ТЕМА7: СТРАХУВАННЯ.

СТРАХОВИЙ РИНОК

ПИТАННЯ

ЛЕКЦІЇ:

Економічна сутність категорії «страхування», її ознаки.

Класифікація страхуванняФорми організації страхових фондів

Страховий ринок і його організаційна структура

Соціальне страхування у контексті соціальних гарантій населенню

НЕОБХІДНІСТЬ СТРАХОВОГО ЗАХИСТУ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ

КІЛЬКОМА АСПЕКТАМИ:

— з позиції природних інтересів людства страховий захист виник як засіб

збереження матеріального добробуту в разі настання непередбачуваних ситуацій або випадків, які можна передбачити, але яких неможливо уникнути, з метою розподілу збитків, завданих окремим громадянам, між багатьма членами суспільства, задля зменшення втрат потерпілих;

— економічний аспект страхового захисту пояснюється необхідністю організації суспільних відносин, які базуються на мобілізації та використанні фінансових ресурсів на відшкодування збитків з метою забезпечення безперервного процесу суспільного відтворення;

— соціальна потреба страхового захисту зумовлена необхідністю вирішення соціальних питань у суспільстві з метою захисту особистих інтересів

громадян;— в юридичному аспекті організація страхового захисту як

цивільно-правових відносин здійснюється відповідно до чинного страхового законодавства та договору страхування;

— міжнародний аспект страхового захисту зводиться до усунення національних відмінностей у законодавчих актах різних країн з метою забезпечення

страховикам та страхувальникам достатніх фінансових гарантій.

Страховий захист — сукупність економічних відносин, пов'язаних із попередженням, подоланням або зменшенням негативного впливу

несприятливих подій (ризиків) і відшкодуванням їх наслідків з метою забезпечення безперервного і безперебійного суспільного виробництва, фінансової стабільності держави, її сталого економічного розвитку і загального добробуту.

Страховий захист як економічна категорія має такі ознаки:

— випадковий характер настання несприятливих подій;

— вираження збитку в натуральній і грошовій формах;— нерівномірність нанесення збитку;

— проведення заходів для попередження і

самостійної галузі страхування, досягнення соціальної стабільності

держава

Фонд самострахування формується децентралізованим методом за рахунок щорічних відрахувань чистого прибутку в розмірі, передбаченому в

статутних документах суб'єкта господарювання, і використовується для подолання тимчасових труднощів, відшкодування втрат у процесі виробництва та забезпечення його стійкого становища на ринку в разі настання страхових випадків.

Основними недоліками самострахування є:

— нераціональна і дорога форма страхового захисту, оскільки суб'єкт

господарювання повинен витрачати кошти на створення фінансових резервів у повному обсязі можливих збитків, що звужує його фінансові можливості;

— відволікання значних фінансових ресурсів із виробничого процесу для

формування страхового фонду, джерелом якого є чистий прибуток, що значно знижує рентабельність суб'єкта господарювання та суперечить основній меті ринкового виробництва;

— самострахування вимагає кваліфікованого управління резервними фондами.

Страхові фонди страховика формуються спеціалізованими установами – страховими компаніями і набувають особливої ваги у ринковому середовищі. Така форма створення страхового фонду як страхування,– істотно відрізняється

від розглянутих вище форм. При цьому методі фонд створюється за рахунок страхових внесків

учасників страхування (підприємств, установ, організацій, окремих

Страховий фонд суспільства – це сукупність централізованих та децентралізованих фінансових резервів, які формуються завдяки частині ВВП і призначені для відшкодування збитків, завданих страховими подіями.

Кошти цього фонду можуть перебувати у формі:

– матеріальних цінностей;

– фінансових активів;

–

Страхування - це система економічних відносин, які виникають між двома сторонами - страховиком і

страхувальником - щодо забезпечення захисту майнових інтересів останнього за рахунок сплати ним страхових платежів (премій) до спеціально створених для цього цільових фондів, звідки здійснюється відшкодування збитків (у разі настання обумовлених страхових випадків).

Розкриваючи сутність страхування, доцільно розглядати його поняття в таких аспектах:

— як гарантію захисту майнових інтересів юридичних і фізичних осіб;

— як економічну категорію;

— як вид діяльності (бізнесу);

— як форму фінансового посередництва;

— як метод нейтралізації ризиків.

відшкодування збитків, що мають місце внаслідок руйнівних природних катаклізмів, техногенних катастроф, епідемій та інших нещасних випадків, захищає підприємців від майнових і комерційних

витрат, забезпечує підтримку рівня життя громадян.

Підприємництво і страхування нерозривно пов’язані. Наявність ринкових відносин

обумовлює необхідність дій самостійних виробників на свій страх і ризик, що посилює значення страхових послуг. Для підприємництва характерні освоєння нових сучасних високоефективних технологій, випуск удосконаленої і нової продукції, готовність ризикувати на ринку, що може викликати збитки. Отже, у підприємців виникає страховий інтерес.

Страхування є ефективним засобом реалізації соціальної політики держави, здійснюючи матеріальний захист громадян шляхом виплати пенсій і грошової допомоги через систему державного соціального страхування.

Страхування — стабільне джерело інвестиційних ресурсів держави. Вкладаючи

Розглянемо ознаки страхування:

1. Наявність страхового ризику, без якого страхування втрачає сенс.

2. Відносини грошового перерозподілу, які пов'язані, з одного боку, із формуванням страхового фонду за допомогою страхових платежів, з іншого - із відшкодуванням збитку з цього фонду потерпілим.

3. Формування страхового співтовариства з числа страхувальників означає право отримання відшкодування лише страхувальниками, які сплатили страхові платежі саме в цій страховій організації, сформували цільовий страховий грошовий фонд.

4. Замкнута розкладка збитку в просторі та часі показує, що сформований

страховий фонд призначений тільки для відшкодування збитків визначеному колу

страхувальників, які можуть знаходитися в межах певної території та отримати відшкодування протягом визначеного часу. Ця ознака базується на ймовірності того, що кількість постраждалих, як правило, менше кількості учасників страхування.

5. Поєднання індивідуальних і колективних страхових інтересів означає зацікавленість у відсутності будь-яких збитків як в індивідуальних страхувальників, так і у певних груп людей, підприємств, суспільства в цілому.

6. Зворотність страхових платежів означає повернення страхувальникам грошей у випадку настання страхової події. Ця ознака наближує страхування до категорії кредиту, але не можна стверджувати, що страхувальник кредитує страховика, оскільки він купує страховий захист.

7. Самоокупність страхової діяльності характеризує здатність страхової