільства і держави.

Суб’єктами фінансового права виступають представницькі та виконавчі органи державної влади, органи місцевого самоуправління, державні і муніципальні підприємства,

установи й підприємства недержавної форми

До джерел фінансового права належать:

Конституція - Основний Закон України;

загальні та спеціальні закони;

постанови Верховної Ради України;

укази Президента України;

постанови та декрети Кабінету Міністрів України;

відомчі нормативно-правові акти та ін.

які

безпосередн

ьо

регулюють

фінансові

відносини

Законодав

чі

акти

закони з

інших сфер

діяльності, в

яких виділено

фінансові

засади їх

функціонуванн

я